Главная Рефераты по сексологии Рефераты по информатике программированию Рефераты по биологии Рефераты по экономике Рефераты по москвоведению Рефераты по экологии Краткое содержание произведений Рефераты по физкультуре и спорту Топики по английскому языку Рефераты по математике Рефераты по музыке Остальные рефераты Рефераты по авиации и космонавтике Рефераты по административному праву Рефераты по безопасности жизнедеятельности Рефераты по арбитражному процессу Рефераты по архитектуре Рефераты по астрономии Рефераты по банковскому делу Рефераты по биржевому делу Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту Рефераты по валютным отношениям Рефераты по ветеринарии Рефераты для военной кафедры Рефераты по географии Рефераты по геодезии Рефераты по геологии Рефераты по геополитике Рефераты по государству и праву Рефераты по гражданскому праву и процессу Рефераты по делопроизводству Рефераты по кредитованию Рефераты по естествознанию Рефераты по истории техники Рефераты по журналистике Рефераты по зоологии Рефераты по инвестициям Рефераты по информатике Исторические личности Рефераты по кибернетике Рефераты по коммуникации и связи |
Курсовая работа: Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємстваКурсовая работа: Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємстваЗміст Вступ 1. Виробнича програма 1.1 Розрахунок товарної продукції 1.2 Розрахунок кількості та вартост сировини та матеріалів на програму 1.3 Розрахунок кількості і вартост використаних відходів 2. План з праці і кадрів 2.1 Розрахунок фонду ефективного часу роботи одного робітника у рік 2.2 Розрахунок чисельност тарифного фонду заробітної плати робітників 2.3 Розрахунок кількості тарифного фонду заробітної плати допоміжних робітників 2.4 Розрахунок чисельності і фонду заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу 2.5 Основні показники плану прац кадрів 3. План по собівартості продукції 3.1 Розрахунок амортизаційних відрахувань 3.2 Розрахунок потреби і вартост електроенергії та пару 3.3 Кошторис витрат по утриманню експлуатації обладнання 3.4 Кошторис загальновиробничих витрат 3.5 Кошторис адміністративних витрат 3.6 Калькуляція собівартості виробу 3.7 Кошторис витрат на виробництво 3.8 Розрахунок прибутку підприємства рентабельності продукції 3.9 Розрахунок середньорічно вартості нормативних оборотних коштів 3.10 Зведений план по прибутку рентабельності 4. Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства Література Вступ З вступом вітчизняної економіки в ринкову стадію свого розвитку змінилися форми ведення господарської діяльності. Господарюючому об’єкту надані широкі право можливості реалізації своїх економічних інтересів, виборі способів організац виробництва, збуту продукції. При цьому підприємство виходить із власних ресурсних можливостей з урахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу. Лісові ресурси посідають одне з чільних місць в ресурсній базі економіки України. Серед міжгалузевих комплексів вага лісо-виробничого комплексу по обсягам виробництва складає-2,8%,по чисельності працюючих-4,6%, по вартості основних виробничих фондів-близько-2%. Поставками готової продукції і лісоматеріалів комплекс зв’язаний більш ніж з 100 галузями. Україна не має значних запасів лісових ресурсів, які є базою для розвитку лісопромислового комплексу. До лісових ресурсів відносять деревину,технічні,харчові,кормові та інші ресурси, а також корисні натуральні якості лісу водоохоронні, захисні, кліматично-регулюючі, санаторно-гігієнічні, оздоровчі. Загальна площа лісового фонду України складає близько 10 млн. гектарів, в т.