Дипломная работа: Дослідження організаційно-економічного стану діяльності підприємства на зовнішніх ринках на прикладі відкритого акціонерного товариства "Міжнародний комерційний банк"

Дипломная работа: Дослідження організаційно-економічного стану діяльності підприємства на зовнішніх ринках на прикладі відкритого акціонерного товариства "Міжнародний комерційний банк"

Міністерство освіти науки України

Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”

Дніпропетровська філія

Економічний факультет

Кафедра менеджменту

ДИПЛОМНА РОБОТА

ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ НА ПРИКЛАДІ

ВАТ „МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК"

Спеціальність Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”

Виконавець студентка групи МЗ

Керівник

к. е. н, доцент Семенча І.Є.

Рецензент

Допускається до захисту:

Завідувач кафедри

Дніпропетровськ 2006 рік

Реферат

Дослідження організаційно-економічного стану діяльності підприємства на зовнішніх ринках на прикладі відкритого акціонерного товариства „МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК”

Дипломна робота: 135 с., 23 рис., 18 табл., 100 джерел, додатки на 48 с.

Об’єкт дослідження - діяльність ВАТ “Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх фінансових ринках.

Мета роботи - аналіз комплексу міжнародного маркетингу в комерційному банку ВАТ Міжнародний комерційний банк” та розробка перспективної стратегії розширення обсягів його діяльності на зовнішніх ринках.

Методика (метод) дослідження - кількісні та якісні методи оцінки ефективност роботи комерційних банків, методи ретроспективного економічного аналізу результатів діяльності банку, методи побудування аналітично-розрахункових моделей та економетричних регресійних моделей на ПЕОМ.

Одержані наслідки та їх новизна - маркетинговий аналіз сильних та слабких сторін в діяльності ВАТ “МКБ” показав, що найбільш привабливим сегментом ринку для банка на міжнародних фінансових ринках є залучення валютних ресурсів закордонних банків та інвестиційне кредитування малих та середніх підприємств в Україні за рахунок залучених валютних кредитів.

Результати досліджень можуть бути застосовані - при формуванні стратег концентрації зовнішньоекономічних послуг банку в сегменті посередницько діяльності по залученню на міжнародних фінансових ринках та наданню кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) національним суб’єктам господарської діяльності під гарантію ВАТ “Міжнародний комерційний банк".

КЛЮЧОВІ СЛОВА: МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ РИНКИ, КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК, ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ, МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКОВІ ОПЕРАЦІЇ, МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ, КРЕДИТНА ЛІНІЯ ЕБРР

Зміст

Реферат

Вступ

Розділ 1. Теоретичн основи стратегічного менеджменту діяльністю комерційного банку на зовнішніх ринках

1.1 Сутність стратегічного менеджменту і маркетингу та структура їх елементів

1.2 Банківські операц на зовнішніх ринках

1.2.1 Механізм розрахунків в зовнішній торгівлі

1.2.2 Підходи до вибору способу, засобу, методу платежу в зовнішній торгівлі

1.2.3 Необхідність та принципи міжнародного кредитування

1.2.4 Валюто-обмінн операції та операції з банківськими металами

1.2.5 Ризики банківських валютних операцій та засоби їх мінімізації

1.3 Сутність стратегій банків - “нішерів” при реалізації маркетингової стратегії концентрації в сегментах зовнішнього ринку по М. Портеру

Висновки розділу 1

Розділ 2. Аналіз поточних характеристик діяльності ват „міжнародний комерційний банк"

2.1 Загальна характеристика ВАТ „Міжнародний комерційний банк”

2.2 Аналіз макро та мікросередовища діяльності ВАТ „Міжнародний комерційний банк”

2.3 Спеціальний маркетинговий аналіз стану та ідентифікації напрямків розвитку діяльності ВАТ Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх ринках

2.3.1 Портфельний аналіз банківських продуктів ВАТ „Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх ринках

2.3.2 SWOT аналіз можливостей та загроз бізнесу

2.3.3 Матриця росту "Бостонської консультативної групи" та матриця привабливості ринку "Дженерал ЕлектрикМак Кінсі"

2.4 Основні напрямки розвитку бізнесу ВАТ „Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх ринках

Висновки розділу 2

Розділ 3. Формування та оцінка ефективності стратегії розвитку діяльності ват „Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх ринках

3.1 Математична модель впливу залучених ресурсів програм ЕБРР на зниження вартості ресурсної бази та підвищення рентабельності роботи банку

3.2 Оцінка економічного ефекту розширення міжнародного кредитування по лінії ЕБРР на підвищення рентабельності роботи ВАТ “Міжнародний комерційний банк"

Висновки розділу 3

Висновки

Перелік посилань

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г

Додаток Д

Додаток Е

Вступ

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) комерційного банку пов'язаний із застосуванням загальних ідей і концепцій менеджменту у всіх формах обслуговування зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарсько діяльності (експорті й імпорті товарів і послуг, лізингових операціях, прямому нвестуванні і т.д.) та власної зовнішньоекономічнох діяльності банку. Сутність менеджменту зовнішньоекономічної діяльності полягає в комплексному дослідженн та моделюванні міжнародного середовища у поєднанні з налагодженою взаємодією всіх підрозділів і посадових осіб банку в інтересах продуктивного досягнення визначених зовнішньоекономічних стратегій.

З погляду корпоративного менеджменту та корпоративної стратегії вихід банку на міжнародні фінансові ринки, експортна експансія, транснаціоналізація діяльност реалізацією стратегії диверсифікації, яку серед інших диверсифікаційних стратегій називають міжнародною.

В число основних видів ЗЕД, обслуговуємих комерційними банками, можна включити:

міжнародну торгівлю;

міжнародний лізинг;

використання активів зза кордону;

контрактн форми ЗЕД;

міжнародн нвестиції.

Актуальність дослідження стратегії діяльності фінансових установ на зовнішніх ринках полягає в тому, що основний принцип взаємовигідності ЗЕД, на перший погляд, не має особливих ускладнень і виглядає очевидним: кожний партнер, що бере участь у міжнародних операціях, одержує свій прибуток. Проте дотримуватися цього принципу не просто через значну кількість часу, необхідного для виконання угод, зміни валютних курсів, наявності різноманітних зв'язків між окремими зовнішньоекономічними угодами, використання бартерних операцій та ін. Тому дотримання принципу взаємовигідності потребує ретельного аналізу і врахування, розмежування різноманітних потоків прибутків і витрат.

Мета дипломної роботи полягає в проведенні аналізу комплексу міжнародного маркетингу в комерційному банку ВАТ “Міжнародний комерційний банк” та розробц перспективної стратегії розширення обсягів його діяльності на зовнішніх ринках.

Предметом дослідження є портфель банківських продуктів та послуг комерційних банків, призначених для обслуговування ЗЕД суб’єктів господарської діяльност та приватних осіб, а також для власних операцій банку на зовнішніх ринках.

Об’єктом дослідження є діяльність ВАТ “Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх фінансових ринках.

Згідно завдання на дослідження дипломної роботи:

1. В першому розділі роботи розглянуті теоретичні питання:

сутност стратегічного менеджменту і маркетингу;

аналізу основних банківських операцій на зовнішніх ринках;

особливост комплексу банківського маркетингу;

сутність стратегій банків - “нішерів” при реалізації маркетингової стра

тег концентрації в сегментах зовнішнього ринку.

2. У другому розділі роботи:

проведена економічна діагностика діяльність ВАТ “Міжнародний комерційний банк” за 2001 - 2006 роки;

проаналізован параметри макро та мікросередовища діяльності ВАТ „Міжнародний комерційний банк” в банківській системі України та на зовнішніх фінансових ринках;

визначен основні проблеми та напрямки розвитку бізнесу ВАТ „Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх ринках.

3. У третьому розділі роботи:

сформульован перспективні стратегічні цілі розвитку позицій ВАТ „Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх ринках;

проведена розробка комплексу маркетингу та оцінка ефективності стратегії концентрац зовнішньоекономічних послуг банку в посередницькій діяльності по залученню на міжнародних фінансових ринках та наданню кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) національним суб’єктам господарсько діяльності під гарантію ВАТ “Міжнародний комерційний банк".

Методи дослідження, застосовані в дипломній роботи - кількісні та якісні методи оцінки ефективності роботи комерційних банків, методи ретроспективного економічного аналізу результатів діяльності банку (горизонтальновертикальн статистичні розрізи), методи побудування аналітичнорозрахункових моделей та економетричних регресійних моделей на ПЕОМ.

Інформаційнометодологічна база досліджень дипломної роботи - звітні документи ВАТ Міжнародний комерційний банк” за 20012006 роки, інформаційні аналітичні бази Національного банку України та Асоціації українських банків, розташовані в глобальній мережі Інтернет, Закони України та нормативні документи Національного банку України з довідкової комп’ютерної бази “ЛігаЗакон".

Практичне значення отриманих результатів дипломної роботи - в наданні ВАТ “Міжнародний комерційний банк” рекомендацій та практичних пропозицій по стратег концентрації зовнішньоекономічних послуг банку в посередницькій діяльності по залученню на міжнародних фінансових ринках та наданню кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) національним суб’єктам господарсько діяльності під гарантію ВАТ “Міжнародний комерційний банк".

Дипломна робота: 135 с., 23 рис., 18 табл., 100 джерел, додатки на 48 с.

Розділ 1. Теоретичні основи стратегічного менеджменту діяльністю комерційного банку на зовнішніх ринках

1.1 Сутність стратегічного менеджменту маркетингу та структура їх елементів

Поняття "стратегія" вже міцно увійшло до лексикону управлінської діяльності. Слово "стратегія" (у перекладі з грецької означає "мистецтво розгортання військ у бою") протягом останніх двадцяти років широко використовується в теорії і практиці менеджменту. З погляду сучасних уявлень про управління, стратегія - це не абстрактна річ, це серйозна ділова концепція в сукупності з реальними діями, що може привести цю ділову концепцію (бізнес-концепцію) до створення реальної конкурентної переваги, спроможної зберігатися тривалий час [69].

Основою стратегічного менеджменту є стратегічне планування, яке тут розуміється як процес формування, оцінювання і прийняття стратегій розвитку бізнесу. До питань стратегічного планування належить також контроль реалізації планів і їхн коригування. Стратегічні плани базуються на прогнозуванні майбутнього стану підприємства і зовнішнього середовища, їхнім призначенням є мобілізація ресурсів і координація діяльності всіх підрозділів підприємства в напрямку досягнення заявлених довгострокових цілей (збільшення прибутку, зниження собівартості, вихід на міжнародний ринок, збільшення масштабів діяльності, створення спільних підприємств і т. ін).

Таким чином, у розробці стратегії планування умовно виділяють такі етапи:

стратегічний аналіз і прогностичне забезпечення;

визначення мети і завдань підприємства;

варіантна розробка стратегії (власне стратегічне планування);

реалізація;

контроль за виконанням;

оцінювання коригування стратегічного плану.

Стратегічний аналіз і прогностичне забезпечення розробки стратегії. На цьому етап формується інформаційна база стратегічного планування і управління, досліджуються тенденції розвитку широкого кола процесів і явищ у галузі, на ринках збуту, у цілому в економіці, що впливають на умови функціонування підприємства. При цьому визначаються найважливіші проблеми і чинники розвитку організації, перспективи і потенційні загрози, пов'язані з процесами, що відбуваються в навколишньому середовищі.

Метою першого етапу робіт є якісний і кількісний аналіз поточного стану і врахування багатьох чинників, що впливають на результати виробничо-господарсько діяльності підприємства. Це дає змогу визначити сильні його сторони, можливост загрози, пов'язані з впливом навколишнього середовища, вийти на сукупність необхідних рішень з основних напрямків діяльності об'єкта управління приступити до їхньої попередньої варіантної розробки.

Визначення цілей і завдань підприємства. На основі першого етапу робіт визначаються глобальні цілі підприємства (його "місія", "програмна заява"), що служать вихідною базою для встановлення пріоритетних напрямків виробничо-господарсько діяльності. Формуються також критерії розподілу ресурсів і намічаються конкретні кількісні завдання підприємства, визначення яких забезпечу можливість концентрації сил і засобів для досягнення поставлених цілей. Це да змогу визначити фундаментальні завдання розвитку об'єкта управління, склад обґрунтованість яких безпосередньо впливають на ефективність стратега.

Варіантна розробка стратегії (власне стратегічне планування). На цьому етап розробляються альтернативні варіанти стратегічних планів, програм і дається хня порівняльна оцінка, аналізуються і підтверджуються вищою ланкою управління стратегічні розробки підрозділів, забезпечується узгодженість різних планів, програм та інвестиційних рішень. Широко використовується методика "портфельного планування", коли формується не один варіант стратегії, а складається пакет ("портфель") можливих стратегій, що розробляється для стратегічних господарських підрозділів (СГП). З такого портфеля і робиться відбір найкращої для конкретних умов стратегії.

Варіантна розробка стратегії розвитку підприємства включає [74]:

вибір стратегічних альтернатив, їх аналіз і визначення базової стратегії;

формування функціональних стратегій, включаючи стратегію маркетингу, фінансову, НДДКР, розвитку виробництва, зовнішньоекономічної діяльності, соціального розвитку, організаційних змін, екології і т. ін.

Реалізація, контроль за виконанням і коригування стратегічного плану. На цьому етапі широко використовуються різноманітні підходи. Реалізація стратегії може забезпечуватися через єдиний стратегічний план підприємства або через плани програми стратегічних господарських підрозділів (у цьому випадку на рівн організації забезпечується розподіл ресурсів і здійснюється загальний контроль), або шляхом включення окремих стратегічних завдань (у першу чергу, інвестиційних науково-технічних) в оперативно-тактичні плани і програми.

У будь-якому випадку головним завданням етапу реалізації є просування в напрямку стратегічних цілей при максимально можливому пристосуванні до реальних умов, що складаються на підприємстві. Коригування планів на цьому етапі забезпечу безперервний циклічний характер стратегічного планування, орієнтацію його на максимальне врахування змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі.

Поведінка організації на зовнішньому ринку значною мірою визначається внутрішніми можливостями і перспективами розвитку при досягнутому рівні стратегічного управління. У той самий час стратегія зовнішньоекономічної діяльності є однією з важливих складових стратегічного плану підприємства і системи стратегічного управління.

Процес розробки стратегії поведінки організації на зовнішньому ринку включає шість етапів [80]:

всебічний аналіз стану і розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

аналіз очікуваних змін у кон'юнктурі зовнішнього ринку;

аналіз можливостей на зовнішньому ринку з урахуванням прогностичних змін у його кон'юнктурі;

аналіз внутрішньої і зовнішньої бюджетно-податкової політики і впливи змін у ній на умови діяльності організації;

аналіз тенденцій розвитку світової економіки, стан і тенденції розвитку світового ринку, включаючи ринок кредиту, зовнішньоторговельної політики різних країн, оцінка впливу змін у ній на умови функціонування організації;

розробка довгострокової стратегії зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням снуючого і прогнозного стану на зовнішніх ринках, а також можливостей очікуваних змін в умовах функціонування підприємства.

Розробка стратегії поведінки організації на зовнішньому ринку здійснюється на трьох різних рівнях: глобальному, стратегічному і тактичному.

Глобальний рівень охоплює довгострокові аспекти діяльності на основі визначення найважливіших цілей, сукупність яких розглядається як єдине ціле. При цьому планування здійснюється на рівні керівництва підприємства з урахуванням можливих довго і середньострокових варіантів розвитку.

На тактичному (поточному) рівні планування зовнішньоекономічної діяльност концентрується на визначенні конкретних цілей, досягнення яких є умовою ефективного використання наявних ресурсів для реалізації глобальних цілей на снуючих ринках збуту.

Процес стратегічного планування є незамкненою системою, функціонування якої пов'язане з систематичним аналізом зовнішнього середовища і гнучким реагуванням на зміну зовнішніх умов функціонування підприємства. В результаті аналізу визначаються встановлюються причини і масштаби відхилень, що забезпечує своєчасне реагування на виявлені зміни і здійснення відповідних коригуючих заходів. Планування стратегії зовнішньоекономічної діяльності є підсистемою стратегічного управління і складовою процесу стратегічного планування, що відрізняється від планування стратегії тільки етапами реалізації і подальшої оцінки його обгрунтованості й ефективності. У зв'язку з цим правомірною є рівнозначність понять "планування стратегії" і "стратегічне планування".

Модел процесу стратегічного планування поведінки організації на зовнішньому ринку різними рівнями агрегування і дезагрегування таких етапів:

а) розробка місії і цілей організації;

б) аналіз зовнішнього середовища;

в) аналіз сильних і слабких сторін організації;

г) аналіз альтернатив і вибір стратегії;

д) управління реалізацією стратегії;

е) оцінювання стратегії діяльності організації і її коригування.

Стратегічний маркетинг є складовою маркетингового менеджменту та стратегічного менеджменту фірми. Його основна мета полягає в розробленні маркетингової стратегії для досягнення маркетингових цілей фірми з урахуванням місцевих ринкових вимог та можливостей фірми [88].

Базова ділова стратегія фірми розробляється на основі корпоративної міс встановлення цілей фірми та поділяється на функціональні стратегії згідно з організаційною структурою фірми.

Отже, розглядаючи стратегічний маркетинг як складову стратегічного менеджменту, слід виходити з поняття „функціональна стратегія". Місце стратегічного маркетингу у структурі управління маркетингом фірми (тобто в структур маркетингового менеджменту) визначається тим, що він охоплює стадію планування маркетингу в аспекті постановки маркетингових цілей і розроблення маркетингових стратегій.

Основн категорії стратегічного маркетингу такі: місія фірми, стратегічний господарський підрозділ, маркетингова ціль, портфель бізнесу фірми, маркетингова стратегія, ринкова частка фірми, відносна ринкова частка фірми.

Місія фірми (або корпоративна місія) відтворює ті різновиди і різновиди бізнесу, на які орієнтується фірма.

Місію фірми визначають такі основні фактори:

коло потреб, які задовольняє фірма;

коло споживачів фірми;

товари, які виробляє фірма;

конкурентн переваги фірми.

Рисунок 1.1 Місія фірми в структурі етапів стратегічного планування

діяльност фірми [74]

Із схеми рисунка 1.1 видно, що головним стратегічним плановим рішенням являється вибір цілей для підприємства - місії та конкретних цілей, що забезпечують їх реалізацію. Оскільки любе підприємство - це відкрита система і існує завдяки тому, що задовольняє якусь потребу своїх споживачів, клієнтів, то й місія його повинна відшукуватись в навколишньому середовищі, а не всередині підприємства. Отже, прибуток не може бути місією підприємства, бо він цілком внутрішня проблема, хоч і дуже суттєва.

Категорія стратегічна господарська одиниця" (СГО) - характеризується такими параметрами [75]:

певний вид продукції, який включає товари або послуги;

специфічн потреби, які мають бути задоволені;

певна група споживачів;

конкурентн переваги фірми;

Порівнюючи складові елементи СГО та місії фірми, можна помітити їхню схожість. Різниця між цими двома категоріями полягає в тому, що СГО - це первинна зона стратегічного планування фірми, а місія - узагальнювальна, об’єднувальна на рівні фірми категорія, яка передбачає визначення певних пріоритетів серед СГО.

Сукупність усіх СГО у межах фірми становить „портфель бізнесу фірми", завдання стратегічного маркетингу щодо управління портфелем:

зміцнювати становище стійких прибуткових СГО;

розвивати, нвестувати перспективні СГО;

виключати з діяльності неприбуткові, безперспективні СГО;

формувати нові СГО.

Маркетингова ціль встановлюється після формування місії фірми та визначення впливу маркетингового середовища. Маркетингові цілі мають::

ієрархічність (підпорядкованість);

кількісну визначеність;

реальність;

взаємоузгодженість (сумісність);

гнучкість.

Особливості банківського маркетингу

Маркетинг (від англ. market - ринок) - це цілеспрямоване застосування різноманітних інструментів ринкової політики, яке орієнтовано на задоволення потреб споживачів, для подолання розбіжностей, що виникають між попитом та пропозицією через ринковий характер оточуючого середовища.

Фінансов послуги все в більшій мірі потрапляють під вплив ринку і споживачів, тому для менеджерів зростає важливість маркетингу з його акцентом на вивчення та сегментацію ринку, просування продуктів на ринок і обслуговування споживачів. Маркетинг стає одним з важливіших стратегічних факторів успіху в банківській справі поряд з загальним управлінням, фінансами і технологією [66]. Маркетинг банківських послуг повинен вирішити наступні завдання вибору:

найбільш вигідного сегменту ринку (юридичні чи фізичні особи, національні чи експортно-імпортн операції, грошові чи вексельні чи факторингові чи лізингові види кредитування та інші, географічний ринок надання послуг кредитування, галузеві ринки кредитування);

найбільш вигідних економічних умов (процентні ставки, доцільні інструменти кредитування, короткостроке чи довгострокове кредитування, види гарантованого заставного забезпечення повернення кредитів);

Застосування маркетингу банком характеризується наявністю в його діяльності наступних трьох рис, що є суттєвими ознаками маркетингу:

орієнтація на потреби клієнтів (маркетингова філософія);

застосування великої кількості інструментів ринково політики (маркетинг-микс);

цілеспрямована координація банком усіх видів діяльност в сфері збуту (маркетингове управління або маркетинг-менеджмент).

Рисунок 1.2 Структура середовища банківського маркетингу

Таблиця 1.1 Сутність задач банківського маркетингу

Якщо розглядати маркетинг тільки з точки зору нструментарію ринкової політики (тобто маркетинг-микс), то його банки застосовували вже давно. Вони здійснювали розробку банківського продукту (наприклад, визначали розмір кредиту, термін кредитування, умови його видачі і погашення), встановлювали ціну (відсоткову ставку, комісійну винагороду), визначали систему збуту (наприклад, через власну мережу філій або банки-партнери) і, нарешті, докладали зусилля по реалізації (здебільшого, шляхом прямих продаж та персональної роботи з клієнтом).

На відміну від цього, орієнтація на потреби клієнтів (маркетингова філософія) сформувалася тільки в останні десятиріччя. До кінця 50х років банківські ринки збуту були по суті ринками продавця, чому не останнім чином сприяло державне регулювання банківської конкуренції. Помітне зростання добробуту широких мас населення в 60і і 70і роки призвело до перетворення в розвинених країнах Заходу (зокрема в Німеччині) ринку продавця в ринок покупця, в результаті чого банкам прийшлося перебудувати своє мислення якраз з позицій маркетингової філософії.

Маркетингове управління також слід розглядати з позиції перетворення банківського ринку в ринок покупця. Підприємницькі рішення на банківських ринках, що все ускладнюються і вимагають великих інвестицій, не могли більше прийматися тільки на основі особистого досвіду та інтуїції керівника, вони повинні були бути покладені на наукову, планову основу. В банківську практику все більше стало впроваджуватися стратегічне планування маркетингу.

В залежності від виду банків (розміру, специфіки діяльності, засновників), відповідно їх цілям та задачам і розробляється концепція маркетингу, якої вони будуть притримуватися протягом усієї своєї роботи. Це можуть дозволити соб тільки значні, сильні банки з великим статутним капіталом і високим авторитетом засновників. Інші змінюють свою основну концепцію в залежності від динаміки зовнішніх та внутрішніх чинників, маючи одну основну і декілька альтернативних. Але велика частина банків притримується декількох концепцій одночасно в залежності від специфіки різних послуг, що пропонуються на ринку, і (або) контрольованих ринків.

У 80ті роки на Заході виникнуло поняття стратегічного маркетингу. Стратегічна концепція маркетингу означає зміщення акценту зі споживача (клієнта) або продукту на зовнішнє оточення фірми. Всебічне знання споживачів ста недостатнім. Щоб досягти успіху, маркетолог повинен знати споживача в контексті, що включає конкуренцію, урядову політику та законодавче регулювання, більш широкі економічні, політичні й соціальні чинники макросередовища, які й й визначають еволюцію ринку та маркетингу.

Збір нформації, аналіз і прогноз кожного з елементів системи маркетингу в банку, виявлення його конкурентних переваг повинні знайти свій відбиток у стратег керування маркетинговою діяльністю. Стратегія повинна відповісти на питання, як досягти поставлених цілей; вона визначає, де, коли і як банк буде надавати послуги клієнтам.

Банківський продукт являє собою комплекс послуг банку по активних і пасивних операціях. Подібність банківського продукту і банківської послуги в тому, що вони покликан задовольняти потреби клієнта і сприяти одержанню прибутку. Проте в більшост випадків банківський продукт носить первинний характер, а банківська послуга - вторинний.

Банківським послугам властиві специфічні характеристики, які потрібно приймати до уваги при розробці стратегії маркетингу [82]:

1) незримість послуг, їх абстрактний характер;

2) непостійність якості послуг та невіддільність послуг від кваліфікації людей, які їх надають;

3) неможливість зберігати банківські послуги.

Особливостями банківського продукту є наступні:

1) надання банківських послуг пов'язано з використанням грошей у різноманітних формах (готівка, безготівкові гроші та розрахунки);

2) нематеріальні банківські послуги отримують зримі риси за допомогою майнових договірних відношень;

3) більшість банківських послуг характеризується плинністю в часі: угода, як правило, не обмежується одномоментним актом, встановлюються більш-менш тривал зв'язки клієнта з банком.

