реферат
Главная

Рефераты по сексологии

Рефераты по информатике программированию

Рефераты по биологии

Рефераты по экономике

Рефераты по москвоведению

Рефераты по экологии

Краткое содержание произведений

Рефераты по физкультуре и спорту

Топики по английскому языку

Рефераты по математике

Рефераты по музыке

Остальные рефераты

Рефераты по авиации и космонавтике

Рефераты по административному праву

Рефераты по безопасности жизнедеятельности

Рефераты по арбитражному процессу

Рефераты по архитектуре

Рефераты по астрономии

Рефераты по банковскому делу

Рефераты по биржевому делу

Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству

Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту

Рефераты по валютным отношениям

Рефераты по ветеринарии

Рефераты для военной кафедры

Рефераты по географии

Рефераты по геодезии

Рефераты по геологии

Рефераты по геополитике

Рефераты по государству и праву

Рефераты по гражданскому праву и процессу

Рефераты по делопроизводству

Рефераты по кредитованию

Рефераты по естествознанию

Рефераты по истории техники

Рефераты по журналистике

Рефераты по зоологии

Рефераты по инвестициям

Рефераты по информатике

Исторические личности

Рефераты по кибернетике

Рефераты по коммуникации и связи

Курсовая работа: Експлуатація і ремонт будівельних машин

Курсовая работа: Експлуатація і ремонт будівельних машин

Вступ

Відомо, що без транспортних засобів неможливим є розвиток будь-яких галузей господарського комплексу країн світу, в тому числі України. Якщо вважати транспорт також за галузь, то це одна з не багатьох, які не виробляють жодної матеріально продукції. Однак без неї не можуть обходитись інші, ні важка, ні легка промисловість, гірничодобувна чи агропромисловий комплекс тощо. Галузь транспорту продукує лише послуги – на перевезення різноманітних вантажів, пасажирів.

Проте, якої б досконалої конструкції автомобіль не використовувався, впродовж терміну його експлуатації в деталях автомобіля проходять руйнівні процеси які погіршують початкові експлуатаційні властивості. Очевидно, що ці негативні процеси можна сповільнити і у багатьох випадках попередити застосовуючи відповідну систему технологічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів.


1. РОЗРАХУНОК РІЧНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЕМСТВА

1.1 Складання відомост наявності та річного завантаження машин

Річний режим роботи машини визначає розподіл календарного часу на робочий, неробочий і час коли машина знаходилась на технічному обслуговуванні чи ремонті, транспортувалась з об’єкту на об’єкт, монтувалась чи демонтувалась.

Річна кількість годин роботи (режим роботи машини) – це планове напрацювання машини на рік під час виконання робочих функцій, м/год

(1.1)

де – планове напрацювання на місяць;

3 – кількість місяців в кварталі;

відсоток розподілу річних норм використання машин по кварталах,

;

Планове напрацювання на місяць, м/год

, (1.2)

де  - тривалість зміни 8год

 - кількість змін за добу згідно завдання 1зм

 - коефіцієнт використання робочого часу машин, ;

- коефіцієнт змінності машин, ;

- кількість робочих днів за серпень 21день

Дані планового напрацювання на рік визначаються шляхом розрахунків, та представляються в табличній формі.

Розрахунок

Бульдозер Б 100

Всі наступні машини розраховуються аналогічно дані заносимо в таблицю 1.1

Таблиця 1.1

п/п Найменування машин Код Кількість машин,Шт Фактичне напрацювання на початок місяця, м/год Планове напрацювання м/год
Місяць Рік
1 Бульдозер Б 100 1 3 23500 422 5064
2 Бульдозер САТ 953С 2 3 4400 396 4752
3 Бульдозер ТС-10 3 3 7550 475 5700
4 Автогрейдер ГС 18.07 4 3 3600 396 7920
5 Автогрейдер TEREX TG210 5 6 4900 422 8440
6 Автогрейдер ГС 10.01 6 6 2700 390 11700
7 Скрепер МоАЗ 6014 7 6 3600 450 5400
8 Асфальтоукладач ДС-181-02 8 6 3950 366 4392
9 Каток ДУ-84 9 6 2206 366 4392
10 Екскаватор Атек 4321 10 3 4700 478 7170
11 Екскаватор Атек 761 11 3 6700 448 6702
12 Екскаватор ЕО-43211 12 3 3850 466 6990
13 Каток ДУ-95-2 13 3 1760 370 4440

1.2 Прийняття і обґрунтування необхідних нормативів

Прийняті нормативи заносять в таблицю 1.2.


