Реферат: Послідовність та технологія гнуття гіпсокартонних виробів

Реферат: Послідовність та технологія гнуття гіпсокартонних виробів

Тема:

Послідовність та технологія гнуття гіпсокартонних виробів

Зміст

1. Улаштування криволінійних поверхонь та об'ємних елементів

2. Технологія гнуття криволінійних елементів з ГКП великого радіусу і виготовлення шаблонів

Використана література

1. Улаштування криволінійних поверхонь та об'ємних елементів

Різновид криволінійних поверхонь і їхнє використання в інтер'єрах приміщень

Якщо орієнтуватися на найближче майбуття, то не можна не приймати до уваги, що неможливо обмежуватися лише механічними, нехай і високоякісним опорядженням стін і стель гіпсокартонними плитами, які дозволяють знизити матеріалоємність будівельної продукції, добитися відмінних тепло- звукоізоляційних показників огороджу вальних конструкцій, протипожежного захисту приміщень, будь-яких планувальних рішень. Перспективне опорядженням приміщень має на увазі здійснення будь-яких задумів дизайнерів і архітекторів без втрат усіх вищезгаданих переваг використання гіпсу у будівництві, і перш за все, гіпсокартону як основного елементу комплектних систем "Кнауф". Зрозуміло, що мова йде про використання в оздобленні інтер'єрів не тільки плоских, нехай і різнородових поверхонь, але й криволінійних різного радіусу та кривини поверхонь у вертикальному і горизонтальному напрямках. Подібно до того, як в макеті з паперу архітектор або дизайнер створює свій задум обмеження простору, так і будь-який проект можна втілити, але вже в реальних умовах у гіпсокартоні, створюючи з нього будь-які тонкостінні поверхні на гнучких металевих каркасах, зібраних з гнучких металевих профілів "Кнауф".

Виникає питання, чому ГКП є придатними для виготовлення криволінійних поверхонь?

Повернемось до деяких фізико-технічних властивостей гіпсу гіпсокартону як будівельного виробу, виготовленого з гіпсу.

Ми вже знаємо, що гіпс - це мінерал, який володіє гнучкістю, але не еластичністю або пластичністю. Кристали гіпсу мають пластинчатий, стовбчастий, голчатий, волокнистий габітус. Гіпс кристалізується у стовбчастих або таблитчастих формах, дуже часто у вигляді крупних перехресних двійників, що нагадують ластівчин хвіст. Ці кристали утворю-ють зернисті, листуваті, волокнисті з прожилками агрегати. Такі структурні особливості кристалічно будови гіпсу зумовлюють його невисоку твердість і водостійкість. У воді гіпс помітно розчинюється і отже вода може суттєво послабити кристалізаційні зв'язки його речовини, робити їх більш піддатливими подібно до того, як це відбувається в гірських породах. Завдяки своїй будові гіпс може жуватися, а ангідрит піддаватися реакції гідратації, тобто поглинання води. При зволоженні двоводний гіпс (це речовина гіпсового сердечники

Вигнуті елементи "Кнауф" з гіпсокартону

міцність, набуває підвищеної гнучкості як під дією власної ваги, так і, тим більше, під дією додаткових вигинаючих зусиль. Було також помічено, що при висиханні ГКП здатні частково або навіть повністю поновлювати первісну форму без дії будь-яких зовнішніх зусиль. Якщо ж ГКП зафіксувати у тій формі, ЯКОЇ він набув при

зволоженні і дії на нього

вигинаючих зусиль, то таку форму він згодом зберігає після повного висушування. Ці властивості гіпсокартону були використані при виготовленні з нього гнутих елементів, наприклад, оболонок з круглоциліндрич-ною поверхнею у вигляді 1/4 або 1/2 циліндра центральними кутами відповідно 90* і 180° радіусом 1 м. Товщина таких оболонок дорівнює 6,5 мм.

Невисока твердість гіпсу дозволяє легко обробляти гіпсовий камінь -свердлити, пиляти, різати, ламати, а при невеликій товщині згинати його навіть без попереднього зволоження. При зволоженні ГКП піддають механічній обробці, щоб не допустити їхнього пошкодження, але використовують їх для більш легкого гнуття, отримуючи опуклі або увігнуті поверхні.

Можна навести безліч прикладів вже здійснених криволінійних поверхонь внутрішнього оздоблення приміщень в будинках різного призначення. Особливо виразно гнуті гіпсокартонні форми виглядають в різноманітних конструкціях стель. Складки у вигляді "Дунайских хвиль" були використані при влаштуванні зали кафе на противагу прямокутним структурам. Вони являли собою вигнуті гіпсокартонні плити товщиною 15 мм приклеєні один до одного і вільно підвішені до базової стелі. Хвилі займали тільки частину стел у контрасті з раціональністю прямолінійністю решти огороджу вальних контурів скляного вестибюлю, базової стелі і стін розподіляли візуальні акценти створювали загальне враження, яке підсилювалося, завдяки підсвічуванню з затилля.

Криволінійні гіпсокартонні стельові конструкції дуже вдало використовуються для облямування колон та різнорівневих пласких картонних обшивок стель.