Планування комплексу маркетингу банківських продуктів складається з наступних етапів:

розробка стратегія продуктового ряду

розробка стратегії ціноутворення

стратегія у сфері систем доставки продуктів до клієнтів

комунікаційна стратегія з клієнтами

Група клієнтів, що підходить для даної послуги, утворює цільовий ринок. Клієнт банку може бути частиною декількох цільових ринків, призначених для різноманітних видів послуг. Найперша задача маркетингових служб - виявити цільові ринки для кожної послуги.

На допомогу приходить метод сегментації ринку, тобто поділення неоднорідного за суб’єктами ринку на ряд більш дрібних однорідних сегментів, що дозволяє у свою чергу виділити групи клієнтів із близькими або ідентичними нтересами або потребами. Сегментація дозволяє: більш точно окреслити цільовий ринок; визначити переваги або слабкі сторони самого банки в боротьбі за освоєння даного ринку; більш чітко поставити цілі та спрогнозувати можливост успішного проведення маркетингової програми.

Сегментація дає можливість банку знайти нові цільові ринки ("ніши") і в такий спосіб розширити пропозицію банківських продуктів та послуг. Сегментація допомагає виявити нові та перспективні сфери діяльності на ринку і направити ресурси в більш рентабельні операції.

Відбір цільових сегментів обумовлює позиціонування банківських послуг, яке передбача визначення місця даного банківського продукту на ринку серед аналогічних послуг з точки зору потенційного клієнта. Для цієї цілі маркетинговий відділ банку оцінює положення конкурентів на ринку і визначає напрямки своєї діяльності (запропонувати нові послуги або вибрати традиційні напрямки діяльності при наявност конкурентів у даних сегментах).

Після визначення структури ринку банк вибирає для себе ту або іншу стратегію маркетингу.

1.2 Банківські операції на зовнішніх ринках

Основн види зовнішньоекономічної діяльності передбачені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [5] і до них можна віднести:

експорт мпорт товарів, капіталу і робочої сили;

надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, у тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, посередницьких, брокерських, агентських, облікових, аудиторських, юридичних н., що прямо не заборонені законами України, а також надання перерахованих вище послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

наукова, науково-технічна, виробнича й інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

міжнародн фінансові операції й операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

кредитн розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й ноземних суб'єктів господарської діяльності;

створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, страхових і кредитних установ за межами України;

спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й ноземних суб'єктів господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм власності, проведення спільних господарських операцій і спільне володіння майном як на території України так і за її межами;

операц по покупці, продажу й обміну валюти на валютних аукціонах, орендні, у тому числі лізингові, операції;

операц на валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;

1.2.1 Механізм розрахунків в зовнішній торгівлі

Міжнародн розрахунки - це регулювання платежів за грошовими зобов'язаннями та вимогами, які виникають між юридичними особами та громадянами різних країн на підстав економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин [50]. Серед міжнародних розрахунків переважають платежі з зовнішньої торгівлі, кредитів та нвестицій. Міжнародні розрахунки в основному провадяться через банки за допомогою кореспондентських відносин, що обумовлюють ведення кредитними установами кореспондентських рахунків. Ці рахунки провадяться переважно у безготівковому порядку.

Кореспондентськими відносинами [51] називається традиційна форма банківських зв'язків, яка використовується в основному при обслуговуванні зовнішньої торгівлі і включає в себе сукупність усіх можливих форм співробітництва між банками. Встановлення кореспондентських відносин між двома банками припускає заключення кореспондентської угоди, що у свою чергу означає, що банки, обмінявшися контрольними документами (альбомами зразків підписів осіб, уповноважених підписувати банківську документацію і ключем для ідентифікації телеграфного переписування), виконують різні операції з доручення один одного в межах встановлених один одному лімітів на проведення тих чи інших операцій [52].

До форм розрахунків, які використовуються у міжнародній торгівлі, належать такі:

100%ний авансовий платіж;

оплата після відвантаження;

оплата після отримання товару (торгівля по відкритому рахунку)

документарний акредитив;

документарне нкасо;

міжнародний факторинг;

міжнародний форфейтинг;

Оформлення оформлення платіжних доручень в іноземній валюті виконується у вигляд структурованих документів згідно положенням Національного банку України [24].

Частка акредитивної форми (документарний акредитив) в міжнародних розрахунках значно скромніше в порівнянні з іншими формами, одначе, саме акредитив найбільш повно забезпечує своєчасність одержання експортного виторгу, тобто максимально відповідає інтересам експортера.

Використання акредитивів у міжнародних розрахунках регулюється спеціальним документом - "Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів", що розроблений Міжнародної Торгової Палатою (ICC) [9, c.5]. Ці правила періодично доповнюються і змінюються виходячи з тенденцій розвитку міжнародної торгівл розрахунків. У сьогоденній час діє редакція Правил від 1993 р.

Документальний акредитив являє собою грошове зобов'язання банку, що виставляється на підстав доручення його клієнта - імпортера, на користь експортера. Банк, що вида зобов'язання, повинний здійснити платіж експортеру чи забезпечити здійснення платежу ншим банком (тратта - документ, що містить наказ продавця (експортера) покупцю (імпортеру) здійснити платіж визначеної суми в зазначений термін).

Зобов'язання банку є умовним, тому що його реалізація зв'язана з виконанням експортером визначеної вимоги - пред'явлення в банк передбачених акредитивом документів, що підтверджують виконання всіх умов акредитива (Додаток Д).

За проведення операцій (відкриття, авізування, підтвердження, прийом і перевірку документів по акредитиву) банки стягують комісію в залежності від суми акредитива (тарифи на акредитивні операції наведені в Додатку Б).

Документарне нкасо можна спрощено визначити як доручення експортера своєму банку одержати від імпортера через інший банк визначену суму чи підтвердження (у формі акцепту мпортером тратти (векселя), виписаної експортером на нього) того, що ця сума буде виплачена у встановлений термін.

Застосування нкасової форми розрахунків регулюється спеціальним документом - "Уніфікован правила по інкасо", що розроблений Міжнародною Торговельною Палатою (ICC) [10, c.5]. В теперішній час діє редакція Правил 1995 р.

У міжнародній практиці можливі два варіанти оплати інкасових документів:

інкасо з негайним платежем (документи проти платежу);

інкасо на умовах відстрочки платежу (документи проти акцепту).

Банківський факторинг - це придбання права на стягнення боргів, на перепродаж товарів і послуг з наступним одержанням платежів по них. При цьому мова йде, як правило, про короткострокові вимоги. Міжнародний факторинг дозволяє імпортеру на постійній основі одержувати товар з відстрочкою платежу (звичайно до трьох місяців). Зобов'язання оплати покладається на імпортера після приймання товарного постачання по якост кількості. Факторинг відкриває унікальні можливості для підприємств, що мпортують товари, будучи не чим іншим, як товарним кредитом.

Відповідно до Конвенції про міжнародний факторинг, прийнято в 1988 Міжнародним інститутом уніфікації приватного права, операція вважається факторингом у тому випадку, якщо вона задовольняє як мінімум двом з чотирьох ознак [47, c.422]:

1) наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;

2) ведення бухгалтерського обліку постачальника, насамперед обліку реалізації;

3) инкасування його заборгованості;

4) страхування постачальника від кредитного ризику.

Форфейтингов операції банка [47,c.502] - це покупка боргу, вираженого в оборотному документі, у кредитора на безобіговій основі. Це означає, що покупець боргу (форфейтер) приймає на себе зобов'язання про відмовлення - форфейтінгу - від звертання регресивної вимоги до кредитора при неможливості одержання задоволення в боржника. Купівля оборотного зобов'язання відбувається, природно, зі знижкою.

1.2.2 Підходи до вибору способу, засобу, методу платежу в зовнішній торгівлі

Сьогодн у зовнішньоторговельних операціях використовується ціла система способів, засобів і форм платежів, що створюють цілісний, гнучкий і динамічний механізм розрахунків.

а) Способи платежу

Способи платежу визначаються залежно від механізму оплати товару відносно моменту його фактичної поставки. У зовнішньоторговельних операціях існують три способи платежу: платіж готівкою, авансовий платіж і платіж у кредит.

Платіж готівкою здійснюється через банк за угодами типу "спот" до чи при переданні продавцем товаророзпорядчих документів або самого товару покупцю.

Авансовий платіж передбачає виплату покупцем обговорених у контракті сум до передання товаророзпорядчих документів і самого товару в розпорядження покупця, а найчастіше - під час і навіть до початку виконання замовлення. Авансовий платіж відіграє подвійну роль. З одного боку, авансом імпортер кредитує експортера, з ншого - забезпечує виконання зобов'язань, узятих імпортером за контрактом, і, якщо після виконання замовлення покупець відмовляється від приймання замовленого товару, експортер може використовувати аванс для відшкодування своїх збитків.

Платіж у кредит передбачає, що покупець оплачує суму, обумовлену в контракті через якийсь час після поставки товару. Таким чином, продавець надає покупцев комерційний (товарний) кредит. Оскільки одна фірма дає кредит іншій, такий кредит називається ще й фірмовим товарним кредитом. Межа кредиту, тобто максимальний розмір кредиту, наданий покупцю одноразово, звичайно не перевищу 10% від капіталу покупця. Щоб визначити таку "межу", продавець повинен поцікавитися фінансовим станом покупця.

При наданні комерційного кредиту виникає питання про гарантії платежу. Серед способів запобігання неплатежу або затримки платежу основними є гарантійн листи першокласних банків, підтверджені (резервні) акредитиви першокласних банків, векселі, банківський акцепт і аваль векселів, аваль чеків.

Гарант бувають платіжні й договірні. Платіжні гарантії захищають інтереси продавця, договірні - покупця.

б) Засоби платежу

Поширення в зовнішній торгівлі комерційного кредиту зумовлює використання кредитних засобів платежу - чеків і векселів.

Чек являє собою безумовну пропозицію чекодавця платнику здійснити платіж зазначено на чеку грошової суми чекодержателеві готівкою чи перерахуванням на рахунок власника чека в банку. Ілюстрації механізму розрахунків за допомогою чека наведена на схемі рисунка Д.1 Додатку Д.

Чек дуже зручний для розрахунків тоді, коли платник боїться віддати гроші до того, як одержить товар, а постачальник не хоче передати товар до одержання гарантій платежу. До того ж, застосування чека як засобу платежу дає змогу економити витрати обігу справжніх грошей і прискорює платежі, оскільки всі чеки оплачуються після подання.

Документ, виписаний чекодавцем, повинен мати покриття, причому законодавство багатьох країн передбачає кримінальну відповідальність за виставляння чека без покриття. Чеки, що виписуються клієнтом банку, видаються в межах суми, що є на його поточному та інших рахунках, включаючи суми, що надійшли на ці рахунки в результаті надання банками кредиту.

Як засіб платежу в міжнародному обороті чек використовується в розрахунках за поставлений товар при остаточному розрахунку за товар і надані послуги, урегулюванні рекламацій і штрафних санкцій, при погашенні боргу, а також у розрахунках за неторговельними операціями. Відповідно до міжнародного права при вирішенні спорів, пов'язаних із формою чеків та їх обігом, застосовується право тієї країни, де чек був виписаний.

Відповідно до Женевської конвенції строк подання чека до оплати в країні його видач дорівнює восьми дням, у платіжному обороті між країнами Західної Європи, Східної Європи і Середземномор'я - 20ти дням, а в міжконтинентальному платіжному обороті - 70ти дням. Ці терміни діють із дня, вказаного у чеку, як дата виставлення чека.

Чек може передаватися однією особою іншій шляхом внесення в нього передавального надпису (індосаменту). Індосамент здійснюється на зворотному боці чека підписується особою, що зробила такий надпис (індосантом).

Вексель - це цінний папір, що оформлений у строгій відповідності з вимогами закону містить у собі безумовне абстрактне грошове зобов'язання.

При розрахунках за зовнішньоторговельними операціями використовуються простий переказний вексель (тратта). Частіше застосовується переказний вексель, що являє собою безумовну пропозицію трасанта (кредитора), адресовану трасату (боржнику), сплатити третій особі (ремітенту) у встановлений термін вказану у векселі суму. При виникненні такого грошового зобов'язання трасант виступає і кредитором відносно боржника (трасату), і боржником відносно ремітента.

Новий Закон України „Про обіг векселів” [6, c.3] додатково впровадив особливост вексельного обігу в Україні:

1. Заборонено видачу безтоварних векселів (ст.4). Прості та переказні вексел тепер можна видавати (первинна емісія - не плутати з купівлею-продажем векселя) лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари (раніше була продукція), виконані роботи, надані послуги.

2. Платіж за векселем може здійснюватись лише у безготівковій форм (ст.6). Судячи з усього, це унеможливлює i проведення погашення векселів взаємозаліками у прямій формі (ст.217 ЦК), втім зберігаються можливості зустрічного індосаменту-викупу векселів без їхнього погашення.

3. Вексель опротестований нотаріусом (виконавчий напис), стає виконавчим документом. Це положення звільняє векселедержателя, інших кредиторів за векселем від необхідності звертатись до арбітражного суду для задоволення своїх вимог, тобто звільняє від довготривалої складної процедури з непередбачуваним результатом.

5. Вексельна форма розрахунків та їх умови обов’язково повинні оформлятись відповідними договорами або передбачатись ними (статті 4,9).

У сфері міжнародного платіжного обороту застосовуються норми і національного, міжнародного права. Так, у 1930 р. у Женеві ряд країн прийняли "Однотипний вексельний закон" [7, c.2]. На його основі держави - учасники угоди, у тому числі й СРСР, уніфікували національне вексельне законодавство, їх стали називати країнами Женевської угоди. Третю, самостійну групу утворюють країни, чиє вексельне законодавство не належить до двох інших систем. Тому в міжнародних розрахунках необхідно враховувати нормативні акти, що є у вексельному законодавстві різних країн, і передбачати в контрактах, який із чинних нормативних актів регулюватиме фінансові відносини за угодою.

Оскільки переказний вексель сам по собі не має сили законного платіжного засобу, а лише представником справжніх грошей, у міжнародній практиці заведено, що боржник-трасат зобов'язаний письмово підтвердити свою згоду здійснити платіж за векселем у визначений термін, тобто здійснити акцепт тратти. Акцепт відбувається у вигляд надпису на лицьовому боці векселя і підписується акцептантом.

Для належного виконання трасатом своїх зобов'язань експортер, передаючи в банк з нкасовим листом товаро-відвантажувальні документи, додає до них тратту. В нкасовому дорученні експортер вказує, що товаро-відвантажувальні документи, за якими імпортер може отримати товар, мають бути передані інкасуючим банком мпортеру проти акцепту виставленої на нього тратти (схема міжнародно вексельної операції наведена на рисунка Д.2 додатку Д).

Надійнішою гарантією порівняно з акцептом за траттами і простими векселями у міжнародній торгівлі є їх авалювання (підтвердження) банками. Аваль є вексельним поручительством, до якого застосовується вексельне право. Це поручительство означає гарантію платежу за траттою або простим векселем (повністю чи частково) з боку банку, якщо боржник не виконав у строк зобов'язання за векселем.

У міжнародному платіжному обігу вексель є оборотним фінансовим документом. Це означає, що з переданням векселя іншій особі до нього переходять усі права, вимоги та ризики за цим документом. Передання векселя здійснюється шляхом простого вручення або за допомогою передавального напису (індосаменту). Такий напис ставиться на зворотному боці векселя і підписується індосантом.

Третім засобом платежу, використовуваним у міжнародній торгівлі, є банківський переказ. Це розрахункова банківська операція, що полягає у пересиланні платіжного доручення одного банку іншому. Платіжне доручення являє собою наказ банку, складений на основі вказівок переказодавача - клієнта банку, адресований своєму банку-кореспонденту, про виплату певної суми грошей переказоодержувачу (бенефіціару). Платіжними дорученнями розраховуються з постачальниками і підрядниками у раз "передоплати ними за узгодженням із різними кредиторами. Платіжн доручення приймаються банками тільки за наявності грошей на рахунках платників.

При розрахунку дорученнями скорочується час і документообіг операції, що ілюстру наведена нижче схема (рисунка Д.3 Додатку Д).

Документарний акредитив являє собою грошове зобов'язання банку, що виставляється на підстав доручення його клієнта - імпортера, на користь експортера. Банк, що вида зобов'язання, повинний здійснити платіж експортеру чи забезпечити здійснення платежу іншим банком (тратта - документ, що містить наказ продавця (експортера) покупцю (імпортеру) здійснити платіж визначеної суми в зазначений термін).

На рисунку Д.4 Додатку Д наведений загальний механізм проведення акредитивно операції, який може змінюватись в залежності від виду акредитива [61, c.36].

1.2.3 Необхідність та принципи міжнародного кредитування

Міжнародний кредит - це економічні відносини, які виникають між державами, іноземними комерційними банками та фірмами з метою передавання валютних, кредитних або товарних ресурсів на умовах повернення їх у визначені строки з винагородою (відсотками) [67].

Отже, суб'єктами міжнародного кредиту виступають приватні фірми, акціонерн комерційні банки, інколи брокери, посередники, уряди, регіональні міжнародн банки розвитку, міжнародні фінансові інститути. Залежно від суб'єктів кредитних відносин розрізняють такі види міжнародного кредиту [71]:

міжнародний кредит між фірмами різних країн як різновид комерційного кредиту;

банківський кредит у міжнародній торгівлі;

брокерський кредит як проміжна форма між фірмовими та банківськими кредитами;

міжнародн (міжурядові) кредити, включаючи змішані (надання допомоги у вигляді урядових субсидій);

кредити регіональних банків розвитку;

кредити міжнародних кредитних та валютно-фінансових організацій;

Основною сутнісною ознакою міжнародного кредиту є те, що він являє собою форму руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин. Рух цієї форми капіталу пов'язаний з наданням суб'єктам світового ринку валютних та кредитних ресурсів на умовах повернення, визначення строків, на які кредити надані, та виплати відповідної винагороди за позичку у формі відсотка [70].

Операц на світовому ринку капіталів за своїм характером поділяються на комерційні - ті, що пов'язані із зовнішньою торгівлею, та фінансові (вивіз капіталу, погашення заборгованості та інше).

За строками операцій розрізняють міжнародний грошовий ринок та міжнародний ринок капіталу, на якому здійснюються середньострокові та довгострокові операції.

Міжнародний кредит виконує низку важливих функцій [77]:

1. Забезпечує перерозподіл між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню.

2. Посилює нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах.

3. Прискорює реалізацію товарів.

У розвитку світового господарства міжнародний кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі.

Форми міжнародного кредиту класифікуються за наступними принципами [83]:

1. За призначенням розрізняють зв'язані ті фінансові кредити.

Зв'язан кредити мають цільовий характер, закріплений в кредитних угодах. До них належать:

комерційн кредити, які надаються для закупівлі певних видів товарів чи оплати послуг;

інвестиційн - для будівництва конкретних об'єктів, на прямі капіталовкладення, погашення зовнішньої заборгованості, придбання цінних паперів;

проміжн - для обслуговування змішаних форм вивезення капіталів, товарів та послуг;

Фінансов кредити не мають цільового призначення.

2. За джерелами кредитів:

зовнішн кредитування;

внутрішн кредитування;

3. За формою надання кредитів:

товарні;

валютні;

4. За строками міжнародні кредити поділяються на:

надстроков - добові, тижневі, до трьох місяців;

середньостроков - між 15 роками;

довгостроков - понад 57 років;

5. За валютою позики:

у валюті країни-позичальника;

у валюті країни-кредитора;

у валюті третьої країни;

6. За забезпеченістю:

забезпечен (товарними документами, цінними паперами, векселями, нерухомістю тощо);

бланков - під зобов'язання боржника;

7. За формою надання кредитів:

готівкові;

акцептні;

8. За суб'єктами кредитних відносин:

державний;

приватний;

кредит міжнародних фінансових організацій;

9. За видом ставки кредита:

фіксована;

плаваюча;

комбінація ставок;

10. За способом погашення кредита:

з рівномірним погашенням;

з нерівномірним погашенням;

з одночасним погашенням;

з ауїтентним погашенням (відсотки погашаються разом з основним боргом);

1.2.4 Валюто-обмінні операції та операції з банківськими металами

Операц на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку (далі - суб'єкти ринку), до яких належать [20]:

Національний банк України;

уповноважен банки (комерційні банки, що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями);

уповноважен фінансові установи (що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями).

Згідно “Правилам торгівлі іноземною валютою" [20]:

2. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну валюту здійснюються суб'єктами ринку на міжнародних валютних ринках та/або на міжбанківському валютному ринку України.

4. Уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) мають право за згодою клієнта здійснювати вільний або обов'язковий продаж іноземної валюти (якщо на міжбанківському валютному ринку України попиту на цю валюту немає або він обмежений) шляхом купівлі за цю іноземну валюту іншої іноземної валюти на міжнародному валютному ринку з дотриманням обмежень, визначених цими Правилами, з подальшим продажем останньої за гривні на міжбанківському валютному ринку України.

5. Операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні уповноважен банки (уповноважені фінансові установи) мають право здійснювати лише на умовах "тод" (поставка валюти відбувається сьогодні), "том" (поставка валюти відбувається наступного робочого дня) або "спот" (поставка валюти відбувається на другий робочий день з дня укладення угоди).

6. Валютні операції з іноземними валютами I групи Класифікатора на умовах "форвард" дозволяється здійснювати лише для хеджування ризиків зміни курсів іноземних валют щодо інших іноземних валют, що виникають під час виконання клієнтами-резидентами, які є суб'єктами господарської діяльності, зовнішньоекономічних договорів у разі дотримання таких обов'язкових умов:

угоди на умовах "форвард" уповноважені банки (уповноважені фінансов установи) укладають за дорученням та за рахунок коштів вищезазначених клієнтів лише з банківськими установами;

валюти угоди є іноземними валютами I групи Класифікатора.

Проведення операцій з іншими деривативами, базовим активом яких є іноземна валюта I групи Класифікатора (ф'ючерс, опціон тощо), не дозволяється.

7. Уповноваженим банкам (уповноваженим фінансовим установам) забороняється здійснення безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти I групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора, за винятком купівл ноземної валюти I групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора на міжнародних валютних ринках.

8. Укладення і підтвердження угод з купівлі-продажу іноземних валют за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) проводиться виключно під час проведення Торговельної сесії, яка являє собою визначений проміжок часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління Національного банку України. Проведення операцій з купівлі-продажу іноземних валют за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) поза межами Торговельної сесії забороняється, крім випадків, передбачених цими Правилами. Національний банк України має право змінити режим Торговельно сесії, попередивши про це уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни.

9. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:

договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;

вантажна митна декларація (за формою, встановленою відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574, зі змінами), якщо товар ввезений на територію України (вантажні митн декларації, за якими здійснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов'язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземно валюти);

акт (здавання-приймання тощо) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності;

документи, що передбачені для: документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором). Купівля ноземної валюти з метою оплати векселя, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором, дозволяється лише в разі пред'явлення резидентом вантажної митної декларації, що підтверджує поставку продукції в Україну, або документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг.

Операц з банківськими металами.

Банківськ метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. З металів платинової групи береться лише паладій;

Уповноважен банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на валютному ринку України та з урахуванням вимог Положення [28] мають право здійснювати такі види операцій з банківськими металами:

а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах в інших уповноважених банках, у Національному банку та проведення операцій за ними;

б) відкриття та ведення кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;

в) відкриття та ведення поточних та вкладних (депозитних) рахунків клієнтів у банківських металах;

г) купівля-продаж банківських металів за гривні;

ґ) залучення банківських металів на вклади (депозити) клієнтів (крім банків);

д) залучення та розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;

е) надання та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

є) надання кредитів у банківських металах резидентам (юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності);

ж) надання та отримання банківських металів у заставу;

з) відповідальне зберігання банківських металів у Національному банку (Державна скарбниця України), в інших уповноважених банках, у власному сховищі;

и) перевезення банківських металів;

і) обмін зливків (зливка) банківського металу на зливки (зливок) цього самого металу меншої (більшої) маси (загальна маса банківського металу залишається незмінною);

ї) конвертація одного банківського металу в інший.

Уповноважен банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках та з урахуванням вимог цього Положення мають право здійснювати такі види операцій з банківськими металами:

а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах у банках-нерезидентах та проведення операцій за ними;

б) купівля-продаж банківських металів за іноземну валюту;

в) розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;

г) отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

ґ) надання та отримання банківських металів у заставу;

д) відповідальне зберігання банківських металів у банкахнерезидентах.

Для здійснення операцій з банківськими металами з їх фізичною поставкою або без не (лише з відображенням за рахунками) уповноважені банки керуються законодавством України, в т. ч. цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку з питань, що регулюють операції з банківськими металами, на підставі яких вони приймають внутрішні положення, які визначають порядок проведення та організації обліку цих операцій.

Бухгалтерський облік операцій з банківськими металами здійснюється аналогічно до обліку операцій з іноземною валютою відповідно до Правил бухгалтерського обліку банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджених постановою Правління Національного банку України від 16.12.98 N 520 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 07.12.2000 N 471, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за N 950/5171, зі змінами).