Таблиця 1.2 - Нормативи по обслуговуванню і ремонту будівельних машин

Назва машини Види ТО чи Р Період виконання ТО і Р,год Кільк ТО і Р за цикл Трудомісткість одного ТО чи Р, люд/год Тривалість одного ТО чи Р, днів
Норм. Відкори. Нор. Відкори.
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Бульдозер Б 100 ТО-1 50 96 6 6,3 0,3 0,315
ТО-2 250 18 17 17,85 1 1,05
СО 2 рази на рік 41 43,05 2 2,1
ПР 1000 5 610 640,5 9 9,45
ТО-3 1000 36 37,8 1 1,05
КР 6000 1 1370 1438,5 18 18,9
2 Бульдозер САТ 953С ТО-1 50 96 6 6,3 0,3 0,315
ТО-2 250 18 17 17,85 1 1,05
СО 2 рази на рік 41 43,05 2 2,1
ПР 1000 5 610 640,5 9 9,45
ТО-3 1000 36 37,8 1 1,05
КР 6000 1 1370 1438,5 18 18,9
3 Бульдозер ТС-10 ТО-1 50 96 6 6,3 0,3 0,315
ТО-2 250 18 17 17,85 1 1,05
СО 2 рази на рік 41 43,05 2 2,1
ПР 1000 5 610 640,5 9 9,45
ТО-3 1000 36 37,8 1 1,05
КР 6000 1 1370 1438,5 18 18,9
4 Автогрейдер ГС 18.07 ТО-1 50 128 10 10,5 0,5 0,52
ТО-2 250 24 25 26,25 0,8 0,84
СО 2 рази на рік 46 48,3 2 2,1
ПР 1000 7 400 420 6 6,3
ТО-3 1000 40 42 1 1,05
КР 8000 1 900 945 10 10,5
5 Автогрейдер TEREX TG210 ТО-1 50 128 10 10,5 0,5 0,525
ТО-2 250 24 25 26,25 0,8 0,84
СО 2 рази на рік 50 52,5 2 2,1
ПР 1000 7 400 420 6 6,3
ТО-3 1000 40 42 1 1,05
КР 8000 1 900 945 10 10,5
1 2 3 4 5 6 7 8
6 Автогрейдер ГС 10.01 ТО-1 50 112 6 6,3 0,2 0,21
ТО-2 250 21 17 17,85 0,7 0,735
СО 2 рази на рік 43 45,15 2 2,1
ПР 1000 6 270 283,5 4 4,2
ТО-3 1000 32 33,6 1 1,05
КР 7000 1 480 504 5 5,25
7 Скрепер МоАЗ 6014 ТО-1 100 96 6 6,3 0,3 0,315
ТО-2 500 18 16 16,8 1 1,05
СО 2 рази на рік 8 8,4 0,6 0,63
ПР 1000 5 290 304,5 4 4,2
ТО-3 1000 18 18,9 1 1,05
КР 6000 1 640 672 7,5 7,875
8 Асфальтоукладач ДС-181-02 ТО-1 50 96 5 5,25 0,2 0,21
ТО-2 250 18 16 16,8 0,8 0,84
СО 2 рази на рік 50 52,5 1 1,05
ПР 1000 5 640 672 5 5,25
ТО-3 1000 34 35,7 1 1,05
КР 6000 1 1500 1575 17 17,85
9 Каток ДУ-84 ТО-1 50 96 2 2,1 0,1 0,105
ТО-2 250 18 6,7 7,035 0,4 0,42
СО 2 рази на рік 21 22,05 1 1,05
ПР 1000 5 183 192,15 3 3,15
ТО-3 1000 15 15,75 1 1,05
КР 6000 1 1175 1233,75 18 18,9
10 Екскаватор Атек 4321 ТО-1 50 144 3,6 3,78 0,2 0,21
ТО-2 250 27 13 13,65 0,7 0,735
СО 2 рази на рік 28 29,4 1 1,05
ПР 1000 8 560 588 7 7,35
ТО-3 1000 27 28,35 1 1,05
КР 9000 1 1175 1233,75 18 18,9
11 Екскаватор Атек 761 ТО-1 50 144 3,6 3,78 0,2 0,21
ТО-2 250 27 13 13,65 0,7 0,735
СО 2 рази на рік 28 29,4 1 1,05
ПР 1000 8 560 588 7 7,35
ТО-3 1000 27 28,35 1 1,05
КР 9000 1 1175 1233,75 18 18,9
12 Екскаватор ЕО-43211 ТО-1 50 144 3,6 3,78 0,2 0,21
ТО-2 250 27 13 13,65 0,7 0,735
СО 2 рази на рік 28 29,4 1 1,05
ПР 1000 8 560 588 7 7,35
ТО-3 1000 27 28,35 1 1,05
КР 9000 1 1175 1233,75 18 18,9
13 Каток ДУ-95-2 ТО-1 50 64 1,8 1,89 0,1 0,105
ТО-2 250 12 3,8 3,99 0,2 0,21
СО 2 рази на рік 14 14,7 1 1,05
ПР 1000 3 74 77,7 1 1,05
ТО-3 1000 8 8,4 0,5 0,525
КР 4000 1 280 294 5 5,25

Види ТО, Р (графа 2) періодичність виконання ТО, Р (графа 3) прийняті на основі нормативів, приведених в ДБН В.2.8-3-95 „Технічна експлуатація будівельних машин”

Корегуючи коефіцієнти визначаються розрахунком.

Результуючий коефіцієнт корегування нормативів (графа 4) є добуток окремих коефіцієнтів :

- періодичність ТО - К1×К3   (1.4)

К1=0.8 коефіцієнт корегування нормативів в залежності від умов експлуатації .

К3=1 коефіцієнт корегування нормативів в залежності від природно-кліматичних умов.

- пробіг до капітального ремонту К1 ×К2 ×К3    (1.5)

К2=0.85 коефіцієнт корегування нормативів в залежності від модифікації рухомого складу організації його праці .

Після визначення відкорегованої періодичності технічного обслуговування (графа 5), перевіряється кратність між видами обслуговуавння з послідуючим округленням до цілих сотень кілометрів (графа 6).

1.3 Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року

Коефіцієнт переходу від циклу до року,

hр=Тр/Тк (1.6)


де Тр – річна кількість годин роботи однієї машини (табл. 1.1).

Тк кількість годин роботи машини за міжремонтний цикл (табл. 1.3).

Для автогрейдерів hр=2700/6000=0,45

Коефіцієнт переходу від циклу до року для автомобілів,

hр=Др/Дц (1.7)

де Др кількість робочих днів за рік (в курсовому проекті при 8-годинному робочому дн 260 днів).

Дц – кількість робочих днів за цикл

Дц=Де+Дто,р (1.8)

Де кількість днів експлуатації за цикл, що дорівнює відношенню пробігу до капремонту до середньодобового пробігу – Лкр/Лсд.

Дто,р дні простою в технічному обслуговуванні і ремонті за цикл.

Дто,р = Дк×Нк+(1.9)

де Дк – простой в капремонті

Д простой в технічному обслуговуванні чи ремонті .

