Курсовая работа: Особливості та інструменти митно-тарифного регулювання міжнародної економічної діяльності в Франції відносно експорту-імпорту насіння соняшника та соняшникової олії в Україну та з України

Курсовая работа: Особливості та інструменти митно-тарифного регулювання міжнародної економічної діяльності в Франції відносно експорту-імпорту насіння соняшника та соняшникової олії в Україну та з України

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Митно-тарифне регулювання"

на тему:

“Особливості та інструменти митно-тарифного регулювання міжнародної економічної діяльності в Франції відносно експорту-імпорту насіння соняшника та соняшникової олії в Україну / з України"

2010

Зміст

Вступ

1. Засадні положення формування митної політики у зед між францією та україною

2. Особливості регулювання митних режимів зед за національним законодавством Франції

3. Оцінка відповідності механізмів та інструментів митно-тарифного регулювання у франції та україні процесу інтенсифікац міжнародної економічної діяльності

4. Наявність сприятливого законодавства у сфер митно-тарифного та нетарифного регулювання франції та україни стосовно експорту - імпорту насіння соняшника та соняшникової олії

5. Інструменти митного регулювання експорту-імпорту насіння соняшника та соняшникової олії у Франції та Україні

6. Інструменти нетарифного регулювання зед відносно насіння соняшника та соняшникової олії у Франції та Україні

7. Стягнення низьких податків з ноземців, які при зед інвестують кошти в економіку Франції та України

8. Аналітична доповідь

8.1 Трансформація митних тарифів України в контексті вступу до СОТ"

8.2 Внутрішня підтримка та доступ на ринок сільського господарства

8.3 Доступ до ринку послуг

8.4 Тарифні квоти

8.5 Внутрішні податки (ПДВ, акциз)

8.6 Митна оцінка

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Збільшення обсягів міжнародної торгівлі зафіксовано у всіх країнах, які вступили до СОТ. Йдеться про, так би мовити, загальні переваги СОТ. Вони поєднується також із раціональним використанням ресурсів, що, як правило, розміщуються у найпродуктивніших секторах економіки. Держава в цілому сприятиме розміщенню ресурсів саме у конкурентоспроможних на міжнародних ринках галузях. Під упливом нових торговельних можливостей та конкуренції з-за кордону зростатиме економічна активність. Виробництво матиме ширший доступ до імпортованих ресурсів і виготовлятиме з них кінцевий продукт. Внаслідок цього товари, випущені нашою економікою, будуть вищої якості та краще відповідатимуть світовим цінам.

Одна з основних переваг членства в СОТ - можливість отримати кращий доступ на експортні ринки. До нових членів зазвичай застосовується принцип режиму найбільшого сприяння, учасники ухвалених раніше угод не можуть здійснювати до них таку дискримінаційну політику, як раніше.

Вступ до СОТ забезпечує лібералізацію доступу українських товарів на ринки світу шляхом зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу і, відповідно, сприятиме збільшенню валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції. Це буде забезпечено отриманням режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн - членів СОТ, тобто одночасне покращання умов торгівлі з 150-ма країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі.

Митні тарифи, що застосовуються до нечленів СОТ, можуть змінювати й переглядати кожен рік. СОТ забороняє таку практику відносно своїх членів і цим покращує економічну стабільність. В той же час, кожен член СОТ має право користуватися перевагами системи й одночасно має можливість тимчасово цілком легально відступити від своїх зобов'язань. Така можливість існує у рамках захисних заходів, обговорення та перегляду тарифів, обмежень щодо торговельного балансу тощо

Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та ноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

В зв’язку з вступом у 2008 році України в СОТ та прийняттям Закону України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі" від 10 квітня 2008 року N 250-VI, Указом Президента України від 05.08.2008 N 686/2008 "Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 10 лютого 1996 року N 124" режим індикативного обмеження цін в зовнішньоекономічній діяльності скасований. Таким чином, з 15 серпня 2008 року Україна в зовнішньоекономічній діяльності вступила в нову фазу регулювання цін в ЗЕД кон’юнктурою попиту та пропозиції вільного світового торгового ринку.

Предметом роботи - дослідження зовнішньоекономічних операцій експорту та імпорту товарів між українськими та французькими суб’єктами підприємницької діяльності (на приклад експорту-імпорту насіння соняшнику та соняшникової олії) на протязі 2006 - 2007 рр. та 2008 - 2009 рр. (після фактичного вступу України в СОТ).

1. Засадні положення формування митної політики у зед між францією та україною

Франція сприймається у світі як своєрідний еталон європейської культури, демократ поваги до людини-творця. Такий імідж країни обумовлений тривалими зусиллями видатних особистостей і народу утвердити в собі та у світі ідеали свободи рівності [45].

Рис.1.1 Географічне розташування Франції в Європі

Франція межує з Бельгією, Люксембургом, Німеччиною, Швейцарією, Італією та Іспанією. Це найбільша країна зарубіжної Європи. Її площа вдвічі більша від територ Великобританії, але становить 1/4 території США (без Аляски). Франція займа крайню західну частину Європейського материка. За формою її територія вписується в шестигранник (французи так і називають свою країну - l'Hexagone - шестикутник). Морські кордони країни мають більшу довжину, ніж сухопутні. На сході країна омивається Атлантичним океаном, на півдні - Серед-земним морем, на півночі - протокою Ла-Манш.

Офіційна назва - Французька Республіка - Republique Francaise. Територія - 551,6 тис. кв.км. Адміністративний поділ: 95 департаментів (departement), включаючи особливу територіально-адміністративну одиницю Корсику, 22 області (re-gion), комуни (commune). Існує також поділ на З7 історичних провінцій. Володіння: 6 заморських департаментів: в Америці - Гваделупа, Гвіана Французька, Мартініка (Центральна Америка), Сен-П'єр і Мікелон (поблизу південно-східного узбережжя Ньюфаундленду); в Африці - Реюньйон (біля південно-східного узбережжя); 5 заморських територій: в Океанії - Нова Каледонія, Полінезія Французь-ка, до складу якої входять острови Суспільства, Маркізькі острови, архіпелаг Туамоту, Французькі південн та антарктичні території; острови Уолліс і Футуна, розташовані на екваторі, в південно-західній частині Тихого океану між Фіджі і Самоа; острів Майотта; Французьк південно-антарктичні території. Завдяки цьому Франція є третьою державою світу (після США і Великобританії) за розмірами заморських володінь.

Населення - 60,1 млн. осіб (2006 р). Близько 4,5 мільйона з них - іноземці: алжирці, португальці, талійці, іспанці, вірмени тощо. Щороку приблизно 10 тис. осіб отримують французьке громадянство.

Релігія. Майже все населення країни - католики. Але з огляду на історичні причини у Франц співіснують багато різних релігій. На другому місці - іслам. Його сповідують вихідці з країн Північної Африки, колишніх французьких колоній. Є також прибічники іудаїзму, православ'я, протестантизму та англіканства.

Столиця - Париж (Paris) - 2,116 млн. жителів (1999 р). З передмістям - близько 10 млн. жителів. Інш великі міста - Марсель (801 тис), Ліон (415 тис), Тулуза (359 тис), Ніцца (342 тис), Страсбург (252 тис), Нант (245 тис), Бордо (210 тис).

Офіційна мова - французька, належить до романської групи мов.

Грошова одиниця - EURO.1 EUR = 1.36 USD курс на 03.07.2008.

Ландшафт - 2/3 території Франції - рівнини і пагорби. Найбільші гірські масиви - Альпи, Піренеї і Центральний Французький масив. Найвища точка - гора Монблан в Альпах (4807 м). Найбільші річки - Сена (найдовша річка країни, 1012 км), Луара, Гаронна, Рона.

Національний склад Франції порівняно однорідний, понад 90% жителів - французи. До національних меншин, які населяють деякі околичні області, належать: на Сході - ельзасц лотарингці (близько 1,4 млн. осіб), на Півночі - бретонці (1,25 млн), на Сход - фламандці (300 тис), на Півдні - каталонці (250 тис) і баски (140 тис), на острові Корсика - корсиканці (280 тис. осіб); у великих містах живуть євреї (близько 500 тис. осіб). Близько 4 млн. іноземців - італійці, португальці, іспанці, поляки, алжирці, марокканці та інші.

Природний приріст населення становить 12 осіб на 1000 жителів. Франція - високоурбанізована країна: частка міського населення - близько 80 відсотків.

Середня тривалість життя (на 1992 рік) становила 74 роки у чоловіків і 82 роки у жінок. Рівень народжуваності (на 1000 людей) - 13. Рівень смертності (на 1000) - 9.26,4% населення перебуває у віковому інтервалі 0-19 років, 58,9% - від 20 до 64 років, у продуктивному віці - понад 40% французів, а безробітних - 12%.

Офіційною мовою французька, однак на околицях країни розмовляють баскською (Піренеї), каталонською (Руссільон), німецькою (Ельзас), бретонською (Західна Бретань), фламандською (район Дюнкерка) і корсиканською (діалект італійського на Корсиці). Французи, як правило, вчать і знають іноземні мови, але дуже неохоче розмовляють ними з іноземцями.

Париж - найелегантніша столиця Європи, серце адміністративного, культурного і політичного життя Франції, де проживає п'ята частина її населення, вона настільки не схожа на ншу частину країни, що її часто називають "містом-державою зі своїми законами".

Франція розташована в Західній Європі. На північному сході межує з Бельгією, Люксембургом і Німеччиною, на сході - з Німеччиною, Швейцарією та Італією, на південному сході - з Монако, на півдні - з Іспанією та Андоррою. На півноч омивається Північним морем, протоками Па-де-Кале і Ла-Манш, на південному сход - Середземним морем, на заході - Біскайською затокою. Морські береги, що простяглися на 3120 км, включають в себе скелі Бретані, довгі гряди дюн з боку Атлантики, чудові піщані пляжі і бухти Середземномор'я. Південно-східне узбережжя Франції носить назву Блакитний берег.

Головними фізіографічними рисами Франції є її природні кордони на сході і півдні, нагір'я в південній частині центрального регіону та обширні рівнини. Альпи і Юра природними кордонами з Італією і Швейцарією. Багато з вершин Французьких Альп піднімаються на висоту більше ніж 4000 м. Гори Юра, висота яких сягає 1700 м, поступово знижуються в напрямку долини річки Рона до Белфортської западини.

На північний схід від Белфортської западини франко-німецький кордон проходить по Рейну. У цьому регіоні знаходиться також гірський ланцюг Вогезів, що піднімаються до 1424 м. Піренеї, які формують природний кордон між Францією та Іспанією, піднімаються на французькому боці до 3298 м (гора Пік-де-Вінемаль). Нагір'я у південній частин центрального регіону, назване Центральний масив, відділене від гірського регіону долиною Рони.

Регіон рівнин, найбільша за територією частина Франції, є частиною Великої європейсько рівнини. Окремі пагорби не перевищують висоти 200 м над рівнем моря. До цього регіону належать долини рік Сена, Луара, Гарона і Рона. Практично всі з 200 річок Франції судноплавні в якійсь частині течії. Озер у Франції небагато, а головне - Женевське озеро (відоме також як озеро Леман) переважно знаходиться на території Швейцарії.

Франція знаходиться в помірних широтах і є єдиною європейською країною, яка має чотири кліматичні зони: атлантична (на заході), континентальна (в центрі і на сході), альпійська і середземноморська (на півдні). Клімат Франції в основному помірний, хоча на середземноморському узбережжі він субтропічний, а на сході в горах і на нагір'ї - континентальний. Середня температура січня в Парижі - від 1° до 6° С, середня температура липня - від 15° до 25° С. В Марселі на середземноморському узбережжі - від 2° до 10° С в січні та від 17° до 29° С в липні.