Бухгалтерський облік банківських металів, прийнятих уповноваженим банком на відповідальне зберігання або як застава, внесена з фізичною поставкою, здійснюється за позабалансовими рахунками з обов'язковою фіксацією характерних ознак цих металів: вид, вигляд (зливки, порошки, монети), кількість, проба, виробник, серійний номер зливка, ампули, банки (за наявності), маса в тройських унціях (за наявності) та інші ознаки. Банківські метали, прийняті уповноваженим банком від клієнта на відповідальне зберігання або як застава, не входять до складу залучених коштів уповноваженого банку і не можуть бути розміщені ним від свого мені.

Операц з банківськими металами, під час проведення яких не вимагається фіксація характерних ознак цих металів, а фіксується лише їх маса в тройських унціях та вартість у гривнях, відображаються залежно від виду операції за відповідними балансовими рахунками.

Для обліку операцій з банківськими металами та складання фінансової звітност використовуються офіційні (облікові) курси банківських металів, установлен Національним банком.

Уповноважен банки здійснюють операції з фізичною поставкою банківських металів за умови наявності сертифіката якості цих металів і в порядку та з урахуванням вимог, установлених цим Положенням щодо здійснення касових операцій у банках України.

Для банківських металів, вироблених відповідно до технічних умов ГОСТів, прийнятих Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації, або Державних стандартів України, у разі потреби видача документа, що підтверджує пробу банківського металу, здійснюється або Національним банком (Державною скарбницею України), або лабораторією, акредитованими відповідно до законодавства України про метрологію та метрологічну діяльність.

Увезення уповноваженими банками банківських металів в Україну та вивезення цих металів за її межі здійснюються в порядку, установленому законодавством України.

Уповноважен банки проводять операції з перевезення банківських металів за умови отримання письмового дозволу Національного банку на перевезення валютних цінностей та нкасацію коштів.

Операц з купівлі-продажу банківських металів здійснюються:

на міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ), включаючи біржі та каси уповноважених банків;

на міжнародних ринках.

Операц з купівлі-продажу банківських металів здійснюють на цих ринках уповноважен банки та Національний банк. Усі інші покупці та продавці банківських металів здійснюють операції з купівлі-продажу банківських металів за посередництвом цих суб'єктів.

Операц з купівлі-продажу банківських металів уповноважені банки здійснюють на умовах "тод", "том" або "спот". На умовах "форвард" у межах 50% від лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах уповноважені банки мають право проводити операції з купівлі-продажу банківських металів за іноземну валюту 1ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів на міжнародних ринках за угодами, укладеними з банківськими установами.

Уповноважен банки мають право здійснювати на біржах операції з ф'ючерсними контрактами на зміну курсу банківського металу на строк, що не перевищує 6 місяців, за гривні. Проведення інших операцій з купівлі-продажу банківських металів та операцій з деривативами, базовим активом яких є банківські метали, не дозволяється.

Уповноважен банки на МВРУ продають за гривні банківські метали:

з фізичною поставкою або без неї - іншим уповноваженим банкам, промисловим споживачам та фізичним особам;

без фізичної поставки - юридичним особам - резидентам (крім уповноважених банків та промислових споживачів).

Банківськ метали, куплені уповноваженими банками на МВРУ без фізичної поставки за дорученнями і за рахунок коштів юридичних осіб - резидентів (крім банків) та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, можуть бути отримані з фізичною поставкою лише промисловими споживачами з їх поточних рахунків у банківських металах за умови, що така можливість передбачена в договорах на здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених уповноваженими банками з цими промисловими споживачами.

Уповноважен банки купують на МВРУ банківські метали за гривні в будь-яких продавців банківських металів.

1.2.5 Ризики банківських валютних операцій та засоби їх мінімізації

Банківський, як і всякий інший бізнес, немислимий без ризику. Ризик присутній у будь-якій операції, тільки він може бути різних масштабів і по-різному компенсуватися [35]. Отже, для банківської діяльності важливим є не запобігання ризику взагалі, а передбачення і зниження його до мінімального рівня.

Під ризиком прийнято розуміти імовірність, а точніше погрозу втрати банком частини своїх ресурсів, недоодержання доходів або проведення додаткових витрат у результаті здійснення визначених фінансових операцій.

У залежності від сфери виникнення банківського ризику вони підрозділяються на зовнішні і внутрішні.

До зовнішнього відносяться ризики, не зв'язані з діяльністю банку або конкретного клієнта, політичні, економічні й інші. Це втрати, що виникають у результат війни, революції, націоналізації, заборони на платежі за кордон, консолідац боргів, введення ембарго, скасування імпортної ліцензії, загострення економічної кризи в країні, стихійному лиху.

Внутрішн ризики у свою чергу поділяються на втрати по основний і по допоміжній діяльності банку. Перші представляють саму розповсюджену групу ризиків: кредитний, процентний, валютний і ринковий ризики. Другі включають утрати по формуванню депозитів, ризики по нових видах діяльності, ризики банківських зловживань.

Керування ризиками - це процес, за допомогою якого банк виявляє (ідентифікує) ризики, проводить оцінку їхньої величини, здійснює їхній моніторинг і контролює сво ризиковані позиції, а також враховує взаємозв'язку між різними категоріями (видами) ризиків. Комплекс банківського ризику-менеджменту має на меті забезпечити досягнення наступних цілей:

ризики повинні бути зрозумілими й усвідомленими банком і його керівництвом;

ризики повинні знаходитися в границях рівнів толерантності, установлених наглядацькою радою;

рішення по прийняттю ризику повинні відповідати стратегічним задачам діяльності банку;

рішення по прийняттю ризику повинні бути конкретними і чіткими;

очікувана прибутковість може компенсувати прийнятий ризик;

розподіл капіталу відповідає розмірам ризиків, на які натикається банк;

стимули до досягнення високих результатів діяльності повинні узгоджуватися з рівнем толерантності до ризику.

З погляду ризику-менеджменту, банківська діяльність зводиться до прийняття ризику й одержання за це відповідної компенсації (економічної вигоди).

Ціль керування ризиками - сприяти підвищенню вартості власного капіталу банку, одночасно забезпечуючи досягнення цілей багатьох зацікавлених сторін, а саме:

клієнтів контрагентів;

керівництва;

працівників;

наглядацько ради й акціонерів (власників);

органів нагляду;

рейтингових агентств, інвесторів і кредиторів;

інших сторін.

Банківсько діяльності властиві наступні категорії ризиків:

Кредитний ризик

Ринковий ризик

Ризик ліквідності

Ризик зміни процентної ставки

Валютний ризик

Операційно-технологічний ризик

Ризик репутації

Юридичний ризик

Стратегічний ризик

Валютний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, що виника через несприятливі коливання курсів іноземних валют і цін на банківські метали.

Валютний ризик можна розділити на:

ризик трансакції;

ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний ризик);

економічний валютний ризик.

Ризик трансакції полягає в тому, що несприятливі коливання курсів іноземних валют впливають на реальну вартість відкритих валютних позицій. Проте оскільки він, як правило, випливає з операцій маркетмейкерства, дилинга і прийняття позицій в ноземних валютах, цей ризик розглядається в як один з видів ринкового ризику.

Ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний) полягає в тому, що величина еквівалента валютної позиції в звітності змінюється в результаті змін обмінних курсів, що використовуються для перерахунку залишків в іноземних валютах у базову (національну) валюту.

Економічний валютний ризик складається в змінах конкурентноздатності фінансової установи або його структур на зовнішньому ринку через істотні зміни обмінних курсів.

Система керування валютним ризиком банка складається з регламентних документів - політики, положень, процедур, процесів і т.п., - які затверджуються наглядацькою радою або правлінням банку відповідно обраній ними форми корпоративного керування, з урахуванням розміру банку і складності його операцій.

Для більш ефективного керування валютним ризиком рекомендується:

здійснювати періодичний аналіз відкритої валютної позиції банку за допомогою ризику-модел "вартість/надходження" для виміру чутливості до змін валютних курсів;

застосовувати для зменшення величини валютного ризику методи хеджування.

Для зниження валютного ризику банк може використовувати наступні прийоми [41]:

1. Видача позичок в одній валюті з умовою її погашення в іншій з урахуванням форвардного курсу, зафіксованого в кредитному договорі. Такі міри дозволяють банкові застрахуватися від можливого падіння курсу валюти кредиту.

2. Форвардні валютні контракти. Це основний метод зниження валютного ризику. Так операції припускають заключення термінових угод між банком і клієнтом про купівлю-продаж іноземної валюти при фіксації в угоді суми угоди і форвардного обмінного курсу.

3. Валютні ф'ючерсні контракти. Також як і форвардні валютні контракти, ф'ючерси являють собою угоду купити або продати визначену кількість іноземної валюти у визначений день у майбутньому. Однак на відміну від форвардних контрактів хньої умови можуть бути досить легко переглянуті. Крім того, дані контракти можуть вільно обертатися на біржі фінансових ф'ючерсів. Разом з тім валютн ф'ючерсні контракти не одержали ще широкого поширення.

4. Валютні опціони. Незважаючи на подібність у назві форвардного валютного контракту з опціоном, вони є інструментом, що дають їх власникові право (а не зобов'язання) купити деяку кількість іноземної валюти за визначеним курсом у рамках обмеженого періоду або часу по закінченні цього періоду. Валютні опціони бувають двох типів:

а) Опціон "колл" дає його покупцеві право придбати валюту, обговорену контрактом, за фіксованим курсом (при цьому продавець опціону належний буде продати відповідну валюту за цим курсом).

б) Опціон "пута" надає право його покупцеві продати валюту, обговорену контрактом, за фіксованим курсом (при цьому продавець опціону повинний буде купити відповідну валюту за цим курсом).

5. Валютні свопи. Валютний своп являє собою угода між двома сторонами про обмін у майбутньому серіями платежів у різних валютах. Валютні свопи можуть підрозділятися на наступні два види:

свопи пасивами (зобов'язаннями);

свопи активами.

Валютн свопи пасивами - це обмін зобов'язаннями по сплаті відсотків і погашенню основного боргу в одній валюті на подібні зобов'язання в іншій валюті. Метою такого свопа, крім зниження довгострокового валютного ризику, є так само зменшення витрат у зв'язку з залученням фондів.

Валютний своп активами дозволяє сторонам угоди зробити обмін грошовими доходами від якого-небудь активу в одній валюті на аналогічні доходи в іншій валюті, такий своп спрямований на зниження довгострокового валютного ризику і підвищення прибутковості активів.

6. Прискорення або затримка платежів. Прискорення або затримка платежів використовується при здійсненні операцій з іноземною валютою. При цьому банк у відповідності зі своїми чеканнями майбутніх змін валютних курсів може зажадати від своїх дебіторів прискорення або затримки розрахунків. Цим прийомом користуються для захисту від валютного ризику або одержання виграшу від коливань валютних курсів. Однак ризик утрат присутня, оскільки цілком ймовірно неправильне прогнозування напрямку зміни валютного курсу.

7. Диверсифікованість валютних засобів банку в іноземній валюті. Цей метод зниження валютного ризику припускає постійне спостереження за коливанням курсів ноземних валют. А оскільки угадати ймовірні напрямки таких коливань надзвичайно складно, те банки з метою зменшення ризику програти в результат невигідної зміни курсів валют прибігають до диверсифікованості активів, деномінованих в іноземній валюті.

8. Страхування валютного ризику. Страхування валютного ризику припусає передачу всього ризику страхової організації.

1.3 Сутність стратегій банків - “нішерів” при реалізації маркетингової стратегії концентрації в сегментах зовнішнього ринку по М. Портеру

Основне призначення маркетингової стратегії полягає в тому, щоб взаємоузгодити маркетингові цілі фірми з її можливостями, вимогами споживачів, використати слабкі позиції конкурентів та свої конкурентні переваги.

У процесі формування маркетингової стратегії можна виділити вхідні та вихідн елементи (рисунок 1.3).

Маркетингов стратегії класифікують за такими ознаками [73]:

Залежно від терміну їх реалізації:

довгострокові;

середньострокові;

короткострокові;

2. Залежно від стратегії життєвого циклу товарів фірми:

маркетингов стратегії стратегії на стадії впровадження товару на ринок;

маркетингов стратегії на стадії росту;

маркетингов стратегії на стадії насичення ринку;

маркетингов стратегії на стадії спаду;

3. За станом ринкового попиту:

стратегія конверсійного маркетингу;

стратегія креативного маркетингу;

стратегія стимулюючого маркетингу;

стратегія синхромаркетингу;

стратегія підтримуючого маркетингу;

стратегія ремаркетингу;

стратегія де маркетингу.

4. Залежно від загальноекономічного стану фірми та її маркетингових спрямувань розрізняють три види базових маркетингових стратегій фірми [72]:

стратегія виживання;

стратегія стабілізації;

стратегія росту;

Стратегія виживання - виключно захисна стратегія, яка застосовується в умовах глибокої кризи економічної діяльності фірми, коли фірма перебуває на меж банкрутства. Основна мета цієї стратегії полягає у виході з кризового стану шляхом перегляду і перебудови всього маркетингового комплексу фірми (товарної, цінової політики, системи товароруху та просування товарів).

Стратегія стабілізації використовується за умов швидкого або несподіваного падіння базових показників фірми чи за умов, коли розвиток фірми має коливний характер. Ця стратегія передбачає вирівнювання показників з їхнім наступним підвищенням перехід до стратегії росту.

Стратегія росту передбачає ріст обсягів продажу, прибутку, капіталу та інших показників фірми.

Маркетингов стратегії росту поділяються на такі різновиди:

маркетингова стратегія інтенсивного (органічного) росту;

маркетингова стратегія інтеграційного росту;

маркетингова стратегія диверсифікації;

5. За елементами маркетингового комплексу:

товарна стратегія;

цінова стратегія;

стратегія товарного руху;

стратегія просування;

6. За ознакою конкурентних переваг (за М. Портером):

стратегія цінового лідерства;

стратегія диференціації;

стратегія фокусування (концентрації);

7. Залежно від виду диференціації:

стратегія товарної диференціації;

стратегія сервісної диференціації;

стратегія міджевої диференціації;

стратегія кадрової диференціації.

8. Залежно від конкурентного становища фірми та її маркетингових спрямувань:

стратегія ринкового лідера;

стратегія челенджерів (претендентів на ринкове лідерство);

стратегія послідовників;

стратегія ринкової ніши.

9. Залежно від співвідношення відносної ринкової частки фірми та темпів росту ринку збуту, або залежно від конкурентоспроможності та привабливості ринку збуту:

стратегія розвитку;

стратегія підтримання;

стратегія збирання урожаю;

стратегія елімінації;

10. Залежно від методу обрання цільового ринку:

стратегія товарної спеціалізації;

стратегія сегментної спеціалізації;

стратегія одно сегментної концентрації;

стратегія вибіркової спеціалізації;

стратегія повного охоплення.

11. Залежно від ступеня сегментації ринків збуту:

стратегія недиференційованого (агрегованого) маркетингу;

стратегія диференційованого маркетингу;

стратегія концентрованого маркетингу.

Сьогоднішнім загальноприйнятим підходом встановлено, що конкурентні переваги фірми забезпечуються в процесі конкурентної боротьби з так називаними п'ятьма силами (напрямками) конкуренції, тобто з іншими продавцями аналогічної продукції, фірмами - потенційними конкурентами, виробниками замінників, постачальниками ресурсів, покупцями її продукції. Їх можна розглядати як основні ринкові сили.

Представляючи свою концепцію аналізу галузі (рисунок 1.4) М. Porter [75] проник у сутність структури в різноманітних конкурентних середовищах. Його концепція назива п'ять конкурентних сил, які визначають привабливість певної галузі. Цими рисами :

вхідн бар'єри при проникненні в галузь нових конкурентів;

загроза продуктів-замінників;

вплив покупців, що дозволяє їм відстоювати свої інтереси;

вплив постачальників, що дозволяє їм відстоювати їх інтереси;

суперництво між існуючими конкурентами в галузі.

Рисунок 1.4 Модель 5 сил конкуренції по М. Портеру

Модель п'яти сил (напрямків) конкуренції - це ефективний метод аналізу основних конкурентних сил, що впливають на положення фірми на ринку. Ця модель да можливість більш цілеспрямовано оцінити конкурентну обстановку на ринку і на цій основі розробити такий варіант довгострокової стратегії фірми, що у найбільшій мері забезпечить її захист від впливу конкурентних сил і одночасно буде сприяти створенню додаткових конкурентних переваг.

В таблиці 1.2 наведені позитивні та негативні прояви впровадження маркетингових конкурентних стратегій за М. Портером [74].

Таблиця 1.2 Порівняльна характеристика стратегій Портера

Можна вказати п’ять категорій стратегічних підходів до конкуренції:

Стратегія лідерства за низькими витратами. Прагнення до низької вартості серед усіх продавців продукції чи послуг, щоб залучати широке коло покупців.

Стратегія широкої диференціації (розмаїтості). Прагнення диференціювати пропоновану продукцію компанії щодо конкурентів у напрямках, що будуть залучати широке коло покупців.

Стратегія забезпечення оптимальних витрат. Надання покупцям продукту більшої цінності за ті ж гроші, шляхом акцентування уваги на поєднанні низької вартості з одночасною широкомасштабною диференціацією. Метою є досягнення найкращих (найбільш низьких вартостей і цін щодо інших виробників продукції з порівнянною якістю й особливостями.

Стратегія, сфокусована на низьких витратах у ринковій ніші. Концентрація на вузькому купівельному сегменті і подолання конкурентів на основі нижчої вартості.

Стратегія, сфокусована на диференціації у вузькій ринковій ніші. Пропозиція для покупців у ніші продукції чи послуг, що відповідають їхнім смакам і запитам [74, с.27].

Конкурентна перевага від стратегії концентрації (фокусування) пов’язана як з досягненням низьких витрат при обслуговуванні цільової ринкової ніші, так і з розвитком здатності пропонувати покупцям ніші товар, відмінний від продукції конкурентів. Іншими словами, фокусування може ґрунтуватися на витратах, а може і на диференціації. Ця стратегія добре працює, коли:

Вимоги покупців до конкретного товару різні.

Не снує інших конкурентів, що намагаються спеціалізуватися на цьому сегменті.

У фірми немає можливості працювати на більш широкому сегменті чи ринку в цілому.

Сегменти покупців значно відрізняються один від одного за розміром, темпами зростання прибутковості і впливу п’яти сил конкуренції, що робить одні сегменти більш привабливими, ніж інші.

Висновки розділу 1

Актуальність дослідження стратегії діяльності фінансових установ на зовнішніх ринках поляга в тому, що основний принцип взаємовигідності ЗЕД, на перший погляд, не ма особливих ускладнень і виглядає очевидним: кожний партнер, що бере участь у міжнародних операціях, одержує свій прибуток. Проте дотримуватися цього принципу не просто через значну кількість часу, необхідного для виконання угод, зміни валютних курсів, наявності різноманітних зв'язків між окремими зовнішньоекономічними угодами, використання бартерних операцій та ін. Тому дотримання принципу взаємовигідності потребує ретельного аналізу і врахування, розмежування різноманітних потоків прибутків і витрат.

Розділ 2. Аналіз поточних характеристик діяльності ват „міжнародний комерційний банк"

2.1 Загальна характеристика ВАТ „Міжнародний комерційний банк”

ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (далі - МКБ або Банк) працює на фінансовому ринку України більше 12 років. Банк було зареєстровано в січні 1994 року в м. Черкаси як банк “Левада”, а пізніше у 1999 році реорганізовано за участю американського та австрійського капіталу. Завдяки цьому банк значно посилив свою присутність на українському ринку банківських та фінансових послуг. Назву банку було змінено на ВАТ “Міжнародний комерційний банк", а його головний офіс розташувався у старовинному районі міста Києва - Подолі, у приміщенні Гостинного двору [100].

На початку травня 2001 року акціонери МКБ (м. Київ) та АКБ “Таврія”

(м. Сімферополь) прийняли рішення про приєднання банку “Таврія" до ВАТ Міжнародний комерційний банк” шляхом об’єднання капіталів вказаних банків. Таке дружнє приєднання мало на меті збільшення кредитного потенціалу, зменшення собівартості банківського обслуговування, прискорене впровадження нових банківських технологій (особливо Інтернет-банкінгу), відкриття кредитних ліній в західних банках.

Окрім ноземного капіталу до банку залучені й вітчизняні інвестори:

1) Науково-дослідна та промислова компанія “Струм” (Вінниця), яка виконує загально-будівельн та спеціальні види робіт. Протягом декількох років компанія брала участь в програмах конверсії в рамках міжурядових угод США - Україна та виграла декілька тендерів, виступаючи субпідрядником для таких компаній, як Bechtel National Inc. (США), Morrison Knudsen Corporation (США) та Huges Aircraft Systems International (США).

2) Акціонерна компанія “КІНТО” (Київ) - провідний інвестиційний заклад, який торгує цінними паперами на українському ринку цінних паперів.

3) Компанія “ЕПІК" (Австрія) тримає 40% акцій компанії “КІНТО".

4) Виставковий та концертний центр “Палац Спорту” (Київ) - відомий виставковий центр в Києві.

На сьогоднішній день банк має філії в Черкасах, Одесі, Дніпропетровську, Києві, Сімферополі, Феодосії, Судаку, Харкові, Сумах, Львові та Вінниці, відділення в Керчі, Ялті, Євпаторії, де має свою постійну клієнтську базу.

Основним завданням банку є впровадження західних банківських технологій, використання ндивідуального підходу до клієнтів, як юрідичних, так і фізичних осіб, розробка індивідуальних програм для постійних клієнтів. Також МКБ забезпечу повний спектр банківських послуг та високоякісне обслуговування клієнтів. Персонал банку висококваліфікований, більшість співробітників володіє іноземними мовами, навчалися або стажувалися за кордоном по міжнародних банківських програмах, а також набували практичного досвіду, працюючи у західних банках в Україні та за межами.

Основним пріоритетом діяльності банку є максимальне задоволення потреб клієнтів. Його кредо: ”Банк, якому Ви можете довіряти". Саме на розумінні клієнтів та їх потреб будується успіх банку.

Дніпропетровська філія ВАТ ”Міжнародний комерційний банк” була зареєстрована 13 грудня 2001року Управлінням Національного банку України в Дніпропетровській області. Протягом 2003 року Дніпропетровська філія ВАТ ”Міжнародний комерційний банк” відкрила відділення у м. Новомосковську та м. Павлоград.

ВАТ Міжнародний комерційний банк” (м. Київ) у листопаді 2005 року завершив підписку на акції восьмої емісії в обсязі 9,06 млн. грн., що дозволило станом на 01.01.2006 року збільшити статутний капітал банку до 44,1 млн. грн.

Результати підписки затверджені загальними зборами акціонерів банку, що відбулися в Києв 4 листопада 2005 року. За підсумками підписки склад акціонерів суттєво не змінився.

Таким чином, на початок 2006 року статутний капітал ВАТ “Міжнародний комерційний банк” дорівнює 44,101 млн. грн. (станом на початок 2005 року - 35,041 млн. грн) складається з українського та іноземного - американського та австрійського (частка 6,5%), - капіталу. Банк проводить свою діяльність на фінансовому ринку згідно ліцензії Національного банку України № 91 від 13.01.2000р. Остання ліцензія, яку отримав банк, нараховує 22 банківські операції з 30 загалом можливих.

Фінансовий результат ВАТ “МКБ” (м. Київ) за підсумками роботи у 2005 році склав 2,794 млн. грн. Чисті активи у порівнянні з 1 січня 2005 року збільшились на 64% і на1 січня 2006 року склали 466,807 млн. грн. Кредитний портфель (без врахування міжбанківських кредитів) за цей період збільшились на 72% - до 337,275 млн. грн. Вкладення в цінні папери виросли на 21% - до 15,742 млн. грн.

Кошти клієнтів банку (поточні рахунки, депозити юридичних та фізичних осіб) виросли в 1,8 рази і на 1 січня 2006 склали 377,594 млн. грн.

Власний капітал банку за 2004 рік зріс на 23,75% і на 1 січня 2005 року склав 48,224 млн. грн. (38,969 млн. грн. станом на 1 січня 2004 року). За 2005 рік власний капітал банка зріс ще на 27,23% і на 1 січня 2006 року склав 61,359 млн. грн.

Максимально наближаючи послуги безпосередньо до споживача банк з січня 2005 року відкрив філію в Ужгороді, а також 14 відділень. На сьогодні регіональна мережа ВАТ МКБ” включає 14 філій та 122 відділення в АР Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Київській, Львівській, Одеській, Сумській, Харківській, Черкаській областях і в м. Києві.

Досвід в міжнародній банківській справі, поєднаний із знанням місцевого ринку та західним стилем системи управління, втілено в роботі МКБ, що дає можливість пропонувати клієнтам розвинені банківські послуги та кращі банківські продукти (рисунок 2.1).

МКБ першим з українських банків втілив систему ведення бізнесу, яка передбача ндивідуальний підхід до кожного з клієнтів: менеджер по роботі з клієнтами виступає “зв’язуючою ланкою” між клієнтом та банком.

