Дипломная работа: Відносини Росії і США на сучасному етапі

Дипломна робота

Тема: Відносини Росії і США на сучасному етапі

Зміст

Вступ

Розділ І Особливості відносин Росії та США в світовій економіці

1.1 Характеристика російсько-американських відносин у сфері економіки

1.2 Стратегічне партнерство США та Росії

1.3 Державні соціально-економічні пріоритети: досвід США й нтереси Росії

Розділ ІІ Характеристика політичних відносин між США та Росією

2.1 Особливості воєнно-політичних відносин США і НАТО з Росією

2.2 Аналіз політичних відносин США й Росії в світовій політиці

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми. Початок XXІ ст. характеризується динамічними змінами у світовій економіці й світогосподарських зв'язках: наростають процеси глобалізації й регіоналізації, підсилюють свій вплив ТНК, зміцнюють позиції Китаю, Індії, Бразилії, загострюються світові фінансові й енергетичні проблеми, не втрачають актуальності вже відомі глобальні виклики - демографічні, продовольчі, екологічні й інші.

У перше десятиліття нового століття Росія демонструє стабільно високі темпи економічного росту, ми перебороли затяжну кризу 90- х років і в ряді областей поступово відновлю раніше втрачені позиції. США, незважаючи на розширення економічного потенціалу ЄС і Японії, а також поява нових центрів сили, продовжують утримувати лідируюч позиції у світі по ключовим макро- економічних показниках. Разом з тим не можна не бачити й нових викликів, що встали перед США в XXІ ст.

На цьому тлі особливу актуальність здобуває питання про те, як складаються й будуть розвиватися в перспективі російсько-американські економічні відносини, наскільки велике їхній реальний потенціал і які існуючі обмежники?

В усі періоди відносин між Радянським Союзом (з 1992 р. - Росією) і США їхнього економічна тридцятилітній була найтіснішим образом зв'язана, а частіше прямо обумовлена рівнем характером політичної взаємодії. Періоди потепління, наприклад після встановлення дипломатичних відносин, співробітництва в роки Другої світово війни, мирного співіснування кінця 50 - початку 60- х років, розрядки міжнародної напруженості 80-х, завжди супроводжували підйому торгово-економічних зв'язків. І, навпроти, загострення політичних відносин незмінно привело до стагнації або зменшенню обсягів взаємної торгівлі й інших форм економічних зв'язків. Такого роду залежності проявляються й у новітній сторії наших двосторонніх відносин - на початку XXІ ст.

Разом з тим при всій залежності економічних і торговельних зв'язків від політичного впливу, безсумнівно і їх самостійне, цілком автономне значення для обох держав. Хоча в силу ряду об'єктивних обставин для Росії й США воно різне, потенціал цих відносин досить великий і явно недовикористовується обома сторонами, що завда чималої шкоди їхньому господарському розвитку.

Метою дослідження є узагальнюючий аналіз російсько-американських відносин в контексті становлення нової структури європейсько-американських стосунків та безпеки.

У відповідності до зазначеної мети визначено наступні дослідницькі завдання:

- охарактеризувати особливості відносин Росії та США в світовій економіці;

- дослідити тенденц російсько-американських відносин у сфері економіки;

- розглянути стратегічне партнерство США та Росії ;

- проаналізувати державн соціально-економічні пріоритети: досвід США й інтереси Росії;

- проаналізувати роль значення НАТО у ситуації, що склалася на європейському континенті у сфер безпеки внаслідок руйнування біполярної системи наприкінці 1980-х-початку 1990-х років з точки зору провідних країн світу;

- провести порівняльний аналіз основних положень Стратегічних концепцій НАТО 1990-тих років з метою виявлення загальних рис і відмінностей, що мали принциповий характер і вплинули на подальше реформування альянсу;

- показати еволюцію поглядів представників російської політичної еліти на проблему розширення зони відповідальності НАТО і повноважень альянсу, що вийшли за рамки оборонних завдань;

- визначити основн нтереси США і Росії в питаннях розбудови системи європейської безпеки;

- дослідити міжгосподарські позиції й перспективи економічних відносин Росії та США;

- визначити роль США й Росія у світових інвестиційних процесах .

Об’єктом дослідження є російсько-американські відносини 1990-х – поч. 2000-х років в контексті нової ситуації у сфері безпеки в Європ після закінчення “холодної війни”.

Предметом дослідження особливості системи російсько-американських відносин протягом зазначеного періоду.

Хронологічні рамки дослідження. Робота охоплює період з 1990-х і до початку 2009 року. Нижня межа обумовлена такими знаковими історичними подіями, як прийняття Лондонської декларації НАТО з програмою заходів щодо розширення військово-політичного співробітництва із країнами Організації Варшавського договору, ухвалення “Паризької Хартії нової Європи”, першого багатостороннього документу прийнятого Нарадою з безпеки і співробітництва у Європі (НБСЄ), що оголосив закінчення “холодної війни” та початок нової ери співробітництва. Знаковим моментом цього періоду став розпад СРСР та руйнування системи інститутів країн соціалістичного простору: ОВД, РЕВ тощо. Ці події визначили новий характер міжнародних відносин і заклали підвалини нового світового устрою.