ч. покрита лісом 8,6 млн. га. Лісистість республіки досягла лише 14,3%,що значно менше, ніж лісистість більшості розвинених країн світу (Угорщина – 18%,Франція – 27,8% ,Румунія – 28,1%,Польща - 28,7%, Німеччина – 29%,США – 32,7%,Болгарія – 34,4%). Запаси деревини в Україні складають 1,3млрд м3 (1994р.) Лісова деревообробна промисловість об'єднує заготівлю і переробку деревини та інших лісових багатств (лікарської сировини, ягід, плодів, грибів); основні її галуз лісозаготівельна, деревообробна, целюлозно-паперова і лісохімічна. Частка лісово деревообробної промисловості в усьому промисловому комплексі України досить низька (менше 2,5%), галузь не задовольняє потреб національної економіки населення в багатьох важливих видах продукції. Це пов'язано, насамперед, з обмеженою сировинною базою: невисока лісистість (лісами вкрито 14% територ країни), переважання лісів з обмеженим експлуатаційним значенням, невелик заготівлі лісу. Потреби галуз покриваються за рахунок власних ресурсів лише на третину,решта деревини завозиться (переважно з Росії). Основою розвитку галузі є лісове господарство. Воно займається розведенням (насадженням), упорядкуванням, захистом та охороною лісів; розвинене в усіх регіонах України, найбільше — у Карпатах і на Поліссі. Не відповідають потребам і обсяги лісонасаджень; оптимальної лісистості (19%) в Україні можна досягти, якщо виростити додатково ліси на площі 2,8 млн. га. Це означає, що у найближчі 10 років площі лісів треба щорічно збільшувати на 250 — 280 тис. га (у 6 разів більше, ніж зараз). Лісозаготівельна промисловість проводить вирубування, вивіз і первинну обробку деревини, її продукція ділова деревина, яка використовується у деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості, будівництві. Щорічний обсяг деревини, що наготовляється в Україні, становить 10 — 12 млн. м3. В останн роки зменшилося споживання деревини у промисловості і будівництві, але помітно збільшилося постачання деревини для населення. Основні фонди це засоби праці, які мають велику вартість, функціонують у виробничому процес тривалий час, не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, а свою вартість переносять на собівартість шляхом амортизації. Інвестиції – це довгострокові вкладення грошових коштів у підприємницьку діяльність з метою отримання певного прибутку. Прибуток – це частина виручки , що залишилися підприємству після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності. Оплата праці – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили ,який виступає і формі будь-якого заробітку ,виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу. Собівартість - Це грошовий вираз затрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Це грошова форма витрат підготовку її виробництва, виготовлення і збут. Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризу ступінь використання усіх ресурсів підприємства, а значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює підприємство, нтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча собівартість продукції. Тому собівартість є одним з важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв'язок а ї; ціною. Це проявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника. При обчисленн собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, які в не включаються. Як відомо, витрати підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел: собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, як включаються у собівартість, є питання їх розмежування між зазначеними джерелами відшкодування. Загальний принцип цього розмежування полягає в тому, що через собівартість повинні відшкодовуватися витрати підприємства, що забезпечують просте відтворення усіх факторів виробництва; предметів, засобів праці, робочо сили і природних ресурсів. Відповідно до цього у собівартість продукції включаються витрати на: ü дослідження ринку і виявлення потреби у продукції; ü підготовку освоєння нової продукції; ü виробництво, включаючи витрати на сировину, ,матеріали, енергію, амортизацію основних фондів, оплату праці персоналу; ü обслуговування виробничого процесу і управління ним; ü збут продукції (пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати і т. п.); ü розвідку, використання і охорону природних ресурсів (витрати на геологорозвідувальн роботи, плата за воду, деревину, витрати на рекультивації земель, охорону повітряного, водного басейнів); ü набір підготовку кадрів; ü поточну раціоналізацію виробництва (удосконалення технології, організації