Рисунок 2.1 Інформаційне вікно банку в мережі Інтернет [100]

Основн види операцій та послуг, що надає банк:

1. Розрахунково-касове обслуговування:

відкриття мультивалютних поточних рахунків та рахунків в національній валюті України юридичним та фізичним особам;

проведення міжнародних платежів клієнтів та платежів в національній валюті;

проведення електронних платежів за системою “КлієнтБанк”;

касове обслуговування клієнтів.

2. Депозитні послуги:

залучення коштів фізичних та юридичних осіб на депозитні рахунки в національній та ноземній валютах (строкові депозити та депозити до запитання).

3. Послуги кредитування:

кредитування юридичних осіб в національній та іноземній валютах;

обігов кошти;

фінансування проектів;

синдикован кредити;

фінансування експортно-імпортних операцій;

факторингов послуги;

лізингов операції.

4. Документарні операції:

акредитиви;

гарант та поручительства.

5. Валютні операції:

Купівля-продаж валюти для юридичних та фізичних осіб;

6. Операції на міжбанківському ринку:

розміщення та залучення коштів на міжбанківському ринку в національній та іноземній валютах;

конверсійн операції від імені банку.

7. Операції з цінними паперами:

комісійна діяльність з державними та корпоративними цінними паперами;

комерційна діяльність з державними та корпоративними цінними паперами;

кастодіальн послуги.

8. Консультування клієнтів

9. Інтернет-банкінг

МКБ має кореспондентські відносини з банками США (СITIBANK), Європейського Співтовариства (COMMERZBANK), Росії (АБ “СОБИНБАНК”) та з багатьма провідними українськими банками (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 Банки-кореспонденти ВАТ "Міжнародний комерційний банк"

МКБ членом Асоціації українських банків (АУБ), Асоціації "Київський банківський союз", саморегулівної організації Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв (ПАРД). Банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, учасником та засновником ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз".

У 2004 2005 роках клієнтами банку є більше як 20 000 юридичних та фізичних осіб. Серед них: Києво-Могилянська академія, КІНТО, ТОВ "Глобал Юкрейн", Кримський державний медичний університет, Українсько-італійське спільне підприємство "Венето", виробнича компанія "Струм" та ін.

Декларуєма офіційна місія банку.

Мета Банку - стати провідною фінансовою установою України з розгалуженою філіальною мережею у всіх областях країни, яка працює за стандартами Європейського Співтовариства. Для того, щоб досягнути цієї мети, МКБ забезпечує своїм клієнтам високу якість послуг та обслуговування, справедливі тарифи, професійну консультаційну допомогу в поєднанні з сучасними комп’ютерними банківськими технологіями.

З метою підтримки та зміцнення репутації МКБ ретельно балансує фінансові ризики та потенційні доходи від кожного кредитного проекту та надає перевагу консервативному підходу до управління ризиками.

Декларуєма офіційна стратегія МКБ.

Значне зростання капіталу та активів МКБ, планомірне завоювання позицій Банку на українському ринку банківських послуг відбувається за рахунок правильного вибору та дотримання стратегії, що ґрунтується на таких засадах:

а) Стабільність та надійність роботи Банку

З 1999 року в МКБ проводиться аудит фінансової звітності, підготовлено відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). За 19992001 роки аудит проводився міжнародною аудиторською компанією Pricewaterhouse Coopers, а за 20022003 роки - компанією Deloitte.

Банком використовуються європейський досвід управління ризиками.

У серпні 2003 року МКБ започаткував та успішно реалізовує Програму розбудови Банку, що здійснюється за допомогою консультантів Європейського Банку Реконструкції та Розвитку.

б) Індивідуальний підхід та максимальне задоволення потреб кожного клієнта

Умови співпраці з кожним Клієнтом Банку визначаються враховуючи специфіку та ндивідуальні потреби кожного Клієнта.

За кожним Клієнтом Банку закріплюється персональний менеджер, який відповідає за весь спектр послуг, котрі Клієнт отримує в Банку

в) Активне розширення мережі філій Банку в областях України

Для забезпечення органічного зростання Банку одним з пріоритетних напрямків його діяльності є розширення філіальної мережі. В планах Банку відкрити 34 нов філії та 1015 безбалансових відділень щороку.

г) Використання сучасних інформаційних банківських технологій

МКБ пропонує корпоративним клієнтам систему "КлієнтБанк", що дозволя дистанційно керувати коштами підприємства на рахунку в Банку в систем реального часу. Спеціально для фізичних осіб розроблено Систему "HomeBanking", що автоматизує виконання повного циклу обліково-розрахункових операцій у рамках взаємодії клієнта і банку, із застосуванням комп'ютерної техніки і мереж Internet. Використання вище згаданих систем схвалено Національним банком України.

д) Ініціювання та розвиток нових фінансових послуг

МКБ займає активну позицію у розвитку перспективних напрямків на ринку фінансових послуг. За участю Банку створені та функціонують: страхова компанія "МКБ Страхування", компанія із страхування життя "МКБ Страхування життя" та компанія з управління активами "МКБ Асет Менеджмент".

Рейтингов показники ВАТ “Міжнародний комерційний банк” в банківській системі України (164 комерційних банка), проведені Асоціацією українських банків станом на 01.01.2006 [98], наведені в таблицях А.1 - А.6 Додатку А. Як показує аналіз рейтингових місць у ВАТ “Міжнародний комерційний банк”:

1. Обсяг активів балансу - 466,81 млн. грн. (62 місце), що становить 0,237% від сумарних активів банківської системи України.

2. Обсяг кредитно-інвестиційного портфелю - 348,13 млн. грн. (64 місце).

3. Обсяг власного капіталу - 57,517 млн. грн. (87 місце).

4. Обсяг депозитів фізичних осіб - 255,787 млн. грн. (40 місце).

5. Обсяг депозитів юридичних осіб - 123,453 млн. грн. (76 місце).

6. Фінансовий результат (прибуток 2005 року) - 2,794 млн. грн. (82 місце).

7. Обсяг статутного капіталу (капітал 1 рівня) - 7,385 млн. євро (87 місце), що перевищує мінімальне нормативне значення загального регулятивного капіталу (капітал 1+2 рівня) - 7,0 млн. євро, встановлене НБУ станом на 01.01.2006 року.

8. Рентабельність активів - 0,339%, що в 2,5 рази нижче середнього рівня (1,07%) рентабельност активів банків в банківській системі України (див. табл. А.6 Додатку А).

9. Рентабельність капіталу - 6,336%, що на 24% нижче середнього рівня (8,43%) рентабельност власного капіталу банків в банківській системі України (див. табл. А.6 Додатку А).

2.2 Аналіз макро та мікросередовища діяльност ВАТ „Міжнародний комерційний банк”

Аналіз динаміки розвитку ВАТ “Міжнародний комерційний банк” в мікро та макросередовищ проведемо наступним чином:

а) розвиток банку в мікросередовищі оцінюється динамікою та структурою розвитку основних статей його пасивів та активів, прибутковістю діяльності та рівнем досягнуто рентабельності відносно нормативних вимог;

б) розвиток банку в макросередовищі оцінюється порівнянням динаміки та структури розвитку основних статей його пасивів, активів та рентабельності діяльності з банком - лідером, положення якого на банківському ринку намагається досягнути банк, а також з загальним рівнем характеристик усередненого банку банківсько системи України;

В якості банка - лідера для зовнішньоекономічної орієнтації діяльності ВАТ Міжнародний комерційний банк” виберемо ВАТ “Державний акціонерний експортно-імпортний банк України" (810 рейтингове місце в банківській системі України - дивись Додаток А [98]), в якості усередненого банка банківської системи України виберемо умовний банк у якого всі характеристики є 1/163 частини сумарних статей активів та пасивів балансу всіх 163 банків банківської системи України.

Укрексімбанк спеціалізується на обслуговуванні експортно-імпортних операцій і має великий досвід роботи у сфері міжнародних розрахунків. Банк входить в систему SWIFT товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій, членами якого більш ніж 6 тисяч користувачів з 175 країн світу. Банк виконує банківськ перекази в усі країни світу, використовуючи кореспондентські рахунки (НОСТРО). Майже 70 банків України і країн СНД здійснюють банківські перекази через кореспондентські рахунки (ЛОРО), які відкриті в Укрексімбанку. Щомісячно системою SWIFT передається більш ніж 4000 повідомлень переказами. Банк працю як з фізичними, так і з юридичними особами, здійснюючи платежі за дорученням своїх клієнтів у мінімально допустимі терміни (сьогодні на сьогодні).

Основн сегменти зовнішньоекономічно діяльності Укрексімбанка:

Міжнародн розрахунки та операції Документарні операції Торгівельне фінансування

В додатку Б наведені таблиці показників статей балансів та звітів про фінансов результати для ВАТ “Міжнародний комерційний банк” за 2003 - 2005 роки [98], [99], [100].

В Додатку В наведені таблиці основних показників стану розвитку банківсько системи України у 2000 - 2006 роках за даними Національного банку України [99].

В Додатку Г наведені таблиці порівняльних показників статей балансів та звітів про фінансові результати для ВАТ “Міжнародний комерційний банк", ВАТ Державний акціонерний експортно-імпортний банк України" та сумарно для банківської системи України станом на 01.01.2006 за даними Національного банку України [99] та Асоціації українських банків [98].

На рисунках 2.2 - 2.3 наведена динаміка росту обсягів основних статей пасивів та активів балансу ВАТ “Міжнародний комерційний банк” у 2000 - 2006 роках.

За класифікацією Національного банку України ВАТ “Міжнародний комерційний банк відноситься до 4 групи банків, в які входять банки з активами рейтинга від 55 до 156, тобто з обсягами активів балансу, меншими 550 млн. грн. В 4 групі малих банків (в яку входять практично 100 банків України) ВАТ “Міжнародний комерційний банк” займає 67 місця (див. Додаток А).

Рисунок 2.2 Динаміка росту обсягів залучених коштів та власного капіталу в ВАТ Міжнародний комерційний банк” у 2000 - 2006 роках.

Рисунок 2.3 Динаміка росту обсягів кредитно-інвестиційного портфелю в ВАТ “Міжнародний комерційний банк” у 2000 - 2006 роках

Аналіз фінансових характеристик діяльності досліджуємого в дипломній роботі ВАТ Міжнародний комерційний банк” на фоні загальних характеристик та тенденцій розвитку банківської системи України виявив наступні особливості його розвитку за 2001 - 2006 роки:

1) При поступовому рост власного капіталу банку у 2001 - 2006 роках з рівня 29,37 млн. грн. (4 квартал 2001) до 62,04 млн. грн. (1 квартал 2006), тобто на +111,2%, обсяги залучених коштів у 2001 -2006 роках зросли з рівня 127,49 млн. грн. (4 квартал 2001) до рівня 428,54 млн. грн. (1 квартал 2006), тобто на + 236,1%, що в 2 рази більше темпу росту власного капіталу.

При цьому у другій половин 2004 року - першій половині 2005 року банк пройшов кризисну стадію, пов’язану з передвиборчим ажіотажем та песимістичними очікуваннями виборів Президента України у 2004 році (див. рис.2.1):

за останні три квартали 2004 року обсяги залучених коштів зменшились з рівня 330,28 млн. грн. до рівня 237,05 млн. грн., тобто знизились на

28,2% за рахунок різкого відтоку строкових депозитів як фізичних так і юридичних осіб;

тільки на кінець другого кварталу 2005 року обсяги залучених коштів знову зросли до рівня 1 кварталу 2004 року (343,0 млн. грн) та почав різко зростати;

2) Аналіз структури кредитно-інвестиційного портфелю ВАТ “Міжнародний комерційний банк” за 2001 - 2006 роки показав (див. рис.2.2):

банк традиційно займається кредитуванням юридичних осіб (80 -82% кредитно-інвестиційного портфелю), вс нші сектори активних операцій займають другорядне місце в стратегії банку;

з першого кварталу 2005 року банк тактично змінив напрямок кредитування, активізувавши кредитування фізичних осіб (1213,5% кредитно-інвестиційного портфелю), застабілізувавши співвідношення кредитів юридичним та фізичним особам;

у другому кварталі 2004 року банк вклав 12,5 млн. грн. в придбання державних цінних паперів та отримав довгостроковий кредит НБУ рефінансування в 11,4 млн. грн., інша активність банку на ринку цінних паперів дуже обмежена;

з другого кварталу 2005 року банк мінімізував міжбанківське кредитування, зменшивши його обсяги в 5 разів;

зростання кредитно-інвестиційного портфелю банка з другого кварталу 2005 року забезпечується послідовним нарощуванням обсягів кредитів пропорційно юридичним та фізичним особам;

3) Аналіз портфелю залучених та запозичених коштів в ВАТ “Міжнародний комерційний банк” за 2001 - 2005 роки показав:

загальний обсяг валюти балансу зріс з рівня 156,9 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рівня 490,57 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту відносно базового рівня 2001 року становить 312,7% а відповідно темп приросту - 212,7%;

обсяг залучених коштів юридичних осіб на поточних рахунках пасиву балансу зріс з рівня 26,83 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рівня 35,39 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту відносно базового рівня 2001 року становить 131,9% а відповідно темп приросту - 31,9%;

обсяг залучених коштів юридичних осіб на строкові депозитні рахунки пасиву балансу зріс з рівня 16,72 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рівня 95,04 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту відносно базового рівня 2001 року становить 568,4% а відповідно темп приросту - 468,4%;

обсяг залучених коштів фізичних осіб на поточних рахунках пасиву балансу зріс з рівня 0,764 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рівня 14,88 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту відносно базового рівня 2001 року становить 1947,6% а відповідно темп приросту - 1847,6%;

обсяг залучених коштів фізичних осіб на строкові депозитні рахунки пасиву балансу зріс з рівня 19,2 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рівня 246,91 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту відносно базового рівня 2001 року становить 1286,0% а відповідно темп приросту - 1186,0%;

Враховуючи наведену зміну структури залучених коштів, ВАТ “Міжнародний комерційний банк” у 2006 році практично став ощадним банком, оскільки строкові депозити фізичних осіб перевищили частку у 50% (50,3% валюти балансу у 1 кварталі 2006 року).

Аналіз ефективності роботи та фінансової стійкості банку до ризиків банківсько діяльності проводимо згідно “ Інструкції про порядок регулювання діяльност банків в Україні" Національного банку України [15].

Згідно Інструкції" [15] параметри обсягу та адекватності капіталу банку повинн відповідати наступним вимогам:

а) норматив Н1 - мінімального розміру регулятивного капіталу в євро (Регулятивний капітал банку складається з основного (1го рівня) капіталу та додаткового (2го рівня) капіталу. Основний капітал уважається більш незмінним, то і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточн збитки.

Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір піддається змінам):

на 01.01.2004 - не менше 5,5 млн. євро;

на 01.01.2005 - не менше 6,0 млн. євро;

на 01.01.2006 - не менше 7,0 млн. євро;

на 01.01.2007 - не менше 8,0 млн. євро;

б) норматив Н2 - адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Значення показника адекватності регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових нструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями та на суму забезпечення кредиту (вкладень в боргові цінні папери) безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям у вигляді застави майнових прав)

не менше 10% для достатньо капіталізованих банків

більше 17% для добре капіталізованих банків

в) норматив Н3 - адекватності основного капіталу (Показник адекватності основного капіталу банку розраховується як співвідношення основного капіталу до загальних активів банку):

не менше 4% для достатньо капіталізованих банків;

більше 8% для добре капіталізованих банків

На рисунку 2.4 наведені результати розрахунків фактичного значення нормативу Н1 для ВАТ “Міжнародний комерційний банк” та його порівняння з нормативами НБУ у 2001 - 2006 роках. Як показують графіки на рисунку 2.4 на протязі 2001 - 2006 років банк виконує вимоги норматива Н1, але запас не перевищує 10 - 20%, тобто проблема нарощення власного капіталу для банку є критичною.

Рисунок 2.4 Динаміка показників виконання нормативу Н1 по обсягу регулятивного капіталу в ВАТ “Міжнародний комерційний банк” у 2000 -2006 роках

На рисунку 2.5 наведені результати розрахунків фактичних значень нормативів адекватності регулятивного та основного капіталу та порівняння їх з нормативними вимогами НБУ. Як видно з графіків рисунку 2.5 фактичні значення нормативів Н2, Н3 для ВАТ “Міжнародний комерційний банк” знаходяться в діапазоні - “добре капіталізований банк".

Рисунок 2.5 Динаміка показників виконання нормативів Н2, Н3 адекватності регулятивного та власного капіталу в ВАТ “Міжнародний комерційний банк” у 2000 - 2006 роках

Прибутковість комерційного банку може бути охарактеризована наступними коефіцієнтами.

Коефіцієнти прибутковості комерційного банку [35]

Двома найбільш важливими показниками аналізу прибутковості банку є показники прибутковост (рентабельності) активів та власного капіталу банку.

                              Прибуток після оподаткування

Прибуток на активи - ROA (%) = ------------------------------ х 100%

                               Середні загальні активи

(2.1)

Коефіцієнт ROA може використовуватись як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку.

                              Прибуток після оподаткування

 Прибуток на капітал - ROE (%) = ----------------------------- х 100%

                                  Середній капітал

(2.2)

Коефіцієнт ROE є основним показником для акціонерів та майбутніх інвесторів банку, оскільки показує доцільність інвестування коштів в діяльність банку у порівнянні з альтернативним вкладенням капіталу в інші галузі з більш вищою рентабельністю.

Коефіцієнти ефективності діяльності комерційного банку

                 Чистий процентний спред(%) =                                                                 

      Процентний дохід          Процентні витрати

=(---------------------  - --------------------------------) х 100%

   Сума доходних активів     Сума витратних залучених коштів

(2.3)

Чистий процентний спред - визначає здатність банку приносити прибуток у вигляді його доходу від процентної різниці підпроцентних активів та залучених коштів.

        Чиста операційна маржа(%) =

  Чистий процентний дохід + Інший операційний дохід

=------------------------------------------------------- х 100%

               Середні загальні активи

(2.4)

Чиста процентна маржа - показує залежність банку від непроцентних доходів. Збільшення цього коефіцієнта може свідчити про рівень диверсифікації в фінансових послугах чи нездорове намагання досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатність основного банківського доходу від процентів.

В таблиці 2.2 наведені результати розрахунків показників ефективності діяльност ВАТ “Міжнародний комерційний банк” у 2003 - 2005 роках. На графіках рисунку 2.6 наведені результати розрахунку ROA та ROE за 2001 - 2006 роки.

Таблиця 2.2 Результати розрахунків показників ефективності діяльності ВАТ Міжнародний комерційний банк” у 2003 - 2005 роках

Рисунок 2.6 Динаміка рівнів рентабельності активів (ROA) та рентабельності власного капіталу (ROE) в ВАТ “Міжнародний комерційний банк” у 2000 - 2006 роках

Аналіз даних розрахунків, наведених в таблиці 2.2, показує, що:

динаміка рівня рентабельності роботи банка є негативною;

за 2004 - 2005 рік частка процентних доходів в операційних доходах знизилась з 53,0% до 44,2%, в той же час частка комісійних доходів зросла з 30% до 40%;

частка низькопроцентних активів (готівка, коррахунок в НБУ) зросла за 2004 -2005 роки з рівня 9,9% до 15,0%;

рівень чистого процентного спреда знизився з 8,02% до 5,99%;

рівень чистої операційної маржі знизився з 12% до 8,9%;

Як показують результати, наведені в таблиці 2.2 та на графіках рисунку 2.6, за класифікацією CAMEL Національного банку України по показникам фінансових результатів діяльності у 2005 році ВАТ “Міжнародний комерційний банк відноситься до низькорентабельних банків, у яких рентабельність активів ROA нижче порогу достатньої рентабельності в 1% (фактично - 0,823% за 2005 рік), а рентабельність власного капіталу ROE нижче порогу достатньої рентабельності у 10% (фактично - 6,336% за 2005 рік). У 1 кварталі 2006 року показники ROA та ROE ще знизились, тобто у банка є проблеми з підвищенням фактично рентабельності роботи.

Для аналіза причин низькорентабельної роботи банку проведемо порівняльний аналіз його основних структурних характеристик з аналогами в банку - лідері ВАТ Укрексімбанк" та усередненим банком банківської системи України (результати представлені на графіках рисунків 2.7 2.18).

Як показують результати порівняльного аналізу (див. рис.2.7 -2.18):

а) ресурсний портфель ВАТ „МКБ” характеризується:

рівнем поточних коштів юросіб 9,7% від загального обсягу пасивів балансу банку, що нижче рівня цього виду ресурсів в середньому банку банківської системи (16,7%) та ще нижче рівня цього виду відносно „дешевого" ресурсу в АКБ „Укрексімбанк" (17,4%);

рівнем строкових депозитів юросіб 16,8% від загального обсягу пасивів балансу банку, що вище рівня цього виду „дорогих” ресурсів в середньому банку банківсько системи (15,6%) та вище рівня цього виду відносно „дорогих” ресурсів в АКБ Укрексімбанк" (15,5%);

рівнем поточних коштів фізосіб 4,2% від загального обсягу пасивів балансу банку, що нижче рівня цього виду „дешевих” ресурсів в середньому банку банківсько системи (7,9%) та вище рівня цього виду відносно „дешевого" ресурсу в АКБ Укрексімбанк" (3,6%);

рівнем строкових депозитів фізосіб 50,6% від загального обсягу пасивів балансу банку, що значно вище рівня цього виду „дорогих” ресурсів в середньому банку банківської системи (26,6%) та ще вище рівня цього виду відносно „дорогих ресурсів в АКБ „Укрексімбанк" (13,1%);

рівнем коштів міжбанківського кредитування 4,4% від загального обсягу пасивів балансу банку, що нижче рівня цього виду ресурсів в середньому банку банківсько системи (15,9%) та значно нижче рівня цього виду ресурсів „перемінної вартост в АКБ „Укрексімбанк" (34,3%);

рівнем коштів власного капіталу 13,1% від загального обсягу пасивів балансу банку, що вище рівня цього виду ресурсів в середньому банку банківської системи (12,65%) та вище рівня цього виду ресурсів в АКБ „Укрексімбанк" (10,3%);

б) кредитний портфель ВАТ „МКБ” характеризується:

рівнем кредитів, наданих юрособ, 59,0% від загального обсягу активів балансу банку, що вище рівня цього виду кредитів в середньому банку банківської системи (49,2%) та нижче рівня цього виду кредитів в АКБ „Укрексімбанк" (68,0%);

рівнем кредитів, наданих фізособам, 10,9% від загального обсягу активів балансу банку, що нижче цього виду кредитів в середньому банку банківської системи (14,9%) та значно вище рівня цього виду кредитів в АКБ „Укрексімбанк" (0,9%);

рівнем вкладення активів в цінні папери 3,4% від загального обсягу активів балансу банку, що нижче рівня цього виду активів в середньому банку банківської системи (5,5%) та вище рівня цього виду актив в АКБ „Укрексімбанк" (2,5%);

рівнем наданих міжбанківських коштів іншим банкам 2,3% від загального обсягу активів балансу банку, що значно нижче рівня цього виду активів ресурсів в середньому банку банківської системи (11,4%) та ще нижче рівня цього виду активів в АКБ Укрексімбанк" (13,4%);

Таким чином, ресурсна база ВАТ „МКБ” сформована переважно з „дорогих” строкових депозитів фізичних та юридичних осіб (у сумі 67,3% пасивів), в той час як ресурсна база лідера АКБ „Укрексімбанка” має тільки 28,7% пасивів, сформованих за рахунок „дорогих” ресурсів. В той же час основа ресурсної бази АКБ „Укрексімбанка - міжбанківські кредити перемінної ринкової вартості (34,3% пасивів) практично відсутня в ВАТ „МКБ” - 4,4%.