1)         Бульдозер Б 100 hр=5064/6000=0,84

2)         Бульдозер САТ 953С hр=4752/6000=0,79

3)         Бульдозер ТС-10 hр=5700/6000=0,95

4)         Автогрейдер ГС 18.07 hр=7920/8000=0,99

5)          Автогрейдер TEREX TG210 hр=8440/8000=1,05

6)          Автогрейдер ГС 10.01 hр=11700/7000=1,67

7)         Скрепер МоАЗ 6014 hр=5400/6000=0,9

8)         Асфальтоукладач ДС-181-02 hр=5490/6000=0,91

9)         Каток ДУ-84 hр=4392/6000=0,73

10)      Екскаватор Атек 4321 hр=7170/9000=0,79

11)      Екскаватор Атек 761 hр=6702/9000=0,74

12)      Екскаватор ЕО-43211 hр=6990/9000=0,77

13)      Каток ДУ-95-2 hр=4440/4000=1,11

1.4 Складання таблиц річної кількості технічних обслуговувань, ремонтів та загальної трудомісткост в люд/год

Таблицю річно кількості ТО і Р та загальної трудомісткості необхідно заповнити в наступній послідовності.

1          Графи 1, 2, 4, 7 заповнити на основ складених раніше таблиць 1.1, 1.2;

2          Графа 3 заповнюється на основі таблиць 1.1, 1.2;

3          В графу 5 заносяться коефіцієнти розраховані в пункті 1.3;

4          Дані графи 6 заповнити як добуток граф 3, 4, 5;

5          Дані графи 8 заповнити як добуток граф 6, 7.

Таблиця 1.3 – Річна кількість технічних обслуговувань, ремонтів та загальна трудомісткість, люд/год

Назва машини Види ТО і Р Кільк. маш, шт. Кльк. ТО і Р за цикл Коеф. перех. цикл/рік Кільк. ТО і Р за рік Трудоміс. одного ТО або Р, люд/год Загальн трудомісткість, люд/год
1 Бульдозер Б 100 ТО-1 3 96 0,84 241 6,3 1518
ТО-2 18 45 17,85 803
СО 2р на рік 6 43,05 258
ПР 5 12 640,5 7686
ТО-3 5 12 37,8 453
2 Бульдозер САТ 953С ТО-1 3 96 0,79 227 6,3 1430
ТО-2 18 42 17,85 749
СО 2р на рік 6 43,05 258
ПР 5 11 640,5 7045
ТО-3 5 11 37,8 415
3 Бульдозер ТС-10 ТО-1 3 96 0,95 273 6,3 1719
ТО-2 18 51 17,85 910
СО 2р на рік 6 43,05 258
ПР 5 14 640,5 8967
ТО-3 5 14 37,8 529
4 Автогрейдер ГС 18.07 ТО-1 3 128 0,99 760 10,5 7980
ТО-2 24 71 26,25 1863
СО 2р на рік 6 52,5 315
ПР 7 20 420 8400
ТО-3 7 20 42 840
5 Автогрейдер TEREX TG210 ТО-1 6 128 1,05 806 10,5 8463
ТО-2 24 151 26,25 3963
СО 2р на рік 12 52,5 630
ПР 7 20 420 8400
ТО-3 7 20 42 840
6 Автогрейдер ГС 10.01 ТО-1 6 112 1,67 1122 6,3 7068
ТО-2 21 210 17,85 3748
СО 2р на рік 12 45,15 541
ПР 6 60 283,5 17010
ТО-3 6 60 33,6 2016
7 Скрепер МоАЗ 6014 ТО-1 6 96 0,9 518 6,3 3263
ТО-2 18 97 16,8 1629
СО 2р на рік 12 8,4 100
ПР 5 27 304,5 8221
ТО-3 5 27 18,9 510
8 Асфальтоукладач ДС-181-02 ТО-1 6 96 0,91 524 5,25 2751
ТО-2 18 98 16,8 1646
СО 2р на рік 12 52,5 630
ПР 5 27 672 18144
ТО-3 5 27 35,7 963
9 Каток ДУ-84 ТО-1 6 96 0,73 420 2,1 882
ТО-2 18 78 7,035 548
СО 2р на рік 12 22,05 264
ПР 5 21 192,15 4035
ТО-3 5 21 15,75 330
10 Екскаватор Атек 4321 ТО-1 3 144 0,79 341 3,78 1288
ТО-2 27 67 13,65 914
СО 2р на рік 6 29,4 176
ПР 8 18 588 10584
ТО-3 8 18 28,35 510
11 Екскаватор Атек 761 ТО-1 3 144 0,74 319 3,78 1205
ТО-2 27 59 13,65 805
СО 2р на рік 6 29,4 176
ПР 8 17 588 10584
ТО-3 8 17 28,35 481
12 Екскаватор ЕО-43211 ТО-1 3 144 0,77 332 3,78 1254
ТО-2 27 62 13,65 846
СО 2р на рік 6 29,4 176
ПР 8 18 588 10584
ТО-3 8 18 28,35 510
13 Каток ДУ-95-2 ТО-1 3 64 1,11 213 1,89 402
ТО-2 12 39 3,99 155
СО 2р на рік 6 14,7 88
ПР 3 9 77,7 699
ТО-3 3 9 8,4 75

1.5 Складання головно таблиці виробничої програми по обслуговуванню і ремонту машин

Загальна виробнича програма по обслуговуванню і ремонту машин складається на основі графи 8 табл. 7.

Таблиця 1.4 - Загальна виробнича програма по обслуговуванню і ремонту машин

Назва машини Річна виробнича програма, люд/год

Пто-1

Пто-2

Пто-3

Псо

Ппр

1 Бульдозер Б 100 1518 803 453 258 7686
2 Бульдозер САТ 953С 1430 749 415 258 7045
3 Бульдозер ТС-10 1719 910 529 258 8967
4 Автогрейдер ГС 18.07 7980 1863 840 315 8400
5 Автогрейдер TEREX TG210 8463 3963 1848 630 18480
6 Автогрейдер ГС 10.01 7068 3748 2016 541 17010
7 Скрепер МоАЗ 6014 3263 1629 510 100 8221
8 Асфальтоукладач ДС-181-02 2751 1646 963 630 18144
9 Каток ДУ-84 882 548 330 264 4035
10 Екскаватор Атек 4321 1288 914 510 176 10584
11 Екскаватор Атек 761 1205 805 481 176 9996
12 Екскаватор ЕО-43211 1254 846 510 176 10584
13 Каток ДУ-95-2 402 155 75 88 699
Разом 39223 18579 9480 3870 129851
Всього з урахуванням +20% +25% 56873 26939 13746 5611 188283

2. МІСЯЧНИЙ ПЛАН-ГРАФІК ТО І РЕМОНТІВ МАШИН

Місячним планом-графіком ТО, Р машин встановлюється дата зупинки кожної машини на технічне обслуговування чи ремонт і тривалість простою в днях.