виробництва, праці, підвищення якості продукції), крім капітальних витрат. Треба мати на увазі, що з різних причин на практиці повної відповідності між дійсними витратами на виробництво і собівартістю продукції. Так, згідно з їм порядком не включаються у собівартість її, а відшкодовуються за рахунок прибутку або джерел витрати на підготовку і освоєння нової продукції серійного і масового виробництва. Разом з тим є витрати, які включаються у собівартість продукції, але не мають прямого зв'язку з виробництвом. До них належать оплата часу виконання державних обов'язків працівниками підприємства, скорочення робочого дня підлітків, матерів, які мають дітей віком до одного року та ін. 1. Виробнича програма Виробнича програма підприємства – це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідно якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок. В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники. Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименту. Вартісними показниками є обсяги товарної продукції, реалізованої продукції, валової продукції, чистої, умовно-чистої продукц нормативної вартості обробітку, валового та внутрішньозаводського обороту обсягів незавершеного виробництва. 1.1 Розрахунок товарної продукції Продукція це матеріалізований результат з виробничо-господарської діяльності, що призначений для задоволення потреб населення, підприємств та організацій. Готова продукція - матеріалізований результат виробничо-господарської діяльності, що призначений для задоволення потреб населення, підприємств та організацій і відповіда державним стандартам, технічним умовам та стандартам підприємств і знаходиться на складах готової продукції або у пунктах споживання. Товарна продукція включає готову продукцію та послуги промислового характеру, що виконані на замовлення сторонніх осіб та підприємств. ТП= ∑Цi × Ni +Р (1) де Ці ціна одиниці продукції і-того виду n – кількість виробів Ni обсяг випуску продукції і -того виду Р – вартість послуг на сторону Розрахунок товарної продукції робиться на основі завдання по випуску продукції, а також діючих гуртових цін підприємства на продукцію. Вартість товарно продукції визначається виходячи з кількості продукції, що потрібно виготовити відпускної ціни підприємства на продукцію. Відпускні ціни підприємства за одиницю продукції приймають згідно додатку 7. Розрахунок товарної продукції в натуральному і грошовому виразі зводимо у таблицю 1 Таблиця 1. Розрахунок товарної продукції
1.2 Розрахунок кількості та вартості сировини та матеріалів на програму Вихідними даними для розрахунку є: - завдання по меблевих виробах; - норми витрат сировини та матеріалів на один виріб(додаток 2, 3); - гуртов ціни на сировину; Результати роботи зводимо у таблицю 2 Таблиця 2. Розрахунок кількості та вартості сировини та матеріалів на програму
1.3 Розрахунок кількості і вартості використовуваних відходів Кількість відходів визначається окремо по виробах і по видах відходів від сировини на програму, а потім знаходиться сумарна кількість відходів по їх видах. Вартість відходів визначається в залежності від ціни ділових і паливних відходів окремо( додаток 5). Таблиця 3. Розрахунок кількості і вартості використовуваних відходів
2. План з праці і кадрів План з прац кадрів є одним з найважливіших розділів плану підприємств. У ньому встановлюються наступні показники: 1)рівень продуктивності праці на плановий період і її ріст за рахунок основних техніко-економічних факторів; 2)чисельність працюючих на підприємстві по всіх категоріях; 3)фонд оплати праці, середня заробітна плата і середній дохід по категоріях працюючих. Вихідними даними для розробки плану з праці і кадрів є: 1)розрахунок виробничої програми по всіх підрозділах підприємства, по всіх виробництвах та всіх видах продукції що виготовляються на підприємстві. 2)норми витрат праці. Норми обслуговування та норми з оплати праці. 3)розрахунковий фонд оплати праці за звітний період. 