Франція - високорозвинута ндустріально-аграрна країна, яка посідає одне з провідних місць у світі за обсягами промислового виробництва. Валовий національний продукт на душу населення - 22 320 доларів на рік [49].

Частка у ВВП (1991,%): промисловість - 18,4, сільське господарство - 5,7. Видобуток (1993, млн. т) кам'яного вугілля - 10,1, нафти - 2,7, залізняку - 7, природного газу - 4,85 млрд. куб. м. Виробництво електроенергії - 454,7 млрд. кВт. ч (193), у тому числі понад 2/3 на АЕС. Чорна (виплавка, млн. т. у 1985: чавуну - 15,5, сталі - 19,4) кольорова (алюміній, цинк, свинець, мідь та інші) металургія.

Провідна галузь промисловості - машинобудування. Розвинуті автобудування, суднобудування, тракторо- і авіабудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість, а також хімічна (виробництво соди, добрив, хімічних волокон, пластмас), нафтопереробна і нафтохімічна промисловість. Експортне значення мають виробництво текстилю, одягу, галантереї. Розвинуті харчова промисловість виноробство. Головна галузь сільського господарства - тваринництво. Поголів'я (1992, млн) великої рогатої худоби - 20,9, овець - 11,5, свиней - 12,3; птахівництво. Посіви зернових (урожай пшениці - 32,6 млн. т у 1992; ячмінь, кукурудза), цукрового буряка. Виноградарство, овочівництво, плодівництво і квітництво. Морське рибальство і розведення устриць.

Франція - один з найбільших у світі виробників хімічної і нафтохімічної продукції (у тому числ каустичної соди, синтетичного каучуку, пластмас, мінеральних добрив, фармацевтичних товарів та іншого), чорних і кольорових (алюміній, свинець цинк) металів. Великою популярністю на світовому ринку користуються французький одяг, взуття, ювелірні вироби, парфуми і косметика, коньяки, сири (виробляється близько 400 сортів).

Експорт: машинобудівна продукція, у тому числі транспортне обладнання (близько 14% вартості), автомобілі (7%), сільськогосподарські і продовольчі товари (17%; один з провідних європейських експортерів), хімічні товари і напівфабрикати тощо.

Площа сільськогосподарських угідь становить 2/3 території Франції (35,5 млн. га); все більше зменшується частка ріллі і збільшується площа, вкрита травами, що пов'язано з посиленням тваринницької спеціалізації сільського господарства. Рілля займає 16,8 млн. га, багаторічні насадження - 2,2 млн. га (виноградники і сади), пасовища і сінокоси - 13,9 млн. га, під лісом - 14,5 млн. га.

Структура сільського господарства за вартістю продукції у%: рослинництво - 43,3, у тому числі зернові - 16,0, овочі і фрукти - 9,0, виноград (на вино) - 8,5; тваринництво - 56,7, в тому числі виробництво м'яса - 26,1, молока - 18,6, птиці та яєць - 7,7. Рослинництво середньоєвропейского і середземноморсько-субтропічного типів. За збиранням зернових Франція поступається тільки США, Росії, Індії та Канаді. Основна зернова культура - пшениця (близько 1/2 всього врожаю зерна), основний район виробництва - низовина на Заході країни.

Головний район лову - Атлантичний океан. Улов риби - 806 тис. т (1994). Головні риболовецьк порти - Булонь і Лор'ян, Ла-Рошель. Устричний промисел (близько 70% світового збору устриць).

Приєднання Франц до міжнародних організацій та інтеграційних угрупувань - Франція є членом ООН більшості спеціалізованих агентств цієї організації, ОБСЄ, ЄС, НАТО, Організації економічного співробітництва і розвитку.

У Франц розвинені всі галузі господарства. Частка зайнятих у сільському господарств рибальстві становить 6% і вони створюють 4% ВНП, у промисловості й будівництві, відповідно, 28% і 28%, у нематеріальних галузях - 66% і 68%.

Країна є великим експортером як промислової, так і сільськогосподарської продукції. Процвіта туристичний бізнес. У зовнішньоекономічних стосунках головними партнерами Франції завжди були країни Західної Європи. Зараз 3/5 її торгового обігу припадає на країни ЄС. Серед інших значна частка Швейцарії, США, Японії та Алжиру. Найбільшим торговим партнером Франції є Німеччина.

Франція - провідна сільськогосподарська країна в Європейському союзі. Вона має найбільшу площу орних земель (понад 30 млн. га) і найвищу їх продуктивність (врожайність зернових 60 ц/га). На частку Франції припадає понад 21% сільськогосподарсько продукції країн ЄС (у вартісному вираженні). Франція - найбільший в Європ експортер сільськогосподарської продукції. Особливо велика роль Франції в поставках зернових (50 млн. т в рік, переважно пшениці і кукурудзи) на світовий ринок. Вона експортує також м'ясо (яловичину, свинину і баранину), молочн продукти, овочі, фрукти і вино.

Загальний високий рівень розвитку країни також позитивно позначився на сільськогосподарському виробництві - воно належить до інтенсивних і високопродуктивних. У сільському господарстві працює 1,2 млн чол., середній розмір ферм становить 28 га. У виробництві кращі показники характерні для Північної Франції, гірші - для південних районів.

На рослинництво доводиться трохи більше половини доходів сільськогосподарського сектора. Зернов культури й до тепер лідирують як по обсягу виробництва, так і по експорт у. Вироблячи 36 млн. т пшениці, Франція займає по цьому показнику четверте місце у світі й перше - у Європейському Союзі.

Навпроти, посіви олійних і білкових культур, на які існує стійкий і значний промисловий попит, за останні 15 років розширилися. Рапс, вирощуваний головним чином до півноч від Луари, і соняшник, який культивується на південно-за-ході й у Паризькому басейні, забезпечують основну частину поставок. З недавніх пор на півдні країни й у долині Рони почалося вирощування сої.

В табл.1.2 наведені результати аналізу зростання обсягів зовнішньоекономічної торгівл України з всім світом та питома вага торгівлі з Францією у 2005 - 2008 роках.

Таблиця 1.2

Показники міжнародної торгівлі України в цілому з всіма країнами світу та з Францією за 2005 - 2008 роки [48], [49]

Як показує аналіз даних, наведених в табл.1.2, при обсягу території Україна на 10% більше, ніж територія Франції, ВВП Франції за 2007 рік практично в 15 разів більше, ніж ВВП України, а населення Франції більше за населення України тільки на 25%. Таким чином, середньодушовий дохід ВВП на одного жителя Франції за результатами 2007 року був в 11 раз вище ніж середньодушовий дохід на одного жителя України.

Частка експорту у Францію станом на кінець 2007 року становить 0,7% від загального обсягу експорту України у всі країни світу, частка імпорту із Франції становить 2,0% від обсягу імпорту в Україну з всіх країн світу. Тобто, фактично, рівень зовнішньоекономічних відносин є дуже обмежений, при цьому інтерес Франції до продукції з України є мінімальним.

2. Особливості регулювання митних режимів зед за національним законодавством Франції

Митний союз Європейського співтовариства припускає загальний простір, у якому здійснюється вільний обіг товарів і осіб ("внутрішній аспект"). При цьому в просторі держав-членів ЕС установлюється загальна границя для вживання заходів в області торговельної, тарифної й нетарифної політики відносно третіх країн ("зовнішній аспект"). Регламент Європейського Економічного Співтовариства N2151/84 визначає границі митної території Союзу, на якій, крім виняткових випадків, застосовується єдине митне законодавство, і врахову розширення цієї території внаслідок вступу інших держав у Європейський Союз.

У свою чергу під терміном "митне законодавство Європейського Союзу (ЄС, Співтовариств)" для цілей справжньої роботи розуміється сукупність митно-правових норм, як визначають регулювання митних відносин у рамках Європейського Союзу й утримуються в установчих документах Співтовариств, в актах, прийнятих на їхній основі вповноваженими органами ЄС, і - у встановлених випадках - у міжнародних угодах Співтовариств. Дане поняття в зазначеному значенні досить умовно, оскільки поєднує в один блок (зокрема, коли мова йде про історичні аспекти розвитку джерел правового регулювання застосування митних режимів у рамках ЄС) правов норми, які могли б бути "індивідуалізовані" по своїй приналежності до різних сфер інтеграції, що получили відповідну формалізацію у вигляді трьох установчих договорів, на основі яких створені Європейське об'єднання вугілля й стали (ЕОУС, договір про створення якого був підписаний в Парижу 18 квітня 1951 р), Європейське економічне співтовариство (ЄЕС), Європейське співтовариство по атомній енергії (Евроатом, договір про створення якого, так само як і про створення ЄЕС, був підписаний у Римі 25 березня 1957 р). Вибір на користь узагальнюючого поняття визначається не тільки єдиним політичним вектором розвитку всіх зазначених інтеграційних об'єднань, але й споконвічно властивим м організаційною і юридичною єдністю в рішенні митних проблем. Фактично в правовому забезпеченні митного об'єднання країн, що входять до складу Європейського Союзу, що превалює місце займали норми угоди про створення ЄЕС, з огляду на мети створення й роль останнього в розвитку загального економічного й митного простору ЄС, а також перенесення саме на інституціональну структуру ЄЕС значного обсягу організаційно-управлінських функцій, закріплених за інститутами трьох об'єднань. Тому там, де мова йде про митне законодавство ЄС використовуються посилання на конкретні рішення (акти) органів Співтовариства, особлива увага приділяється саме нормам зазначеного Договору про створення ЄЕС документам, прийнятим у його розвиток органами Співтовариств.

Згідно "Договору про створення Європейського економічного спів-товариства" (Рим, 25 березня 1957 року), ЄС ставить своїм завданням сприяти, шляхом створення загального ринку й прогресуючого зближення економічної політики держав-членів, гармонічному розвитку економічної діяльності у всьому Співтоваристві, безперервному й збалансованому росту, що зростає стабільності, прискореному підвищенню рівня життя й більше тісним зв'язкам між державами, які воно поєднує.

Діяльність Співтовариства передбачає, як це визначено Договором і у встановлений термін:

a) усунення між державами-членами митних зборів і кількісних обмежень на імпорт і експорт товарів, а також всіх інших еквівалентних по своїх наслідках мер;

b) введення загального митного тарифу й загальної торговельної політики стосовно третіх держав;

c) усунення між державами-членами перешкод вільному руху осіб, послуг і капіталів;

d) введення загальної політики в області сільського господарства;

e) введення загальної політики в області транспорту;

f) створення системи, що буде обгороджувати від перекручувань конкуренцію в загальному ринку;

g) застосування процедур, що дають можливість погоджувати економічну політику держав-членів усувати нерівновагу в платіжних балансах;

h) зближення законодавств держав-членів у тій мері, у який це необхідно для функціонування загального ринку;

i) створення Європейського соціального фонду з метою поліпшення можливостей зайнятості для трудящих і сприяння підвищенню їхнього життєвого рівня;

j) створення Європейського інвестиційного банку, покликаного сприяти економічному розвитку Співтовариства шляхом залучення нових ресурсів;

k) асоціація із заморськими країнами й територіями з метою збільшення торгівлі й спільного сприяння економічному й соціальному розвитку.

Основою Співтовариства є митний союз, що охоплює всю торгівлю товарами й передбача заборону імпортних і експортних мит і будь-яких рівнозначних зборів у торговельних відносинах між державами-членами, а також установлення загального митного тарифу в їхніх відносинах із третіми країнами.

Положення Договору застосовуються до продукції, виготовленої в державах-членах, а також до продукції із третіх країн, що вільно циркулює в державах-членах.

Продукція, що надходить із третіх країн, розглядається як така, що перебуває у вільному обігу в державі-члені, якщо стосовно неї були виконані всі імпортні формальності й виплачені всі мита або рівнозначні збори, що стягуються в цій державі-члені, якщо вона не виявляється в більше сприятливому положенні внаслідок повного або часткового повернення цих мит і зборів.