Для складання місячного плану-графіку необхідно мати наступні похідні дані:

-      склад парку машин (заданий в завданні);

-      напрацювання кожної машини на початок місяця (задано в завданні);

-      планове напрацювання на розрахунковий місяць;

-      види і періодичність обслуговування ремонту; ( табл. 1.3).

-      тривалість простою в ТО чи ремонт (табл. 1.3).

-      кількість робочих днів у заданому місяці, днів

Місячний пробіг автомобіля, км

Нп= Псд × Кр,  (2.1)

де Кр кількість робочих днів за місяць (визначається згідно діючого законодавства).

Фактичне напрацювання на капітальний ремонт,

Нфкр=Нф п ×Тпкр(2.2)

де Нф величина фактичного напрацювання на початок планового місяця з часу проведення останнього, аналогічного розрахунковому, виду технічного обслуговування чи ремонту, маш/год.

Тп – періодичність виконання відповідного виду обслуговування чи ремонту , по якому ведеться розрахунок, маш/год.

п ціле число, яке показує скільки разів величина Тпкр вміщується в величині Нф

Порядковий робочий день зупинки на технічне обслуговування чи ремонт, Дтор,

Дтор=  (2.3)

де Кдр кількість робочих днів в плановому місяці, визначається по календарю з врахуванням встановленого режиму роботи.

Нпл напрацювання планове на місяць, маш/год.

Якщо при розрахунках Дтор виявиться більше, ніж кількість робочих днів в плановому місяці – відповідний вид ТО чи ремонту в цьому місяці не проводиться.

Для визначення календарного дня місяця, в який повинно початися ТО чи ремонт пропускають вихідні, святкові та дні простою машин в ТО чи ремонті.

При розрахунках порядкового робочого дня зупинки машини для проведення ТО чи ремонту другий раз на місяць, його періодичність при підстановці формули (2.3) збільшується в два рази, третій раз – в три рази, тощо .

Якщо при визначенні часу постановки машини на ТО чи ремонт виявиться, що окремі дн плануємого місяця завантажені не рівномірно, допускається корегування часу проведення ТО чи ремонту в межах одного-двох днів.

Бульдозер Б 100 відпрацював на початок місяця 2350 год.

Періодичність проведення : КР – 6000 год.

ПР – 1000 год.

ТО-2 – 250 год.

ТО-1 – 50 год.

Фактичне напрацювання:

на капітальний ремонт - Нфкр=2350-0× 6000 =2350 годин.

на поточний ремонт-  Нфпр=2350-2×1000 =350 годин,

на ТО-2 - НфТО-2=2350-9×250 =100 годин,

на ТО-1 -  НфТО-1=2350-47×50 = 0 годин.

Кількість робочих днів у листопаді 2010 року, Кдр=22 день

Порядковий робочий день, в який проводиться ТО чи ремонт,

ДКР==191 день,

капітальний ремонт в цьому місяці не проводиться;

ДПР== 34день,

поточний ремонт в цьому місяці не проводиться;

ДТО-2==8 день,

ТО-2 в цьому місяці не проводиться;

ДТО-1==3 день,

ДТО-1==6 день,

ДТО-1==8 день,

ДТО-1==11 день,

ДТО-1==14 день,

ДТО-1==16 день,

ДТО-1==19 день,

ДТО-1==21 день,

ТО-1 в цьому місяц проводиться на 3,6,11,14,16,19,21 робочі дні а на 8 робочий день співпадає з днем проведення ТО-2.


3. ПРИЙНЯТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ПО ТЕХНІЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННЮ І РЕМОНТУ МАШИН

Організація ремонтного господарства для дорожніх і будівельних машин ускладнена значною відмінністю їх конструктивної складності, до того ж під час експлуатації машини що знаходяться на різних об'єктах, розташованих один від одного на значних відстанях. У цих умовах для виконання технічних обслуговувань та ремонтів дорожніх і будівельних машин в управліннях будівництва (експлуатації) дороги створюють центральні ремонтні майстерні.

Практика довела, що виробнича програма таких майстерень орієнтовно може досягати 400 капітальних ремонтів машин на рік, а виконання частини технічних обслуговувань для машин, розташованих одна від одної на значних відстанях, найбільш доцільно робити безпосередньо на місці їх роботи спеціальними ремонтними бригадами у складі пересувних майстерень, використовуючи готові запасні деталі й агрегати.

Пересувн майстерні обладнують у вагончиках, переміщуваних тягачами, або на шас вантажного автомобіля зі спеціальним причепом. Такі пересувні майстерні мають універсальне устаткування і здатні виконувати механічні, слюсарні, електротехнічні, складальні, ковальські і зварювальні роботи. Розміри майстерень і характер устаткування визначають на підставі обсягів ремонтних робіт.

ЦРМ повинні забезпечувати:

-   виконання технічних обслуговувань (ТО);

-   виконання поточних (ПР) і капітальних ремонтів (К) повнокомплектних машин;

-   капітальн ремонти агрегатів;

-   централізоване відновлення зношених і ушкоджених деталей машин.

Склад постів, відділень ділянок ЦРМ визначається характером виконуваних робіт і обсягом виробництва. У загальному вигляді ЦРМ має склад, відображений на рис. 1, 2, 3.