4)нормативи ресурси заробітної плати, а також документи що характеризують норми, стандарти та забезпечують додатковою інформацією 2.1 Розрахунок фонду ефективного часу роботи одного робітника в рік В цьому пункт визначається середня кількість днів і годин роботи, що повинен відробити в середньому один робітник в плановому році, виходячи з п’ятиденного робочого тижня і сорок годин на тиждень. Кількість неробочих ( вихідних і святкових ) днів в роц визначається за календарем. Кількість невикористаних днів на одного робітника та внутрішньо-змінні витрати приймаються згідно завдання. Фонд ефективного часу роботи одного робітника в рік визначається як добуток фонду в днях на середню тривалість дня. Результати розрахунків зводимо в таблицю 4. Таблиця 4. Розрахунок фонду ефективного часу роботи одного робітника в рік
2.2 Розрахунок чисельності і тарифного фонду заробітної плати основних робітників Для виконання розрахунків необхідні наступні дані - затрати часу в людино-годинах на виготовлення одного виробу (додаток №4) - план випуску виробів (таблиця №1) - годинн тарифні ставки для робітників відрядників підприємств деревообробно промисловості (додаток №6) - річний фонд ефективного робочого часу одного робітника по плану (таблиця 4) - процент виконання норм (завдання) Затрати часу на програму визначають окремо і по тарифних розрядах як добуток цих затрат на один виріб на кількість виробів одного виду, а потім сумуються (І програма). При перевиконанн норм виробітку затрати часу з врахуванням цього перевиконання зменшуються на величину перевиконання.(Тпотр) Тпотр=Тпрогр/Кн (2) Кн – коефіціент виконання норм виробітку. Спискова кількість робітників, що необхідна для виконання програми (Zсп), визначаємо окремо по кожному розряду за формулою Zсп= Тпотр/ Тр.еф (3) Тр.еф ефективний фонд часу одного робітника в рік . Тарифний фонд заробітної плати розраховується по кожному виробу як добуток тарифної ставки відповідного розряду на затрати часу на програму без врахування перевиконання норм виробітку. Всі розрахунки зводимо в таблицю 5. Таблиця 5. Розрахунок чисельності і тарифного фонду ЗП основних робітників
2.3 Розрахунок кількості і тарифного фонду заробітної плати допоміжних робітників Для розрахунків необхідно мати наступні матеріали: - перелік професій, по спеціальностях і операціях виробництва (наводиться в таблиці 6) - кількість робочих місць в зміну ( розраховується) - тарифний розряд ( наводиться в таблиці 6) - річний фонд ефективного часу роботи обладнання (розраховується) - змінність (приймається по завданню) Загальна кількість робочих місць за зміну приймається: 1) для машинно-заготівельного цеху – 17% для спискової кількості основних робітників даного цеху з них: а) робітники з утримання і експлуатації устаткування і транспорту – 40 %; б) робітники з поточного ремонту устаткування – 15%; в) робітники, заробітна плата яких відноситься на загальновиробничі витрати ,– 45%; 2) Для складально-опоряджувального цеху – 11% від спискової кількості основних робітників даного цеху, з них: а) робітники з утримання і експлуатації устаткування і транспорту – 30 %; б) робітники з поточного ремонту устаткування – 22%; в) робітники, заробітна плата яких відноситься на загальновиробничі витрати,– 48%. Розподіл робітників по спеціальностях проводиться студентами довільно. Річний фонд ефективного часу обладнання розраховується за формулою Тоб.еф.= (Ткал – Тсв – Твих – Трем )× S× tзм (4) Трем - технічно вимушені зупинки обладнання по ремонту, огляду і інші, днів (приймається в розмірі 5-10) S – змінність роботи обладнання. Потреба кількост людино-годин ( Тпотр) визначається як добуток кількості робочих місць фонду ефективного часу роботи обладнання. Тпотр=Пр.м.×Тобл.еф (5) Пр.м. кількість робочих місць в зміну Спискова кількість робітників по кожному розряду (Z сп ) визнгачається за формулою Zсп= Тпотр/ Тр.еф (6) Тарифний фонд заробітної плати (ФЗ тар) по розрядах визначається як добуток потрібно кількості людино-годин для даного розряду на годинну тарифну ставку цього розряду ФЗтар= Тпотр × Ст ,тис.грн. (7) Де, Ст – годинна тарифна ставка даного розряду. Результати розрахунків зводимо в таблицю 6 Таблиця 6. Розрахунок кількості і тарифного фонду заробітної плати допоміжних робітників