Рисунок 2.7 Порівняння процентної частки залучених коштів юридичних осіб банками ВАТ Міжнародний комерційний банк” та ВАТ “Укрексімбанк" в банківській систем України у 2000 - 2006 роках

Рисунок 2.8 Порівняння процентної частки залучених коштів юридичних осіб банками ВАТ Міжнародний комерційний банк” та ВАТ “Укрексімбанк" в банківській систем України у 2000 - 2006 роках

Рисунок 2.9 Динаміка структури залучених коштів в ВАТ “Міжнародний комерційний банк” у 2000 - 2006 роках

Рисунок 2.10 Динаміка структури залучених коштів в ВАТ “Укрексімбанк" у 2000 - 2006 роках

Рисунок 2.11 Динаміка структури операцій в кредитно-інвестиційному портфелі ВАТ Міжнародний комерційний банк” у 2000 - 2006 роках

Рисунок 2.12. Динаміка структури операцій в кредитно-інвестиційному портфелі ВАТ Укрексімбанк" у 2000 - 2006 роках

Рисунок 2.13. Структура пасивів ВАТ “Міжнародний комерційний банк” станом на 01.01.2006 року

Рисунок 2.14. Структура пасивів ВАТ “Укрексімбанк” станом на 01.01.2006 року

Рисунок 2.15. Структура пасивів усередненого банку банківської системи України станом на 01.01.2006 року

Рисунок 2.16. Структура активів ВАТ “Міжнародний комерційний банк" станом на 01.01.2006 року

Рисунок 2.17. Структура активів ВАТ “Укрексімбанк” станом на 01.01.2006 року

Рисунок 2.18. Структура активів усередненого банку банківської системи України станом на 01.01.2006 року

Таблиця 2.3  Результати порівняльних розрахунків показників ефективност діяльності ВАТ “Міжнародний комерційний банк", ВАТ “Укрексімбанк" та усередненого банка банківської системи України за 2005 рік

Рисунок 2.19. Порівняння показників ефективності діяльності в ВАТ “Міжнародний комерційний банк", ВАТ “Укрексімбанк" та в усередненому банку банківської системи України станом на 01.01.2006 року

Як показують результати порівняльного аналізу, наведені в таблиці 2.3 та на рисунку 2.19:

а) рівні прибутковості діяльності ВАТ „МКБ” характеризуються:

рівнем чистого процентного среду 6,0% в процентних доходах банку, що вище рівня процентного спреду в середньому банку банківської системи (4,9%) та нижче процентного спреду в АКБ „Укрексімбанк" (7,5%);

рівнем частки чистих процентних доходів в операційних доходах банку 44,2%, що нижче частки процентних доходів в середньому банку банківської системи (51,0%) та ще нижче частки процентних доходів в АКБ „Укрексімбанк" (59,8%);

рівнем частки чистих комісійних доходів в операційних доходах банку 40,0%, що вище частки комісійних доходів в середньому банку банківської системи (32,9%) та ще вище частки комісійних доходів в АКБ „Укрексімбанк" (31,8%);

рівнем частки торгівельних доходів (валюта) в операційних доходах банку 13,8%, що вище частки торгівельних доходів в середньому банку банківської системи (7,45%) та вище частки комісійних доходів в АКБ „Укрексімбанк" (7,61%);

б) рівні витрат діяльності ВАТ „МКБ” характеризуються:

рівнем частки витрат на оплату праці персоналу від операційного доходу 44,6%, що вище рівня частки витрат на оплату праці в середньому банку банківської системи (30,0%) та вище рівня частки витрат на оплату праці в АКБ „Укрексімбанк" (36,0%);

рівнем частки витрат на інфраструктуру діяльності операційного доходу 30,0%, що вище рівня частки витрат на інфраструктуру діяльності в середньому банку банківсько системи (22,0%) та вище рівня частки витрат на інфраструктуру діяльності в АКБ Укрексімбанк" (18,0%);

рівнем частки витрат на створення резервів кредитних ризиків 2,3%, що значно нижче рівня частки витрат на створення кредитних резервів в середньому банку банківської системи (17,4%) та нижче рівня частки витрат на створення кредитних резервів в АКБ „Укрексімбанк" (3,2%);

Таким чином, реалізація політики підвищення процентної частки комісійних доходів та доходів від торгівельної діяльності на фоні політики підвищенного рівня витрат на розвиток інфраструктури та стимулювання персоналу банку привела к низьким порівняльним показникам рентабельності роботи ВАТ “МКБ”:

рівень рентабельності активів у 2005 році становить 0,8%, що нижче рівня рентабельності активів в середньому банку банківської системи України (1,35%) та значно нижче рівня рентабельності активів в АКБ “Укрексимбанк" (4,26%);

рівень рентабельності статутного капіталу у 2005 році становить 6,3%, що нижче рівня рентабельності статутного капіталу в середньому банку банківської системи України (13,4%) та значно нижче рівня рентабельності статутного капіталу в АКБ Укрексимбанк" (48,0%).

2.3 Спеціальний маркетинговий аналіз стану та дентифікації напрямків розвитку діяльності ВАТ “Міжнародний комерційний банк на зовнішніх ринках

2.3.1 Портфельний аналіз банківських продуктів ВАТ „Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх ринках

а) Банківські продукти для корпоративних клієнтів [100]

Кредити

МКБ надає короткострокові, середньострокові та довгострокові позики в національній валюті, доларах США та євро.

Основними принципами кредитування Банком є індивідуальний підхід до кожного Клієнта та консерватизм при оцінці ризиків. Остаточні умови кредитування залежать від показників діяльності підприємства, кредитного проекту та наявності фінансових потоків для погашення кредиту.

Перевага надається кредитуванню діючих та фінансово стійких бізнесів. Повернення кредитних коштів в першу чергу має забезпечуватися за рахунок доходів від діючого бізнесу Клієнта. Забезпеченням може бути нерухоме майно (земля, будівлі, цілісні майнові комплекси), рухоме майно (комплексне технологічне обладнання, механізми та інші активи), застава акцій, банківські гарантії та поруки, інші ліквідні активи.

Міжнародний комерційний банк на початку квітня 2005 року завершив свою першу (після паузи, викликаної політичною кризою в Україні) видачу кредитів Європейського банку Реконструкції та Розвитку. На першому етапі кредити отримали кавова група компаній "Іонія" (у розмірі $350 тис), фармацевтична компанія ВАТ "Вітаміни" ($1 млн) та сільськогосподарська - СТОВ "Кримтеплиця" ($480 тис). Протягом 2005 р. МКБ видав ще вісім кредитів по лінії ЄБРР.

Група компаній "Іонія" отримала перший кредит по лінії ЄБРР розміром $350 тис. на проект з розвитку кавового бізнесу й виробництва кавових машин в Україні. Компанія "Іонія" (ТМ Іonіa) - лідер у Києві з часткою близько 25% ринку кави у столичних барах, кафе, ресторанах, завдання - протягом двох років стати номером один у цьому сегменті у всій Україні. Проект має дві складові. Перша - це закупівля устаткування "Cіmbalі" з Італії для виробництва кави еспрессо в Україні. Друга - розвиток єдиного в СНД виробництва кавових машин під ТМ Etna, яке налагоджено компанією на Черкаському машинобудівному заводі.

Перспективний напрямок - сприяти відкриттю приватними підприємцями невеликого бізнесу - мінікав'ярень. Тобто підприємець бере машину, каву і починає працювати. Рентабельність надвисока - 500700%, адже собівартість

100 г. склянки кави - 90 коп., а ціна її реалізації від 3 до 8 грн.

Група компаній "Іонія" складається з чотирьох підрозділів: Іonіa - імпорт в Україну сіцілійської кави еспрессо, La Cіmbalі - імпорт в Україну еспрессообладнання, Etna - виробництво в Україні еспрессообладнання, "Депак" - виготовлення цукру в персоналізованих пакетиках. Кількість співробітників у компанії - 42 людини. Обіг у 2004 р. - 11 млн. грн.

Компанія ВАТ "Вітаміни" отримала кредит розміром $1 млн. "Гроші підуть на запуск 12 нових препаратів-генериків (копії тих, що вже снують), - говорить голова ради акціонерів ВАТ "Вітаміни" Марко Новак. - Це будуть популярні препарати, і як генерики - більш доступні. В цілому, мета підприємства на найближчі роки - провести модернізацію. Це пов'язано з вимогою законодавства, за якою усі фармацевтичні підприємства України з 2009 р. повинн відповідати прийнятому у світі стандартові фармпідприємств - GMP. У компан для переходу розроблений план із трьох етапів. Перший етап - приведення до стандартів GMP мікробіологічної лабораторії й ВТК (відділу технічного контролю). Другий етап - отримання сертифікації на ділянках фасування й ферментів. Цю стадію вартістю $1 млн. погодилися інвестувати наші іноземні акціонери. Третій заключний етап - купівля необхідного устаткування і його сертифікація (валідація) - буде фінансуватися вже з прибутку". ВАТ "Вітаміни" (м. Умань) - підприємство, яке спеціалізується на виробництві ферментних препаратів, також випускаються полівітаміни, антибіотики та ін. На підприємстві працює 450 людей. Обіг у 2004 р. склав $6 млн. Іноземним інвесторам належить пакет 25% акцій.

Третя компанія СТОВ "Кримтеплиця" (м. Сімферополь), що займається вирощуванням свіжих овочів, отримала кредит у $480 тис. для купівлі тепличного комплексу (2, 195 га), матеріальних ресурсів і фінансування технологічних операцій, пов'язаних з вирощуванням овочів.

У цілому, ЄБРР відкрив банкові кредитну лінію в розмірі капіталу, тобто - $9 млн. МБК видає кредити до $2 млн. на 5 років під 11%12% річних. Для України це довг кредити, яких зараз бракує. Вони виходять дешевими, особливо коли долар падає. Крім того, кредит по кредитній лінії Європейського Банку свідчить про гарний фінансовий стан компанії, тому це ще й інвестиція в її імідж.

У рамках кредитної лінії дозволено кредитувати малий і середній бізнес (не більше за 500 співробітників, вартість основних фондів, не включаючи землі, до $5 млн). Повинні бути розкриті власники, а підприємство повинне не мати тіньового обігу, не використовувати екологічно небезпечних технологій і не виробляти зброї та міцних спиртних напоїв.

Розрахунково-касове обслуговування [100]

Основними видами послуг банку в рамках розрахункового та касового обслуговування клієнтів :

відкриття та обслуговування поточних рахунків

касове обслуговування

перекази валютних коштів

система "КЛІЄНТБАНК"

Перевагами РКО в МКБ є доступні тарифи (див табл. Е.1 Додатку Е), наявність системи "КЛІЄНТБАНК", якісне обслуговування та здійснення всіх видів платежів, наявність філіально мережі в 9 областях України та АР Крим.

Депозити для юридичних осіб

Відносини Банку з корпоративними Клієнтами, яких нараховується понад

3 000, грунтуються на індивідуальному підході до потреб кожного Клієнта, якому надається депозитна програма МКБ для корпоративних клієнтів (табл.2.4).

Таблиця 2.4 Ставки депозитів для юридичних осіб

Гривня

Долар США, євро

Платіжні картки для юридичних осіб

Для здійснення розрахунків у межах України та за кордоном МКБ пропонує підприємствам використовувати платіжні карти системи Visa-International. Це найпоширеніші у світі платіжні картки, які надають Вам цілодобовий доступ до Ваших коштів по всьому світі. Картка системи Visa-International - можливість оплачувати товари та послуги у понад 17 мільйонів торговельних закладів по всьому світу. Корпоративна картка системи Visa-International від МКБ надасть Вам такі вигоди:

спрощений облік витрат;

оплата витрат на відрядження в межах України та за кордон. Кошти, зараховані на картку, не підлягають декларуванню при перетині митного кордону;

оплата витрат представницького характеру;

отримання готівки в мережах банків та банкоматів цілодобово для здійснення розрахунків, пов’язаних із виробничою та господарською діяльністю підприємства;

знижки на товари і послуги в популярних закладах м. Києва.

МКБ оформляє корпоративні картрахунки як в національній валюті України, так і в доларах США та євро. При поповненні корпоративного картрахунка кошти можуть зараховуватися в безготівковій формі, що значно полегшить роботу бухгалтер підприємства та скоротить час проведення розрахунків. При втраті або крадіжц корпоративної картки кошти блокуються Банком після телефонного дзвінка держателя картки. Тарифи на відкриття та обслуговування платіжних карток наведені в таблиці Е.2 додатку Е.

МКБ відкриває спеціальні карткові рахунки для співробітників підприємств, призначені для здійснення виплат заробітної плати, премій, компенсацій, витрат на відрядження та інших виплат. Доступ до цих рахунків здійснюється за допомогою пластикових карток VISA INTERNATIONAL.

Основними перевагами карток для роботодавців є:

усунення незручностей та ризиків, що виникають внаслідок необхідності отримання, перевезення та виплати готівки через касу підприємства;

економія коштів на утримання працівників, що здійснюють видачу заробітної плати, охорони та спеціально обладнаних приміщень для видачі заробітної плати.

Для держателів зарплатні картки МКБ надають такі переваги:

нарахування банком відсотків на залишок коштів по картковому рахунку;

можливість отримати готівку у понад 1 000 банкоматів по Україні у будь-який час;

картки VISA INTERNATIONAL приймаються до оплати товарів чи послуг великою кількістю торговельних закладів України та світу;

можливість відслідковування здійснених транзакцій за допомогою щомісячного звіту, що надається Банком по операціях з карткою;

знижки на товари і послуги в популярних закладах м. Києва.

Програма “МКБ Стар Клуб"

МКБ Стар Клуб створено з метою налагодження взаємовигідної співпраці між Банком та його клієнтами чи партнерами. Основним принципом функціонування МКБ Стар Клубу надання підприємствами-учасниками клубу держателям платіжних карток МКБ права купувати різноманітні товари та отримувати послуги зі знижками. Держател платіжних карток МКБ Visa Gold, Visa Classic та Visa Electron отримують право на знижки при придбанні товарів чи послуг.

Учасники МКБ Стар Клубу одержують наступні вигоди від участі в програмі:

право на знижки від інших учасників Клубу;

можливість отримати нових та лояльних клієнтів;

реклама підприємства та його послуг. МКБ розмістить інформацію про підприємство та його послуги на Інтернет-сторінці Банку (www.eicb.net), в плакатах, які будуть розміщені в філіях та відділеннях банку, буклетах та листівках, що розповсюджуватимуться серед потенційних клієнтів банку, в засобах масово нформації та інших інформаційних матеріалах, що випускатимуться з метою популяризації МКБ Стар Клубу.

Валютні операції [100]

МКБ здійснює такі види валютних операцій для корпоративних клієнтів:

купівля/продаж безготівкової іноземної валюти;

продаж дорожніх чеків Thomas Cook;

видача готівкової валюти на відрядження працівників за кордон;

видача дозволів на вивезення валюти за кордон;

оформлення документів на отримання кредитів від нерезидентів та супроводження таких кредитів - послуга надається БЕЗКОШТОВНО.

Перевагою отримання валютних послуг від МКБ є:

безкоштовн вичерпні консультації;

високий рівень обслуговування;

швидкість обслуговування;

справедлив тарифи (таблиця Е.3 додатку Е).

Документарні операції [100]

МКБ пропонує такі інструменти, як акредитив та банківські гарантії для забезпечення додаткових гарантій при здійсненні розрахунків між суб’єктами підприємницько діяльності (див. табл.2.5).

Таблиця 2.5 Акредитиви (Тарифи головного офісу)

Гарантія - спосіб забезпечення виконання грошових зобов’язань, згідно з яким Гарант (МКБ) бере на себе зобов’язання своєчасної сплати на користь Бенефіціара належної суми, яку винен боржник.

Банківська гарантія є односторонньою угодою; при видачі банківської гарантії обов’язковою умовою є укладання договору з Клієнтом про надання банківської гарантії, в якому визначається порядок видачі банківської гарантії, її умови, умови сплати та взаємна відповідальність сторін.

Даний договір потребує забезпечення аналогічно кредитному договору.

МКБ випускає гарантії таких основних видів (див. табл.2.6):

Гарантія платежу; Тендерна гарантія;

Гарантія виконання зобов’язань;

Гарантія повернення авансового платежу;

Гарантія повернення кредиту.

Таблиця 2.6 Тарифи головного офісу

Операції з цінними паперами [100]

МКБ надає широкий спектр послуг на фондовому ринку України, а саме:

діяльність з випуску та обігу цінних паперів (операції з акціями, облігаціями та векселями);

депозитарна діяльність зберігача цінних паперів;

реєстраторська діяльність;

виконання функцій агента з оформлення простроченої бюджетної заборгованості ПДВ облігаціями.

Послуги надаються на підставі ліцензії АА №549447 на здійснення професійної діяльност на ринку цінних паперів: діяльності по випуску та обігу цінних паперів, депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, діяльність щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 15.10.2001 р.

б) банківські продукти для приватних клієнтів [100]:

Поточні рахунки

МКБ відкриває поточні рахунки в національній або іноземній валюті для громадян України та громадян іноземних держав. Поточні рахунки призначені для:

Здійснення безготівкових розрахунків при придбанні товарів чи послуг, купівлі іноземно валюти, проведенні інших торгових операцій;

Отримання готівки (пенсії, зарплати, відсотки за депозитами тощо);

Отримання грошових переказів з-за кордону та здійснення грошових переказів за кордон;

Зберігання коштів.

Поточн рахунки призначені для обліку коштів за вкладами фізичних осіб до запитання використовуються для зберігання коштів, отримання готівки та проведення безготівкових розрахунків у національній валюті з іншими фізичними та юридичними особами.

З поточного рахунку в національній валюті за розпорядженням фізичної особи-резидента чи за її дорученням проводяться такі операції:

розрахунки за надані послуги юридичними та фізичними особами;

розрахунки за придбані на підприємствах торгівлі товари;

відрахування до державного та місцевих бюджетів обов'язкових та інших платежів;

розрахунки за участь у створенні підприємств різної форми власності;

розрахунки за купівлю та продаж цінних паперів на біржовому або позабіржовому ринку;

розрахунки за купівлю готівкової іноземної валюти;

інш операції - у випадках, що не суперечать чинному законодавству України;

розрахунки за купівлю іноземної валюти за дорученням фізичної особи, яка виїжджає на постійне місце проживання за кордон, для подальшого зарахування на її поточний рахунок в іноземній валюті (копії документів про виїзд з України залишаються в уповноваженому банку).

З поточного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи-резидента чи за її дорученням проводяться такі операції:

а) в іноземній валюті:

перерахування за межі України через кореспондентські рахунки уповноважених банків України відповідно до Правил переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб - резидентів і нерезидентів;

виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України, що встановлюється Національним банком України);

виплата платіжними документами (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України);

перерахування у межах України на рахунок іншої фізичної особи - громадянина України - резидента;

перерахування на власний поточний рахунок в іншому уповноваженому банку України чи вкладний рахунок;

продаж на міжбанківському валютному ринку України для подальшого зарахування на рахунок у національній валюті;

б) у грошовій одиниці України:

виплата готівкою в грошовій одиниці України (при здійсненні операції продажу іноземно валюти уповноваженому банку України використовується курс Національного банку України);

перерахування коштів для сплати юридичній особі за продаж товару чи надання послуг на території України (при здійсненні операції продажу іноземної валюти використовується курс Національного банку України).

Тарифи на відкриття та ведення поточних рахунків для приватних осіб наведені в таблиц Е.4 Додатку Е.

Депозити

Таблиця 2.7 Базові ставки депозитів для фізичних осіб

Гривня

Долар США, євро

У разі дострокового відкликання депозитного вкладу нарахування відсотків відбувається за такими ставками:

у гривні - 2% (два відсотка) річних;

у доларах США та євро - 1% (один відсоток) річних.

Платіжні картки для приватних осіб

Для здійснення розрахунків у межах України та за кордоном МКБ пропонує громадянам користуватися платіжними картками системи Visa-International.

МКБ пропонує вигідні умови отримання і обслуговування карток системи Visa-International таких видів:

Visa Electron - найбільш поширена дебетна платіжна картка, обслуговування яко найдешевше. Власник картки має право отримувати тільки ті кошти, які він чи вона внесла на картковий рахунок. Visa Electron також часто використовуються як "зарплатна картка".

Visa Classic - міжнародна кредитна картка, яка окрім зручності та безпеки придбання послуг по всьому світу, передбачає відкриття кредитної лінії за домовленості з банком. Власникам Visa Classic картка надає також такі додаткові вигоди: можливість бронювання авіаквитків та готелів, прокат автомобілів, оплата товарів чи послуг у мережі Інтернет; отримання медичних страховок різних класів тощо.

Visa Gold - міжнародна кредитна картка, що є ознакою престижу її власника та гарантує високий клас обслуговування у всьому світі. На додаток до тих вигод, які дає Visa Classic, власники карток класу Gold отримують безкоштовно міжнародні страховки та знижки в авіакомпаніях, агентствах, пунктах прокату автомобілів, медичних центрах тощо.

Для отримання картки VISA необхідно подати такі документи:

Тарифи на відкриття та обслуговування карткового рахунку для приватних осіб наведені в таблиці Е.5 Додатку Е

Грошові перекази

З допомогою МКБ Ви можете здійснювати грошові перекази в межах України та за кордон. Для цього необов’язково відкривати поточний рахунок в Банку. Переказ коштів може здійснюватися як з особистого рахунка, так і без нього в межах норм, встановлених НБУ.

Якщо Ви не бажаєте відкривати рахунок в Банку, МКБ пропонує Вам використовувати систему Western Union для здійснення переказів в країни далекого зарубіжжя та систему UNIstream для того, щоб отримувати та переказувати кошти по території СНД.

Для швидкого та зручного здійснення грошових переказів як у національній, так і в ноземній валютах ВАТ "МКБ" використовує систему Western Union. Швидко, якісно та надійно Ви зробите переказ своїх грошей до будь-якої країни світу через систему Western Union.

Відправлений переказ можна отримати через 15 хвилин. Переказуючи кошти за кордон, Ви залишатиметесь впевненими в їх своєчасному отриманні адресатом. Фізичні особи - резиденти можуть здійснювати за межі України такі перекази:

на користь фізичних осіб, які постійно або тимчасово проживають за кордоном, - суму, що не перевищує 300 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті на місяць без підтвердних документів про родинні стосунки;

сплату податків, зборів, державного мита та інших обов'язкових платежів відповідно до законодавства іноземних країн;

оплату витрат за проведення тестів, іспитів та інші платежі, що пов'язані із зарахуванням фізичних осіб на навчання до навчальних закладів, що знаходяться за кордоном;

оплату участі в міжнародних симпозіумах, семінарах, конференціях, виставках, що відбуваються на території іноземних країн;

оплату за придбання літератури та передплатних видань, що видаються за кордоном.

Перекази на всі ці цілі, що здійснюються в сумі, яка не перевищує 300 доларів США, або еквіваленті цієї суми в іншій іноземній валюті при наявності відповідних підтвердних документів від юридичних осіб - нерезидентів

Іноземна валюта, що переказана в Україну на ім'я фізичної особи - резидента, може бути виплачена банком без відкриття поточного рахунку в іноземній валюті та установою в сумі, що не перевищує 3000 доларів США, або еквіваленті цієї суми в ншій іноземній валюті в один операційний день.

Фізичні особи - нерезиденти

Переказ ноземної валюти за межі України, без відкриття поточного рахунку в іноземній валюті, здійснюється у межах суми, що зазначена в підтвердних документах про джерела походження, але не більше ніж 5000 доларів США, або еквівалент цієї суми в ншій іноземній валюті, в один операційний день.

Фізичн особи - нерезиденти можуть переказувати за межі України іноземну валюту:

ввезену, переказану, а також ту, яку переслали в Україну за установленим чинним законодавством України порядку;

зняту з власного поточного чи вкладного рахунку в іноземній валюті в банку за допомогою банківських платіжних карток, емітованих за кордоном;

одержану за іменними та дорожніми чеками через банк за установленим чинним законодавством України порядку;

одержану на території України як оплату праці, премії, призи, авторські гонорари, успадковані кошти.

Перекази ноземної валюти за межі України здійснюються при наявності документів, що підтверджують джерела походження іноземної валюти, зокрема таких:

митно декларації на ввезення готівкової іноземної валюти та/або

довідки банку про зняття іноземної валюти з власного поточного (вкладного) рахунку або з картрахунку в банку України та/або

довідки банку про одержання готівкової іноземної валюти за чеком або за переказом із-за кордону та/або

довідки про одержання заробітної плати, премії, призу, авторського гонорару, документа про одержання успадкованих коштів в іноземній валюті.

Іноземна валюта, що переказана в Україну на ім'я фізичної особи - нерезидента, може бути виплачена банком без відкриття поточного рахунку в іноземній валюті та установою в сумі, що не перевищує 10000 доларів США, або еквіваленті цієї суми в іншій іноземній валюті в один операційний день.

Здійснити переказ іноземної валюти за межі України без відкриття валютного рахунку Ви можете шляхом внесення готівкової іноземної валюти в банк та надання йому доручення на переказ цієї валюти. В документах на переказ Ви вказуєте мету переказу іноземної валюти.

Тарифи на переказ грошових коштів через систему Western Union наведені в таблиці Е.6 додатку Е.

МКБ одним з перших банків в Україні пропонує СИСТЕМУ UNIstream для отримання та здійснення грошових переказів в доларах США та євро в країни СНД, Балтії, Великобританію, Туреччину, Болгарію, Бельгію, Монголію, Китай, Румунію, Чехію, а також по Україні.

СИСТЕМА UNIstream має такі переваги:

UNIstream - дешевий та швидкий спосіб переказати гроші в країни СНД - час доставки від 10 хвилин після відправлення;

Комісія для відправника складає 1,3%2,5% від суми переказу залежно від країни отримувача;

Для отримувача переказу послуга БЕЗКОШТОВНА;

UNIstream діє в 65 країнах, включаючи в себе 2000 пунктів обслуговування в 500 містах країн СНД.

Для того, щоб здійснити переказ, необхідно при собі мати:

Паспорт або документ, що засвідчує особу.

Для громадян іноземних держав - додатково:

Митну декларацію про ввезення валюти або довідку банку про зняття валюти з рахунка відправника.

Home Banking

Автоматизована СИСТЕМА Bank Online "HomeBanking" для фізичних осіб (далі за текстом HomeBanking) - це програмно-технічний комплекс, що забезпечує можливість здійснювати роботу з Банком безпосередньо зі свого дому з використанням комп'ютерної техніки через мережу Internet. Використання HomeBanking схвалено Національним банком України.