Залежно від потужності підприємства, характеру й ступеня спеціалізації виробничого процесу окремої складової організаційної структури підприємства можуть змінюватися. Основне виробництво може бути побудоване по безцеховій і цеховій структурі. При безцеховій структурі всі окремі виробничі ділянки очолюються майстрами й підкоряються безпосередньо керівництву підприємства. Застосування безцехово структури керування виробництвом забезпечує: підвищення ролі майстра як основного керівника виробництва, удосконалювання керування виробництвом можливість скорочення апарата керування виробництвом.

Для машин, що повертаються наприкінці робочого дня на базу, і машин на автомобільному ходу раціонально проводити ТО і ремонти в ЦРМ, особливо це важливо для гідроприводу і паливної апаратури дизельних двигунів. Технічні обслуговування і ремонти машин на пневмоколісному ходу, віддалених від ЦРМ на відстань до 10 км, рекомендується робити в стаціонарних умовах. Місце проведення ТО і ремонтів машин з гусеничним рушієм, залежить не тільки від відстані до ЦРМ, але і від типу доріг. По дорогах із твердим покриттям ці машини можуть транспортуватися тільки на трейлері (незалежно від відстані). При відсутності на шляху переміщення твердого покриття раціонально проводити технічне обслуговування в стаціонарних умовах (екскаваторів з гусеничним рушієм - при відстані до бази не більш 2 км, машин на базі гусеничних тракторів - 5 км).

В курсовому проекті студент повинен вибрати схему свого підприємства і визначити потрібні чи непотрібні пересувн засоби для ТО, ПР або діагностування.


4. РОЗРАХУНОК ЗОН, ДІЛЬНИЦЬ, ВІДДІЛЕНЬ, ПЕРЕСУВНОЇ МАЙСТЕРНІ

4.1 Технологічний процес або склад робіт

Питання організації ремонтів машин у польових умовах розв'язується значно складніше, ніж для технічних обслуговувань. У даний час у будівництві практично нема пересувних ремонтних засобів, які могли б у польових умовах ефективно та якісно виконати весь необхідний комплекс ремонтних робіт.

Як правило, при віддаленні від бази на 20 км у польових умовах виконуються тільки наступні види робіт ПР:

загальне розбирання, збирання та післяремонтне регулювання, що пов'язане з демонтуванням і монтуванням вузлів та окремих доступних деталей;

зварні роботи по ремонту робочих органів, ходового обладнання й металоконструкцій;

електротехнічні роботи;

ремонт систем живлення та окремих елементів гідроприводу;

шиномонтажні роботи.

4.2 Розрахунок виробничої програми пересувної майстерні

Річна виробнича програма для стаціонарної майстерні по ТО і ремонту,

Ппрм= (4.1)де Ппрі = Ппр-ПТО-3

80% - доля робіт від загальної програми по поточному ремонту, яка виконується в стаціонарній майстерні.


Пмто=Псо+ (4.2)

де 80% і 20% - доля робіт по ТО від загальної програми, які виконуються в стаціонарній майстерні.

Ппрм==139629 люд/год

Ппрі = Ппр-ПТО-3=174537 люд/год

Пмто=5611+=21995 люд/год

Виробнича программа для пересувної майстерні, яка проводить поточний ремонт машин,

Ппмто= (4.3)

Ппмто=

4.3 Розрахунок кількості виробничих працівників

Явочний склад виробничих працівників, чол

Пяв=(4.4)

де Пвід виробнича програма зони, дільниці, люд/год.

Фрм фонд часу робочого місця, год.

Кп – крефіцієнт виконання норм випрацювання (Кп=1.06¸1.3).

Фонд часу робочого місця,

Фрм=(Дк-Дв-Дс)×Тз-Дпс (4.5)


де Дк – кількість календарних днів за рік.

Дв кількість вихідних днів за рік.

Дс кількість святкових днів (визначається згідно діючого законодавства).

Тз тривалість зміни, Тз = 8 год.

Дпс кількість передсвяткових днів із скороченою на одну годину тривалістю зміни.

Списковий склад виробничих працівників,

Псп= (4.6)

де Фр – фонд часу робітника, год.

Фр=(Дк-Дв-Дс-Двідп+-Дпов)×Тзм-Дпс(4.7)

де Двідп кількість днів відпустки для даного працівника (приймається згідно діючого законодавства).

Дпов кількість днів невиходу на роботу з поважних причин (по хворобі, виконання держобов’язків і т. п.).

Дк=365 дн Дпс=4 дн

Дв=104 дн Двідп=24 дн

Дс=11 дн Дпов=7 дн

Тз=8 дн

Фрм=(365-104-11)×8-4=1996 дн

Пяв==33чол

Фр=(365-104-11-24+24/6-7)×8-4=1780 дн

Псп==38чол


4.4 Розрахунок кількості постів, пересувних засобів для діагностики та технічного обслуговування і ремонту

Розрахунок кількост пересувних засобів для ТО і ремонту,

Хпм= (4.8)

де Фпм – річний фонд робочого часу пересувноїмайстерні, год.

Ппмто,пр,д трудомісткість робіт по ТО, ПР, діагностиці машин, для пересувної майстерні, люд/год.

М кількість робітників пересувної майстерні, що виконують технічне обслуговування, ремонт, діагностування (в курсовому проекті М=4-6 чол., для діагностичної лабораторії – 2 чол.).

Кпм коефіцієнт використання пересувних засобів, К=0,6…0,75. Величина коефіцієнту залежить від віддаленості об’єкта робіт, дорожніх умов, інших факторів.