Держави-Члени скасують у відносинах один з одним мита на експорт і рівнозначні по своїй д збори.

Держави-Члени заявляють про свою готовність сприяти розвитку міжнародної торгівлі й зниженню торговельних бар'єрів за допомогою висновку угод, що мають метою, на основ взаємності й взаємної вигоди, скорочення мит нижче загального рівня, яким вони могли б користуватися завдяки створенню митного союзу між ними.

Мита загального митного тарифу не можуть перевищувати:

a) 3% для продуктів, що ставляться до тарифних статей, перерахованим у списку B;

b) 10% для продуктів, що ставляться до тарифних статей, перерахованим у списку C;

c) 15% для продуктів, що ставляться до тарифних статей, перерахованим у списку D;

d) 25% для продуктів, що ставляться до тарифних статей, перерахованим у списку E; якщо відносно цих продуктів тариф країн Бенілюксу включає мито, що не перевищує 3%, це мито піднімається до 12% для обчислення середньоарифметичної.

4. Список F установлює мита, застосовувані до продуктів, які в ньому перераховані.

5. Списки тарифних статей, зазначені в справжній статті й у статті 20, утримуються в додатку I до даного Договору.

Мита, застосовн до продуктів списку G, будуть визначені за допомогою переговорів між державами-членами. Кожна держава-член може додати інші продукти до цього списку в межах 2% загальної вартості його імпорту із третіх країн протягом 1956 р.

У Франції з інших підрозділів міністерства економіки, фінансів і бюджету тільки Генеральна дирекція митниць і непрямих податків займається винятково регулюванням питань зовнішньоекономічної діяльності. Вона бере активну участь у виробленн зовнішньоторговельної політики Франції. У компетенцію Генеральної дирекц входить організація й керівництво розгалуженою мережею митних установ, забезпечення контролю за дотриманням порядку ввозу й вивозу товарів і валюти, за виконанням експортерами й імпортерами норм відносно якості товарів, за дотриманням ними правил з питань промислової власності. Генеральна дирекція веде розробку митних правил і тарифів, здійснює контроль за їхнім правильним застосуванням, бере участь у переговорах по спрощенню митних процедур адміністративних формальностей.

1. Експортно-імпортне регулювання.

В основі політики в області експортно-імпортного регулювання Франції лежить її членство в СОТ та Європейському економічному співтоваристві (ЄЕС) (1957 р). Одним з найважливіших документів, використовуваних у зовнішній торгівлі Франції (при імпорті, експорті й транзит товарів), є нова стандартна форма митної декларації, уведеної з 1 лютого 1988 р. у країнах ЄС і отримавши назву єдиного адміністративного документа (ЕАД). ЕАД поширюється майже на всі держави Західної Європи. ЕАД - це набір однотипних декларацій, заповнених у вісьмох екземплярах. У ньому дається вичерпна нформація про товар, спосіб його транспортуванню, утримуються відомості про відправника й одержувача товару, банківські, податкові та інші дані. Перші три екземпляри забезпечують виконання формальностей у країні-експортері товару, а п'ять інших - у країні-імпортері товару.

Імпортна процедура. При імпорті товарів у Франції можуть застосовуватися два основних режими: загальна й особливий.

У Франції існу державний режим, що забороняє й обмежує ввіз і вивіз окремих товарів. Метою цього режиму є заборона або обмеження ввозу, вивозу й транзиту деяких товарів, що не задовольняють вимогам національного законодавства, що регулює збут або покупку товарів, вироблених у країні. При імпорті товарів у Францію митн формальності проводяться шляхом здійснення трьох видів процедур:

нормальна (заповнюється митна декларація - ЕАД. При цьому товари, що направляються одному одержувачев від відправника, повинні бути вписані в одну декларацію на суму не більше 250 тис. фр. (митна оцінка));

спрощена;

прискорена (термінова);

Спрощений прискорений режим застосовується при одержанні поштових посилок і поштових відправлень.

Експортна процедура. У Франції по експортних операціях існують обмеження, пов'язані з вивозом наркотиків, фільмів жахів, товарів, що підривають моральні принципів. При експорті товарів із країни заповнюється диний адміністративний документ типу EX I, а при його поверненні назад у країну - EX II. Для товарів, не заборонених і не обмежених до вивозу із Франції, необхідно тільки наявність ЕАД, а для продуктів, виробів, заборонених або обмежених до експорту, потрібне наявність експортної ліцензії 02, видавано СОФИКО.

Митний тариф. Одним з головних інструментів регулювання імпорту товарів у Франц диний митний тариф (ЕТТ), що застосовується в торговельних відносинах країн-учасниць ЕС із третіми державами з 1 липня 1968 р. .

Важлива особливість митної ситуації у Франції полягає в тому, що якщо товар, завезений на територію або територію будь-якої іншої країни-учасниці ЕС, то, пройшовши митні формальності, він може безмитно обертатися усередині Співтовариства. Дія цього положення є важливою умовою, що полегшує збут продукції не тільки на французькому ринку, але й на ринках інших країн угруповання.

Нетарифн обмеження. Поряд з митним тарифом ЄС, що захища господарство країн-учасниць від зовнішньої конкуренції, широко й регулярно застосовуються нетарифні засоби обмеження імпорту, у тому числі й у Франції. Крім диного митного тарифу Франція використовує такі обмеження ввозу товарів, як контингентирування імпорту, контроль над ввозом, антидемпінгові процедури, мпортні податки, угоди про “добровільне” обмеженні імпорту, атестац продукції, адміністративні й санітарні формальності.

2. Фінансування, кредитування й страхування зовнішньоекономічної діяльності.

У Франції для заохочення експорту використовується безліч прямих і непрямих коштів, що дозволяє уряду дуже впливати на розвиток торгівлі в бажаному напрямку. Це досягається шляхом надання експортерам пільг у кредитно-фінансовій, податковій адміністративній областях. У Франції створена розгалужена система фінансування експортно-імпортних операцій закордонних капіталовкладень, освоєння нових ринків. На систему фінансування експорту товарів із країни дуже впливають і такі фактори, як більше низька конкурентоспроможність її продукц на світовому ринку в порівнянні з головними суперниками, втрата й ослаблення позицій на ряді ринків держав, що розвиваються, і як результат цього - дефіцит платіжного балансу протягом всього післявоєнного років. Все це визначило найважливішу роль держави в створенні системи фінансової підтримки експорту на сприятливих умовах з метою зміцнення конкурентоспроможності національних компаній на світовому ринку, а широка участь урядових ресурсів у цьому процес дало можливість установити один зі сприятливих для імпортерів французько продукції режимів кредитування й страхування експорту.

Державне страхування експорту у Франції здійснюється у відповідност зі спеціальними правилами, установленими владою, при участі й твердому контрол державних кредитно-фінансових організацій: Банку Франції, Французького банку для зовнішньої торгівлі (ФБВТ) і банку “Креди насьональ”. Головною метою ФБВТ допомога звичайним банкам у їхніх операціях по кредитуванню зовнішньої торгівлі. Нині існуюча система фінансування експорту початку створюватися в другій половині 20-х років.1 липня 1971 р. був прийнятий Закон про кредитну реформу, цим був визначений порядок кредитування експорту й розширені джерела необхідних для цього коштів за рахунок приватних банків.

Урядова політика в області кредитування експорту розробляється Управлінням зовнішньоекономічних зв'язків міністерства економіки, фінансів і бюджету, що здійснює загальне керівництво Французькою компанією по страхуванню зовнішньої торгівлі (КОФАСЕ), без поліса якої не може бути забезпечений пільговий характер експортної позики. Видачею дозволів на кредит і контролем за виконанням цих рішень займаються дв урядові комісії - Комітет директорів і Комісія гарантій і зовнішньоторговельних кредитів. Комітет директорів, що є спеціалізованим органом керування зовнішньоекономічних зв'язків, вирішує питання про видачу довгострокових кредитів і їхніх умов. Комісія гарантій зовнішньоторговельних кредитів, будучи міжміністерським органом, розглядає за участю Казначейства зацікавлених міністерств, банків (Банку Франції, “Креди насьональ”) умови фінансування й реалізації експортних поставок у кредит і встановлює, яку частину кредиту застрахує КОФАСЕ. Комісія одноосібно ухвалює рішення щодо середньострокових кредитів, а по довгостроковим - треба вказівках Комітету директорів.

Державне страхування зовнішньоекономічних операцій у Франц почалося з 1928 р., і в цей час воно здійснюється КОФАСЕ. Система страхування відіграє важливу роль у стимулюванні експорту товарів шляхом захисту від різних ризиків, які можуть виникнути в ході здійснення торговельних угод. У сучасних умовах страхування служить не тільки захистом експортерів від можливих ризиків, але й стало важливою умовою одержання банківського кредиту, а в остаточному підсумку - висновку експортного контракту. Нині у Франції здійснюється страхування ризиків, пов'язаних з попереднім вивченням ринку, зміною іноземних курсів валют; організацією за кордоном ярмарків, виставок, закордонних нвестицій; страхується непередбачене підвищення цін у період виготовлення експортної продукції.

3. Митна система країни.

Митне законодавство Франції складається з нормативних актів, прийнятих компетентними державними органами, і міжнародно-правових документів. Оскільки митне регулювання припускає державне втручання в приватне підприємництво, основн принципи митного права повинні встановлюватися у формі законів. Центральне місце серед них займає Митний кодекс 1948 року з наступними численними виправленнями.

Особливістю французького права є обмеження законодавчих повноважень парламенту. У митній сфері парламент передає уряду свої нормотворческие повноваження навіть по тим питанням, по яких тільки він може законодавствувати (наприклад, визначення ставок митного тарифу). Митний кодекс (ст.9) обмежує передачу законодавчих повноважень виконавчої влади тільки відносно ставок мит на імпорт сільськогосподарської сировини й продовольства.

Визначальний вплив на розвиток митного права Франції робить участь країни в Європейських співтовариствах (ЄС). Як і інші учасники ЄЕС, Франція пішла на обмеження свого митного суверенітету на користь національного регулювання. Окремі питання митної проблематики були повністю передані органам Співтовариств) наприклад, Франція втратилася права самостійно укладати угоди із третіми країнами відносно митного регулювання). З інших питань Франція здійснює митну політику разом з ЄС. У цьому випадку діє принцип пріоритету “європейського” права, закріплений в установчому договорі ЄЕС і неодноразово підтверджений французькою судовою практикою.

З 1 липня 1968 р. Франція перейшла на єдиний митний тариф (ЕТТ) ЄС, залишивши за парламентом право встановлювати ставки мит тільки на ті товарні позиції, які не входять в ЕТТ. З 1 січня 1994 р. вступив у дію Європейський митний кодекс, схвалена регламентом Комісії ЄС ще в лютому 1990 року.

Національний вропейський" характер митного права підсилюється, оскільки уряду забороняється: в однобічному порядку посилювати норми єдиного тарифу, установлювати під видом “роз'яснень і тлумачень" імперативні правила, як нтерпретують єдиний тариф. Узгодження “європейського” і французького митного права відбувається за допомогою двох основних способів:

законодавчим шляхом, через внесення змін у ТК і інші закони після прийняття відповідних директив або регламентів ЄС;

через видання підзаконних актів, що відображають зміну в митному регулюванні, початі в рамках ЄС (у цих цілях поряд з декретами, постановами й розпорядженнями використовується й така форма підзаконного акту, як міністерське повідомлення експортерам і імпортерам).

Франція входить у диний європейський митний простір. Митно-правові норми діють на митній території Франції. Митні приписи набувають чинності в столиці - через день після виходу “Офіційної газети", у якій вони опубліковані, в інших місцях - через день після того, як офіційна публікація отримана поштою в адміністративному центрі відповідного департаменту.