Використовуючи HomeBanking, Клієнт має можливість у режимі реального часу:

підготувати, відкоригувати й роздрукувати платіжні документи в національній валюті;

відправити платіжні документи в Банк для обробки операціоністами;

здійснювати облік стану введених і відправлених у Банк документів;

одержувати з Банку за запитом виписки з особового рахунка;

оперативно контролювати поточний стан рахунка з урахуванням зовнішніх надходжень на нього;

робити наприкінці архівну копію дня оброблених документів і переглядати документи з архіву на необхідну дату;

обмінюватися з Банком нерегламентованими повідомленнями і завантажувати передані Банком файли, передавати файли і переглядати передані.

Особливості HomeBanking:

1. HomeBanking забезпечує багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу за допомогою:

Наявност у Клієнта Ключової дискети, інформація на якій для кожного Клієнта є унікальною. Читання Ключової дискети доступно тільки програмою "HomeBanking".

Можливост надання кожному Клієнту індивідуального імені користувача і пароля, які він може змінити в будь-який час у Банку. Він відомий тільки Клієнту, що виключа підробку підпису.

Шифрування нформації, переданої в Банк за спеціальними алгоритмами.

Документування HomeBanking операцій по введенню, накладенню підпису та обміну інформацією з Банком. Програмно здійснюється контроль і виконується блокування роботи при виявленні несанкціонованого виконання операцій і режимів HomeBanking.

Використання алгоритму шифрування SSL, що встановлюється після з’єднання Клієнта з Банком (Internet) при обміні даними за протоколом https. Ключем до алгоритму шифрування сертифікат, що генерується в Банку.

2. Клієнт має право працювати (брати виписки, формувати документи тощо) тільки з одним рахунком.

3. Для роботи в системі Клієнту достатньо мати одну Ключову дискету.

Таблиця 2.7 Тарифи головного офісу

2.3.2 SWOT аналіз можливостей та загроз бізнесу

SWOT - це акронім слів Strengts (сили), Weaknesses (слабості), Opportunities (сприятлив можливості) і Тhreats (погрози). Внутрішня обстановка фірми відбиває в основному в S і W, а зовнішня - в О и Т [33]. Методологія SWOTаналізу припускає, поперше, виявлення внутрішніх сильних і слабких сторін фірми, а також зовнішніх можливостей і погроз, і, подруге, установлення зв'язків між ними.

Можливост - визначаються як обставини, що сприяють розвиткові об'єкта. Погрози - це ситуації, у яких може бути нанесений збиток об'єктові, наприклад, може бути порушені його функціонування або він може позбавиться наявних переваг.

На підставі аналізу різних можливих сполучень сильних і слабких сторін з погрозами можливостями формується проблемне поле досліджуваного об'єкта.

Проблемне поле - це сукупність проблем, що існують у досліджуємому об'єкт навколишньому середовищі, у їхньому взаємозв'язку один з одним.

Наявність такої інформації - основа для визначення цілей (напрямків) розвитку і шляхів хнього досягнення, формування стратегії розвитку.

Для стратегічної перспективи компанії особливо значимі сильні сторони, тому що вони наріжними каменями стратегії і на них повинне будуватися досягнення конкурентних переваг. У той же час гарна стратегія вимагає втручання в слабк сторони. Організаційна стратегія повинна бути добре пристосована до того, що потрібно зробити. Особливе значення має ідентифікація відмітних переваг компанії.

Це важливо для формування стратегії, тому що:

унікальн можливості дають фірмі шанс використовувати ринкові сприятливі обставини,

створюють конкурентні переваги на ринку,

потенційно можуть бути наріжними каменями стратегії.

Класичний SWOT-анализ припускає визначення сильних і слабких сторін у діяльності фірми, потенційних зовнішніх погроз і сприятливих можливостей і їхню оцінку в балах відносно среднеотраслевых показників або стосовно даних стратегічно важливих конкурентів. Класичним представленням інформації такого аналізу було складання таблиць сильних сторін у діяльності фірми (S), її слабких сторін (W), потенційних сприятливих можливостей (О) і зовнішніх погроз (Т) [56, 63, 72].

У ряді робіт, наприклад, [84, 85], викладається методика SWOTаналізу, основний упор у якій зроблений не на методи визначення й оцінку S, W, O і T, а на формулювання конкретних стратегій і заходів на основі S, W і з обліком O і T. Так, у [85] пропонується після визначення S, W, O, T перейти до складання матриц стратегій:

SO - заходи, які необхідно провести, щоб використовувати сильні сторони для збільшення можливостей компанії;

WO - заходи, які необхідно провести, переборюючи слабкі сторони і використовуючи представлені можливості;

ST - заходи, що використовують сильні сторони організації для запобігання погроз;

WT - заходи, що мінімізують слабкі сторони для запобігання погроз.

Дал відбувається добір і ранжирування заходів. Ясний недолік цієї методики - нема комплексності розгляду з оцінкою імовірності виникнення конкретних ситуацій (можливостей погроз). Очевидно, що важливо не тільки визначити можливості і погрози, але спробувати оцінити важливість обліку тієї або іншої погрози або можливості в стратегії фірми.

У таблиці 2.8 представлені результати SWOT аналізу для досліджуємого ВАТ Міжнародний комерційний банк”.

Таблиця 2.8 Матриця SWOT - аналізу діяльності ВАТ „Міжнародний комерційний банк”

2.3.3 Матриця росту "Бостонсько консультативної групи" та матриця привабливості ринку "Дженерал ЕлектрикМак Кінсі"

Стратегічна господарська одиниця СГО (strategic business unit - SBU) - це угруповання зон бізнесу, засноване на виділенні деяких стратегічно важливих елементів, загальних для всіх зон. Такі елементи можуть включати частково співпадаючий ряд конкурентів, відносно близькі стратегічні цілі, можливість єдиного стратегічного планування, загальні ключові фактори успіху, технологічн можливості. Піонером застосування понять СГО в бізнесі є фірма "Дженерал електрик", що згрупувала свої 190 напрямків у 43 СГО, а потім агрегировала х у 6 секторів [86].

Управлінське значення концепції СГО полягає в тому, що вона дає можливість диверсифікованим компаніям раціоналізувати організацію різнорідних сфер бізнесу. СГО також допомагають зменшити складність підготовки стратегії корпорації і взаємод сфер діяльності фірми в різних галузях.

Найбільш популярна процедура аналізу положення на ринку диверсифікованої - це побудова матриць портфеля СГО. Звичайно такі матриці будуються на основі пари стратегічно важливих перемінних, таких, як швидкість росту галузі, розміри ринку, довгострокова привабливість галузі, конкурентний статус і т.д. Так двовимірні матриці відносно прості і дають чітку ринкову обстановку. Найбільше поширення одержали матриці БКГ (BCG - Bosfon Consulting Group) і "Дженерал Електрик".

Матриця БКГ (див. рис.2.20) містить чотири квадранти в координатах швидкість росту галузі - відносна частка ринку, контрольована фірмою. Кожна СГО визначається навкруги в цих координатах, причому площа кругу представляє обсяг продажів СГО або відносну частку СГО в продажах усієї фірми.

Рисунок 2.20. Матриця БКГ формування стратегії

Конкурентний статус фірми (КСФ) визначається ключовими факторами успіху в конкуренції по наступних основних напрямках:

стратегічн капіталовкладення (у виробничі потужності, у стратегію, у потенціал),

ефективність стратегії фірми,

ефективність поточного потенціалу (по основних сферах її діяльності).

Побудована за результатами SWOT - аналізу матриця вибору цільових сегментів для банківських продуктів ВАТ “Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх ринках наведена на рисунку 2.21.

Таким чином, згідно аналізу структури доходності окремих груп операцій на зовнішніх ринках, для ВАТ "Міжнародний комерційний банк" найбільш привабливим нвестиційне кредитування малих та середніх підприємств по лінії кредитів Европейського банку реконструкції та розвитку (ЕБРР). Також високий ступінь привабливості мають валютообмінні операції до яких доцільно долучити операції з банківськими металами. Середню ступінь привабливості має кредитування торгівельної експортно-імпортної діяльності підприємств, а низьку - надання гарантій платежів при здійсненні ЗЕД підприємствами.

2.4 Основні напрямки розвитку бізнесу ВАТ Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх ринках

Проведене маркетингове дослідження сильних та слабких позицій ВАТ „Міжнародного комерційного банку" по просуванню своїх банківських продуктів на зовнішніх ринках, показало:

1. Банк після останньої додаткової емісії акцій ВАТ у 2005 році має рівень власного статутного капіталу в євро - 7,22 млн. євро та рівень регулятивного капітала в євро - 9,13 млн. грн., що на мінімальному рівні задовільняє вимогам НБУ (рівень регулятивного капіталу для роботи на зовнішніх ринках повинен бути на менше 8,0 млн. євро).

2. Весь обсяг статутний капітал банку 44,1 млн. грн. імобілізований (вкладений) в основні засоби (залишкова балансова вартість яких дорівнює 43,68 млн. грн. станом на 01.01.2006 та 44,595 млн. грн. станом на 01.04.2006 року). Таким чином, рівень власного оборотного капіталу банка за рахунок капіталізованих фондів прибутку минулих років становить 17,68 млн. грн. станом на 01.01.2006 та 17,44 млн. грн. станом на 01.04.2006 року.

Але власний оборотний капітал банку також іммобілізований в довгострокових державних цінних паперах - 15,84 млн. грн. станом на 01.01.2006 року та 15,82 млн. грн. станом на 01.04 2006 року, а також у страховому запасі різниці між нарахованими витратами до сплати - 6,48 млн. грн. станом на 01.04.2006 та чистими нарахованими доходами до отримання - 5,33 млн. грн. станом на 01.04.2006 року.

Тобто, фактично у банка немає вільних власних оборотних коштів для проведення самостійних операцій на зовнішніх міжнародних фінансових ринках, як на його валютному сегменті, так і на його платіжному сегменті.

Таким чином, джерелом операцій банку на зовнішньоекономічних ринках можуть бути тільки залучені кошти клієнтів чи інших банків, як вітчизняних так закордонних. Однак, оскільки основою ресурсної бази ВАТ “МКБ” є залучен строкові вклади фізичних осіб (50,6%), використання коштів клієнтів в міжнародних операціях різко обмежене, оскільки на коррахунки в іноземних банках валюта строкових вкладів не надходить, а використовується банком для проведення готівкових валютообмінних операцій на території України.

3. Враховуючи вищенаведене, найбільш привабливим сегментом ринку для банка на міжнародних фінансових ринках є залучення валютних ресурсів закордонних банків та інвестиційне кредитування малих та середніх підприємств в Україні за рахунок залучених валютних кредитів, в основному, по програмі цільового кредитування Европейського банку реконструкції та розвитку (ЕБРР) для України.

4. Економічна доцільність та можливість залучення еврокредитів банком, як відкритим акціонерним товариством, виникає внаслідок можливості використання акцій ВАТ, як цінних паперів вторинного ринку в якості застави в ЕБРР.

Оскільки досліджений рівень доходності акцій за результатами 2005 року становить ROE = 6,3%, а статутний капітал іммобілізований в основних засобах і, відповідно, акції МКБ мають природу іпотечних цінних паперів, для ЕБРР це є достатнім рівнем дохідності та забезпеченості цінних паперів, які можуть бути використан в якості застави, а ліміт максимального обсягу лінії кредитування встановлюється на рівні 70% від обсягу акцій в заставі, тобто на рівні 5 млн. євро.

3. Враховуючи різницю рівнів плати за залучені еврокредити - 5,7 - 6,0% на рік та рівень відсотків внутрішнього кредитування 2022% річних в Україні, ВАТ Міжнародний комерційний банк” має можливість отримати свою частину чистого прибутку на рівні 7 - 9% від суми кредиту в рік.

Таким чином, використовуючи акції ВАТ, як титул власності, банк може залучити під ц цінні папери низькопроцентні ресурси на міжнародному ринку банківського кредитування, тобто тимчасово рефінансувати кошти статутного капіталу, вкладен в основні фонди банку. Слід відмітити, що застосування акцій ВАТ в якост застави потребує домовленостей керівництва банка з власниками акцій та сплати м додаткових комісійних, окрім дивідендів. З іншого боку сплата власникам акцій додаткових комісійних за централізовану заставу їх акцій підніма нвестиційну привабливість акцій ВАТ “МКБ”.

Висновки розділу 2

Досліджуємий у дипломній роботі ВАТ “Міжнародний комерційний банк” (м. Київ) у листопад 2005 року завершив підписку на акції восьмої емісії в обсязі 9,06 млн. грн., що дозволило станом на 01.01.2006 року збільшити статутний капітал банку до 44,1 млн. грн.

Як показав аналіз рейтингових місць ВАТ “Міжнародний комерційний банк” у банківській системі України, станом на 01.01.2006 року банк має наступн характеристики:

1. Обсяг активів балансу - 466,81 млн. грн. (62 місце), що становить 0,237% від сумарних активів банківської системи України.

2. Обсяг кредитно-інвестиційного портфелю - 348,13 млн. грн. (64 місце).

3. Обсяг власного капіталу - 57,517 млн. грн. (87 місце).

4. Обсяг депозитів фізичних осіб - 255,787 млн. грн. (40 місце).

5. Обсяг депозитів юридичних осіб - 123,453 млн. грн. (76 місце).

6. Фінансовий результат (прибуток 2005 року) - 2,794 млн. грн. (82 місце).

7. Обсяг статутного капіталу (капітал 1 рівня) - 7,385 млн. євро (87 місце), що перевищує мінімальне нормативне значення загального регулятивного капіталу (капітал 1+2 рівня) - 7,0 млн. євро, встановлене НБУ станом на 01.01.2006 року.

8. Рентабельність активів - 0,339%, що в 2,5 рази нижче середнього рівня (1,07%) рентабельност активів банків в банківській системі України.

9. Рентабельність капіталу - 6,336%, що на 24% нижче середнього рівня (8,43%) рентабельност власного капіталу банків в банківській системі України.

За класифікацією Національного банку України ВАТ “Міжнародний комерційний банк відноситься до 4 групи банків, в які входять банки з активами рейтинга від 55 до 156, тобто з обсягами активів балансу, меншими 550 млн. грн. В 4 групі малих банків (в яку входять практично 100 банків України) ВАТ “Міжнародний комерційний банк” займає 67 місця.

За класифікацією CAMEL Національного банку України по показникам фінансових результатів діяльності у 2005 році ВАТ “Міжнародний комерційний банк відноситься до низькорентабельних банків, у яких рентабельність активів ROA нижче порогу достатньої рентабельності в 1% (фактично - 0,823% за 2005 рік), а рентабельність власного капіталу ROE нижче порогу достатньої рентабельності у 10% (фактично - 6,336% за 2005 рік). У 1 кварталі 2006 року показники ROA та ROE ще знизились, тобто у банка є проблеми з підвищенням фактично рентабельності роботи.

Для аналіза причин низькорентабельної роботи банку в дипломному проекті проведений порівняльний аналіз його основних структурних характеристик з аналогами в банку - лідері ВАТ “Укрексімбанк" та усередненим банком банківської системи України.

Як показали результати порівняльного аналізу ресурсна база ВАТ „МКБ” сформована переважно з „дорогих” строкових депозитів фізичних та юридичних осіб (у сум 67,3% пасивів), в той час як ресурсна база лідера АКБ „Укрексімбанка” ма тільки 28,7% пасивів, сформованих за рахунок „дорогих” ресурсів. В той же час основа ресурсної бази АКБ „Укрексімбанка” - міжбанківські кредити перемінно ринкової вартості (34,3% пасивів) практично відсутня в ВАТ „МКБ” - 4,4%.

Як показали результати порівняльного аналізу доходів та витрат, реалізація політики підвищення процентної частки комісійних доходів та доходів від торгівельної діяльності на фоні політики підвищеного рівня витрат на розвиток нфраструктури та стимулювання персоналу банку привела к низьким порівняльним показникам рентабельності роботи ВАТ “МКБ”:

рівень рентабельності активів у 2005 році становить 0,8%, що нижче рівня рентабельності активів в середньому банку банківської системи України (1,35%) та значно нижче рівня рентабельності активів в АКБ “Укрексімбанк" (4,26%);

рівень рентабельності статутного капіталу у 2005 році становить 6,3%, що нижче рівня рентабельності статутного капіталу в середньому банку банківської системи України (13,4%) та значно нижче рівня рентабельності статутного капіталу в АКБ Укрексімбанк" (48,0%);

Згідно аналізу структури доходності окремих груп операцій на зовнішніх ринках, для ВАТ "Міжнародний комерційний банк" найбільш привабливим є інвестиційне кредитування малих та середніх підприємств по лінії кредитів Европейського банку реконструкції та розвитку (ЕБРР). Також високий ступінь привабливост мають валютообмінні операції до яких доцільно долучити операції з банківськими металами. Середню ступінь привабливості має кредитування торгівельної експортно-імпортно діяльності підприємств, а низьку - надання гарантій платежів при здійсненні ЗЕД підприємствами.

Проведене маркетингове дослідження сильних та слабких позицій ВАТ „Міжнародного комерційного банку" показало:

1. Банк після останньої додаткової емісії акцій ВАТ у 2005 році має рівень власного статутного капіталу в євро - 7,22 млн. євро та рівень регулятивного капітала в євро - 9,13 млн. грн., що на мінімальному рівні задовільняє вимогам НБУ (рівень регулятивного капіталу для роботи на зовнішніх ринках повинен бути на менше 8,0 млн. євро).

2. Весь обсяг статутний капітал банку 44,1 млн. грн. іммобілізований (вкладений) в основні засоби (залишкова балансова вартість яких дорівнює 43,68 млн. грн. станом на 01.01.2006 та 44,595 млн. грн. станом на 01.04.2006 року). Таким чином, рівень власного оборотного капіталу банка за рахунок капіталізованих фондів прибутку минулих років становить 17,68 млн. грн. станом на 01.01.2006 та 17,44 млн. грн. станом на 01.04.2006 року.

Але власний оборотний капітал банку також іммобілізований в довгострокових державних цінних паперах - 15,84 млн. грн. станом на 01.01.2006 року та 15,82 млн. грн. станом на 01.04 2006 року, а також у страховому запасі різниці між нарахованими витратами до сплати - 6,48 млн. грн. станом на 01.04.2006 та чистими нарахованими доходами до отримання - 5,33 млн. грн. станом на 01.04.2006 року.

Тобто, фактично у банка немає вільних власних оборотних коштів для проведення самостійних операцій на зовнішніх міжнародних фінансових ринках.

Оскільки основою ресурсної бази ВАТ “МКБ” є залучені строкові вклади фізичних осіб (50,6%), використання коштів клієнтів в міжнародних операціях також різко обмежене, оскільки на коррахунки в іноземних банках валюта строкових вкладів не надходить, а використовується банком для проведення готівкових валютообмінних операцій на території України.

3. Враховуючи вищенаведене, найбільш привабливим сегментом ринку для банка на міжнародних фінансових ринках є залучення валютних ресурсів закордонних банків та інвестиційне кредитування малих та середніх підприємств в Україні за рахунок залучених валютних кредитів, в основному, по програмі цільового кредитування Европейського банку реконструкції та розвитку (ЕБРР) для України.

4. Економічна доцільність та можливість залучення еврокредитів банком, як відкритим акціонерним товариством, виникає внаслідок можливості використання акцій ВАТ, як цінних паперів вторинного ринку в якості застави в ЕБРР.

Оскільки досліджений рівень доходності акцій за результатами 2005 року становить ROE = 6,3%, а статутний капітал іммобілізований в основних засобах і, відповідно, акції МКБ мають природу іпотечних цінних паперів, для ЕБРР це є достатнім рівнем дохідності та забезпеченості цінних паперів, які можуть бути використан в якості застави, а ліміт максимального обсягу лінії кредитування встановлюється на рівні 70% від обсягу акцій в заставі, тобто на рівні 5 млн. євро.

3. Враховуючи різницю рівнів плати за залучені еврокредити - 5,7 - 6,0% на рік та рівень відсотків внутрішнього кредитування 2022% річних в Україні, ВАТ Міжнародний комерційний банк” має можливість отримати свою частину чистого прибутку на рівні 7 - 9% від суми кредиту в рік.

Таким чином, використовуючи акції ВАТ, як титул власності, банк може залучити під ц цінні папери низькопроцентні ресурси на міжнародному ринку банківського кредитування, тобто тимчасово рефінансувати кошти статутного капіталу, вкладен в основні фонди банку.

Розділ 3. Формування та оцінка ефективност стратегії розвитку діяльності ват „Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх ринках

3.1 Математична модель впливу залучених ресурсів програм ЕБРР на зниження вартості ресурсної бази та підвищення рентабельності роботи банку

На основі виконаного стратегічного маркетингового аналізу привабливості та доходності операцій (див. розділи 2.3,2.4) в якості концентрованого цільового сегменту зовнішніх фінансових ринків (“ніші”) для банківських продуктів ВАТ Міжнародний комерційний банк” в дипломному проекті обгрунтовується доцільність та економічна ефективність банківського продукту (послуги) - “КРЕДИТНА ЛІНІЯ ЄБРР ДЛЯ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМТВ (МСП2) ".

Пропонуємий банківський продукт (послуга) передбачає залучення ВАТ “Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх фінансових ринках кредитів під ставку LIBOR у Європейського банку реконструкції та розвитку та надання залучених кредитних коштів вітчизняним підприємствам на умовах захисту ними бізнес-плану кредитуємого проекту розвитку підприємництва в Україні.

Кредит надається в доларах США. Розмір кредиту, який Банк може надати підприємству, не може бути меншим, ніж 125 тисяч доларів США, та перевищувати 1 600 тисяч доларів США. Обмеження в сумі 1 600 тисяч доларів США існує також для групи підприємств, пов’язаних спільною участю у капіталі. Фінансування здійснюється шляхом:

короткострокового кредитування на поповнення обігових коштів (на строк до 12 місяців);

довгострокового кредитування здійснення інвестиційних заходів (на строк до 5 років);

фінансування лізингових операцій.

Погашення заборгованості за кредитом здійснюється після закінчення пільгового періоду. Максимально можлива відстрочка виплати суми основного боргу (пільговий період) становить:

6 місяців - для кредитів на поповнення обігових коштів;

18 місяців - для довгострокових кредитів, які надаються для здійснення нвестиційної складової проекту.

Відсотки за користування кредитом сплачуються у валюті кредиту щомісячно, починаючи з дати отримання кредиту. Відсоткова ставка за користування кредитом для здійснення проекту орієнтовно становить 10% річних. Відсоткова ставка залежить від:

поточного фінансового стану підприємства;

ризиків здійснення проекту;

ходу здійснення проекту;

ринково кон’юнктури.

Для покриття витрат на підготовку проекту позичальник сплачує Банку разову комісію (плата за управління кредитом та обслуговування позичкового рахунку). Розмір комісії становить 0,75% - 5% від суми кредиту, що надається.

Щомісячно стягується плата за зобов’язання, яка становить 0.5% - 2% річних від суми невикористаної частини кредиту (кредитної лінії).

Загальна вартість кредитних коштів (з урахуванням комісій, страхування тощо) не буде перевищувати 13% - 14% річних.

В дипломній роботі розроблений один з можливих комплексних підходів до побудови системи прогнозування ефективності залучення кредитів ЕБРР при покращання діяльності банківської установи, побудований на цільовій функції - нормативна дивідендна дохідність статутного капіталу.

Основн умови, прийняті при побудові алгоритму:

Дивідендна доходність статутного фонду (річна ставка дивідендів на номінал акції) повинна бути не менше альтернативної ринкової вартості капіталу інвестора, в якост якої приймається депозитна ставка для юридичних осіб.

Частина балансового капіталу банку, вкладена в необоротні активи основних засобів, не заробляє доходи.

Активи у вигляді готівкових коштів в касі банку та коштів на кореспондентському рахунку в НБУ - не заробляють доходів, а є технологічними інструментами платіжних систем.