Хпм==11

4.5 Розрахунок і підбір обладнання

Для більшості відділень комплект обладнання підбирається по даним технологічного процесу та із умов забезпечення виконання комплексу технологічних операцій. Також без розрахунків виходячи із кількості робітників на дільниці і організації робочих місць, визначається кількість одиниць виробничого інвентаря (верстаків, стелажів і т. д)


Таблиця 4.1 – Відомість обладнання відділення

Назва обладнання Марка, головна характеристика

Габарити, ммхмм

Потужність, кВт Кількість

Займана площа, м2

Одиниці облад. Всього
1 Верстак - 1200 х600 1 0.72 0,72
2 Зварочний трансформатор ТС-120 650х340 1 0.2 0,2
3 Ємкість для мастила - Ф500 1 0.3 0.3
4 Верстак настільно-свердлильний ПС-12А 760 х460 1 0.35 0.35
5 Стіл з інструментами - 2400 х 860 1 2,06 2,06
6 Електрозаточний верстат 2А55 462 х262 0.6 1 0,1 0,1
7 Лещата слюсарні - 480 х340 0.2 1 0,16
8 Стелаж для деталей - 500 х500 1 0.25 0.25
9 Важільні ножиці Н-970 340 х145 1 0,1 0,1
10 Ящик для піску 500 х400 1 0.2

 0,2

11 Вогнегасник ВГ-3 250 х200 1 0,1
12 Електростанція Є-202 500 х800 1 0,4 0,4
Разом 4,98

4.6    Розрахунок площ відділень, зон, дільниць

Площа відділення.

Fвід = fоб×Кобс(4.9)

де fоб – сумарна площа, зайнята обладнанням, м2.

Коб. коефіцієнт враховуючий робочі зони, проходи, проїзди. [1,додаток 13]=4,0

Fвід =4,98×3=14,94м2


4.7 Будівельні вимоги планіровка проектуємого об’єкта майстерні

При проектуванн реконструкції майстерні будівельного господарства необхідно керуватись слідуючими документами :

-      СНІП ІІ-90-81 “Виробничі будівл промислових підприємств”.

-      СНІП ІІ-93-74 “Підприємства по обслуговуванню автомобілів”.

-      СНІП ІІ-92-76 “Допоміжні будівл приміщення промислових підприємств”.

-      СН 245-51 Санітарні норми проектування промислових підприємств.

По будівельним вимогам:

- товщина каркасу пересувних засобів для ТО і ремонту 50мм.

- Приймаемо кунг для пересувної майстерні для ТО розмірами 3 на 5м на базі автомобіля КРАЗ 6322.


5. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

5.1 Розрахунок освітлення

Природне освітлення забезпечується влаштуванням вікон (бокове освітлення). Розрахунок освітлення зводиться до знаходження сумарної площі вікон. Орієнтована сумарна площа вікон розраховується,

 (5.1)

Fп площа підлоги,м2

Коефіцієнт питомої площі вікон на 1 м2

  0,2 – механічне збірне відділення.

  коефіцієнт,який враховує втрати світла від забруднення остеклення.

0,8 –0,9 – для приміщення з виділенням пилу й газу.

Розрахунок кількост вікон,

 (5.2)

Fвік – площа одного вікна,м2

 (5.3)

б ширина вікна,м2

hвік висота вікна, м

Штучне освітлення

При освітленні промислових приміщень використовується, як загальне, так і комбіноване освітлення.

Загальне – призначено для освітлення всього приміщення, тому світильники загального призначення рівномірно розміщуються під стелею приміщення. При необхідності додаткового освітлення окремих робочих місць застосовують облаштування місцевого освітлення, яке здійснюється безпосередньо над робочим місцем.

Розрахунок веду в такій послідовності:

1.         Вибираю значення освітленості Е систему освітлення в залежності від характеру робіт в відділенні чи зоні.

2.         Визначаю питому потужність освітлювального устаткування. Питома потужність залежить від нормуємо освітленості площі приміщень, висоти підвищування, коефіцієнтів відбиття від стелі, стін, коефіцієнтів запасу. Вибираю Е–200. Висота підвісу 6. Площа 212. Вибираю Е=10,6

3.         Визначаю сумарну потужність ламп, Вт

 (5.4)

N – питома потужність освітлювального устаткування Вт/м2

Fn –площа підлоги, м2

4.         Вибираю потужність однієї лампи.

Лампи розжарювання 100 Вт;

5. Розрахунок кількост ламп, шт.


 (5.5)

Nл – потужність одн лампи, Вт.

6. Підраховую витрати електроенергії на освітлення,кВт/год

 (5.6)

Тосв – річний час роботи освітлення, який залежить від географічної широти в градусах 40, в одну зміну Тосв = 650кВт/год

5.2 Розрахунок вентиляції

Вентиляція виробничих допоміжних приміщень призначена для зменшення запиленості, задимленост очищення повітря від шкідливих викидів виробництва. Вона сприяє оздоровленню умов праці, підвищенню продуктивності праці і попередженню професійних захворювань.

Вентиляція може бути:

–     природною,

–     механічною (витяжною, проточною, місцевою, проточно-витяжною),

–     змішаною.

Природна вентиляція здійснюється за рахунок кватирок, фрамуг, вікон. По нормам промислового будівництва вс приміщення повинні мати наскрізне провітрювання. Площа фрамуг чи кватирок приймається в розмірі не менш 2-4% від площі підлоги (більші значення приймається для приміщення з виділенням пилу,газу,парів).

Розрахунок веду в так послідовності:

1. Приймаю значення годинної кратності повітрообмінуК=4

2. Провожу розрахунок обміну повітря

 (5.7)

Vh – об’єм приміщення

Vh = 12.18.6=1296

К – кратність обміну повітря

3. По розрахунковому повітрообміну вибираю

Вентилятор ВР 132-30;

Електродвигун АИР 71В4;

Потужність 0,75кВт;

Частота обертання 1350хв;

Продуктивність 200-600 м3/год;

Тиск 550-650 Па;

Маса 60кг;

ККД 0.35.

5.3 Охорона прац довкілля

5.3.1 Загальн положення

Випробування і обкатка двигунів , топлених насосів, гідросистем і других агрегатів повинні проходити в спеціально відділеннях ізольованих від других цехів, приміщення. Приміщення випробуваних відділень повинні бути забезпеченні проточно-витяжній вентиляції.