Особливе значення для функціонування митного механізму мають Генеральна угода про тарифи й торгівлю 1994 року (ГАТТ) й інші акти, а також численні обопільні умови й угоди по митних і торгово-політичних питаннях.

Процедура митного контролю відносно імпорту у Франції під впливом заходів щодо уніфікації митних формальностей, проведених як на міжнародному (на базі Кіотської конвенції по спрощенню й гармонізації митних процедур), так і на європейському рівні. З 1 січня 1988 р. регламентом № 2791/86 Ради ЄС на території співтовариств уведений диний адміністративний документ (ЕАД), що замінив близько 80 різних актів. ЕАД являє собою набір однотипних декларацій, заповнюваних в 8 екземплярах. У цьому документі дається інформація про товар, спосіб його транспортування, відправнику й одержувачі вантажу, утримуються банківські, податкові й деяк нші реквізити. З 1 січня 1993 р. у зв'язку зі створенням Єдиного європейського ринку й скасуванням митного контролю усередині Співтовариства дія ЕАД обмежується торгівлею ЄС із третіми державами. Митне законодавство Франц розрізняє загальний і особливий режим імпорту.

загальний режим поширюється на вільно ввезені товари й контингентуємый імпорт. У першому випадку процедура імпорту не обтяжена митними формальностями й обмежується заповненням імпортної декларації. Контингентуємий імпорт припускає одержання спеціальної імпортної ліцензії, видаваною Службою фінансових і торговельних дозволів (СОФИКО) Генеральної дирекції митниць і непрямих податків. Перелік товарів, для ввозу яких необхідно одержати ліцензію, утримується в Повідомленнях мпортерів, регулярно публикуємих в “Офіційній газеті”;

особливий режим мпорту застосовується відносно деяких товарів (вовняні, бавовняні тканини, синтетичні й штучні волокна й ін). Їхній ввіз на територію Франції регулюється спеціальними угодами, що укладаються в рамках ГАТТ. У випадку імпорту цих товарів із країн, що не беруть участь у ГАТТ, при сприянні Служби товарів народного споживання міністерства промисловості встановлюються спеціальн ввізні квоти.

Нормальна митна процедура при імпорті припускає заповнення ЕАД, до якого звичайно додається рахунок-фактура. При цьому товари, що направляються одному одержувачеві, можуть вноситися в одну декларацію на суму, що не перевищує 250 тисяч франків. Спрощен й термінова імпортні процедури застосовуються при митній обробці посилок нших поштових відправлень.

Експортна процедура митного контролю багато в чому схожа з митним оформленням імпорту. Відправник товарів, вивіз яких із Франції необмежений, представляє тільки ЕАД. Для вантажів, заборонених або обмежених до експорту, необхідно одержати в СОФИКО експортну ліцензію.

Митні режими, установлювані для комерційної, виробничої й транспортної діяльності, становлять поняття економічного митного права. Митний режим комерційної діяльност визначає порядок зберігання імпортних і експортних товарів на митних складах, правове положення яких урегульовано регламентом Ради ЄС від 25 липня 1988 р. Економічний митний режим виробничої діяльності поширюється на товари, що беруть участь у промислових операціях і реекспорті в рамках міждержавного й внутріфірмового поділу праці й кооперації. Промислові й митні режими, передбачені французьким законодавством, регулюються регламентами Ради ЄС.

Регламент 2473/86 від 27 липня 1986 р. установлює режим пасивного облагороджування, що означає, що товар, в основі якого сировина “французького походження”, направляється на подальшу доробку (“облагороджування”) у треті країни для наступного реекспорту у Францію або інші держави ЄС. У цьому випадку передбачається митне обкладання тільки тої частини вартості реекспорту, що була зроблена за межами Франції і Європейських співтовариств.

Джерелами правового регулювання митного режиму активного облагороджування, що пропонує, що товар імпортується у Францію або Співтовариства на доробку з метою наступного реекспорту за межі ЄС, є регламенти № 1999/85 від 16 липня 1986 р. 3677/86 від 24 листопада 1986 р. Даний режим може надати відстрочку сплати мита із установленням митного контролю за подальшим просуванням товару.

Митний економічний режим відносно транспортних перевезень використовується в основному при транзиті товарів через митну територію. Франція бере участь у багатобічній Конвенції про міжнародні транзитні перевезення (TIR). Відповідно до ТК товари, перевезені в спеціальних опломбованих постачальником і представником місцево митниці контейнерах, не підлягають митному огляду на границях по шляху транзиту й не обременяются митними формальностями до моменту прибуття товару до місця призначення. Режим істотно скорочує експортерам транспортні видатки й час на перевезення товару.

Митна служба у Франції являє собою частина державного адміністративного апарата, діяльність якого пов'язана з контролем за перетинанням вантажами митного кордону. Митниця традиційно виконує дві найважливіші функції - фіскальну й регулюючу.

Незважаючи на ослаблення фіскального значення митного обкладання, через канали французько митниці зараз у державний бюджет надходить понад 20% всіх доходів (близько 300 млрд. франків). Це пояснюється тим, що через митницю у Франції стягується також податок на додану вартість імпорту, податок на нафтопродукти (на нього доводиться понад половину всіх дохідних надходжень митниці), тютюновий податок, спеціальні податки, якими обкладається торгівля коштовностями, антикваріатом творами мистецтва.

Основне завдання митниці - виконання приписань, що захищають національну економіку від несприятливого впливу імпорту й одночасно стимулюючий розвиток французького експорту. Особливістю митного права Франції є наділення митної служби повноваженнями по здійсненню валютного контролю й нагляду за проведенням розрахункових операцій у зовнішній торгівлі. Організаційно митна служба Франц представлена центральним і місцевим апаратом. Генеральна дирекція митниць непрямих податків входить у структуру Міністерства економіки, фінансів бюджету. Вона займається видачею ліцензій на експорт і імпорт товарів стягненням податків із зовнішньоторговельного обороту, керуванням митною службою, розробкою митного законодавства, контролем за валютними операціями.

Місцеві органи митної служби формуються на регіональному рівні. Вся митна територія Франц розділена на 41 митний регіон (з них 4 заморських), у кожному з яких створене регіональне митне керування. На території митного регіону регіональне керування здійснює весь обсяг повноважень, пов'язаних з митним регулюванням. З метою підвищення ефективності боротьби з контрабандою митні регіони були згруповані в 9 міжрегіональних об'єднань. Місцевий апарат митної служби складається з підрозділів по митному забезпеченню торговельних операцій (митні бюро) відділів, що здійснюють митний контроль (митні бригади й агенти). Митні бюро (зараз х у Франції діє понад 400) здійснюють всі організаційно-технічні процедури, оформляють необхідні документи по митному очищенню вантажів. Поява внутрішніх митних бюро (тобто розташованих усередині митної території) пояснюється розвитком коштів і способів транспортування зовнішньоторговельних вантажів насамперед активним використанням контейнерних перевезень. Митний огляд вантажів і пасажирів, що перетинають границю, здійснюють митні агенти, поєднувані в митні бригади.

Більшу роль у справі боротьби з незаконним ввозом і вивозом грає міжнародне співробітництво. Франція уклала угоди про взаємодопомогу в запобіганні контрабанди з багатьма державами (США, Канада, Австрія, Швеція, Мексика, ряд африканських країн). У рамках Європейських співтовариств діяльність по боротьбі з контрабандою регулюється регламентом Ради ЄС № 1468/81 від 19 травня 1981 р. Роль координуючого органа виконує Комісія ЄС, що приділяє особливу увагу запобіганню митних правопорушень у торгівлі текстильною й сільськогосподарською продукцією.

ТК (статті 65, 215 нші) наділяє митних агентів широкими повноваженнями в боротьбі з контрабандою. Вони вправі запитувати будь-яку документацію, необхідну для уточнення інформації й одержання нових відомостей. Особливий порядок дії митних агентів установлений у так званій “митній смузі" - території, що приляга на 60 км до сухопутної границі й акваторії на видаленні 12 морських миль від узбережжя.

3. Оцінка відповідності механізмів та нструментів митно-тарифного регулювання у франції та україні процесу нтенсифікації міжнародної економічної діяльності

Як показу проведений аналіз експортно-імпортних операцій між Україною та Францією по насінню соняшнику та соняшниковій олії (рис.3.1 - 3.11) - по цих товарах між країнами механізми митно-тарифного регулювання відповідають процесу нтенсифікації міжнародної економічної діяльності.

Рис.3.1 Динаміка обсягів експорту насіння соняшнику з україну у Францію

Рис.3.2 Динаміка обсягів експорту соняшникової олії з України у Францію

Рис.3.3 Динаміка виробництва насіння соняшника в Україні та динаміка росту експорту після вступу в СОТ.

Рис.3.4 Структура експорту насіння соняшнику Україною та частка Франції в експорті у 2006 році

Рис.3.5 Структура мпорту насіння соняшнику в Україну та частка Франції в імпорті у 2006 році

Рис.3.6. Структура експорту насіння соняшнику Україною та частка Франції в експорті у 2009 році

Рис.3.7. Структура мпорту насіння соняшнику в Україну та частка Франції в імпорті у 2009 році

Рис.3.8. Структура експорту соняшникової олії Україною та частка Франції в експорті у 2006 році

Рис.3.9. Структура мпорту соняшникової олії в Україну та частка Франції в імпорті у 2006 році

Рис.3.10. Структура експорту соняшникової олії Україною та частка Франції в експорті у 2009 році

Рис.3.11 Структура мпорту соняшникової олії в Україну та частка Франції в імпорті у 2009 році

4. Наявність сприятливого законодавства у сфері митно-тарифного та нетарифного регулювання франції та україни стосовно експорту - імпорту насіння соняшника та соняшникової олії

Згідно Регламенту Ради (ЄЕС) N 2913/92 від 12 жовтня 1992 року "Митний кодекс митного союзу Европейського співтовариства" митні правила в ЄС складаються із Митного Кодексу ЄС й положень по реалізації правил, прийнятих на рівні Співтовариства або на національному рівні. Митний Кодекс ЄС Кодекс застосовується без шкоди для спеціальних правил, встановлених в інших областях:

до торгівлі між Співтовариством і третіми країнами;

до товарів, що підпадають під дію Договору про установу Європейського об'єднання вугілля й стали (994_026), Договору про установу Європейського економічного співтовариства (994_017), або Договору про установу Європейського співтовариства по атомній енергії

За винятком випадків передбачених або міжнародними конвенціями, або митною практикою, обмежено географічними й економічними межами, або самостійними мірами Співтовариства, митн правила ЄС застосовуються уніфіковано на всій митній території Співтовариства.

Термін "митний режим" в Митному Кодексі ЄС означає:

a) приміщення під митну процедуру;

b) приміщення у вільну зону або на вільний склад;

c) зворотний вивіз з митної території Співтовариства;

d) знищення;

e) визнання в якості "недійсного майна";

Термін "митна процедура" в Митному Кодексі ЄС означає:

a) випуск у вільний обіг;

b) транзит;

c) складування на митному складі;

d) активна переробка;

e) переробка під митним контролем;

f) тимчасове використання;

g) пасивна переробка;

h) вивіз товару;

Митний тариф Європейських співтовариств містить у собі:

a) комбіновану номенклатуру товарів;

b) будь-яку іншу номенклатуру, що повністю або частково ґрунтується на комбінованій номенклатур або яка доповнює її субпозиції, і яка встановлена положеннями Співтовариства в певних сферах і використовується для застосування тарифних мір в торгівл товарами;

c) ставки мит нші платежі, які звичайно діють відносно товарів, зазначених у комбіновано номенклатурі, а саме:

мита; і

сільськогосподарськ платежі й інші імпортні збори, загальної сільськогосподарської політики, що стягуються в рамках, при ввозі товарів, або на основі спеціального регулювання у відношенні певних продуктів, отриманих у результаті переробки сільськогосподарської продукції;

d) тарифні преференції, надавані на основі угод, між Співтовариством і деякими країнами або групами країн, у яких передбачається надання тарифних преференций;

e) тарифні преференції, застосовувані Співтовариством в однобічному порядку відносно певних країн, груп країн або територій;

f) автономні заходи щодо скасування, відповідно до яких діючі мита не застосовуються або відміняються відносно ввезених товарів;

g) інші тарифні міри, передбачені іншим законодавством Співтовариства.