Стійке управління роботою банку встановлюється за наступним алгоритмом розділення центрів відповідальності за грошові потоки та банківські операції:

дивідендна дохідність статутного капіталу (дохідність власників банку - акціонерів) забезпечується основною процентною операційною діяльністю банка;

джерелом витрат на обслуговування діяльності інфраструктури банку, оплати персоналу, витрат на банківські процеси та процеси розвитку і модернізації банку є:

а) різниця доходів та витрат від комісійних операцій банку;

б) різниця доходів та витрат від торгівлі цінними паперами;

в) різниця доходів та витрат від валютообмінних операцій;

г) різниця доходів та витрат від консультаційних операцій;

д) різниця доходів та витрат від операцій гарантій та поручительств;

е) різниця доходів та витрат від небанківських операцій;

ж) різниця доходів та витрат від експлуатації платіжної системи на

баз пластикових карток;

з) різниця доходів та витрат від вкладення коштів в статутні фонди

асоційованих та дочірніх підприємств;

Операційний дохід банку від експлуатації ризикових активів по пропонуємій модел розраховується як:

(3.1)

де -  - суми кредитів, наданих і-тому клієнту-юридичній особі (і=1,…,N), та загальна сума кредитів, наданих юридичним особам;

 - процентна ставка кредиту, наданому -тому клієнту - юридичній особі;

 - загальна сума резервів, створених банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неповернення кредитів юридичними особами;

 - суми кредитів, наданих і-тому клієнту-фізичній особі (і=1,…,N), та загальна сума кредитів, наданих фізичним особам;

 - процентна ставка кредиту, наданому -тому клієнту - фізичній особі;

 - загальна сума резервів, створених банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неповернення кредитів фізичними особами;

 - суми кредитів, наданих і-тому клієнту банку (і=1,…,N), та загальна сума кредитів, наданих банкам;

 - процентна ставка кредиту, наданому -тому клієнту - банку;

 - загальна сума резервів, створених банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неповернення кредитів банками;

 - сума активів, вкладених в і-тий вид державного цінного паперу (і=1,…,N), та загальна сума активів, вкладених в державні цінні папери;

 - доходна ставка ітого державного цінного паперу;

 - загальна сума резервів, створених банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неотримання активів, вкладених в державні цінні папери;

 - сума активів, вкладених в і-тий вид комерційного цінного паперу (і=1,…,N), та загальна сума активів, вкладених в комерційні цінні папери;

 - доходна ставка і-того комерційного цінного паперу;

 - загальна сума резервів, створених банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неотримання активів, вкладених в комерційні цінні папери;

 - частка нарахованих та неотриманих доходів від експлуатації всіх видів ризикових активів (еквівалентна дебіторській за боргованості за доходами);

 - загальна сума резервів, створених за рахунок частки прибутку для зменшення ризику неотримання сумнівних та прострочених доходів;

 - активи, які вкладені в дебіторську заборгованість за сумами операцій;

 - загальна сума резервів, створених за рахунок частки прибутку для зменшення ризику неотримання сумнівних та прострочених сум дебіторської заборгованості;

Операційн витрати банку від експлуатації платних залучених коштів по пропонуємій модел розраховуються як:

де  - поточні та строков депозитні кошти юридичних осіб, залучених банком;

 - процентні ставки сплати банком коштів за користування залученими коштами юридичних осіб;

 - поточні та строкові депозитн кошти фізичних осіб, залучених банком;

 - процентні ставки сплати банком коштів за користування залученими коштами фізичних осіб;

 - поточні та депозитні кошти інших банків, залучені банком;

 - процентні ставки сплати банком коштів за користування залученими коштами інших банків;

 - кошти рефінансування з боку НБУ та процентні ставки сплати за кошти рефінансування;

 - залучені кошти міжнародних фінансових організацій та процентні ставки сплати за кошти;

 - кошти субординованого боргу нвесторів та процентні ставки сплати за залучені кошти субординованого боргу;

 - залучені кошти від емісії власних цінних паперів та процентні ставки сплати за залучені кошти цінних паперів;

Операційна дивідендна дохідність статутного капіталу розраховується як:

 (3.3)

де Kdiv - норматив розподілу чистого прибутку на виплату дивідендів

(приймається на акціонерних зборах в діапазоні 0,1 - 0,7);

STKAP - статутний капітал;

STPRIB - ставка податку на балансовий прибуток (25%);

3.2 Оцінка економічного ефекту розширення міжнародного кредитування по лінії ЕБРР на підвищення рентабельності роботи ВАТ Міжнародний комерційний банк"

Оцінка економічного впливу (ефекту) розширення міжнародного кредитування по лінії ЕБРР на підвищення рентабельності роботи банку може бути проведена за допомогою розрахунково-аналітичної моделі розділу 3.1 та побудови економетричної модел за фактичними даними діяльності банку. Суть моделі в наступному - про розширенн залишків залучених коштів міжнародних фінансових організацій від ЕБРР комерційний банк “відносно дешеву” ресурсну базу, яка значно вигідніше, ніж ресурси міжбанківського ринку України.

Під економетричною моделлю розуміють рівняння регресії, яке встановлює кількісне співвідношення між дивідендною доходністю статутного капіталу банка відсотковою часткою залишків залучених коштів міжнародних фінансових організацій. Аналіз формування дивідендної доходності статутного капіталу банка за допомогою економетричних методів включає [64]: з’ясування чинників, що можуть впливати на розмір доходів; формування масиву статистичної інформації; знаходження регресійних залежностей (побудова регресійних моделей); економічна нтерпретація моделей і практичне використання.

В табл.3.1 наведені вихідні дані статистичних спостережень по ВАТ „Міжнародний комерційний банк” для виявлення впливу структури залучених ресурсів фізичних осіб на дивідендний рівень доходності статутного капіталу банку.

В якості вхідних параметрів дослідження Х1, Х2, Х3, Х4, Х5 застосовуються:

Х1 - Процентна частка залучених кредитів ЕБРР в загальному обсязі залучених коштів,%;

Х2 - Процентна частка кошів на поточних рахунках фізичних осіб в загальному обсяз залучених коштів,%;

Х3 - Процентна частка строкових депозитів фізичних осіб в загальному обсяз залучених коштів,%;

Х4 - Процентна частка кошів на поточних рахунках юридичних осіб в загальному обсязі залучених коштів,%;

Х5 - Процентна частка строкових депозитів юридичних осіб в загальному обсяз залучених коштів,%;

В якості вихідної функції Y досліджується параметр:

Y - Дивідендна доходність статутного капіталу,%

При цьому в діапазоні Х1<6,5% - в табл.3.1 наведені реальні рівні дивідендно доходності статутного капітала ВАТ “МКБ” для реального залучення кредитів ЕБРР в період часу 2003 рік - 1 квартал 2006 року, в діапазоні Х1>7,0% в табл.3.1 наведені розрахункові дані, отримані моделюванням підвищення залишків на рахунках залучених коштів ЕБРР за рахунок зменшення строкових депозитів юридичних осіб та при інших незмінних параметрах ресурсної бази.

На основі наведених даних спостережень будуються лінійна одновимірні Y=f (X1) та багатовимірні Y=f (X1,X2,X3, Х, Х5) регресійні моделі, які встановлюють залежність доходності статутного капіталу банку  від суми показників статей залученого платного капіталу ресурсів , (, n - кількість періодів, що розглядаються) в ітий період [65].

Одновимірна лінійна регресійна модель представляється як:

, (3.1)

де  - постійна складова доходу  (початок відліку);

 - коефіцієнт регресії;

 - відхилення фактичних значень доходу  від оцінки (математичного сподівання)  середньої величини доходу в ітий період.

Таблиця 3.1

Вихідн дані для економетричного моделювання

Існують різні способи оцінювання параметрів регресії. Найпростішим, найуніверсальнішим метод найменших квадратів [65]. За цим методом параметри визначаються виходячи з умови, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягається, коли сума квадратів різниць  між фактичними значеннями доходу та його оцінками є мінімальною, що можна записати як

. (3.2)

Відмітимо, що залишкова варіація (3.1) є функціоналом  від параметрів регресійного рівняння:

 (3.3)

За методом найменших квадратів параметри регресії    є розв’язком системи двох нормальних рівнянь [65]:

, (3.4)

.

Розв’язок цієї системи має вигляд:

, (3.5)

.

Середньоквадратична помилка регресії, знаходиться за формулою

, (3.6)

Коефіцієнт детермінації для даної моделі

 (3.7)

повинен дорівнювати: >0,75 - сильний кореляційний зв’зок, 0,36>>0,75 - кореляційний зв’язок середньої щільності; <0,36 - кореляційній зв’язок низької щільності [89].

На рис.3.2 наведені результати регресійних розрахунків лінійної одновимірно моделі Y=f (X1), виконані за допомогою стандартних функцій “електронних таблиць" EXCEL2000. Лінійне рівняння регресії описує статистичний процес:

Рівняння лінійної регресії Y = 1,5791*X1 + 22,435

Коефіцієнт детермінації R2 дорівнює 0,5453.

Сила зв’язка - середньої щільності (більше 0,36 та менша 0,75).

Напрямок зв’язку - прямий.

Фізичний зміст величини коефіцієнта детермінації R2: вона показує, яку долю загальної дисперсії пояснює наше рівняння регресії. Коефіцієнт детермінац використовується для порівняння якості конкуруючих регресійних моделей, кожна з якої значуща.

Таким чином, підвищення на 1% залишків на рахунках залучених єврокредитів ЕБРР відносно загальної ресурсної бази приводить до підняття на 1,58% значення операційної рентабельності статутного капіталу банку.

Рис.3.2 Регресійно-кореляційна залежність дивідендної доходності статутного капіталу банка від процентної частки коштів ЕБРР на рахунках залучених коштів банка

Перевірку значущості регресійного рівня здійснюють за критерієм Фішера F. Якщо величина F буде більше Fтабл, то ми вважаємо, що наше рівняння значуще. Як видно з даних розрахунків (табл.3.2), проведених за допомогою “електронних таблиць" EXCEL2000, фактичне значення критерія Фішера для одновимірно вибірки з n1=14 величин становить 16,79. Згідно з таблицями критичних значень критерія Фішера для лінійної вибірки з n1=14 величин табличне значення Fтабл = 4,60 [65]. Таким чином, отримана регресійна залежність є значущою.

Таблиця 3.2

Результати розрахунків одновимірної регресійної залежності за допомогою стандартного програмного забезпечення “електронних таблиць" EXCEL2000

Лінійна багатовимірна модель (ЛБМ) Y=f (X1,X2,X3,X4,X5) має такий вигляд

y=β0+ β1x1+ … + βpxp (3.8)

y - залежна змінна - ендогенна змінна

x1, x2…xp - залежні змінні - екзогенні змінні.

У зв’язку з тим, що економетрична модель обов’язково має випадкову помилку, модель (3.8) переписується у вигляді (3.9)

y=β0+ β1x1+ … + βpxp+ε (3.9)

де ε - випадкова помилка або перешкода.

Якщо після необхідних обчислень визначені чисельні значення коефіцієнтів β, то кажуть, що ми отримали оцінку коефіцієнтів моделі: , тобто оцінкою коефіцієнта β є його чисельне значення b=.

Якщо замінити у виразі (3.8) коефіцієнти моделі оцінками, то ми отримаємо такий вираз

 (3.10)

Основними передумовами використання моделі (3.83.10), а такі моделі ще називаються регресійними багатовимірними моделями, є такі:

M (ε) =0 математичне сподівання перешкоди равно 0;

перешкода взаємонезалежна із змінними cov (xi,) =0

для 2х визначень перешкоди коефіцієнтів коваріації між ними також дорівнює 0 - cov

перешкода ε нормально розподілена величина з параметрами (0;

1)

ε=N (ε, 0;

1)

від виміру до виміру дисперсія перешкоди не змінюється

П’ята властивість. носить спеціальну назву: гомоскедастичність (однорідність). Якщо умова 5) не виконана, то кажуть, що дисперсія має властивість гетероскедастичності.

Чисельний аналіз регресійної моделі починають з того, що визначають значення регресійних коефіцієнтів β1... βр та коефіцієнтів β0, який має спеціальну назву - вільний член.

Регресійн коефіцієнти визначають за допомогою методів найменших квадратів.

 (3.11)

Візьмемо частичні похідні по кожному з виразів, дорівняти їх і отримаємо систему рівнянь

Ця система рівнянь має спеціальну назву - нормальна система.

 (3.12)

Невідом у системі (3.12) - це коефіцієнти в0, в1...

х1, y1 - ми маємо внаслідок спостережень

в0, в1 - це коефіцієнти, які ми повинні визначити

n - кількість спостережень, вони нам завжди відомі.

Використовуючи таблицю вихідних даних табл.3.1, розраховуємо багатовимірну лінійну регресійну модель за допомогою “електронних таблиць" EXCEL2000. Результати розрахунків наведені в табл.3.3

Як видно з даних розрахунків табл.3.3, лінійне багатовимірне рівняння регресії опису статистичний процес:

Рівняння багатовимірної лінійної регресії

Y = 0,3803*X1+0,0329*X20,9499*X31,1600*X40,0585*X5+93,266

Коефіцієнт детермінації R2 дорівнює 0,993.

Сила зв’язка - високої щільності (більше 0,75).

Напрямок зв’язку - прямий.

Таблиця 3.3

Результати розрахунків багатовимірної регресійної залежності Y=f (X1 X5)

Перевірку значущості регресійного рівня здійснюють за критерієм Фішера F. Якщо величина F буде більше Fтабл, то ми вважаємо, що наше рівняння значуще. Як видно з даних розрахунків (табл.3.3), проведених за допомогою “електронних таблиць" EXCEL2000, фактичне значення критерія Фішера для багатовимірно вибірки (і=5) з n1=14 величин становить 311,723. Згідно з таблицями критичних значень критерія Фішера для багатовимірної (і=5) лінійної вибірки з n1=14 величин табличне значення Fтабл = 2,96 при рівні довірчо ймовірності Р=0,95 [65]. Таким чином, отримана багатовимірна регресійна залежність є значущою, при цьому за коефіцієнтом детермінації вона краще опису реальний процес ніж одновимірна модель.

Висновки розділу 3

Таким чином вплив вхідних параметрів дослідження Х1, Х2, Х3, Х4, Х5 на вихідний параметр є наступним наступний:

при зростанні Х1 (Процентна частка залучених кредитів ЕБРР в загальному обсяз залучених коштів,%) - дивідендна дохідність збільшується на 0,38% на кожний процент зростання Х1;

при зростанні Х2 (Процентна частка кошів на поточних рахунках фізичних осіб в загальному обсязі залучених коштів,%) - дивідендна дохідність збільшується на 0,0329% на кожний процент зростання Х2;

при зростанні Х3 (Процентна частка строкових депозитів фізичних осіб в загальному обсязі залучених коштів,%) - дивідендна дохідність зменшується на 0,95% на кожний процент зростання Х3;

при зростанні Х4 (Процентна частка кошів на поточних рахунках юридичних осіб в загальному обсязі залучених коштів,%) -дивідендна дохідність зменшується на 1,16% на кожний процент зростання Х4;

при зростанні Х5 (Процентна частка строкових депозитів юридичних осіб в загальному обсязі залучених коштів,%) - дивідендна дохідність зменшується на 0,058% на кожний процент зростання Х5;

Висновки

Актуальність дослідження стратегії діяльності фінансових установ на зовнішніх ринках поляга в тому, що основний принцип взаємовигідності ЗЕД, на перший погляд, не ма особливих ускладнень і виглядає очевидним: кожний партнер, що бере участь у міжнародних операціях, одержує свій прибуток. Проте дотримуватися цього принципу не просто через значну кількість часу, необхідного для виконання угод, зміни валютних курсів, наявності різноманітних зв'язків між окремими зовнішньоекономічними угодами, використання бартерних операцій та ін. Тому дотримання принципу взаємовигідності потребує ретельного аналізу і врахування, розмежування різноманітних потоків прибутків і витрат.

Досліджуємий у дипломній роботі ВАТ “Міжнародний комерційний банк” (м. Київ) у листопад 2005 року завершив підписку на акції восьмої емісії в обсязі 9,06 млн. грн., що дозволило станом на 01.01.2006 року збільшити статутний капітал банку до 44,1 млн. грн.

Як показав аналіз рейтингових місць ВАТ “Міжнародний комерційний банк” у банківській системі України, станом на 01.01.2006 року банк має наступн характеристики:

1. Обсяг активів балансу - 466,81 млн. грн. (62 місце), що становить 0,237% від сумарних активів банківської системи України.

2. Обсяг кредитно-інвестиційного портфелю - 348,13 млн. грн. (64 місце).

3. Обсяг власного капіталу - 57,517 млн. грн. (87 місце).

4. Обсяг депозитів фізичних осіб - 255,787 млн. грн. (40 місце).

5. Обсяг депозитів юридичних осіб - 123,453 млн. грн. (76 місце).

6. Фінансовий результат (прибуток 2005 року) - 2,794 млн. грн. (82 місце).

7. Обсяг статутного капіталу (капітал 1 рівня) - 7,385 млн. євро (87 місце), що перевищує мінімальне нормативне значення загального регулятивного капіталу (капітал 1+2 рівня) - 7,0 млн. євро, встановлене НБУ станом на 01.01.2006 року.

8. Рентабельність активів - 0,339%, що в 2,5 рази нижче середнього рівня (1,07%) рентабельност активів банків в банківській системі України.

9. Рентабельність капіталу - 6,336%, що на 24% нижче середнього рівня (8,43%) рентабельност власного капіталу банків в банківській системі України.

За класифікацією Національного банку України ВАТ “Міжнародний комерційний банк відноситься до 4 групи банків, в які входять банки з активами рейтинга від 55 до 156, тобто з обсягами активів балансу, меншими 550 млн. грн. В 4 групі малих банків (в яку входять практично 100 банків України) ВАТ “Міжнародний комерційний банк” займає 67 місця.

Аналіз фінансових характеристик діяльності досліджуємого в дипломній роботі ВАТ Міжнародний комерційний банк” на фоні загальних характеристик та тенденцій розвитку банківської системи України виявив наступні особливості його розвитку за 2001 - 2006 роки:

1) При поступовому рост власного капіталу банку у 2001 - 2006 роках з рівня 29,37 млн. грн. (4 квартал 2001) до 62,04 млн. грн. (1 квартал 2006), тобто на +111,2%, обсяги залучених коштів у 2001 -2006 роках зросли з рівня 127,49 млн. грн. (4 квартал 2001) до рівня 428,54 млн. грн. (1 квартал 2006), тобто на

+ 236,1%, що в 2 рази більше темпу росту власного капіталу.

При цьому у другій половин 2004 року - першій половині 2005 року банк пройшов кризисну стадію, пов’язану з передвиборчим ажіотажем та песимістичними очікуваннями виборів Президента України у 2004 році:

за останні три квартали 2004 року обсяги залучених коштів зменшились з рівня 330,28 млн. грн. до рівня 237,05 млн. грн., тобто знизились на - 28,2% за рахунок різкого відтоку строкових депозитів як фізичних так і юридичних осіб;

тільки на кінець другого кварталу 2005 року обсяги залучених коштів знову зросли до рівня 1 кварталу 2004 року (343,0 млн. грн) та почав різко зростати;

2) Аналіз структури кредитно-інвестиційного портфелю ВАТ “Міжнародний комерційний банк” за 2001 - 2006 роки показав:

банк традиційно займається кредитуванням юридичних осіб (80 -82% кредитно-інвестиційного портфелю), вс нші сектори активних операцій займають другорядне місце в стратегії банку;

з першого кварталу 2005 року банк тактично змінив напрямок кредитування, активізувавши кредитування фізичних осіб (1213,5% кредитно-інвестиційного портфелю), застабілізувавши співвідношення кредитів юридичним та фізичним особам;

у другому кварталі 2004 року банк вклав 12,5 млн. грн. в придбання державних цінних паперів та отримав довгостроковий кредит НБУ рефінансування в 11,4 млн. грн., інша активність банку на ринку цінних паперів дуже обмежена;

з другого кварталу 2005 року банк мінімізував міжбанківське кредитування, зменшивши його обсяги в 5 разів;

зростання кредитно-інвестиційного портфелю банка з другого кварталу 2005 року забезпечується послідовним нарощуванням обсягів кредитів пропорційно юридичним та фізичним особам;

3) Аналіз портфелю залучених та запозичених коштів в ВАТ “Міжнародний комерційний банк” за 2001 - 2005 роки показав:

загальний обсяг валюти балансу зріс з рівня 156,9 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рівня 490,57 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту відносно базового рівня 2001 року становить 312,7% а відповідно темп приросту - 212,7%;

обсяг залучених коштів юридичних осіб на поточних рахунках пасиву балансу зріс з рівня 26,83 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рівня 35,39 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту відносно базового рівня 2001 року становить 131,9% а відповідно темп приросту - 31,9%;

обсяг залучених коштів юридичних осіб на строкові депозитні рахунки пасиву балансу зріс з рівня 16,72 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рівня 95,04 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту відносно базового рівня 2001 року становить 568,4% а відповідно темп приросту - 468,4%;

обсяг залучених коштів фізичних осіб на поточних рахунках пасиву балансу зріс з рівня 0,764 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рівня 14,88 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту відносно базового рівня 2001 року становить 1947,6% а відповідно темп приросту - 1847,6%;

обсяг залучених коштів фізичних осіб на строкові депозитні рахунки пасиву балансу зріс з рівня 19,2 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рівня 246,91 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту відносно базового рівня 2001 року становить 1286,0% а відповідно темп приросту - 1186,0%;

Враховуючи наведену зміну структури залучених коштів, ВАТ “Міжнародний комерційний банк” у 2006 році практично став ощадним банком, оскільки строкові депозити фізичних осіб перевищили частку у 50% (50,3% валюти балансу у 1 кварталі 2006 року).

Аналіз даних розрахунків проведених в дипломній роботі показав, що:

динаміка рівня рентабельності роботи банка є негативною;

за 2004 - 2005 рік частка процентних доходів в операційних доходах знизилась з 53,0% до 44,2%, в той же час частка комісійних доходів зросла з 30% до 40%;

частка низькопроцентних активів (готівка, коррахунок в НБУ) зросла за 2004 -2005 роки з рівня 9,9% до 15,0%;

рівень чистого процентного спреда знизився з 8,02% до 5,99%;

рівень чистої операційної маржі знизився з 12% до 8,9%;

Як показали результати, за класифікацією CAMEL Національного банку України по показникам фінансових результатів діяльності у 2005 році ВАТ “Міжнародний комерційний банк” відноситься до низькорентабельних банків, у яких рентабельність активів ROA нижче порогу достатньої рентабельності в 1% (фактично - 0,823% за 2005 рік), а рентабельність власного капіталу ROE нижче порогу достатньої рентабельності у 10% (фактично - 6,336% за 2005 рік). У 1 квартал 2006 року показники ROA та ROE ще знизились, тобто у банка є проблеми з підвищенням фактичної рентабельності роботи.

Для аналіза причин низькорентабельної роботи банку в дипломному проекті проведений порівняльний аналіз його основних структурних характеристик з аналогами в банку - лідері ВАТ “Укрексімбанк" та усередненим банком банківської системи України.

Як показали результати порівняльного аналізу:

а) ресурсний портфель ВАТ „МКБ” характеризується:

рівнем поточних коштів юросіб 9,7% від загального обсягу пасивів балансу банку, що нижче рівня цього виду ресурсів в середньому банку банківської системи (16,7%) та ще нижче рівня цього виду відносно „дешевого" ресурсу в АКБ „Укрексімбанк" (17,4%);

рівнем строкових депозитів юросіб 16,8% від загального обсягу пасивів балансу банку, що вище рівня цього виду „дорогих” ресурсів в середньому банку банківсько системи (15,6%) та вище рівня цього виду відносно „дорогих” ресурсів в АКБ Укрексімбанк" (15,5%);

рівнем поточних коштів фізосіб 4,2% від загального обсягу пасивів балансу банку, що нижче рівня цього виду „дешевих” ресурсів в середньому банку банківсько системи (7,9%) та вище рівня цього виду відносно „дешевого" ресурсу в АКБ Укрексімбанк" (3,6%);

рівнем строкових депозитів фізосіб 50,6% від загального обсягу пасивів балансу банку, що значно вище рівня цього виду „дорогих” ресурсів в середньому банку банківської системи (26,6%) та ще вище рівня цього виду відносно „дорогих ресурсів в АКБ „Укрексімбанк" (13,1%);

рівнем коштів міжбанківського кредитування 4,4% від загального обсягу пасивів балансу банку, що нижче рівня цього виду ресурсів в середньому банку банківсько системи (15,9%) та значно нижче рівня цього виду ресурсів „перемінної вартост в АКБ „Укрексімбанк" (34,3%);

рівнем коштів власного капіталу 13,1% від загального обсягу пасивів балансу банку, що вище рівня цього виду ресурсів в середньому банку банківської системи (12,65%) та вище рівня цього виду ресурсів в АКБ „Укрексімбанк" (10,3%);

б) кредитний портфель ВАТ „МКБ” характеризується:

рівнем кредитів, наданих юрособ, 59,0% від загального обсягу активів балансу банку, що вище рівня цього виду кредитів в середньому банку банківської системи (49,2%) та нижче рівня цього виду кредитів в АКБ „Укрексімбанк" (68,0%);

рівнем кредитів, наданих фізособам, 10,9% від загального обсягу активів балансу банку, що нижче цього виду кредитів в середньому банку банківської системи (14,9%) та значно вище рівня цього виду кредитів в АКБ „Укрексімбанк" (0,9%);

рівнем вкладення активів в цінні папери 3,4% від загального обсягу активів балансу банку, що нижче рівня цього виду активів в середньому банку банківської системи (5,5%) та вище рівня цього виду актив в АКБ „Укрексімбанк" (2,5%);

рівнем наданих міжбанківських коштів іншим банкам 2,3% від загального обсягу активів балансу банку, що значно нижче рівня цього виду активів ресурсів в середньому банку банківської системи (11,4%) та ще нижче рівня цього виду активів в АКБ Укрексімбанк" (13,4%);

Таким чином, ресурсна база ВАТ „МКБ” сформована переважно з „дорогих” строкових депозитів фізичних та юридичних осіб (у сумі 67,3% пасивів), в той час як ресурсна база лідера АКБ „Укрексімбанка” має тільки 28,7% пасивів, сформованих за рахунок „дорогих” ресурсів. В той же час основа ресурсної бази АКБ Укрексімбанка” - міжбанківські кредити перемінної ринкової вартості (34,3% пасивів) практично відсутня в ВАТ „МКБ” - 4,4%.