Виготовлення і капітальний ремонт дорожніх транспортних засобів, як правило, мають здійснюватись на спеціалізованих заводах. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів мають проводитись у спеціально пристосованих майстернях або пристосованих до ц мети гаражах з негорючих матеріалів, у яких приміщеннях для зберігання техніки відокремленні від зазначених майстерень відповідно до вимог будівельних норм. Забороняється технічне обслуговування і ремонт у не пристосованих для цього приміщеннях.

5.3.2 Гігієна праці та виробничого середовища

Вимоги виробничо санітарії обов’язково враховують при проектуванні виробничих приміщень, процесів і технологічного обладнання. В процесі роботи мають бути відсутні або зведенні до мінімуму.

- Виділення в повітря приміщень, атмосферу і стічні води шкідливих або з неприємним запахом речовин, а також виділення теплоти і вологості в робочих приміщеннях.

- Шум, вібрація, ультразвук, електромагнітні хвилі радіочастот, статична електрика та іонізуюче випромінювання.

При розробц технологічної системи проекту слід передбачати:

- Заміну шкідливих речовин нешкідливими або менш шкідливими сухих способів переробки пилоподібних матеріалів – мокрими.

- Заміну в технологічних операціях процесів, пов’язаних з виникненням шуму, вібрації та нших шкідливих факторів, процесами або операціями, за яких відсутня або значно знижена інтенсивність цих факторів.

- Герметизацію максимальне ущільнення стисків і з’єднань, у технологічному обладнанн трубопроводах.

- Теплову ізоляцію поверхонь обладнання повітря і трубопроводів, що нагріваються.

- Комплексну механізацію, автоматизацію і сигналізацію про перебіг окремих процесів операцій, пов’язаних з можливістю шкідливих виділень.

- Очищення технологічних викидів від шкідливих речовин;

- Переважне застосування обладнання з технічним паспортом;

- Автоматичне блокування технологічного обладнання і санітарно-технічних пристроїв, застосування обладнання з вмонтованими місцевими відсмоктувальними пристроями світильниками;

- Шумоглушіння амортизацію вібрації;

- Раціональну організацію робочих місць і захист їх від впливу електромагнітних хвиль радіочастот та іонізуючого випромінювання;

- Застосування процесів з найменшою кількістю стічних вод.

5.3.3 Техніка безпеки

Персонал, що викону технічне обслуговування з застосуванням пересувних агрегатів, повинен добре знати будову устаткування і пристроїв, мати відповідний спецодяг, спецвзуття необхідні захисні пристосування відповідно до діючих норм.

До роботи на пересувних агрегатах технічного обслуговування допускають працівників, що мають кваліфікацію майстра-наладчика, посвідчення на право керування трактором або автомобілем, проінструктованих по техніці безпеки і протипожежних заходів. Для проведення технічного обслуговування вибирають найбільш безпечне і зручне місце. При установці агрегату його необхідно загальмувати. Якщо в агрегат мається система підігріву нафтопродуктів і води, то при його експлуатац забороняється: застосовувати як паливо для підігріву відпрацьовані мастила з домішками бензину; знаходитися на проти отвору в кришці підігрівника; робити тривалу подачу палива в підігрівник при відсутності спалаху після двох триразової спроби запалювання без попередньої продувки, а також нагрівати воду до кипіння.

При виконанн технічного обслуговування на майданчику для ТО і ремонту треба зупинити трактор, заглушити двигун, установити важіль переключення передач у нейтральне положення, затягти стоянкове гальмо. Заборонено користуватися відкритим вогнем при перевірці рівня мастила і при заправці паливом.

При зливі гарячої води з радіатора й оливи з картерів двигуна, підсилювача крутного момента, коробки передач, заднього моста, кінцевих передач і ввп, слід уникати опіків. Відкриваючи кришку водяного радіатора, попередньо необхідно дочекатися деякого охолодження рідини, а знімаючи кришку, обличчя необхідно відвернути від зливно горловини. При обслуговуванні акумуляторних батарей потрібно пам’ятати , що лити воду в кислоту категорично забороняється . Не можна користуватися також відкритим вогнем при перевірці рівня електроліту в акумуляторних батареях. Треба уникати торкання навантажувальною вилкою при перевірці ступеня зарядження акумуляторної батареї, опору, що нагрівається, тому що це може призвести до опіку.

При натягу ременя вентилятора працюючий двигун необхідно зупинити. Запускаючи пусковий двигун шнуром, не можна намотувати шнур на руку і стояти проти маховика пускача.

При виконанн діагностичних операцій варто переконатися, що важіль коробки передач і важіль розподільника гідросистеми знаходиться в нейтральному положенні.

Виконуючи контрольну діагностику і регулювання за допомогою пересувних діагностичних установок, необхідно дотримуватися заходів безпеки: забезпечувати електробезпечність при роботі з електричними й електронними приладами, що живляться від електромережі; при ручному прокручуванні знімати зі свічі пускового двигуна провод високо напруги; знімати й установлювати форсунки потрібно при непрацюючому двигуні; перевіряти форсунки на тиск упорскування потрібно тільки після надійного хнього закріплення на приладі і не допускати при цьому розпилювання палива у атмосферу , попадання його на відкриті частини тіла; не знаходитися і не робити яких-небудь робіт усередині або поблизу пересувної діагностичної установки при працюючому двигуні; треба забезпечити повну взаємодію між трактористом-машиністом і майстром при виконанні ними перевірно-діагностичних операцій.

При виконанні ремонтних робіт розбирання і збирання дрібних деталей треба виконувати на верстатах. Працюючи з ручним інструментом, необхідно стежити за ступенем його зносу і не користуватися спрацьованим інструментом. Працюючи з зубилом, необхідно стежити, щоб його голівка була опуклої форми і з гладкими краями. Щоб уникнути сковзування ключа необхідно використовувати тільки ті гайкові ключі, розміри яких відповідають розмірам гайок і голівок болтів. Не треба користуватися пальцями рук при перевірці збігу отворів, а застосовувати для цього спеціальн оправлення або ломики.