Таким чином, при експортно-імпортних операціях між Францією (членом Єста СОТ) та Україною (членом СОТ, "третя країна" для ЄС) ставки ввізного та вивізного мита встановлюються тільки за правилами СОТ.

5. Інструменти митного регулювання експорту-імпорту насіння соняшника та соняшникової олії у Франції та Україні

В Франції митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на насіння соняшника встановлене у 2010 році на рівні:

для країн-виробників та споживачів митного союзу ЄС - 0%;

вивізне мито нші країни світу - 0%;

ввізне мито для виробників - інших країн світу - 5%;

В Франції митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на соняшникову олію (харчова) встановлене у 2010 році на рівні:

для країн - виробників та споживачів митного союзу ЄС - 0%;

вивізне мито в нші країни світу - 0%;

ввізне мито для виробників - інших країн світу - 17%;

В Україні митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на насіння соняшника встановлене у 2010 році на рівні:

вивізне мито - 10%;

ввізне мито - 12%;

В Україні митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на соняшникову олію (харчова) встановлене у 2010 році на рівні:

вивізне мито - 0%;

ввізне мито - 20%;

Аналіз наведених даних показує, що Франція захищає внутрішній ринок від імпорту олії та нада пільги по імпорту насіння соняшнику, Україна захищає внутрішній ринок від мпорту олії та також від надмірного експорту насіння соняшнику. В табл.5.1 - 5.2 наведена динаміка зниження ставок ввізного та вивізного мита на насіння соняшника та соняшникову олію в Україні, здійснена на виконання угод по вступу в СОТ.

Таблиця 8.1

Динаміка зниження ставок ввізного мита на насіння соняшника та соняшникову олію в Україні згідно угоди СОТ

Таблиця 8.2

Динаміка зниження ставок вивізного мита на насіння соняшника та соняшникову олію з України згідно угоди СОТ

6. Інструменти нетарифного регулювання зед відносно насіння соняшника та соняшникової олії у Франції та Україні

Таблиця 6.1

Довідка по нструментам нетарифного регулювання при імпорті в

Україну по товару УКТЗЕД 1206 00 99 00 (Насiння соняшнику, подрiбнене або неподрiбнене) станом на 25.03.2010 р. (імпорт)

Таблиця 6.2

Довідка по нструментам нетарифного регулювання при експорті із України по товару УКТЗЕД 1206 00 99 00 (Насiння соняшнику, подрiбнене або неподрiбнене) станом на 25.03.2010 р. Експорт

Таблиця 6.3

Довідка по нструментам нетарифного регулювання при транзиті Україною по товару УКТЗЕД 1206 00 99 00 (Насiння соняшнику, подрiбнене або неподрiбнене) станом на 25.03.2010 р. Транзит

7. Стягнення низьких податків з ноземців, які при зед інвестують кошти в економіку Франції та України

Податок на дивіденди (чистий прибуток), який отримує та переводить у Францію за кордон нерезидент-інвестор із Франції від здійснених інвестицій в Україні обкладається в Україні по ставці 15% згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" [].

У Франц відповідно до критерію територіальності оподаткуванню із прибутків компаній підлягають тільки "прибутки від діяльності, здійснюваної у Франції, а також прибутку, обкладання яких закріплено за Францією в чинність міжнародних угод про усунення подвійного оподатковування".

Компанії - нерезиденти Франції обкладаються податком із прибутків тільки відносно їх доходів, що отримуються на території Франції. Як установлено національним законодавством, такі доходи виникають у випадку, якщо іноземна компанія має на територ Франції свою "ділову установу" (відділення, закупівельне або збутове бюро й т.д.) або здійснює в цій країні "повний цикл комерційної діяльності" (наприклад, закупівля й перепродаж товарів і виробів), або має на територ Франції залежного агента, через якого здійснює свою діяльність.

Податок на прибуток корпорацій

Стандартна ставка 33 і 1/3%; знижені ставки 10-24% (з доходів від земельних ділянок сільськогосподарських ферм). Стягується з компаній, деяких державних підприємств, що займаються промисловою або торговельною діяльністю, а також асоціацій і партнерств, не звільнених від сплати даного податку. Резиденти й нерезиденти сплачують податок із прибутку від бізнесу у Франції.

Прибутковий податок

Обкладання по прогресивній шкалі: ставки від 0 до 58% (при доході понад 246,8 тис. ф. фр.). Нерезиденти сплачують податок з доходів у Франції.

На додаток до прибуткового податку з фізичних осіб-резидентів стягується соціальний збір у розмірі 2,4%.

Податок на будинки, що належать іноземним фірмам.

Стягується з ноземних фірм, що володіють нерухомістю у Франції, за винятком тих, чий головний офіс перебуває в цій країні. Ставка 3% від ринкової вартості.

Таким чином податок на дивіденди (чистий прибуток), який отримує та переводить в Україну нерезидент-інвестор із України від здійснених інвестицій в Франції обкладається по ставці від 33% до 58% в залежності від юридичної чи фізичної особи інвестора та суми доходу, що значно перевищує податок на дивіденди нерезидентів - нвесторів в Україні.

8. Аналітична доповідь

8.1 Трансформація митних тарифів України в контексті вступу до СОТ"

"Концепція трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ" (Указ Президента України № 255/96 від 6 квітня 1996 року) визначала основні засади та загальні напрямки трансформац ставок ввізного мита митного тарифу України для їх реалізації Українською Стороною у переговорному процесі щодо забезпечення гарантованого взаємного доступу до товарних ринків у рамках приєднання України до "Генерально угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ)" [] та вступу до Світової організації торгівлі (СОТ).

Згідно “Концепц трансформація митного тарифу України мала на меті реалізацію таких завдань:

інтеграція економіки України у світову ринкову систему;

забезпечення доступу товарів, що експортуються з України, до зовнішніх ринків;

забезпечення стабільного та передбачуваного розвитку економіки України, залучення іноземних нвестицій;

приведення товарної номенклатури, а також рівня ставок ввізного мита митного тарифу України у відповідність з вимогами Гармонізованої системи опису та кодування товарів 1996 року Світової Ради митного співробітництва (далі - ГС 1996 СРМС []) та рішень Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ;

запровадження режиму найбільшого сприяння у сфері зовнішньої торгівлі з країнами-членами СОТ.

Кінцевою метою трансформації митного тарифу України є досягнення після закінчення перехідного періоду рівня середньозваженої ставки ввіз-ного мита* не більш як 14 відсотків (* Середньозважена ставка ввізного мита - це відношення ставки на певний вид товару, помноженої на обсяг його імпорту, до загального обсягу мпорту всіх товарів).

Трансформація митного тарифу України включає заходи щодо поступового запровадження в установленому порядку ставок ввізного мита, які відповідають вимогам ГС 1996 РМС та рішень Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ, захисту інтересів вітчизняних товаровиробників та забезпечення необхідних надходжень до державного бюджету і здійснюватиметься за Схемою трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки.

При цьому мають встановлюватися:

ставки ввізного мита на промислові товари, граничний рівень яких не перевищує 30 відсотків, а на сільськогосподарську продукцію - 70 відсотків від їхньої митної вартості;

низькі ставки ввізного мита на сировину, середні - на напівфаб-рикати та високі - на готову продукцію;

високі ставки ввізного мита на хімічні товари, які включено до гармонізованого тарифу ГАТТ/СОТ, якщо аналогічні товари виробляються або можуть вироблятися в Україні, з поступовим зниженням таких ставок протягом перехідного періоду до рівня, визначеного гармонізованим тарифом ГАТТ/СОТ на відповідні товари.

високі ставки не повинні встановлюватися на напівфабрикати, що використовуються для виробництва в Україні хімічних товарів;

високі ставки ввізного мита на товари, виготовлені з чорних металів, якщо аналогічні товари виробляються або можуть вироблятися в Україні;

високі ставки ввізного мита на літаки цивільної авіації та запчастини до них з дальшим зменшенням протягом перехідного періоду до рівня, передбаченого рішенням Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ;

високі ставки ввізного мита на сільськогосподарські машини та обладнання, якщо аналогічн машини та обладнання виробляються в Україні, з одночасним встановленням низьких ставок мита на ті види машин, обладнання, що не виробляються в Україні й потрібні для розвитку агропромислового комплексу;

високі ставки ввізного мита на предмети розкоші й автомобілі.

При цьому передбачається, що ставки ввізного мита на підакцизні товари не можуть перевищувати 70 відсотків від їхньої митної вартості;

середні ставки ввізного мита на текстиль, одяг та іншу продукцію легкої промисловості з поступовим переходом протягом перехідного періоду до низьких ставок мита.

На переговорах Робочої групи з питань вступу до СОТ у 2006 - 2007 роках Україна прийняла на себе наступні "Зобов'язання щодо зниження та зв'язування тарифних ставок" (Зв’язування тарифних ставок (ставок ввізно-го/ або імпортного мита) означає, що чинні ставки не повинні перевищувати рівень, на якому їх було "зв’язано"):

1. Основою для визначення рівня тарифів та підготовки тарифної пропозиції України на переговорах були:

Концепція трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ, затверджена Указом Президента України від 6 квітня 1996 року №255/96;

Чинний Митний тариф, прийнятий Законом України “Про Митний тариф України", від 05.04.2001 №2371-111;

Висновки галузевих міністерств та центральних органів виконавчої влади про можливість відхилення ставок ввізного мита на окремі види продукції від встановлених вищезазначеними документами.

Протягом 2005 року Верховною Радою України прийнято низку законів України, спрямованих на приведення рівня митно-тарифного захисту у відповідність з нормами СОТ.

Україна приєдналась до низки секторальних "нульових" домовленостей про зниження ставок на такі групи товарів: сталь, іграшки, деревина, кольорові метали, фармацевтичн препарати, папір, сільськогосподарська техніка, меблі, інформаційні технології, наукове, медичне обладнання, будівельна техніка, дистильовані спирти (останн через 3 роки після вступу), цивільна авіації (до 2010 року).

Крім того, приєднались до секторальної гармонізації з хімічних товарів (5,5 - 6,5%), текстилю та одягу (0-17,5%). Переважна більшість секторальних домовленостей охоплює комплектуючі та сировину для виробництва технологічної продукції, а не товари споживчого вжитку (кінцева продукція).

Продукція, яка належить до секторів наукового, медичного обладнання та інформаційних технологій здебільшого не виробляється вітчизняними підприємствами, або виробляється на рівні застарілих на декілька поколінь технологічних схем, що не відповідає сучасному попиту. Зниження тарифного захисту цієї продукції призведе до позитивних наслідків у зв’язку із збільшенням надходження на внутрішній ринок так званого “інвестиційного імпорту" у ці галузі та сприятиме розвитку внутрішнього ринку в цих сферах.

Відповідно до Угоди про торгівлю текстилем та одягом між Україною та ЄС тарифні ставки України на ці товари вже кілька років як приведені до рівня, що відповіда взятим зобов’язанням в СОТ.

На окремі види сільськогосподарської продукції домовлено про перехідн періоди на лібералізацію доступу до ринку, терміни яких закінчуються до 2010 року: м’ясо, риба, готові харчові продукти.

Також для окремих видів транспортних засобів встановлений перехідний період до 2013 року з поступовою зміною ставки ввізного мита з 10% на момент вступу до 5% на кінець перехідного періоду. Для транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, перехідний період триває до 2010 року з відповідним зниженням ввізного мита з 10% до 8%.