2.4 Розрахунок чисельності і фонду заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу Найменування структурних підрозділів і посад, а також чисельності персоналу приймаються за нормативами, що наведені в таблиці 7. Посадові місячні оклади подаються в додатку 6. Річний фонд заробітної плати по кожній посаді визначається як добуток посадового місячного окладу, кількість місяців в році (12), чисельності працівників по цій посаді. Результати розрахунків зводимо в таблицю 7. Таблиця 7 Штатний розклад адміністративно-управлінського і виробничого персоналу
2.5 Основні показники плану з праці і кадрів Розрахунок виконується на основі наступної методики: 1. Товарна продукція приймається по таблиці 1 2. Чисельність ПВП приймається по таблицях 5, 6, 7. 3. Фонд основної заробітної плати і ПВП приймається по таблицях 5,6,7. 4. Додаткова заробітна плата визначається виходячи з ФОЗП і нормативу доплат, що дані у відсотка від ФОЗП по завданню. 5. Фонд оплати праці включає основну і допоміжну заробітну плату 6. Фонд споживання включає фонд оплати праці, грошові виплати і заохочення і доходи, виплачені по акціях трудового колективу і вкладах членів трудового акціонерного товариства в майно підприємства, що нараховані до виплат їм. Фонд споживання визначається після розподілу прибутку. 7. Середня заробітна плата одного працівника ПВП обчислюється, виходячи з фонду оплати праці ПВП і спискової чисельності ПВП. 8. Середній дохід одного працівника ПВП обчислюється виходячи з суми коштів, спрямованих на споживання і спискової чисельності ПВП. Результати розрахунків зводимо в таблицю 8 Таблиця 8. Основн показники плану з праці і кадрів
3. План по собівартості продукції, прибутку і рентабельності Планування собівартості продукції є складовою частиною планування діяльності промислового підприємства і включає систему техніко-економічних розрахунків, як відображають величину поточних витрат, що включаються до собівартост продукції, а також витрати всього промислового виробництва. Метою планування собівартості продукції є економічно обґрунтована, визначена величина затрат, що необхідна у плановому періоді для промислової продукції підприємства. План по собівартості продукції включає такі елементи: 1) планування зниження товарної продукції; 2) складання кошторису витрат на виробництво 3) складання планових калькуляцій окремих видів продукції. 3.1 Розрахунок амортизаційних відрахувань Вихідна дані для розрахунку: - структура ОФ по групах і цехах; - норма амортизації; - фондовіддача ( по завданню). Середньорічна балансова вартість основних виробничих фондів по підприємству визначається на основі обсягу товарної продукції і фондовіддачі. ОФсер =Q/Фвід. , тис.грн (8) ОФсер =43680/2,9=16096,552 , тис.грн Норми амортизац на всі групи ОВФ відповідно по цехах подаються в таблиці 9. Сума амортизац враховується, виходячи із середньорічної вартості ОВФ і відповідної норми амортизації. Результати розрахунків зводимо в таблицю 9. Таблиця 9. Розрахунок амортизаційних відрахувань
3.2 Розрахунок потреби та вартості електроенергії і пари Вихідні дані для розрахунку: - потрібна кількість людино-годин на програму ( таблиця 5) - нормативи (таблиця 10) - вартість енергії і пари. Таблиця 10. Розрахунок потреби та електроенергії і пари
3.3 Кошторис витрат по утриманню і експлуатації обладнання Вказаний кошторис включає такі статті витрат: 1)Витрати на повне відновлення ОФ та капітальний ремонт включають амортизаційні відрахування від вартості устаткування, транспортних засобів та інструментів ( таблиця 9) 2)Витрати на експлуатацію устаткування включають: а) витрати на оплату праці робітників з утримання і експлуатації устаткування; б) відрахування на соціальні заходи – 38,2% від ФО і ОЗП робітників з утримання устаткування; в) вартість мастильних оптиральних матеріалів, необхідних для утримання устаткування - приймаємо в розмірі 15-20 % від ФО і додаткової заробітної плати відповідних робітників; 3)Витрати на проведення поточного ремонту устаткування і транспортних засобів включають: а) оплату прац працівників з поточного ремонту; б) відрахування на соціальні заходи – 39% від фонду основної і додаткової заробітної плати робітників з поточного ремонту,; в) вартість запасних частин, деталей, вузлів та інших матеріалів, необхідних для ремонтних робіт приймаємо 15-20% від фонду основної і додаткової заробітної плати робітників з поточного ремонту. 4. Витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів приймаємо в розмірі 10 % від фонду основної і додаткової заробітної плати робітників з утримання і експлуатац устаткування . 5. Знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів і пристроїв приймаємо умовно 1-2% від витрат на експлуатацію устаткування. 6. Інші витрати приймаємо в розмірі 15% від суми попередніх витрат. Всі вказан розрахунки зводимо в таблицю 11. Таблиця 11. Кошторис витрат з утримання та експлуатації устаткування
3.4 Кошторис загальновиробничих витрат Вказаний кошторис включає в себе такі статті витрат: 1. Витрати пов’язані з управлінням виробництва; а) оплата прац працівників апарату управління цехів; б) відрахування на соціальні заходи – 38,2% від ФО і додаткової заробітної плати працівників апарату; в) оплата послуг консультаційного і інформаційного характеру, пов’язаних із забезпеченням виробництва продукції – умовно приймається 10% від витрат на оплату прац працівників апарату. 2. Амортизаційн відрахування – таблиця 9(амортизаційні відрахуваня від вартості 1 груп ОФ). 3. Витрати капітального характеру, пов’язані з удосконаленням технології та організац виробництва – умовно приймається у розмірі 5% від основної і додатково заробітної плати робітників, заробітна плата яких відноситься до загальновиробничих витрат. 4. Витрати на обслуговування виробничого процесу: а) основна додаткова заробітна плата робітників, що відносяться до загальновиробничих витрат; б) відрахування на соціальні заходи – 38,2%; в) інші витрати приймаємо 7% від суми попередніх витрат на обслуговування виробничого процесу. 5. Знос малоцінних та швидкозношувальних предметів – приймаємо в розмірі 1-2% від суми попередніх статей і витрат. 6. Інші витрати приймаються в розмірі 9% від суми витрат по всіх попередніх статтях. Результати розрахунків зводимо у таблицю 12. Таблиця 12.
3.5 Кошторис адміністративних витрат Адміністративними витрати, пов’язані із обслуговуванням виробництва і управління ним в масштаб всього підприємства. До адміністративних витрат відносять такі витрати: - загальн та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо ); - витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого адміністративного персоналу; - витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних актів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона); - винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна); - витрати на зв’язок ( поштові, телеграфні, факс,...); - амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення; - витрати на регулювання спорів в судових органах; - податки, збори та інші обов’язкові платежі (крім тих, що включають до виробничо вартості); - плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; - нш витрати адміністративного призначення. Необхідно скласти штатний розпис адміністративно-управлінського персоналу, приймаючи кількість у розмірів всього 8% від числа робітників. Таблиця 13.
Після цього штатний розпис адміністративно-управлінського персоналу, сформувати кошторис адміністративних витрат. Таблиця 14. Кошторис адміністративних витрат
