Главная Рефераты по сексологии Рефераты по информатике программированию Рефераты по биологии Рефераты по экономике Рефераты по москвоведению Рефераты по экологии Краткое содержание произведений Рефераты по физкультуре и спорту Топики по английскому языку Рефераты по математике Рефераты по музыке Остальные рефераты Рефераты по авиации и космонавтике Рефераты по административному праву Рефераты по безопасности жизнедеятельности Рефераты по арбитражному процессу Рефераты по архитектуре Рефераты по астрономии Рефераты по банковскому делу Рефераты по биржевому делу Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту Рефераты по валютным отношениям Рефераты по ветеринарии Рефераты для военной кафедры Рефераты по географии Рефераты по геодезии Рефераты по геологии Рефераты по геополитике Рефераты по государству и праву Рефераты по гражданскому праву и процессу Рефераты по делопроизводству Рефераты по кредитованию Рефераты по естествознанию Рефераты по истории техники Рефераты по журналистике Рефераты по зоологии Рефераты по инвестициям Рефераты по информатике Исторические личности Рефераты по кибернетике Рефераты по коммуникации и связи |
Контрольная работа: Методи діагностування мікропроцесорних систем керуванняКонтрольная работа: Методи діагностування мікропроцесорних систем керуванняМетоди діагностування мікропроцесорних систем керування Існують різноманітні методи діагностування систем керування, які можна навести у вигляді інформаційної структури (рис.1). З одного боку, виникають питання пов`язані з організацією проведення діагностичних робіт, з другого, пов`язані із забезпеченням необхідної для цього інформації (документації). Щодо кваліфікації оператора-діагноста, то він повинен: знати базов поняття електротехніки; вміти читати нескладні електричні схеми; вміти користуватися цифровим мультиметром; розуміти особливості функціонування системи та об`єкта керування; знати особливості конструкції об`єкта керування певної марки автомобіля. При обслуговуванні МП систем на борту автомобіля слід додержуватися таких загальних застережень: до того, як демонтувати (відключати) кола ЕБК слід від`єднати клему "маса" АКБ; при роботі системи керування необхідно забезпечувати надійний контакт кола живлення ЕБК від АКБ і виключати ймовірність порушення контакту АКБ з бортовою мережею; якщо АКБ потребує заряду від зовнішнього джерела, то її слід від`єднати від бортової мережі; не дозволяється впливати на блок ЕБК температурою більш за +850С в непрацюючому стані системи та більш за +650С, коли вона працює; забороняється приєднувати та від’єднувати рознімання ЕБК, якщо замок запалювання увімкнено; при проведенні електрозварювальних робіт на кузові автомобіля слід від`єднати проводи від АКБ та ЕБК; забороняється користуватися діагностичними приладами, які не передбачені до застосування; виключати можливість електростатичного розряду на сигнальні кола ЕБК. Зокрема для кожної системи керування обумовлюються додатков застереження та попередження, пов’язані з особливостями функціонування та призначенням системи. Загальна послідовність процесу діагностування систем керування складається з окремих етапів. 1. Опит власника. На цьому етапі заповнюється спеціальний "Бланк опитування", на підставі якого визначаються умови, при яких наста несправність. Ця інформація розглядається як "історія хвороби" та визначає послідовність таких перевірок. Зміст питань бланка опитування визначається призначенням системи та її типом. Наприклад, для системи керування двигуном важливі такі питання. - Які симптоми незадовільної роботи двигуна мають місце. На яких режимах ДВЗ виникає симптом. Які технічні втручання передували прояві симптомів. Яка реакція діагностичного індикатора (лампи CHEK ENGINE). Скільки часу минуло з моменту прояви симптомів 2. Початковий огляд регламентується переліком перевірок та послідовністю їх виконання. Існують загальні послідовності перевірок регулювань, що можуть бути застосовані для більшості моделей автомобілів. Проте самі процедури перевірок та параметри, що контролюються, мають певні значення для різних моделей автомобілів і систем. Початковий огляд системи керування двигуном містить такі перевірки: Рівня оливи у двигуні, стану оливи та системи вентиляції картеру. Рівня охолоджуючої рідини та системи охолодження. Стану АКБ, надійності її підключення та рівня електроліту. Стану та натягу ременя генератора. Стану свічок запалювання. Стану кришки та ротору розподільника запалювання, резисторів у високовольтних колах. Стану усіх електричних з`єднань. 3. Оцінка загального стану системи виконується на підставі довідкових даних по параметрах, що контролюються. Для оцінки контрольованих параметрів можна віднести такі виміри: напруги АКБ у номінальному режимі; напруги АКБ при пуску ДВЗ впродовж 15 с; сили струму пуску ДВЗ; струму заряду АКБ на обертах 3000 хв-1; напруги на первинному колі котушки запалювання; часу накопичення енергії в котушці запалювання на різних швидкісних режимах; початкового кута випередження запалювання. Коли система керування непрацездатна і вимірювання параметрів не можливе, проводять діагностику за діагностичними картами ДК-А (початков перевірки), які мають вигляд умовних алгоритмів (рис.2). Наприклад, для системи керування ДВЗ карти ДК-А мають спрямованість за ознаками (колінчастий вал обертається, але ДВЗ не запускається; перевірка реле та кола живлення; перевірка електричних кіл системи паливоподачі; діагностування магістралі системи паливоподачі). Якщо у системі керування, що діагностується, передбачено канал самодіагностики, в першу чергу виконуються перевірки діагностичних кіл за допомогою карт ДК-Д. Карти ДК-Д є умовними алгоритмами виконання перевірок та пошуку несправності в разі непрацездатності системи самодіагностики. Приклад карти ДК-Д наведено на рис.3. Поглиблена перевірка стану системи виконується за допомогою діагностичних карт перевірки вузлів та агрегатів (ДК-П). Ці карти є умовними алгоритмами пошуку несправності (рис.4).