Середньоарифметична ставка кінцевого зв’язаного рівня становить 11,16% для сільськогосподарських продуктів та 4,85% для промислових товарів.

8.2 Внутрішня підтримка та доступ на ринок сільського господарства

Країни, що приєднуються до СОТ, відповідно до Угоди СОТ про сільське господарство беруть на себе певні зобов’язання щодо державної підтримки сільського господарства; доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів; санітарних фітосанітарних заходів, експортної конкуренції в сільськогосподарській продовольчій торгівлі.

Згідно домовленостей Україна не має зобов’язань перед СОТ по скороченню внутрішньо підтримки, що надається через "жовті" програми. Є лише зобов’язання не перевищувати річний рівень підтримки, вираженого у показнику СВП. Щорічний Сукупний вимір державної підтримки (СВП) сільського господарства України, який акумулює в собі окремі "жовті" програми підтримки, не повинен перевищувати - 3 млрд.43 млн. грн. Крім того, додатково Україна може кожен рік витрачати на жовті програми до 5% від річної вартості виробництва валово продукції сільського господарства.

До базового періоду 2004-2006 рр., крім СВП, включено непродуктову підтримку “жовто скриньки” у розмірі 3 млрд.51 млн. грн., яка менша, ніж 5% від вартості валово продукції сільського господарства та 2 млрд.424 млн. грн. у вигляді “зелених програм" підтримки сільськогосподарських виробників.

Як і всі країни-члени СОТ, Україна не матиме обмежень на "зелені" програми внутрішньо підтримки сільського господарства, вплив яких на торгівлю відсутній або мінімальний, за умови, що ці програми відповідають умовам, визначеним в Угод СОТ про сільське господарство. Бюджетне фінансування програм "зелено скриньки" може бути збільшено Україною, тому що воно не обмежується з боку СОТ, - на видатки на створення інфраструктури, консалтинг, маркетингов послуги, охорону навколишнього середовища, навчання, інспектування продукції, розбудову сучасної системи технічних стандартів, прискорення роботи по їх гармонізації з міжнародними та європейськими.

Україна погодилася не здійснювати субсидування експорту.

Україна застосовуватиме тарифну квоту на тростинний цукор-сирець (260 000 тон на рік згідно із Законом України № 404-V від 30.11.2006 з 1 січня року наступного, за роком вступу до СОТ, зі збільшенням до 267 000 тон у 2010 році). Квота розподілятиметься у порядку надходження заявок через 3 роки після вступу країни до СОТ.

8.3 Доступ до ринку послуг

Відповідно до правил Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС) Україна взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення національного режиму та доступу на ринок в 11-ти основних секторах послуг, в тому числі, секторах професійних, комунікаційних послуг, будівництва та супутнього технічного обслуговування, дистрибуції, освіти та послуг, пов’язаних із довкіллям, фінансових послуг (страхування та банківської справи), охорони здоров’я та соціальних послуг, туризму та подорожей, відпочинку і розваг, послуг у галузях культури і занять спортом та транспортних послуг, а також в інших галузях, в тому числі послуг індустр краси, перукарських, spa - та масажних послуг.

У зазначених секторах повинен забезпечуватися вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників, за винятком, коли у зобов‘язаннях Україною зазначені певн умови, обмеження чи вимоги щодо доступу в конкретному секторі послуг.

Надання національного режиму означає, що у зазначених секторах, і за дотримання умов та кваліфікаційних вимог, визначених у зобов‘язаннях України, послугам постачальникам країн СОТ щодо всіх заходів, які торкаються поставки послуг, надається режим, не менш сприятливий, ніж вітчизняним послугам чи постачальникам послуг.

Торговельні права (право на імпорт і експорт), а також збори та платежі за надання послуг:

Україна справлятиме ці збори згідно з принципами СОТ; інформація про вказані збори надаватиметься країнам-членам СОТ за запитом.

Збори за реєстрацію ліків, пестицидів та агрохімікатів, а також ліцензійні платежі за мпорт та експорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів відповідатимуть вимогам СОТ та будуть приведені до рівня, що відповідає вартості відповідних послуг.

Не існує жодних обмежень права фізичних і юридичних осіб займатися імпортом та експортом товарів, окрім вимоги провести реєстрацію та додаткових вимог, що застосовуються до товарів, які підлягають ліцензуванню.

Правилами СОТ вимагається, щоб збори і платежі будь-якого характеру, пов‘язані з імпортом чи експортом (крім мит та внутрішніх податків), були обмежені у сумі, яка приблизно дорівнює вартості наданих послуг, і не повинні використовуватися для захисту вітчизняних товарів чи у фіскальних цілях.

8.4 Тарифні квоти

З дати вступу до СОТ Україна розподілятиме тарифну квоту на цукор-сирець тростинний тільки у відповідності з Угодою СОТ. Україна не буде реалізовувати тарифні квоти на будь-які товари через аукціони. Будь-які заходи будуть здійснюватися та застосовуватися однаково, неупереджено, обґрунтовано, прозоро, передбачувано та справедливо. Попередньо до внесення змін до положень стосовно тарифних квот про такі плани буде публічно повідомлено та торговим партнерам будуть надан можливості зробити коментарі до прийняття остаточних рішень щодо змін. Протягом трьох років після вступу до СОТ Україна затвердить порядок розподілу тарифних квот на ввезення цукру-сирцю з тростини на підставі методу "Хто перший подав заявку, той перший отримав".

8.5 Внутрішні податки (ПДВ, акциз)

Податки, в тому числі ПДВ та акциз, застосовуватимуться на недискримінаційній основі до імпорту з країн-членів СОТ і товарів вітчизняного виробництва.

Кількісн обмеження на імпорт, ліцензування імпорту:

З дати вступу до СОТ Україна скасує і не буде впроваджувати, повторно впроваджувати або застосовувати кількісні обмеження на імпорт або інші нетарифні заходи, такі як ліцензування, квотування, заборони, дозволи, вимоги попереднього санкціонування, вимоги ліцензування та інші обмеження з подібним ефектом, як не можуть бути обґрунтовано згідно з положеннями відповідної Угоди СОТ.

Україна не вводитиме заборону на імпорт яловичого фаршу, який не можна обґрунтувати згідно з нормами СОТ, і підтримуватиме прозорі і науково обґрунтовані стандарти торгівл цим продуктом.

Україна скасу заборону на ввезення автобусів, вантажних і легкових автомобілів, які на момент ввезення були виготовлені більш як 8 років тому.

Україна здійснюватиме свої процедури ліцензування імпорту згідно з відповідною Угодою СОТ. Для цілей захисту навколишнього середовища при експлуатації на територ України транспортних засобів старше 8 років можна досягти не шляхом заборони мпорту, а застосуванням технічних вимог до автомобілів.

8.6 Митна оцінка

Повне виконання Угоди про митну оцінку з дати вступу України до СОТ.

Правила митно оцінки, які передбачаються статтями 259-273 чинного Митного кодексу України 92-IV від 11 липня 2002 року, вимагають застосування як основного методу оцінки за ціною договору (вартість операції) та дотримуватися послідовності методів оцінки відповідно до норм Угоди про митну оцінку СОТ. Окремі положення Кодексу (абзац 13 ст.71) набувають чинності після вступу до СОТ.

Правила визначення походження:

Повне виконання Угоди про правила визначення походження з дати вступу України до СОТ. Непреференційні правила походження визначаються статтями 276-285 чинного Митного кодексу України №.92-IV від 11 липня 2002 року та відповідають правилам СОТ.

Інші митн формальності:

Експертний висновок Торгово-промислової палати України щодо класифікації товару більше не вимагатиметься як обов’язковий для отримання ліцензій на імпорт і експорт.

Антидемпінговий режим, режим компенсаційного мита та захисних заходів:

З дати вступу до СОТ, Україна внесе зміни до своїх законодавчих актів щодо антидемпінгових, компенсаційних та захисних заходів з метою забезпечення застосування вказаних заходів у повній відповідності з нормами СОТ. Пояснення - угодами СОТ встановлюються певні правила, яких країни повинні дотримуватися при застосуванні заходів захисту від демпінгового імпорту, субсидованого імпорту чи зростання імпорту, який може завдати шкоди вітчизняному виробнику.

Експортні мита: Україна знизить свої експортні митні тарифи на насіння соняшнику, живу худобу, шкури тварин, брухт чорних і кольорових металів. З дати вступу до СОТ Україна не застосовуватиме обов’язкових мінімальних експортних цін.

Експортне мито на насіння олійних культур (соняшника, рижию, льону) буде зменшуватися щороку на 1% до значення 10% протягом 6 років, відповідно до Закону України № 2773-IV від 07.07.2005.

Експортне мито на живу худобу та шкірсировину буде зменшуватися відповідно до Закону України 356-V від 16.11.2006 наступним чином:

на товари за кодами згідно з УКТЗЕД 0102 90 05 00, 0102 90 21 00, 0102 90 29 00, 0102 90 41 00, 0102 90 49 00, 0102 90 51 00, 0102 90 59 00, 0102 90 61 00, 0102 90 69 00, 0102 90 71 00, 0102 90 79 00, 0102 90 90 00, 0104 10 10 00, 0104 10 30 00, 0104 10 80 00 щороку зменшується на 5 відсоткових пунктів до значення 10%;

на товари за кодами згідно з УКТЗЕД 4101, 4102, 4103 90 00 00 щороку зменшується на 1 відсотковий пункт до значення 20%.

Експортне мито на брухт та відходи чорних металів буде зменшуватися відповідно до Законів України 400-V від 30.11.2006 та № 1105-V від 31.05.2007.

Експортне мито на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів з х використанням буде зменшуватися відповідно до Законів України №441-V від 13.12.2006 та № 1106-V від 31.05.2007

Обмеження експорту:

Такі заходи, в тому числі вимоги щодо ліцензування експорту, застосовуватимуться у повній відповідності з нормами СОТ. З дати вступу до СОТ буде скасовано заборону на експорт брухту кольорових металів. Крім того, буде знято обмеження на експорт зерна, а також дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, крім золота, срібла та діамантів. Заборона на експорт брухту кольорових металів скасовується після вступу до СОТ Законом України № 441-V від 13.12.2006.

Промислова політика, субсидії:

З дати вступу до СОТ Україна скасує всі експортні субсидії та субсидії на заміщення імпорту. Нормами угод СОТ визначаються як заборонені адресні субсидії, обумовлен показниками експорту чи використанням вітчизняних товарів на перевагу від мпортованих. Прикладами можуть бути надання прямих субсидій підприємствам/галузям залежно від показників експорту, більш вигідні розцінки на транспортування чи фрахт при експортних відвантаженнях порівняно з відвантаженнями всередині країни, звільнення або відстрочка сплати прямих податків тощо.

Україна надавала субсидії автомобілебудівній, суднобудівній, літакобудівній, вуглевидобувній галузям, космічній діяльності. Однак, Україна не вважає, що нею застосовуються заборонені субсидії. Після вступу до СОТ промислові субсидії повинні надаватися відповідно до правил Угоди СОТ про субсидії та компенсаційні заходи.

Технічні бар’єри в торгівлі:

Україна виконуватиме Угоду про технічні бар’єри в торгівлі з дати вступу до СОТ. Україна надаватиме пріоритет використанню міжнародних (над регіональними та національними стандартами інших країн) стандартів, вказівок та рекомендацій, як основи для власних стандартів, технічних регламентів та відповідних процедур оцінки відповідності.

Усі національні та регіональні стандарти будуть добровільними, за винятком тих, на які є посилання або про які йдеться у технічних регламентах, розроблених, inter alia, для захисту інтересів національної безпеки, запобігання шахрайським діям, захисту здоров’я та життя людей, тварин або рослин та захисту навколишнього середовища. До 30 грудня 2011 року всі технічні регламенти України використовуватимуть як основу відповідні міжнародні стандарти згідно зі Статтею 2.4 Угоди про технічні бар’єри в торгівлі.