Криволінійні елементи стель з гіпсокартоігу доцільно використовувати у великих приміщеннях для підсилення акустичного ефекту відбиття та розсіювання звуку. З цією метою у круглій залі навчального закладу збудовано складчасту стелю, під якою розміщено додаткові звуковідбивачі у вигляді двоопуклого вітрила. Така конструкція не заважає вбудовувати в стелю будь-які технічні елементи, такі, наприклад, як електроосвітлювачі або вентиляційні прилади (рис. 11.4).

Дуже ефектно виглядає двоопукле вітрило в фойє адміністративного корпусу, яке демонструє багатогранну техніку застосування та вигину плоских гіпсових плит, які закріплюються до металевої конструкції зі стельових профілів, що вигнута у вертикальній і горизонтальних площинах. Вітрило покрито звукопоглинальною штукатуркою і, отже, воно не тільки виконує роль прикраси нтер'єру, але й звукопоглинальної поверхні.

До вдалого ни користання криволінійних гіпсокартонних поверхонь для оздоблення інтер'єру фойє навчального закладу можна віднести трьохмірну пластинчасту структуру еліптичної форми з облямівкою радіально розташованими стельовими кільцями.

Для збільшення об'єму приміщення та їхньої висоти, що сприя піднесенню настрою присутніх в них людей, доцільно використовувати склепіння аркового типу. Шар гіпсокартону змонтовано малими

смугами в кутових заокругленнях, а з поздовжніх боків, навпаки, більшими поверхнями. Чиста радіальна лінія склепіння отримується завдяки шпаклюванню швів та їхньому остаточному шліфуванню.

Застосування криволінійних поверхонь з гіпсокартону не обмежується стельовими конструкціями. їх можна успішно використовувати при улаштуванн стінових огороджень при обшивці перегородок або оздобленні зовнішніх капітальних несучих стін по металевому каркасу. їхнє застосуванні дозволя докорінно змінити внутрішнє планування приміщень та їхнє призначення.

2. Технологія гнуття криволінійних елементів з ГКП великого радіусу і виготовлення шаблонів

Гіпсокартон - це не еластичний, але гнучкий вироб. Його можна згинати як у повітряно-сухому, так і у зволоженому стані. Зрозуміло, що у зволоженому стані ГКП згинати набагато легше, ніж у сухому. Тому мінімальн радіуси гнуття зволожених ГКП суттєво менші, ніж сухих.

Слід відзначити, що найкращих результатів при виготовленні ГКП можна досягти, якщо використовувати ГКП товщиною 6,5; 9,5 і 12,5 мм і шириною 60 см.

Треба пам'ятати, що ГКП завжди слід вигинати вздовж довжини, а не вздовж ширини, оскільки їхнє вигинання повинно виконуватися упоперек волокон картонної оболонки.

Перед зволоженням ГКП водою необхідно покласти на підкладки, щоб запобігати зволоженню його кромок і зворотнього боку. Якщо цього не зробити, то при подальшій роботі з ГКП його можна пошкодити.

Зволоження гіпсового каменю ГКП здійснюють накриванням його увігнутої (в майбутньому) сторони мокрим рядном, яке періодично треба змочувати водою до тих пір, поки гіпсовий сердечник не зволожиться на потрібну глибин. Про ступінь просочування сердечника свідчить зміна кольору на обрізному ГКП на більш темний. Процес зволоження гіпсового сердечника можна значно прискорити, якщо піддавати майбутню увігнуту поверхню перфорації металевим циліндром з шипами уздовж і поперек ГКП, створюючи на ній, таким чином, макропори. Підготовлений до зволоження ГКП укладають на підкладки (зі смуг гіпсокартону або з дощок). В деяких випадках сухий ГКП зволожують на шаблоні за допомогою мокрого рядна.

Під час зволоження ГКП поступово, під дією власної ваги вигинається на поверхні шаблону до очікуваної форми. В інших випадках зволоження перфорованої поверхні здійснюють губкою, просоченою водою. Коли вже вода не буде просочуватися крізь макропори у гіпсовий сердечник, а буде залишатися на поверхні змочуваної картонної оболонки, то насичення гіпсового сердечника водою можна вважати закінченим. Інколи насичення гіпсового сердечника здійснюють не на повну його товщину, а на її частину, що виявляється достатнім для вигинання ГКП на шаблоні. Шаблон для вигинання ГКП треба розміщувати якомога ближче до місця зволоження ГКП.

Зволоженну ГКП дуже обережно підіймають і у вертикальному положенні підносять до шаблону, тримаючи за кромки, так, щоб вона не переломилась. Нижнім кінцем ГКП встановлюють на фіксатор так, щоб вісь ГКП криволінійної поверхні шаблону співпадали. Потім, дуже обережно і повільно ГКП укладають на криволінійну поверхню шаблону і вигинають до потрібної форми. Кінці ГКП закріплюють на фіксаторах шаблону. Після цього необхідно зафіксувати вигин ГКІ І. наприклад, використовуючи клеючу стрічку обабіч шаблону, зняти ГКП з шаблону і встановити її для сушіння у тому ж положенні, яке вона займала на шаблоні. Після цього приступають до виготовлення наступного криволінійного елементу. Час сушіння криволінійного елементу становить не менше 24 годин. Після повного висихання ГКП отримують гнутий елемент заданої конфігурації. Увігнутою стороною, при цьому, може бути як лицьова, так і тильна сторона ГКП. Лицьова сторона по внутрішній дузі (конкав) утворює склепіння стелі, а лицьова сторона по зовнішній дузі (конвекс) утворює опуклу поверхню.