Як показали результати порівняльного аналізу доходів та витрат:

а) рівні прибутковості діяльності ВАТ „МКБ” характеризуються:

рівнем чистого процентного среду 6,0% в процентних доходах банку, що вище рівня процентного спреду в середньому банку банківської системи (4,9%) та нижче процентного спреду в АКБ „Укрексімбанк" (7,5%);

рівнем частки чистих процентних доходів в операційних доходах банку 44,2%, що нижче частки процентних доходів в середньому банку банківської системи (51,0%) та ще нижче частки процентних доходів в АКБ „Укрексімбанк" (59,8%);

рівнем частки чистих комісійних доходів в операційних доходах банку 40,0%, що вище частки комісійних доходів в середньому банку банківської системи (32,9%) та ще вище частки комісійних доходів в АКБ „Укрексімбанк" (31,8%);

рівнем частки торгівельних доходів (валюта) в операційних доходах банку 13,8%, що вище частки торгівельних доходів в середньому банку банківської системи (7,45%) та вище частки комісійних доходів в АКБ „Укрексімбанк" (7,61%);

б) рівні витрат діяльності ВАТ „МКБ” характеризуються:

рівнем частки витрат на оплату праці персоналу від операційного доходу 44,6%, що вище рівня частки витрат на оплату праці в середньому банку банківської системи (30,0%) та вище рівня частки витрат на оплату праці в АКБ „Укрексімбанк" (36,0%);

рівнем частки витрат на інфраструктуру діяльності операційного доходу 30,0%, що вище рівня частки витрат на інфраструктуру діяльності в середньому банку банківсько системи (22,0%) та вище рівня частки витрат на інфраструктуру діяльності в АКБ Укрексімбанк" (18,0%);

рівнем частки витрат на створення резервів кредитних ризиків 2,3%, що значно нижче рівня частки витрат на створення кредитних резервів в середньому банку банківської системи (17,4%) та нижче рівня частки витрат на створення кредитних резервів в АКБ „Укрексімбанк" (3,2%);

Таким чином, реалізація політики підвищення процентної частки комісійних доходів та доходів від торгівельної діяльності на фоні політики підвищеного рівня витрат на розвиток інфраструктури та стимулювання персоналу банку привела к низьким порівняльним показникам рентабельності роботи ВАТ “МКБ”:

рівень рентабельності активів у 2005 році становить 0,8%, що нижче рівня рентабельності активів в середньому банку банківської системи України (1,35%) та значно нижче рівня рентабельності активів в АКБ “Укрексімбанк" (4,26%);

рівень рентабельності статутного капіталу у 2005 році становить 6,3%, що нижче рівня рентабельності статутного капіталу в середньому банку банківської системи України (13,4%) та значно нижче рівня рентабельності статутного капіталу в АКБ Укрексімбанк" (48,0%);

Проведене маркетингове дослідження сильних та слабких позицій ВАТ „Міжнародного комерційного банку" показало:

1. Банк після останньої додаткової емісії акцій ВАТ у 2005 році має рівень власного статутного капіталу в євро - 7,22 млн. євро та рівень регулятивного капітала в євро - 9,13 млн. грн., що на мінімальному рівні задовільняє вимогам НБУ (рівень регулятивного капіталу для роботи на зовнішніх ринках повинен бути на менше 8,0 млн. євро).

2. Весь обсяг статутний капітал банку 44,1 млн. грн. іммобілізований (вкладений) в основні засоби (залишкова балансова вартість яких дорівнює 43,68 млн. грн. станом на 01.01.2006 та 44,595 млн. грн. станом на 01.04.2006 року). Таким чином, рівень власного оборотного капіталу банка за рахунок капіталізованих фондів прибутку минулих років становить 17,68 млн. грн. станом на 01.01.2006 та 17,44 млн. грн. станом на 01.04.2006 року.

Але власний оборотний капітал банку також іммобілізований в довгострокових державних цінних паперах - 15,84 млн. грн. станом на 01.01.2006 року та 15,82 млн. грн. станом на 01.04 2006 року, а також у страховому запасі різниці між нарахованими витратами до сплати - 6,48 млн. грн. станом на 01.04.2006 та чистими нарахованими доходами до отримання - 5,33 млн. грн. станом на 01.04.2006 року.

Тобто, фактично у банка немає вільних власних оборотних коштів для проведення самостійних операцій на зовнішніх міжнародних фінансових ринках.

Оскільки основою ресурсної бази ВАТ “МКБ” є залучені строкові вклади фізичних осіб (50,6%), використання коштів клієнтів в міжнародних операціях також різко обмежене, оскільки на коррахунки в іноземних банках валюта строкових вкладів не надходить, а використовується банком для проведення готівкових валютообмінних операцій на території України.

3. Враховуючи вищенаведене, найбільш привабливим сегментом ринку для банка на міжнародних фінансових ринках є залучення валютних ресурсів закордонних банків та інвестиційне кредитування малих та середніх підприємств в Україні за рахунок залучених валютних кредитів, в основному, по програмі цільового кредитування Европейського банку реконструкції та розвитку (ЕБРР) для України.

4. Економічна доцільність та можливість залучення еврокредитів банком, як відкритим акціонерним товариством, виникає внаслідок можливості використання акцій ВАТ, як цінних паперів вторинного ринку в якості застави в ЕБРР.

Оскільки досліджений рівень доходності акцій за результатами 2005 року становить ROE = 6,3%, а статутний капітал іммобілізований в основних засобах і, відповідно, акції МКБ мають природу іпотечних цінних паперів, для ЕБРР це є достатнім рівнем дохідності та забезпеченості цінних паперів, які можуть бути використан в якості застави, а ліміт максимального обсягу лінії кредитування встановлюється на рівні 70% від обсягу акцій в заставі, тобто на рівні 5 млн. євро.

3. Враховуючи різницю рівнів плати за залучені еврокредити - 5,7 - 6,0% на рік та рівень відсотків внутрішнього кредитування 2022% річних в Україні, ВАТ Міжнародний комерційний банк” має можливість отримати свою частину чистого прибутку на рівні 7 - 9% від суми кредиту в рік.

Таким чином, використовуючи акції ВАТ, як титул власності, банк може залучити під ц цінні папери низькопроцентні ресурси на міжнародному ринку банківського кредитування, тобто тимчасово рефінансувати кошти статутного капіталу, вкладен в основні фонди банку

На основі виконаного стратегічного маркетингового аналізу привабливості та доходності операцій в якості концентрованого цільового сегменту зовнішніх фінансових ринків (“ніші”) для банківських продуктів ВАТ “Міжнародний комерційний банк” в дипломному проекті обгрунтовується доцільність та економічна ефективність банківського продукту (послуги) - “КРЕДИТНА ЛІНІЯ ЄБРР ДЛЯ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМТВ (МСП2) ”.

Пропонуємий банківський продукт (послуга) передбачає залучення ВАТ “Міжнародний комерційний банк” на зовнішніх фінансових ринках кредитів під ставку LIBOR у Європейського банку реконструкції та розвитку та надання залучених кредитних коштів вітчизняним підприємствам на умовах захисту ними бізнес-плану кредитуємого проекту розвитку підприємництва в Україні.

Проведена в дипломному проекті оцінка ефективності залучення кредитів ЕБРР на зовнішньому фінансовому ринку показала:

при зростанні Х1 (Процентна частка залучених кредитів ЕБРР в загальному обсяз залучених коштів,%) - дивідендна дохідність збільшується на 0,38% на кожний процент зростання Х1;

при зростанні Х2 (Процентна частка кошів на поточних рахунках фізичних осіб в загальному обсязі залучених коштів,%) - дивідендна дохідність збільшується на 0,0329% на кожний процент зростання Х2;

при зростанні Х3 (Процентна частка строкових депозитів фізичних осіб в загальному обсязі залучених коштів,%) - дивідендна дохідність зменшується на 0,95% на кожний процент зростання Х3;

при зростанні Х4 (Процентна частка кошів на поточних рахунках юридичних осіб в загальному обсязі залучених коштів,%) - дивідендна дохідність зменшується на 1,16% на кожний процент зростання Х4;

при зростанні Х5 (Процентна частка строкових депозитів юридичних осіб в загальному обсязі залучених коштів,%) - дивідендна дохідність зменшується на 0,058% на кожний процент зростання Х5;

Практичне значення отриманих результатів дипломної роботи - в наданні ВАТ “Міжнародний комерційний банк” рекомендацій та практичних пропозицій по стратег концентрації зовнішньоекономічних послуг банку в посередницькій діяльності по залученню на міжнародних фінансових ринках та наданню кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) національним суб’єктам господарсько діяльності під гарантію ВАТ “Міжнародний комерційний банк".

Перелік посилань

1. ЗАКОН УКРАЇНИ N 2121III „Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 грудня 2005 року N 3273IV // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

2. Закон України N 679XIV “Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 10.01.2002 року N 2922III) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

3. Закон України N1576XII Про господарські товариства ”від 19 вересня 1991 року // Із змінами доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 травня 2001 року N 2409III) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

4. Закон України N 2346III “ Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346III // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

5. Закон України N 959XII “ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 8 червня 2000 року N 1807III) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

6. ЗАКОН УКРАЇНИ N 2374III "Про обіг векселів в Україні" від 5 квітня 2001 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 25 грудня 2002 року N 364IV // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

7. КОНВЕНЦІЯ, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі // ДАТА ПІДПИСАННЯ: 07.06.30 р., ДАТА ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНОЮ: 06.07.99 р., ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ УКРАЇНОЮ: 06.01.2000 р. // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

8. Декрет Кабміну України № 1593 “ Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993 // В редакції змін від від 16 січня 2003 року N 436IV // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

9. МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА Міжнародні правила по тлумаченню термінів "Інкотермс" (редакція 2000 р) // Надруковано: "Урядовий кур'єр", N 63, 3 квітня 2000 р., "Урядовий кур'єр", N 68, 10 квітня 2002 р.

9. МТП Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів" (редакція 1993 р., публікація Міжнародної Торговельної Палати N 500) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

10. МЕЖДУНАРОДНЫЕ ПРАВИЛА ПО ИНКАССО* (редакция 1995 года, публикация Международной торговой палаті № 522 // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

11. Положення про міжбанківські розрахунки за операції, що здійснюються із застосуванням банківських платіжних карток міжнародної платіжної системи VISA International // Постанова Правління Національного банку України від 20.11.98 р. N 490 // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

12. Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки // Постанова Правління Національного банку України від 24 лютого 1997 р. N 37/від 27 грудня 2000 року N 508 // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

13. Положення Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з ними” // Постанова Правління Національного банку України від 27 серпня 2001 року N 367 // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

14. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкц про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 (Із змінами доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 1 грудня 2005 року N 457) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGA ZAKON.com.ua, квітень 2006 року

15. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 (Із змінами доповненнями, внесеними постановами Прав ління Національного банку України станом від 1 листопада 2005 року N 407) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

16. Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансово звітності банків України // Постанова Правління Національного банку України від 7 грудня 2004 року N 598 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 13 березня 2006 року N 82) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

17. Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні // ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 11 квітня 2005 року N 125 (Із змінами доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2005 року N 493) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

18. Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України // Постанова Правління Національного банку України від 17 грудня 2001 року N 524 (Із змінами і доповненнями, внесе ними постановою Правління Національного банку України станом від 19 березня 2003 року N 123) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

19. Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України // Постанова Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року N255 // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

20. Правила торгівлі іноземною валютою // Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. N 281 // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

21. Положення Про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на територ України" // Постанова Правління НБУ № 520 від 29.12.2000

 // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

22. Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями // Постанова Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року N 514 // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

23. Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями // Постанова Правління Національного банку України від 30 грудня 2003 року N 597 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 270) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

24. Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання // Постанова Правління Національного банку України від 5 березня 2003 року N 82 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом на 12 листопада 2003 року N 493) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

25. Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях // Постанова Правління Національного банку України від 26 березня 1998 року N 118 (в редакції змін Постанови НБУ станом на 10 листопада 2003 року N 485) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

26. Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України // Постанова Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року N 508 // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

27. Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями // Постанова Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року N 514 // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

28. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України // Постанова Правління Національного банку України від 6 серпня 2003 року N 325 (Із змінами доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 17 листопада 2004 року N 555) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року

29. Соціально-економічне становище України за січень-березень 2006 року // Повідомлення Державного комітету статистики України, квітень 2006, www.ukrstat.gov.ua

30. Соціально-економічне становище України за січень-грудень 2005 року // Повідомлення Державного комітету статистики України, січень 2006, www.ukrstat.gov.ua

31. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік. Навч. метод. посіб. для самостійного вивч. дисципліни. К.: Знання, 2004. - 415 с.

32. Азаренкова Г.М., Д ікань Л.В., Новосельцева Т.О. Сучасні комерційні банки: персонал, розвиток, організація: Монографія. - Харків: ВД “ІНЖЕК”, 2003 - 131 с.

33. Академия рынка: маркетинг / Под ред. А. Дайан, Ф. Бунерель, Р. Ланкар и др.; Науч. ред. А.Г. Худокормов: Пер. с фр. - М.: Экономика, 1993. - 572 с.

34. Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Збірник наукових статей. - Харків: Фінарт, 2002. Редакційна колегія: Васюренко О. В, Українська Л.О., Глущенко В.В., Горбенко І.Д.

35. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович та ін.; За ред. А.М. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2003. - 599 с.

36. Ассэль Г. Маркетинг: принципы и стратегия: Пер. с англ. - М.: ИНФРАМ, 1999.803 с.

37. Баканов М., Шеремет А. Теория экономического анализа: Учебник. - 4е изд., доп. и перераб. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 416 с.

38. Банковское дело: Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина - Москва, "Финансы и статистика", 1998 - 576 с.

39. Банківськ операції: Підручник. - 2ге вид., випр. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. дра екон. наук, проф.А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.

40. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 471 с.

41. Банківськ операції: Підручник/За ред. Міщенка В.І., Слав"янської Н.Г. Київ: ЗнанняПрес, 2006.727 с.

42. Банковское дело: Учебник. - 3е изд. / Под ред. проф. В.И. Колесникова, проф. Л.П. Кроливецкой. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 480 с.

43. Банковское дело / Под ред.О.И. Лаврушина. - М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1992. - 428 с.

44. Басов А.И. Роль золота и других драгоценных металлов в составе золотовалютных резервов // Финансы и кредит, № 3 (117), 2003, стр. 19 - 24.

45. Багиев Г.Л., Моисеева Н.К., Никифорова С.В. Международный маркетинг. - С. Пб.: Питер, 2001. - 512 с.

46. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Внешнеэкономические связи: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 512 с.

47. Большой экономический словарь / Под. Ред.А.Н. Азрилияна. - 4е изд., доп. и перераб. - М.: Институт новой экономики, 1999. - 1248 с.

48. Борисов С.М. Мировой рынок золота: Новый этап развития // Деньги и кредит, №8, 2004, стр.32 - 41.

49. Борисов С.М. Мировой рынок золота (статистические материалы 1971 - 2000 г. г) // Статистическое приложение к журналу "Деньги и кредит", 2004, - 22с.

50. Бровкова Е.Г., Продиус И.П. Внешнеэкономическая деятельность. - К.: Сирин, 2000. - 196 с.

51. Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В., Пархоменко В. М.: Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця; 2ге вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута", 2002. - 544 с.

52. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. - 4те вид., перероблене і доповнене - Київ: Знання, 2004. - 324 с.

53. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Навчальний посібник. - Київ: Академія, 2001. - 313 с.

54. Васюренко О.В., Сердюк Л.В., Сидоренко О.М., Карасьова З.М., Каднічанська В.М., Федоренко Н.С. Облік і аудит у банках: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2003. - 524 с.

55. Васюренко Л.В., Федосік І.М. Ресурси комерційного банку: теоретичний та прикладний аналіз: Монографія. - Харків: ПП Яковлєва, 2003. - 88 с.

56. Вернет Дж,, Мориарти С. Маркетинговые коммуникации. Интегрированный подход: Пер. с англ. / Под ред. С.Г. Божук. СПб.: Питер, 2001.864с.

57. Волошин И.В. Оценка банковских рисков: новые подходы. - К.: Эльга, НикаЦентр, 2004. - 216 с.

58. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ, Центр навчальної літератури, 2006. - 488 с.

59. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.: За заг. ред. М.І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2001. - 602 с.

60. Гофман Н.А., Маховикова Г.А. Основы внешнеэкономической деятельности. - С. Пб.: Питер, 2001. - 208 с.

61. Грачев Ю.Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций. Учебнопракт. пособие. Библиотека журн. "Внешнеэкономический бюллетень". - М.: ЗАО "Бизнесшкола "ИнтелСинтез", 2000. - 544 с.

62. Дудчак В.І., Мартинюк О.В. Митна справа: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2002. - 310 с.

63. Дэниелс Д.Д., Радеба Л.Х. Международный бизнес: Пер. с англ. - М.: Дело, 1998.746 с.

64. Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченька. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.

65. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. - Москва: Финансы и статистика, 2000. - 257 с.

66. Каніщенко О.Л. Міжнародний маркетинг: Навч. посібник. - Київ, ІВЦ Видво „Політехніка”, 2003. - 152 с.

67. Киреев А.П. Международная экономика. В 2 ч. - Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учеб. пособие для вузов. - М.: Международные отношения, 1998. Ч.1 - 416 с.

68. Киреев А.П. Международная экономика. В 2 ч. Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. Учеб. пособие для вузов. - М.: Международные отношения, 1999. Ч.2 - 488 с.

69. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - 3тє вид., перероб. доп. - К.: ЗнанняПрес, 2002. - 384 с.

70. Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. - К.: Видавничий дім “Фінансист", 2000. - 636 с.

71. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С. Зовнішньоекономічні комерційні операції та контракти. Навч. посіб. - Л.: Оксарт, 1998. - 256 с.

72. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. - СПб.: Питер Ком, 1998. - 896 с.

73. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с англ. - 2е европ. изд. - М. .; СПб.; К.: Издательский дом „Вильямс", 1999. - 1152 с.

74. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. - 202 с.

75. Куденко Н.В. Маркетингов стратегії фірми - Київ, КНЕУ, 2002. - 245 с.

76. Марюта А.Н., Бойцун Н.Е. Статистические методы и модели в экономике. - Д.: Пороги, 2002. - 384 с.

77. Международная торговля: финансовые операции, страхование и другие услуги. Перевод/ под ред. Гольберца М.А., Вороновой А.В. - К.: Торгово издательское бюро BHV, 1994. - 480 С.

78. Международные расчеты по коммерческим операциям. Часть 1: Аккредитив. Перевод под ред. Носко А.П. - М.: АО "Консалтбанкир", 1994. - 120 с.

79. Международные расчеты по коммерческим операциям. Часть 2: Инкассо. Перевод. Перевод под ред. Носко А.П. - М.: АО "Консалтбанкир", 1994. - 80с

80. Новошинська В.В. Міжнародний маркетинг: навчальний посібник. - Київ, Центр навчальної літератури, 2004. - 176 с.

81. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: сучасні концепції, методи та моделі: Монографія. - К.: КНЕУ, 2002. - 316 с.

82. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. - 2е вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.

83. Рогач О.І., Філіпенко А.С., Шемет Т.С. Міжнародні фінанси. Підручник. Київ: Либідь, 2003. - 784 с.

84. Роуз П.С. Банковский менеджмент. Пер. с англ. со 2го изд. - М.: "Дело ЛТД", 1995. - 768 с.

85. Синки, Дж. мл. Управление финансами в коммерческих банках. Пер. с англ.4го переработанного изд. / под ред.Р.Я. Левиты, Б.С. Пинкерса. - М.: 1994, Catallaxy. - 820 c.

86. Словник сучасної економіки Макміллана: Пер. з англ. - К.: АртЕк, 2000. - 640 с.

87. Словник банківських термінів: термінологічний словник / А. Загородній, О. Сліпушко та н. - К.: Аконіт, 2000. - 605 с.

88. Спицын И.О., Спицын Я.О. Маркетинг в банке. - Тернополь: АО "Тарнекс", К.: ЦММС "Писпайс", 1993. - 656 с.

89. Статистика підприємництва: навч. посібник / під ред. П.Г. Вашківа - К.: “Слобожанщина", 1999. - 600 с.

90. Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент: Пер. с англ. - М.: "Банки и биржи", 1998. - 576 с.

91. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2ге изд., випр. і доп. / За заг. ред. А.І. Кредісова. - К.: ВІРАР, 2002. - 552 с.

92. Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг: теоретичні моделі та бізнес технології - К.: КНЕУ, 2004.400 с.

93. Черваньов Д.М., Нейкова Л.І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. - К.: Знання, КОО, 1999. - 514 с.

94. Черенков В. Международный маркетинг. - СП. б.: Общество "Знание", 1998. - 400 с.

95. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч. метод. посіб. для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний унт - К.: КНЕУ, 2000. - 160с.

96. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч. метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний унт - К.: КНЕУ, 2003. - 276с.

97. Шевченко Р.І. Кредитування і контроль: Навч. метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Київський національний економічний унт. - К.: КНЕУ, 2002. - 183с.

98. Офіційний сайт Асоціації банків України // WWW.AUB.com.ua

99. Офіційний сайт НБУ // www.bank.gov.ua

100. Офіційний сайт ВАТ “Міжнародний комерційний банк” // WWW.ICB.com.ua

Додаток А

Таблиця А.1. Рейтингова таблиця обсягів активів банків України станом на 01.01.2006

Таблиця А.2. Рейтингова таблиця кредитно-інвестиційного портфеля банків України станом на 01.01.2006

Таблиця А.3. Рейтингова таблиця обсягів капіталу банків України станом на 01.01.2006

Таблиця А.4. Рейтингова таблиця обсягів депозитів фізосіб банків України станом на 01.01.2006

Таблиця А.5. Рейтингова таблиця обсягів депозитів юросіб банків України станом на 01.01.2006

Таблиця А.6. Рейтингова таблиця фінансових результатів банків України станом на 01.01.2006

Додаток Б

Таблиця Б.1. Баланси ВАТ “Міжнародний комерційний банк” за 2003 - 2005 роки, тис. грн.

Продовження табл. Б.1

Таблиця Б.2. Звіти про фінансові результати ВАТ “Міжнародний комерційний банк” за 2003 - 2005 роки, тис. грн.

Додаток В

Таблиця В.1. Основні показники структури та діяльності банківсько системи України у 2000 - 2006 роках (за офіційними даними НБУ []), млн. грн.

Додаток Г

Таблиця Г.1. Порівняльні баланси “Міжнародного комерційного банку", “Державного УКРЕКСІМБАНКУ" та банківської системи України (163 банки) на 01.01.2006, тис. грн.

Продовження табл. Г.1

Таблиця Г.2. Порівняльні звіти про фінансові результати “Міжнародного комерційного банку", “Державного УКРЕКСІМБАНКУ" та банківсько системи України (163 банки) на 01.01.2006, тис. грн.

Додаток Д

Схеми застосування основних розрахункових інструментів в зовнішній торгівлі.

Рис. Д.1 Схема операційних етапів розрахунків чеками при проведенні імпортно операції

Рис. Д.2. Схема операційних етапів розрахунків векселями при проведенні імпортно операції

Рис. Д.3. Схема операційних етапів розрахунків банківськими переказами при проведенні імпортної операції з частковим попереднім авансуванням

1. Експортер і імпортер укладають угоду купівлі-продажу, що передбачає акредитивну форму розрахунків.

2. Після укладання угоди експортер готує товар до відвантаження, про що сповіща мпортера.

3. Одержавши таке повідомлення, імпортер направляє своєму банку заяву на відкриття акредитива, у якій відзначає всі необхідні його умови.

4. Банк-емітент відкриває акредитив і просить банк у країні продавця авізувати і в ряді випадків підтвердити акредитив.

5. Одержавши акредитив від банку-емітента, авізуючий банк сповіщає продавця про відкриття акредитива.

6. Одержавши акредитив від авізуючого банку і переконавшись, що умови акредитива цілком відповідають угоді, продавець відвантажує товар на адресу покупця.

7. Після відвантаження товару продавець одержує від перевізника транспортн документи.

8. Продавець надає передбачені акредитивом документи у свій банк.

9. Банк бенефіціара перевіряє і відсилає документи банку-емітенту для оплати.

10. Одержавши документи банк-емітент перевіряє їх, після чого переводить суму платежу банку експортера.

11. Банк-емітент дебетує рахунок імпортера.

12. Банк експортера зараховує виторг бенефіціару.

13. Імпортер, за допомогою отриманих документів, одержує товар.

Додаток Е

Таблиця Е.1. Розрахунково-касове обслуговування – Тарифи

Таблиця Е.2. Платіжн картки - Тарифи

* сплачується по курсу НБУ на момент сплати

** за 1 регіон.

Таблиця Е.3. Валютні операції - Тарифи

Таблиця Е.4. Поточні рахунки для приватних осіб - Тарифи

Таблиця Е.5. Платіжн картки для приватних осіб - Тарифи

* сплачується по курсу НБУ на момент сплати

** за 1 регіон.

Таблиця Е.6.