3.6 Калькуляція собівартості виробу Мета розрахунків визначення собівартості меблевих виробів: всього випуску і одного виробу. Калькуляція собівартості включає статті: 1.Сировина матеріали (таблиця 2). 2.Вартість відхилів (таблиця 3). Сума зворотніх відходів вноситься в калькуляцію собівартості зі знаком мінус тому, що вони йдуть в подальше використання. 3.Паливо електроенергія на технологічні цілі (таблиця 10). 4.Фонд основно додаткової заробітної плати основних робітників(таблиця 5). 5.Відрахування на соціальне страхування – 38,2 % від основної і додаткової заробітної плати основних робітників. 6.Витрати на підготовку і освоєння виробництва в курсовій роботі можна прийняти в розмір 2-3% від ФОЗ основних робітників. 7.Витрати на утримання і експлуатацію устаткування(таблиця 11). 8.Загальновиробнич витрати(таблиця 12). 9.Адміністративн витрати(таблиця 14). 10.Витрати на збут приймаються умовно 2-3% від виробничої собівартості. Повна собівартість готової продукції дорівнює сумі всіх статей витрат. Результати розрахунків зводимо у таблицю 15. Таблиця 15. Калькуляція собівартості виробу
3.7 Кошторис витрат на виробництво Мета розрахунків визначення витрат на виробництво за економічними елементами, щоб виявити економічну структуру виробництва і потребу підприємства в матеріальних грошових ресурсах. Вихідні дан розрахунків: 1. Вартість сировини і матеріалів приймається з таблиці 2 за мінусом відходів, що реалізуються на сторону. 2. Вартість палива і електроенергії, що надходять зі сторони приймається з таблиці 10 3. Заробітна плата всіх категорій працюючих приймається з таблиці 8. 4. Відрахування на соціальні заходи 38,2% від фонду заробітної плати. 5. Амортизація приймається з таблиці 9. 6. Інш виробничі витрати складають решту виробничих витрат, які не можна віднести до попередніх 5-ти статей Витрати на виробництво повинні дорівнювати виробничій собівартості по калькуляц собівартості. Всі розрахунки зводимо у таблицю 16. Таблиця 16. Кошторис витрат на виробництво
3.8 Розрахунок прибутку підприємства і рентабельності продукції Прибуток-це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробництв й комерційної діяльності підприємства. Залежно від формування та розподілу розрахунків декілька видів прибутку: -валовий; -від операційно діяльності; -від звичайно діяльності до оподаткування; -від звичайно діяльності; -чистий. Валовий прибуток визначається як різниця між чистим доходом від реалізації і собівартістю реалізації продукції. Прибуток від операції діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку , іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат. Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайно діяльності до оподаткування та сумою податків із прибутку. Чистий прибуток розраховується як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку. Вихідні дан методика розрахунків: 1)Вартість реалізації продукції приймається від рівної вартості продукції(табл.9) 2)Повна собівартість реалізації продукції(табл.15) Прибуток від реалізації продукції дорівнює різниці між вартістю продукції у відпускних цінах підприємства і повною її собівартістю, і і визначається за такою формулою Преал=ТП-СВповна ,тис.грн. (9) де ТП - товарна продукція, тис.грн. СВповна - повна собівартість продукції, тис.грн. Звідси, Преал==43680-36255,068=7424,932 Рентабельність продукції визначається відношенням прибутку від реалізації до її повно собівартості і визначається за формулою Р = Преал/СВповна×100% (10) Р = 7424,932 / 36255,068 × 100% = 20,48% 3.9 Розрахунок середньорічної вартості нормативних оборотних коштів Мета розрахунків визначення нормативу оборотних коштів по сировині, виробничих матеріалах, незавершеному виробництву, готових виробах, паливу, малоцінному інвентарю та нші. Вихідні дан методика розрахунків слідуючі: 1. Сума річного обороту: - по сировині і виробничих матеріалах визначається з калькуляції; - по незавершеному виробництву – з таблиці 15, виробнича собівартість виробів; - по готових виробах – з таблиці15, виробнича собівартість товарної продукції. 2. Середньоденна витрата на виробництво( або випуск) визначається по кожному виду оборотних коштів діленням суми річного обороту на 360днів 3. Норматив в днях – різний для різних видів оборотних коштів. Умовно можна прийняти його в розмірах: сировина 40-60 днів, матеріали 15-20 днів, готові вироби – 10-15 днів 4. Норматив оборотних коштів по сировині, матеріалах, готових виробах визначається як добуток середньоденної витрати на нормативи в днях. Норматив оборотних коштів по незавершеному виробництву визначається в залежності від тривалості виробничого циклу виготовлення виробів, коефіцієнту нарощування витрат і середньоденно потреби, як добуток цих величин. Умовно приймаємо тривалість виробничого циклу 15-20 днів, а коефіцієнт нарощування витрат 0,7-0,8. 5. З метою скорочення арифметичних розрахунків умовно приймаємо норматив оборотних коштів по паливу, малоцінному інвентарю, запчастинах і ін. в розмірі 0,1-0,2 від суми нормативу оборотних коштів по попередніх видах. Результати розрахунків зводимо в таблицю 17 Таблиця 17. Розрахунок середньорічної вартості нормативних оборотних коштів
