Дипломная работа: Особливості роботи комп'ютерних мереж

Міністерство науки і освіти України

Полтавське професійно-технічне училище №10

Дипломна робота на тему:

Огляд конфігурація комп’ютерних мереж

Полтава 2007

Зміст

Вступ

Огляд та конфігурація комп’ютерних мереж

Мережеві пристрої та середовища передач даних

Встановлення прав доступу до ресурсів

Під’єднання до мережі NetWare

Віддалений доступ до мережі

Налаштування Windows в ролі віддаленого серверу

Пряме кабельне з’єднання

Internet

З’єднання з Internet

Інструктаж з охорони праці

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Мережа – це два або більше комп’ютери, об’єднані кабелем таким чином, щоб вони могли обмінюватись нформацією.

Комп'ютерна мережа (Network) – це два i більше ПК з'єднаних мiж собою з метою швидкого обміну даними та спільного використання ресурсів. Для реалізації мережі необхідні компоненти двох типів: aпapaтнi та програмні. Апаратна частина забезпечує фізичне з'єднання комп'ютерів.

З'єднання ПК може відбуватись за допомогою кабелю та мережевих адаптерів, або кабелю під'єднаного до портів (пряме кабельне з'єднання), телефонної чи оптоволоконної лін та модему, або радіозв'язком за допомогою радіомодему.

Програмна частина мережі – це мережева операційна система, що забезпечує роботу ПК, протоколи i прикладні програми, що підтримують роботу в мережі. Комп'ютерні мережі поділяють на:

1. Локальн мережі (LAN - Local Area Network) – з'єднання двох i більше ПК в умовно замкнутому просторові на порівняно невеликих відстанях. Простір не обов'язково повинен бути замкнений в одному приміщенні, адже може бути локальна мережа, що об’єднує декілька досить віддалених будівель. Особливістю локальних мереж є також висока швидкодія при обміні інформацією;

2. Глобальн мережі (WAN - Wide Area Network) – з'єднання окремих мереж, що знаходяться в різних географічних регіонах. Серед глобальних мереж можна відмітити такі, як The Microsoft Network, American Online, CompuServe та ін. На даний час вс глобальні мережі об’єднанні в єдину мережу Internet.

Огляд та конфігурація комп’ютерних мереж

Локальні комп’ютерні мережі

Локальн мережі бувають різних типів. Наприклад, можна виділити в окрему групу мережі організован за принципами Internet, хоча вони залишаються локальними. Такі мережі називають Internet. Kpiм цього локальні мережі бувають звичайними та з віддаленим доступом. Мережа з віддаленим доступом, це з'єднання, як правило, двох ПК, що переважно знаходяться на досить великій відстані. Один з них може при цьому залишатись учасником іншої локальної мережі. З'єднання може відбуватись або через звичайний кабель або за допомогою модему та телефонно лінії, коли ПК знаходяться на дуже великій відстані. Використовується така мережа для того, щоб віддалений ПК отримав доступ як до даного ПК, так і до всієї локальної мережі, учасником якої може бути цей ПК. Причому, він може використовувати ресурси цього ПК та вс локальної мережі так, ніби вiн підключений до мережі безпосередньо. Kpiм віддаленого доступу можна використовувати віддалене керування. Воно відрізняється від віддаленого доступу тим, що при віддаленому доступі ПК може користуватись дисками, файлами та папками іншого ПК, aлe програму завантажити з іншого ПК неможливо. При віддаленому керуванні можна навіть завантажити програму, що знаходиться на іншому ПК, або створювати документ, що буде зберігатись на іншому ПК.

Локальн мережі за правами учасників поділяють на:

· однорангов коли всі ПК, що є учасниками мережі мають приблизно однакові права на користування ресурсами як самої мережі так i інших її учасників. В однорангових мережах жоден ПК не має переваг над іншими в доступі до будь-якого iншогo учасника мережі, до принтерів та інших пристроїв, відданих для загального користування в мережі. Разом з тим вiн не мoжe обмежити права будь-якого ншого, окремо взятого ПК у доступі до своїх ресурсів. Обмеження можна встановити одночасно лише на всі ПК, що є учасниками мережі. Учасниками однорангових мереж можуть бути ПК, на яких встановлено операційні системи DOS, Windows 95, Windows 98, Windows ME. Найбільш поширеними одноранговими мережами Artisoft LANtastic, LANsmart, Invisible Software NET-3O, Web NOS та iн.

· Працююч за принципом клієнт-сервер – це мережі, в яких один ПК (сервер) керує доступом до ресурсів мережі та роботою всіх інших, залежних від нього (клієнтів). Термін "клієнт-сервер" характеризує перш за все використання ПК, що з'єднан в локальні мережі або через шлюзи глобальної мережі до головного комп'ютера (mainframe). Клієнти залежать від головного комп'ютера (сервера) i в будь-який момент він може обмежити права довільного клієнта у доступі або навпаки надати йому більші права.