 При очищенні напилків від стружки необхідно користуватися спеціальною щіткою. Деталі, оброблювані на свердлильних верстатах, треба надійно встановлювати і закріплювати в тисках, кондукторах і інших пристосуваннях, укріплених на столі або плиті свердлильного верстата. Якщо свердло, розвертка або шебер мають неправильне заточення, користуватися ними забороняється. Знімати стружку зі свердла треба спеціальними пристосуваннями після зупинки верстата . Не можна працювати за свердлильним верстатом в рукавицях.

5.3.4 Пожежна безпека

Основні причини пожежі:

- Порушення герметичності комунікацій, несправностей паливної системи і загорання палива та електропроводки при стисканні з поверхнями, які мають високі робочі температури (вихлопним колектором, глушником та опалювальною установкою);

- Спалахування палива внаслідок потрапляння іскри, яка виникає від ударів стальних деталей пошкодженого кузова автомобіля під час ДТП;

- Спалахування палива від потрапляння іскри розряду статичної електрики;

- Спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива з причин несправностей елетрообладнанням (короткого замикання, незадовільних контактів);

- Спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива від впливу відкритого вогню (зварювальн роботи, розігрів вузлів автомобіля в зимовий період, перевірка наявності палива в паливних баках за допомогою відкритого вогню).

- Негайно повідомити про це по телефону пожежну охорону( при цьому слід назвати адресу об’єкта поверховість будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також назвати своє прізвище, ім’я та по батькові)

- Вжити (по можливості) заходів для евакуації людей, гасіння пожежі та збереження матеріальних цінностей.

- Повідомити про пожежу чи відповідну компетентну посадову особу та чергового по підприємству або організації;

- За потреби викликати інші аварійно-рятувальні служби ( медичну, газорятувальну)

Цехи або відділення, де проводиться гаряче обкатування двигунів внутрішнього згорання, слід розміщувати в окремих приміщеннях, збудованих з негорючих матеріалів.

Автомобільну техніку, що надходить на технічне обслуговування, поточний ремонт, слід очищати ззовн від бруду і залежно від виду ремонту чи обслуговування вузлів та агрегатів за необхідності зливати паливо і мастила, а також знімати газові балони. Для миття та знежирення треба застосовувати негорючі сполуко, пасти, розчинники та емульсії, а також ультразвукові та інші пожежобезпечні установки.

На постах відкритого шлангового (ручного) і закритого (механізованого) миття джерела освітлення, проводки та силові двигуни повинні бути герметичні. Пости відкритого шлангового миття слід розміщувати в зоні, ізольованих від відкритих ліній електропередач від обладнання під напругою. Підлога в приміщеннях та на ділянках, де миють знежирюють деталі із застосування легкозаймистих і горючих рідин, має бути виконана з негорючих матеріалів, які не утворюють іскор при ударі, мати шорстку поверхню.

Нейтралізацію деталей двигунів, які працюють на етилованому бензині, дозволяється здійснювати промивання гасом тільки у спеціально виділених для цієї мети місцях . Використання горючі та легкозаймисті мийні речовини забороняється зберігати на постах миття, їх слід тримати в спеціально призначених місцях у щільно закритій тарі.

5.3.5 Охорона довкілля

Стічні води від миття автомобілів, миття підлоги в приміщеннях для зберігання або обслуговування автомобілів, які містять горючі рідини та завислі речовини, перед злиттям у каналізаційну мережу повинні очищатися в місцевих очисних установках. Після очищення стічних вод від миття автомобілів вміст завислих речовин нафтопродуктів не повинен перевищувати встановлених норм.

Видалення осаду з очисних установок пропускною здатністю більше 1,5 л/с має бути механізованим. Осади і зібрані нафтопродукти з очисних споруд видаляються в міру їх накопичення.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.   Методичн рекомендації до виконання курсового проекту, П: 2010 р.

2.   Державн будівельні норми України. Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Технічна експлуатація будівельних машин, ДБН В.2.8-3-95. Видання офіційне. Держкоммістобудування України. Київ 1995.

3.   Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту -К.: Державний департамент автомобільного транспорту, 1998.

4.   Гурвич И.С. Эксплуатация и ремонт дорожных машин и оборудования. М., Транспорт, 1989.

5.   Краткий автомобильный справочник. Москва, Транспорт, 1984.

6.   Н.А. Беспалов. Дорожно-строительные машины и оборудование. Довідник. Київ, Будівельник, 1980.

7.   Б.В. Шелюбский. Довідник, Технічна експлуатація дорожніх машин. Москва, Транспорт, 1975.

8.   Довідник обладнання. Справочник по оборудованию для технического обслуживания и ремонта тракторов и автомобилей. Грибков В.М. Россельхозиздат. 1978.

9.   А.П. Смелов. Курсовое и дипломное проектирование по ремонту машин. М., Колос, 1984.

10.      Зеленков Г.І. Проектування підприємств по ремонту дорожньо-будівельних машин. М., 1977.

11.      Клебанов Б.В. Проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств. М., Транспорт, 1975.

12.      Суханов Б.Н. ТО і ремонт автомобілів. Посібник по курсовому та дипломному проектуванню. М., Транспорт, 1985.

13.      Салов А.И. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта. - М, Транспорт, 1986.

14.      Кузнецов Ю.М. Охрана труда на автотранспортних предприятиях. - М, Транспорт, 1996.

15.      Кодекс Законів про працю України.

16.      Закон України “Про охорону праці”. Київ, 1993.

17.      Закон України “Про пожежну безпеку”. Київ, 1995.

18.      СНІП ІІІ-4-80. Техника безопасности в строительстве.

19.      СНІП 2.01.02-85. Протипожежні норми.

20.      Державні стандарти на умови праці. ГОСТ 12.0.001-77 по ГОСТ 12.4.8-84





© 2010 Интернет База Рефератов