Кількість оборотів, оборотних коштів за рік (Коб) визначається відношенням обсягу реалізованої продукції (Qреал) до середньорічної вартост нормативних оборотних коштів (ОКсер) Коб = Qреал/ОКсер (11) Коб = 43680/4025,337 = 11 Тривалість обороту (Тоб) визначається відношенням тривалості планового періоду( 360 днів) на кількість обертів оборотних коштів за рік( Коб) Тоб =360/Коб (12) Тоб = 360/11 =33 3.10 Зведений план по прибутку і рентабельності Вихідні дан методика розрахунків наступні: 1. Прибуток від реалізації (п.3.8.); 2. Прибуток від іншої реалізації - приймаємо умовно 5 – 10% від прибутку від реалізації; 3. Позареалізаційн доходи ( або витрати) – приймаємо 2-5% від прибутку іншої реалізації продукції; 4. Балансовий прибуток визначається як сума прибутку від реалізації продукції, прибутку від ншої реалізації і позареалізаційних доходів за мінусом позареалізаційних витрат. Пбал = 7424,932+519,745+222,748= 8167,425 тис.грн. 5. Загальна рентабельність (Рзаг), визначається відношенням величини балансового прибутку (Пбал) до середньорічної вартості ОВФ (Офсер) і нормованих оборотних коштів (Оксер) і рентаьельність виробу.
Рзаг = Пбал/ ОФсер+ОКсер , % (13) Рзаг = 8167,425/ (16096,552+4025,337) ×100% = 40,59 % 6. Відрахування від балансового прибутку включають: - платежі в бюджет складають 25% від величини балансового прибутку. 7. Чистий прибуток, що залишається на підприємстві, визначається, як різниця між балансовим прибутком і відрахуванням від нього. 8. Чистий прибуток розподіляється на 3 фонди: - фонд технічного і соціального розвитку, який може складати не менше 30% і не більше 80% чистого прибутку; - резервний фонд – 10-20% від чистого прибутку; - фонд матеріального заохочення. Всі результати розрахунків зводимо в таблицю №18 Таблиця 18.
4. Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства На основі всіх проведених розрахунків встановлюються основні показники виробничо-господарсько діяльності підприємства. Таблиця 19. Основн показники виробничо-господарської діяльності підприємства
Література Основна 1.Закон України «Про підприємство в Україні», К.1991 2.Закон України «Про підприємництво», К. 1991 3.Закон України «Про оплату праці», К. 1995 4.Васильков В.Г. «Організація виробництва» - К: КНЕУ, 2003 5.Економіка підприємства. За редакцією Бойко-К.:КНЕУ,2001 6.Економіка підприємства за редакцією С.Ф. Покропивного,-К.:КНЕУ, 2001 7.Зінь В.А. Турченюк М.О. «Планування діяльності підприємства» - К.: «Професіонал» , 2004 8.Органи виробництва. За редакцією Онищенко В.О.-К.:Лібро, 2003 9.Організація і планування виробництва. За редакцією Хончак тернопіль: ТАНГ, 1996 10.Планування діяльності на д/о підприємствах. За редакцією Шевченка – Львів «УРДЛТУ»,2001 11.Тарасюк Г.М. «Планування діяльност підприємства К.:КАРАВЕЛА», 2003 12.Швайка Л.А. «планування» - Львів: «Новий світ,» 2004 Додаткова 13.Золотогоров В.Г. «Организация, планирования и управления на предприятиях». ЛП-М.ЛП, 1988 14.Менеджмент у виробничій сфері. За редакцією Синякевича І.М. К.:ІЗЕМ, 1998 15.Мугадин. «Экономика, организация и планирование д/о производства .»- М.:ЛП,1985 16.Плоткін Я.Д., Плащенко І.М. «Виробничий менеджмент - Львів:ДУ «ЛГ», 1999 р. 17.Родыгин « организация, планирования и управления на предприятиях.» М.П.-М.:ЛГ, 1980 18.Шенеленко Г.И. «Экономика, организация и планирование производства на предприятиях.- Ростов на Дону: «Ма РТ»,2000. 19.Методичні вказівки. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||