Отже, технологія виготовлення криволінійних гіпсокартонних елементів складається з наступних технологічних операцій, поданих в порядку послідовності їхнього виконання:

Конструкція шаблону для гнуття ГКП у зволоженому стані

Подальше використання гнучки: гіпсокартонних елементів в обшивц стель і стін також передбачає вико ристання відповідних металевих кар касів, виконаних з металеви: профілів Кнауф, до яких вони по винні бути закріплені. Зазвичай, так каркаси збирають з металевих СЕ (ПП) профілів (60x27x0,6 мм) пр улаштуванні криволінійних в план перегородок і пристінних каркасів.

Вигнуті CD (ПП) і UW (ПН профілі виготовляються будь-яким] радіусами (але не менше за 500 мм на спеціальному верстаті як для ду конкав, так і для дуг конвекс.

Підприємства Кнауф виготовляють металеві CD (ПП) профілі з радіусом вигину від 500 до 5000 мм і довжиною від 2600 до 4000 мм.

З'єднання металевих профілів Кнауф між собою у каркасах здійснюється шурупами, виштамповуванням і, рідше, за допомогою заклепок. Гіпсокартонні гнуті елементи обшивки стель, перегородок і стін закріплюються до металевих каркасів шурупами-саморізами.

Нанести перфорацію валиком з шипами (уздовж і поперек) ГКП на увігнутому боці. У опуклих форм це тильна, а увігнутих - лицьова сторона ГКП.

1. ГКП перфорованим боком угору покласти на підкладки для відвернення зволоження її зворотнього боку.

3.  Зволожувати перфорований бік ГКП водою, використовуючи для цього губку або пензель до потрібного ступеню водонасичення гіпсового сердечника.

4.  Обережно, не вигинаючи ГКП, підняти її і перенести у вертикальному положенні до шаблону. Встановити ГКП на фіксатор шаблону так, щоб центр ГКП співпадав з віссю (центром) шаблону. Обережно покласти ГКП на криволінійну поверхню шаблону і акуратно, не поспішаючи, зігнути її по шаблону. Закріпити кінці ГКП у фіксаторах шаблону.

6. Зафіксувати вигин ГКП на шаблоні клеючою стрічкою. Зняти ГКП з шаблону і перенести його до місця сушіння.

Зрозуміло, що для виконання криволінійних елементів з гіпсокартону основною підготовчою операцією є виготовлення шаблонів, яке повинно забезпечити хню багатооборотність, необхідну міцність і жорсткість, стійкість і відповідність хніх розмірів вимогам проекту. Виготовлення шаблонів можна здійснювати будь-якими будівельними матеріалами, які забезпечують вищеназвані вимоги. Наприклад, для цього можуть бути використані ГКП і металеві профіл "Кнауф", дерев'яні бруски і дошки, міцна фанера, деревостружкова плита та ін. Для кріплення цих матеріалів можна використовувати цвяхи, шурупи, болти з гайками.

Роботи з виготовлення шаблонів можна виконувати в такій послідовності:

1.  Підібрати необхідні матеріали для виготовлення шаблону.

2.  Розмітити і вирізати несуч опірні елементи шаблона, які забезпечу ватимуть необхідний радіус гнуття (зазвичай приймається на 2-3 мм меншим за проектний).

3.  Розмітити розпірн елементи-фіксатори для забезпечення жорсткої фіксації опірних елементів шаблону необхідну ширину шаблону та гнутих елементів з гіпсокартону (зазвичай приймається менша ніж ширина ГКП).

4.   Зібрати шаблон із заготовлених елементів, використовуючи для з'єднання опірних елементів шаблону ч < лементами-фіксаторами дерев'яні бруски (дошки) і шурупи.

5.   Підготувати фіксатори (зажими) для закріплення кінців гіпсокартонних елементів (ГКП) після їхнього вигинання (наприклад, можна використати обрізки металевих профілів "Кнауф").

Використана література

1.         Карапузов Є.К., Соха В.Г., Остапченко Т.Є. матеріали і техннології в сучасному виробництві: Підручник. – К.: Вища освіта, 2006. – 495с.: іл.

2.         Старченко О.Ю., Гулш Д.В."Технологи сухого будовництва".Пщручник. - Кшв, 2005.- 420 с, 434 1л.

3.         Утепление фасадов (Профессиональные материалы для строительства и реконструкции, Хенкель Баутехник (Украина)) 2005 – 51 ст.; ил.

4.         Остапченко Т.Є. Технологія опоряджувальних робіт: Підручник. – К.: Вища освіта, 2003. – 384 с.: іл.