4. При наявності симптомів несправностей насамперед виконується діагностика за допомогою діагностичних карт ДК-С (симптоми та причини несправностей). Карти ДК-С містять перелік симптомів та можливі несправності, що їм відповідають. В карті наводиться інформація про місце пошкодження (коло, вузол, агрегат, система), причину, яка призвела до несправності (забруднення, нагар, розбаланс, обрив кола, коротке замикання), та звернення до інших діагностичних карт. Карти ДК-С мають вигляд довідкової таблиці (табл.1). Для поглибленої локалізації несправності та підтвердження діагнозу оператор-діагност виконує перевірки та вимірювання електричних параметрів, користуючись схемами електричних підключень та діагностичною картою ДК-Р (параметри на виходах рознімання ЕБК). Схеми електричних підключень можуть надаватися у безпосередньому вигляді (як фрагменти графічних зображень схем) або у вигляді таблиць кореспонденцій (адресів). Другий варіант є більш переважним, якщо обсяг схеми значний. Приклади схем електричних підключень наведено на рис.5,6. Для електросхем систем керування ДВЗ закордонних виробників (Рис.6) прийняті так позначення окремих елементів: A - вузли; B - датчики; C - акумулятори та конденсатори; F - запобіжники; G - генератори; H - попереджуючі сигналізатори; K - реле; M - двигуни; P - вимірювачі та покажчики; R - резистори; S - перемикачі; V - напівпровідники; X - рознімання; Y - соленоїди. На розніманнях кожного елементу міститься інформація про номер виводу рознімання елемента; код (позначення) елементу, що є кореспондентом (адреса підключення); номер виводу кореспондента; колір проводу підключення (bl - блакитний; ge - жовтий; nf - сіруватий; rt - червоний; ws - білий; hgn - світло-зелений; br - коричневий; gn - зелений; og - помаранчевий; sw - чорний; hbl - світло-блакитний; rbr - темно-бордовий; el - кремовий; gr - сірий; rs - рожевий; vi - фіолетовий). Карта ДК-Р має вигляд таблиці, в якій відповідно виводам рознімання ЕБК наводиться інформація про колір проводу, що під`єднується іззовні; призначення виводу; адрес підключення; значення напруг на виводах у режимах "запалювання увімкнено" та "двигун працює"; код несправності в раз відхилення параметра від допустимих значень; можливі ознаки та причини несправності кола; посилання до інших ДК, за допомогою яких локалізується несправність (табл.2). Вимірювання напруг, що контролюються за таблицею, виконуються при визначених умовах: двигун прогрітий до робочої температури; двигун працює на обертах неробочого ходу; контакт (вивід), що контролюється, не замкнуто на корпус; діагностичний комп’ютер (сканер) від’єднано; кондиціонування повітря вимкнено; вимірювання мультиметром виконується відносно корпусу. Таблиця 1 Карти симптомів несправностей (ДК - С)
Таблиця 2 Фрагмент ДК - Р (рознімання ЕБК)
5. На етапі діагностування за допомогою сканера, перш за все користуються таблицею тлумачення кодів несправностей, на основі якої визначають причини та умови занесення кодів несправностей в пам`ять систем самодіагностики (табл.3). Далі звертаються до відповідних діагностичних карт пошуку несправностей за кодами (карти ДК-К), які мають вигляд умовних алгоритмів (рис.7). Таблиця 3. Приклад карти кодів несправностей (ДК - К)
Для поглибленої локалізації (пошуку елемента або місця пошкодження) звертаються до інших ДК та вимірюють значення поточних параметрів системи за допомогою сканера. Значення цих параметрів порівнюються з еталонними параметрами, як зберігаються в пам’яті сканера. До цих параметрів, наприклад для систем керування ДВЗ відносять: швидкість обертання ДВЗ, оберти неробочого ходу, температуру охолоджуючої рідини, масову витрату повітря, положення дросельно заслінки, тривалість імпульсу упорскування, кут випередження запалювання, положення регулятора неробочого ходу, швидкість руху автомобіля та інші.
Метод та послідовність етапів діагностування в більшості випадків визначається фактичним станом системи на час перевірок, метою перевірок (регламентне, заявочне або негайне технічне обслуговування) та наявністю діагностичного обладнання. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||