Технічн регламенти України щодо терміну зберігання рибних продуктів буде приведено у відповідність з рекомендаціями "Кодексу Аліментаріус".

Україна продовжуватиме зменшувати число категорій продуктів, які підлягають обов’язковій сертифікації третьою стороною та надасть СОТ переглянутий перелік товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації до 31 січня 2012 року.

Угодою про технічні бар‘єри у торгівлі вимагається від країн СОТ застосовувати технічн регламенти і стандарти для цілей національної безпеки, запобігання шахрайським діям, захисту життя або здоров’я людини, тварин чи рослин, захисту навколишнього середовища, на основі наукового обґрунтування та без створення невиправданих перепон для міжнародної торгівлі. Країни СОТ повинні надавати перевагу міжнародним стандартам та технічним регламентам, беручи їх за основу при розробці національних стандартів та регламентів. Україна ще у 1996 роц прийняла Кодекс доброчинної практики з розробки, прийняття та застосування стандартів Угоди про технічні бар‘єри у торгівлі та дотримується принципів ц угоди.

Передбачається, що українська система технічного регулювання переходить до такої, де обов’язковими для дотримання є технічні регламенти (які визначають характеристики товару, або пов‘язані з ним виробничі процеси чи способи виробництва, включаючи адміністративні положення). В той же час, дотримання стандарту (який визнача призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики товарів чи пов’язаних з ними виробничих процесів або способів виробництва) не є обов’язковим. Проте розширюватиметься практика визнання декларації постачальника (виробника) про відповідність, та скорочуватиметься перелік товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації третьою стороною. Разом з цим запроваджуватиметься система ринкового нагляду, тобто постійне спостереження за відповідністю продукції, введеної в обіг, технічним регламентам, правомірністю застосування на ній Національного знака відповідності, повнотою і достовірністю інформації про таку продукцію.

Санітарні та фітосанітарні заходи:

З дати вступу до СОТ Україна виконуватиме вимоги Угоди про санітарні та фітосанітарні заходи та раціоналізує повноваження своїх наглядових та контролюючих органів у цій галузі.

Україна дозволятиме імпорт м’яса та м’ясопродуктів, що були вироблені з використанням гормонів росту.

Пояснення - Згідно з Угодою про застосування санітарних та фітосанітарних заходів країни СОТ мають право застосовувати такі заходи для захисту життя чи здоров’я людини, тварин чи рослин, ґрунтувати їх на наукових принципах і не створювати невиправдано дискримінації чи прихованого обмеження торгівлі.

Відповідно до Закону України № 2498-XII від 25.06.1992 "Про ветеринарну медицину" (ст.67) дозволяється застосування ветеринарних препаратів, що пригнічують функцію залоз внутрішньої секреції, зокрема мають тиреостатичну, естрогенну, андрогенну, гестагенну дію, а також антибіотиків та гормонів для лікувальних та нших цілей з урахуванням того, що максимальні рівні залишків таких препаратів у сировині тваринного походження не можуть перевищувати встановлених максимальних рівнів.

Інвестиційн заходи, пов’язані з торгівлею:

З дати вступу до СОТ Україна не продовжуватиме застосування жодних заходів, що суперечать Угод про інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею.

Згідно з Угодою про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи, країни СОТ не повинн застосовувати такі заходи, які суперечать принципу національного режиму чи зобов’язанню загального скасування кількісних обмежень за ГАТТ 1994. Прикладами заборонених заходів є обмеження використання підприємством імпортних товарів, що обумовлюється обсягом чи вартістю продукції, яку воно експортує, або вимога використання підприємством продукції вітчизняного походження у певних обсягах чи частках щодо загального обсягу чи вартості продукції.

Вільні економічн зони:

Управління такими зонами відбуватиметься у відповідності із положеннями СОТ.

Це означає, що в СЕЗ не повинні застосовуватися заборонені промислові субсидії (експортні чи мпортозаміщуючі), заборонені інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею. А також, що товари, які ввезені чи вироблені в СЕЗ із митними чи податковими пільгами, підлягатимуть звичайному митному оформленню при ввезенні на решту території України, у тому числі із застосуванням звичайних мит та податків.

В Україні є 11 СЕЗ, більшість з яких мали режим спеціальної митної зони, який потім був скасований Законом України № 2505 від 25.03.2005 "Про зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України".

Державн закупівлі:

З дати вступу до СОТ Україна стане спостерігачем у багатосторонній Угоді про державні закупівл та розпочне переговори про приєднання до цієї Угоди.

Угода про державн закупівлі встановлює узгоджений комплекс прав і обов’язків її членів щодо їх законодавства, процедур і практики у сфері державних закупівель. Основоположним принципом угоди є принцип недискримінації, тобто товарам, послугам постачальникам іншого члена угоди надається режим не менш сприятливий, ніж вітчизняним товарам, послугам і постачальникам.

Торгівля у цивільній авіації:

У 2010 роц Україна стане учасником багатосторонньої Угоди про торгівлю у цивільній авіації.

Угода, до яко Україна приєднається у 2010 році, охоплює 355 товарних позицій, з яких лише дв готовими літальними апаратами (діюча ставка ввізного мита в Україні складає: на поз.8801 - аеростати, дирижаблі та планери складає - 10%, а на поз.8802 - вертольоти, літаки, ракети та космічні апарати - 0% (ця ставка не змінювалася з 1994 року). Інші позиції є сировиною та комплектуючими для виробництва та складання літальних апаратів.

Угода про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС):

Повне виконання Угоди ТРІПС з дати вступу України до СОТ.

Регіональн торговельні угоди:

З дати вступу до СОТ Україна подаватиме в СОТ повідомлення та копії своїх угод по вільну торгівлю та про митні союзи.

Правилами СОТ вимагається, щоб країни СОТ при укладанні угод про вільну торгівлю чи митний союз дотримувалися певних норм щодо охопленості преференційним режимом основно частини торгівлі товарами та непогіршення умов доступу для третіх сторін, тобто мита та інші засоби регулювання торгівлі не повинні становитися вищими чи більш обмежувальними. Регулярні повідомлення про угоди про вільну торгівлю чи митн союзи подаються країнами-членами до Комітету з регіональних торговельних угод.

Україна буде повідомляти про чинні угоди про вільну торгівлю з країнами СНД, як двосторонн та й багатосторонні, а також про угоду з Македонією.

Примітка. Ключов документи щодо вступу України до СОТ знаходяться на веб-сайті СОТ за адресою:

http://www.wto.org/english/news_e/pres08_e/pr511_e. htm

Звіт Робочої групи зі вступу України до СОТ (документ WT/ACC/UKR/152)

Графік поступок зобов’язань України по товарам (документ )

Графік специфічних зобов’язань України у сфері торгівлі послугами (документ WT/ACC/UKR/152/Add.2).

В табл.8.1 - 8.2 наведена динаміка зниження ставок ввізного та вивізного мита на насіння соняшника та соняшникову олію в Україні, здійснена на виконання угод по вступу в СОТ (згідно матеріалів дослідження по індивідуальному завданню - підрозділи 1 - 7).

Таблиця 8.1

Динаміка зниження ставок ввізного мита на насіння соняшника та соняшникову олію в Україні згідно угоди СОТ

Таблиця 8.2

Динаміка зниження ставок вивізного мита на насіння соняшника та соняшникову олію з України згідно угоди СОТ

21 лютого 2005 року на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС було офіційно схвалено План дій Україна-ЄС, розроблений у рамках Європейсько політики сусідства (ЄПС), що свідчить про значне зміцнення українсько-європейських відносин.

Планом дій Україна-ЄС визначено основні завдання сторін на три роки. До нього включено низку положень, які стосуються співробітництва між Україною та ЄС у митній сфері. (Реалізація положень Плану дій Україна - ЄС, зокрема розділу „Митн справи”, цілі 28 та 29 (Розроблення та імплементація митного законодавства, що відповідає міжнародним стандартам та стандартам ЄС. Удосконалити функціонування митниці (Customs Service), спростити та модернізувати митні процедури на кордоні та всередині).

Заходи Українсько сторони, спрямовані на його виконання, розробляються та затверджуються щорічно Кабінетом Міністрів України.

Результатами виконання вищезазначених заходів є наступне:

запроваджено митний контроль, заснований на аналізі ризиків, шляхом видання наказів Держмитслужби від 27.05.05 № 435 „Про затвердження Концепції створення, упровадження і розвитку системи аналізу та керування ризиками та Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю” та від 02.08.07 № 655 „Про затвердження Положення про Департамент аналізу ризиків та аудиту”.

Для впровадження митного контролю, заснованого на аналізі ризиків, та визначення необхідного організаційного забезпечення наказом Держмитслужби від 30.03.07 № 275 затверджено Порядок застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації;

запроваджено проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, за принципом „єдиного вікна" (наказ Держмитслужби від 20.04.06 № 314 „Про затвердження Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажно митної декларації” (із змiнами i доповненнями));

запроваджено механізм здійснення митними органами попереднього документального контролю товарів, що підлягають різним видам контролю в пунктах пропуску через державний кордон (постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.05 № 269 „Про здійснення попереднього документального контролю товарів у пунктах пропуску через державний кордон України" та спільний наказ Держмитслужби, Адміністрац Держприкордонслужби, МОЗ, Мінагрополітики, Мінприроди та Мінкультури „Про затвердження Інструкції з організації здійснення попереднього документального контролю товарів, що ввозяться на митну територію України" від 31.08.05 819/641/435/441/310/592);

приведено законодавство з митної оцінки у повну відповідність до Угоди про застосування статті VII ГАТТ - Верховна Рада України прийняла Закон України від 22.12.2005 № 3269-IV Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до глав 46, 47 Митного кодексу України.

З метою реалізац положень вищезазначеного Закону України Держмитслужбою України підготовлено, а Кабінетом Міністрів України видано постанову від 20.12.06 № 1766 „Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження".

Положення Тлумачних приміток до Угоди про застосування статті VII ГАТТ враховані у Методичних рекомендаціях із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, як мпортуються на митну територію України, які затверджені наказом Держмитслужби України від 31.01.07 № 74;

впроваджено Політику митної етики на основі визнаних у світі стандартів (Арушська Декларація) - Верховна Рада України прийняла Закон України „Про Дисциплінарний статут митної служби України" від 06.09.05 № 2805-IV;

здійснено заходи щодо приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур05.10.06 Верховна Рада України прийняла Закон України „Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”;

здійснено заходи щодо гармонізації митного законодавства України у сфері захисту прав нтелектуальної власності із загальноприйнятими в європейській та світовій практиці нормами та стандартами, зокрема Угоди з торговельних аспектів прав нтелектуальної власності (TRIPS) ГАТТ/СОТ - Закон України від 16.11.06 № 359-V Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння захисту прав нтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України) ” та постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.07 № 622 „Питання реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, отримання інформації та взаємодії митних органів з іншими правоохоронними контролюючими органами та власниками прав на об’єкти права інтелектуально власності у разі призупинення митного оформлення товару за ініціативою митного органу".

З метою забезпечення виконання вимог статей 257, 2571 Митного кодексу України та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.07 № 622, Держмитслужбою виданий наказ від 20.06.07 № 520 „Про затвердження Порядку надання застави або еквівалентної гарантії з відшкодування витрат, пов‘язаних з діями митних органів України щодо сприяння захисту прав інтелектуально власності".