Мереж типу клієнт-сервер бувають:

ü з виділеним сервером це мережі, в яких сервер (Server) використовується лише для керування мережею та зберігання накопичених даних. При цьому сервер не використовується для виконання інших операцій;

ü з невиділеним сервером це мережі, в яких головний комп'ютер (сервер) служить не тільки для керування мережею, але й для роботи з прикладними програмами, як звичайний ПК.

Залежн від серверу ПК називають клієнтами. За ступенем залежності клієнти бувають:

ü частково залежні – це ПК-клієнти, що мають свої дискові ресурси. На них знаходиться ОС, які самостійно завантажуються i ці ПК можуть працювати незалежно від сервера. Такі клієнти мають назву робочі станції (Workstation).

ü повністю залежні – це комп'ютери, які, як правило, не мають своїх дискових ресурсів, a використовують для зберігання даних частину ресурсів сервера, з якого вони завантажуються. Їх називають терміналами (Terminal). Термінал не має своїх дисків, i тому завантажуватись йому доводиться з вінчестера сервера. Проте не кожен комп'ютер може бути терміналом, для цього необхідно, щоб на ньому був встановлений спеціальний BIOS, який підтриму технологію так званого віддаленого завантаження (Remote Boot), а мережева плата обладнана мікросхемою NetBIOS.

В ролі клієнта переважно використовують звичайні ПК без особливих вимог до їх апаратного забезпечення. Вони можуть керуватись ОС DOS, Windows 95, Windows 98, Windows ME, Windows NT Workstation, Windows 2000 Proffesional, OS/2, MacOS та iн. Якщо ОС клієнта багатозадачна, то клієнт, як правило, поряд із основною функцією може виконувати функції сервера для групи інших клієнтів, наприклад, для віддаленого доступу.

В ролі сервера переважно використовують більш потужні комп'ютери з високими характеристиками апаратного забезпечення. Для досить великих мереж - використовують комп'ютери на ocновi мультипроцесорних 64-розрядних архітектур. Операційною системою на серверні може бути UNIX, Linux, Windows NT Server, Windows 2000 Server та iн. Windows 98/ME не має засобів для використання її в ролі ОС сервера (за винятком можливостей віддаленого доступу).

Локальн мережі також класифікують за топологією (topology), яка описує структуру мережі. Дві складові частини поняття "топологія": фізична топологія, яка визначає розміщення зв’язків між мереживими пристроями та логічна топологія, що описує метод доступу цих пристроїв до фізичного зв’язку.

Існують такі типи фізичної топології:

1. Топологія "спільна шина" (Bus) передбачає використання одного кабеля, до якого підключені всі комп’ютери мережі. Топологія "спільна шина" має низьку надійність, оскільки у випадку обриву кабеля порушується працездатність вс мережі. З’єднання по цій топології не вимагає використання комунікаційних пристроїв і дозволяє зекономити кошти. При використанні тополог "спільна шина" без додаткових пристроїв, у мережу можна з’єднати до 30 компютерів при сумарній довжині кабеля не більш 185 метрів.

2. Топологія "зірка" (Star). За цією топологією кожен комп’ютер за допомогою мереженого адаптера під'єднується окремим кабелем до об’єднуючого пристрою, в ролі якого може бути концентратора (hub) або комутатор (Switch). на відміну від попередньої топології "зірка" має високу надійність, оскільки при обриві мережевого кабеля від’єднаним від мережі буде лише один ПК.

3. Топологія "розширена зірка" (Extended Star). Утворюється при об єднанні декількох сегментів мережі, кожен з яких організовано за топологією "зірка". Між сегментний зв'язок здійснюється між концентраторами та комутаторами, один з яких є центральним.

4. Деревовидна (Tree) або ієрархічна (Hierarchical) топологія. Подібна до топології Extended Star але відрізняється тим, що не всі сегменти під’єднані до центрального концентратора чи комутатора, утворюючи окремі гілки дерева.

5. Топологія "кільце" (Ring). Дана топологія утворює замкнуте кільце, де кожен з пристроїв безпосередньо з’єднаний з двома сусідніми.

6. Топологія "подвійне кільце" (Dual Ring) відрізняється від попередньої тим, що фізичне з’єднання утворює два кільця і кожен комп’ютер під’єднаний відразу до двох кілець. Це забезпечує високу надійність, гнучкість в експлуатац обслуговуванні.

7. Завершена топологія (Complete, Mesh) характеризується тим, що кожен мережeвий пристрій ма безпосередні зв’язки із всіма іншими пристроями.

8. Нерегульована топологія (Irregalar) немає чітко визначених правил, за якими з’єднуються мережев пристрої.

9. Комірчата (cells) топологія. Кожен комп’ютер з’єднано з іншими, переважно за допомогою радіо модемів, які входять в зону