Вибір верхньої меж обумовлено появою нових загроз та викликів міжнародній безпеці на початку ХХІ століття, найяскравішим прикладом чого стали терористичні атаки проти США 11 вересня 2001 року, що істотним чином змінило розстановку сил у світі і, зокрема, у Європі.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є фундаментальн основи наукового аналізу – принципи історизму, наукової об’єктивності, системності і цілісності, конкретизації, прогнозування.

Принцип історизму дозволяє досліджувати питання рол російсько-американських відносинах у процесі їх розвитку, у зв’язку із конкретними умовами та динамікою міжнародної ситуації протягом зазначеного періоду.

Системний (комплексний) підхід передбачає врахування ус різноманітності факторів, які вплинули на розвиток російсько-американських відносин в контексті трансформації Північноатлантичного альянсу у конкретно-історичній обстановці 1990-х-початку 2000-х років.

Застосування компаративного методу дозволило здійснити порівняльний аналіз еволюції поглядів і пріоритетів російських і американських політиків та виявити тенденції, які склали основи зовнішньополітичних курсів обох держав на європейському напрямі. Цей метод був також застосований при вивченні стратегічних концепцій США різних років, що дало можливість відстежити розвиток певних тенденцій та дати прогноз щодо подальших перспектив у системі російсько-американських відносин.

Застосування вищезазначених методів реалізовувалося через звернення як до загальнонаукових методів (логічного, аналізу, синтезу, системного підходу), так і до спеціально-історичних (порівняльний, хронологічний, ретроспективний).

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому на основ залучення і аналізу широкого кола джерел і літератури, здійснюється спроба комплексного розгляду питання взаємовідносин Росії і США, а також досліджуються перспективи взаємодії РФ і США з Північноатлантичним альянсом у нових геополітичних умовах початку ХХІ ст.

Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових розробок, пов’язаних із проблематикою російсько-американських відносин к. ХХ – поч. ХХІ ст. та розвитком європейських нтеграційних процесів.

Вивчення відповідного сторичного досвіду є корисним в плані підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів для органів державної влади країни, що визначають характер зовнішньополітичного курсу як у площині євроатлантичної інтеграції, так і на двосторонньому рівні.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів (як поділяються на підрозділи), загальних висновків, списку використаних джерел літератури. Загальний обсяг дисертації складає 100 сторінок, список використаних джерел і літератури включає 42 найменувань.

Розділ І Особливості відносин Росії та США в світовій економіці

1.1 Характеристика російсько-американських відносин у сфері економіки

Характерна риса державного регулювання економіки початку XXI століття спрямована на все більш орієнтацію бюджету на рішення соціально-економічних завдань. Частка видатків федерального бюджету США на соціальні цілі, включаючи розвиток людського капіталу (утворення, охорона здоров'я), соціальне страхування й допомогу перевищила в 2005 р. 60%; частка таких видатків у консолідованому бюджеті ще вище. Згадане протиріччя між соціальною орієнтацією бюджету й загальної досить низкою часток перерозподілу національного доходу як через федеральний, так і консолідований бюджет насправді відображає досягнення якогось оптимуму між економічними й соціальними цілями макроекономічної політики й шляхами їхньої реалізації - використанням насамперед ринкових механізмів для створення ВВП і соціальною відповідальністю держави за виробництво суспільних благ і активних заходів для хнього забезпечення.

В 2006 р. США посідали перше місце у світі по обсязі номінального ВВП (більше 13 трлн. дол.) і третє - по ВВП на душу населення (44 тис. дол. -після Люксембургу й Норвегії) . У темпах росту ВВП (в 2005 і 2006 р. - на рівні 3.1%) Сполучені Штати хоча й поступаються швидкоростучим новим ринковим економікам – Китаю , Індії, Бразил (8-10%) і Росії (6-7%), але помітно випереджають показники Західної Європи Японії (1-1.5%). При гігантській величині американського ВВП це збільшу кількісний розрив у масштабах економік між США і їхніми традиційними партнерами-конкурентами.

Разом з тим ряд держав по основних кількісних параметрах (частка в загальносвітовому ВВП, у міжнародній торгівлі й ін.) швидко поліпшує свої світогосподарські позиції. Це насамперед країни БРІК (Бразилія, Росія, Індія, КНР), країни Південно-Східної Азії, не-як малі держави, що успішно розвиваються, Східної Європи. Зокрема, що стосується РФ, то в 2006 р. по номінальному обсязі ВВП, розрахованому виходячи з обмінних курсів валют, вона перебувала лише на 16-м місці (близько 1 трлн. дол.), при перерахуванні ж по ППС (більше 1.7 трлн. дол.) вийшла на 10-е місце у світі, а в 2007 р., за попередніми оцінками, - на 7-е місце у світі. Правда, по показнику ВВП на душу населення РФ усе ще значно відстає не тільки від розвинених, але й від багатьох країн,що розвиваються, займаючи 38-е місце в рейтингу.

Окремого розгляду вимага такий важливий показник, як сукупність ресурсів - природних, трудових, науково-технічних, підприємницьких та ін., тридцятилітніх істотні елементи економічного потенціалу будь-якої країни. Відповідно до вузького визначення національного багатства (використовуваному в статистику національних рахунків більшості країн), у його склад включається тільки сукупність