здійснено заходи щодо приведення Митного тарифу України у відповідність з Гармонізованою системою опису та кодування товарів і Комбінованою номенклатурою ЄС - Верховною Радою України прийнято Закон України від 31.05.07 № 1109-V Про внесення змін до Закону України „Про Митний тариф України", в основу якого покладено Гармонізовану систему опису та кодування товарів 2002 року. У продовження роботи з приведення Митного тарифу України у відповідність до Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбіновано номенклатури ЄС видано наказ Держмитслужби від 21.09.07 № 793 „Про затвердження нової редакції Перехідних таблиць від версії УКТЗЕД 1996 до УКТЗЕД 2002".

Крім того, Держмитслужбою послідовно здійснюється робота по забезпеченню застосування методик, стандартів проведення лабораторних досліджень, що використовуються експертними підрозділами митних служб держав ЄС (видано наказ Держмитслужби від 04.04.05 № 238 „Про затвердження Порядку прийняття попередніх рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД”).

З метою вступу до Європейської Асоціації експертних установ, та на виконання Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.06 № 614, в Центральному митному управлінні лабораторних досліджень та експертної роботи Держмитслужби (далі - Управління) розроблена, впроваджена та сертифікована система управління якістю відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001-2001.

З метою забезпечення підвищення кваліфікації працівників митної служби, модернізац митних лабораторій Управлінням вживаються заходи для акредитації експертних підрозділів Управління згідно з вимогами стандарту ISO 17025, зокрема, згідно з визначеною галуззю акредитації підготовлено та подано пакет документів до Національного агентства з акредитації України для проведення попереднього документального аудиту. За наявності фінансування у 2008 році робота по акредитації експертних підрозділів Управління згідно з вимогами стандарту ISO 17025 буде продовжена.

Також, на постійній основі Держмитслужбою забезпечується:

виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України, Урядом Республіки Молдова та Європейською Комісією щодо Місії Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (мандат Місії ЄК продовжено до 30 листопада 2009 року). Керівництвом Місії, експерти якої постійно працюють в польових офісах, розташованих в українських частинах пунктів пропуску на придністровській ділянці українсько-молдовського державного кордону, схвально оцінено послідовні дії митних органів щодо виконання положень Спільно заяви прем'єр-міністрів України і Республіки Молдова від 30.12.05 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.06 № 112-р та забезпечення порядку переміщення товарів і транспортних засобів через українсько-молдовський державний кордон відповідно до взятих на себе зобов'язань згідно міжнародних договорів, укладених в установленому законодавством України порядку;

налагодження обміну інформацією між Держмитслужбою та Митною службою Республіки Молдова, в т. ч. в рамках Протоколу між Державною митною службою України та Митною службою Республіки Молдова про організацію обміну попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, переміщувані через державний кордон України від 21.11 06;

проведення митними органами постійних консультацій із суб‘єктами зовнішньоекономічної діяльност щодо законодавства України та процедур здійснення експортно-імпортних операцій. Започатковано проведення постійних зустрічей керівників органів виконавчо влади з представниками Європейської бізнес асоціації.

Таким чином можна констатувати, що положення розділу „Митні справи” (цілі 28 та 29) Плану дій Україна-ЄС виконані майже у повному обсязі.

У той же час деяк положення ПД мають довготривалий та постійний характер (зокрема, перегляд Митного Кодексу, враховуючи положення законодавства ЄС; підвищення кваліфікац працівників митної служби, посилення комп’ютеризації митної адміністрації, модернізація митних лабораторій; надання консультацій суб’єктам ЗЕД щодо законодавства та процедур здійснення експортних та імпортних операцій).

Висновки

В Франції митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на насіння соняшника встановлене у 2010 році на рівні:

для країн-виробників та споживачів митного союзу ЄС - 0%;

вивізне мито нші країни світу - 0%;

ввізне мито для виробників -інших країн світу - 5%;

В Франції митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на соняшникову олію (харчова) встановлене у 2010 році на рівні:

для країн - виробників та споживачів митного союзу ЄС - 0%;

вивізне мито в нші країни світу - 0%;

ввізне мито для виробників - інших країн світу - 17%;

В Україні митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на насіння соняшника встановлене у 2010 році на рівні:

вивізне мито - 10%;

ввізне мито - 12%;

В Україні митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на соняшникову олію (харчова) встановлене у 2010 році на рівні:

вивізне мито - 0%;

ввізне мито - 20%;

Аналіз наведених даних показує, що Франція захищає внутрішній ринок від імпорту олії та нада пільги по імпорту насіння соняшнику, Україна захищає внутрішній ринок від мпорту олії та також від надмірного експорту насіння соняшнику. Виконуючи зобов’язання по вступу до СОТ, Україна станом на початок 2010 року знизила:

ввізне мито на насіння соняшнику з 18% до 10%;

вивізне мито на насіння соняшнику з 23% до 12%;

вивізне мито на соняшникову олію до 0%,

що на приклад торгівельних відносин з Францією показує ефективність вступу України в СОТ.

Список використаної літератури

1. Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року N 92-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 16 листопада 2006 року N 359-V

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV (діє з 01.01.2004)

3. ЗАКОН УКРАЇНИ " Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі" від 10 квітня 2008 року N 250-VI

4. Закон України “Про Митний тариф України" N 2371-III від 5 квітня 2001 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 31 травня 2007 року N 1109-V

5. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність від 16 квітня 1991року N 959-XII /Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 10 квітня 2008 року N 253-VI

6. Закон України "Про ліцензування певних видів господарсько діяльності" від 1 червня 2000 року N 1775-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 994-V

7. Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року N 771/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 31 травня 2007 року N 1104-V

8. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997-V

9. Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від від 22 грудня 2006 року N 535-V

10. Закон України “Про Єдиний митний тариф" від 5 лютого 1992 року N 2097-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 січня 2006 року N 3351-IV

11. Міжнародна Торгівельна палата - “ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів (редакція 2000 року) - Видання МТП N 560, Введені в дію з 01.01.2000 р. // "Урядовий кур'єр", N 63, 3 квітня 2000 р., "Урядовий кур'єр", N 68, 10 квітня 2002 р.

12. Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію // Кабінет Міністрів України, Постанова від 9 червня 1997 р. N 574 (Із змінами доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 26 травня 2004 року N 675)

13. Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України // Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2006 р. № 80

14. Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації // Наказ Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митно служби України станом від 3 липня 2006 року N 550)

15. Інструкція про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними // Наказ Державної митної служби України від 17 вересня 2004 року N 678

16. ІНСТРУКЦІЯ про заповнення заявки на одержання ліценз на експорт олії соняшникової та насіння соняшнику // Наказ Міністерства економіки України від 28 березня 2008 р. N 98

17. Про порядок ліцензування експорту олії соняшниково та насіння соняшнику // Наказ Міністерства економіки України від 28 березня 2008 року N 98

18. Про затвердження обсягів квот на олію соняшникову та насіння соняшнику, експорт яких підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 р., та порядку видачі ліцензій // постанова КМУ від 12 березня 2008 р. N 189 (Дію постанови продовжено до 1 вересня 2008 року у частині ліцензування експорту олії соняшниково та насіння соняшнику (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 року N 488))

19. Порядок проведення митного оформлення товарів, що вивозяться залізничним транспортом, з використанням загальної вантажної митної декларац // Наказ Державної митної служби України від 2 червня 2003 року N 380 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 15 липня 2004 року N 522)

20. Правила здійснення транспортно-експедиційної діяльност під час перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів // постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1993 р. N 770 /станом змін від 18 жовтня 1999 року N 1919)

21. Порядок митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення // Наказ Державної митної служби України від 10 листопада 2000 року N 637/від 19 вересня 2001 року N 619

22. Про затвердження Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України // Державна митна служба, Державна податкова адміністрація Наказ / Порядок, від 21.03.2002р. 163/121

23. Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) // Наказ Мінекономіки та з питань європейської інтеграц від 06.09.2001. №201

24. Про затвердження переліку мінімальних рівнів індикативних цін на деякі види продукції, що експортується з України у червні 2008 року // МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ, НАКАЗ від 30 травня 2008 року N 189

25. "Про затвердження переліку мінімальних рівнів ндикативних цін на деякі види продукції, що експортується з України у серпн 2008 року" // Наказ Міністерства економіки України від 31.07.2008 N 317

26. Щодо експорту до Європейського Союзу олії соняшниково // ДЕР-ЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, ЛИСТ від 10.09.2008 р. N 11/5-18/10009-ЕП

27. Про затвердження Порядку видачі санітарних сертифікатів на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту // МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ, ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛО-ГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА від 19 травня 2008 року N 11

28. Про затвердження обсягів квот на окремі види сільськогосподарсько продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 р., та порядку видач ліцензії // Постанова КМУ від 26 вересня 2007 р. N 1179 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 року N 418)

29. Регламент Ради (ЄЕС) N 2913/92 від 12 жовтня 1992 року " Митний кодекс митного союзу Европейського співтовариства" (із змінами та доповнення станом на 18.12.2007 року)

30. Бойко С.М. Екологічні аспекти вирощування насіння соняшнику та виробництва продуктів його переробки в Україні // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2003. - №1. - С.47-49.

31. Бойко С.М. Політика ЄС в сфері виробництва і переробки олійних культур // Аграрна наука і освіта. - 2003. - №1-2. - С.153-155.

32. Бойко С.М. Ринок соняшнику та ріпаку в Україні // Вісник аграрної науки. - 2003. - №7. - С.72-73.

33. Бойко С.М. Стан олійно-жирової галузі України, проблеми перспективи розвитку // Вісник Державного агроекологічного університету. - 2003. - Вип.1. - С.281-285.

34. Бойко С.М. Аналіз українського ринку насіння соняшнику та соняшникової олії у 2000/2001 маркетинговому році // Організаційно-економічн проблеми розвитку АПК. Ч.4: Ціноутворення, інфраструктура аграрного ринку та виробничий потенціал АПК /За ред. П.Т. Саблука. - К.: ІАЕ, 2001. - С.91-96.

35. ЗАМКОВА Н.Л. Формування професійних якостей майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності у процесі вивчення іноземних мов // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук, Інститут вищо освіти Академії педагогічних наук України, Київ - 2005

36. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ Ред. І.І. Дахно. - К.: Центр навчально літератури, 2006. - 360 с

37. Козик В.В. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник/ В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. - 6-те вид., стер. - К.: Знання, 2006. - 407 с. - (Вища освіта XXI століття)

38. Крамаренко Г.О., Чорна О. Є. Фінансовий менеджмент. - Киів: Центр навчальної літератури, 2006р. - 520с.

39. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 224 с.

40. Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система. Посібник. - Тернопіль, Видавництво: Карт-бланш, 2004, - 331 с.

41. Логистика, эффективность и риски внешнеэкономических операцій / К.В. Захаров, В.П. Бочарников, В.В. Липовский. - 2-е изд., доп. - К.: Эльга: Ника-Центр, 2004. - 260 с

42. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Підручник / За ред. О.А. Кириченка. - К.: Знання, 2005. - 493 с.

43. Міжнародний менеджмент: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ В.С. Білозубенко, О.В. Озаріна, А.А. Семенов; Ред.О.Б. Чернега. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 592 с

44. Митний кодекс України та нормативно-правов акти, що регулюють його застосування: Збірник документів / Упоряд. П.В. Пашко. - К.: Знання, 2004. - 1173 с. - (Митна справа в Україні)

45. Філіпенко А.С. Світова економіка. - К.: Либідь, 2001. - 582 с.

46. http://WWW MD Office - довідковий Інтернет-сайт по зовнішньоекономічній діяльності "НПО Поверхность", 1999-2007

47. http://www.customs.gov.ua - офіційний Інтернет-сайт Державної митної служби України

48. http://www.UKRstat.gov.ua - Офіційний сайт Державного комітета статистики України

49. http://WWW.CIA.com - Офіційний Інтернет-сайт "Економіка країн світу" Центрального розвідувального управління США, 2008

50. http://www.france.com.ua - Офіційний Інтернет-сайт посольства Франції в Україні, 2008