Реферат: Мова запитів SQL

Реферат: Мова запитів SQL

Реферат

Мова запитів SQL

Мова запитів

SQL стандартною мовою для роботи з реляційними БД і в даний час підтримується всіма продуктами представленими на ринку. Її було розроблено в компанії ІВМ на початку 70-х років. Поточний стандарт цієї мови, на який ми будемо посилатися, має назву SQL/92.

Створення будь-якої таблиці передбачає визначення типу даних. Тип даних стовпчика визначає тип інформації, яка в ньому зберігається. Для того щоб визначити тип стовпчика необхідно після імені стовпчика вказати одне з ключових слів, яким позначається тип. Назви типів є регістрово незалежними. Після визначення тип стовпчика буде зберігатися як його характеристика, яку змінити неможна.

Розглянемо всі стандартні типи даних, які можна використовувати.

Тип даних: цілі числа

Ціл числа складають великий клас даних, які можна зберігати в БД.

Тип даних: числа з плаваючою комою

Проблеми, які виникають з дійсними числами, це – округлення як при використанні у виразах, так і при виведенні результата. При цьому в пам¢яті їх представлення не змінюється. Виникнення похибки. Їх деколи називають наближеними типами числових даних, адже ці значення можна представити лише з певною точністю. Тому слід уникати виконання операції порівняння (наприклад у конструкції WHERE) над даними, які належать наближеному типу. До наближених типів належать:

Тип REAL

Розмір: 2 байти;

Діапазон: -3,4Е-38 до +3,4Е+38

Точність: до 7 цифер.

Тип FLOAT[(n)]

Розмір: 8 байт;

Діапазон: -1,7Е-308 до +1,7Е+308

Точність: до 15 цифер.

Якщо вказати значення n типу float в інтервалі від 1 до 7, значення займатиме 4 байти, а від 8 до 15 – 8 байт. Те саме відбудеться якщо явно не вказати точність. За замовчуванням – точність 15.

Тип DECIMAL[(p[, s])] та NUMERIC[(p[, s])]

Ц типи, на відміну від двох попередніх, дозволяють зберігати десяткові числа точно, без змін.

Допустимий діапазон значень визначається значеннями параметрами p і s змінюється від (-10Е-38) до (+10Е+38).

Розмір: 2 – 17 байт.

Параметр р визначає точність, з якою можна зберігати десяткове число (тобто загальну кількість цифр, що зберігаються). Параметр s визнача кількість цифр після десяткової крапки (воно повинно бути менше або рівне р). Якщо ці параметри не вказати явно, їм будуть присвоєні стандартні значення (р=18, s=0).

Текстов типи даних

Стандарт Unicode, що підтримується у більшості сучасних СКБД, був розроблений з метою подолання обмежень, властивих стандартним наборам символів. В цьому стандарті для збереження символів використовується 2 байти. Їх достатньо для кодування майже всіх символів, що використовуються в світі. Наприклад, загальний набір китайських ієрогліфів складає 21000 з 65536 можливих у Юнікод символів. Оскільки для збереження символьної інформації використовується вдвічі більше місця в пам¢яті, використовується декілька типів символьної інформації, до складу назв яких входить слово CHAR.

Тип CHAR(n)

Діапазон: до 8000 ANSI-символів

Розмір: 1 байт для кожного символа.

Розмір: число в дужках, яке визначає кількість байт, що виділяються для кожного значення у стовпчику.

Максимум: 15 символів. (значення за замовчуванням).

Нприклад, якщо тип стовпчика визначено CHAR(15), а вводите менше 15 символів, решта позицій заповнюються пропусками. Тобто все рівно виділятиметься 15 байт.

Тип NCHAR

Практично ті самі характеристики, що і попередник. Єдина відмінність між ними полягає в тому, що дані цього типу можуть містити не більше 4000 символів Unicode.

Тип VARCHAR (varying char)

Діапазон: до 8000 символів.

Розмір пам¢яті змінюється в залежності від кількості введених символів у елементах стовпчика.

Наприклад, ви визначили тип стовпчика VARCHAR(15), але ввели менше символів, в цьому випадку пропускаи не будуть додаватися, тобто подібний елемент займатиме менше ніж 15 байт. Можна зекономити місце на диску.

Тип NVARCHAR

Те саме, що і варчар. Єдина відмінність – до 4000 символів Юнікод складають діапазон можливих значень.

Якщо Ви перевищити максимальний (або заданий) розмір поля, СКБД автоматично видаля решта символів без попередження.

Типи DATETIME та SMALLDATETIME

Використовуються для зберігання комбінацій дати та часу зручніше ніж за допомогою символьних типів. Окремих типів для зберігання дати або окремо часу не існує.

Тип DATETIME

4 перші байти для збереження кількості днів до і після базової дати, якою є 1 січні 1900 року. Від¢ємні числа позначають подію до цієї дати, а додатні – після.

Заокруглення відбувається з недостачею.

·     Формат відображення: МММ DD YYYY hh:miAM/PM. Наприклад, Sep 23 1949 11:11 PM.

·     При використанні оператора Insert дані цього типу заключаються в одинарні лапки.

·     Неважливо, в якому порядку ви вкажете дату і час, в будь-якому раз SQL Server розпізнає і збереже їх у правильному порядку.

·     При вводі значень типу Datetime можна використовувати для дати символи верхнього і нижнього регістрів і залишати між місяцем, днем і роком один і більше пробелів.

·     Дата і час повинні відокремлюватися пропусками. Якщо ввести дату без часу, то буде прийнято стандартний час 12:00 АМ (24:00).

·     Якщо ж опустити дату, то буде встановлено стандартне значення 1 січня 1900.

Способи введення дат:

Sept 23 1949

SEPT 23 1949

September 23 1949

Sept 1949 23

1949 sept 23

При використанні числового формату значень DATETIME дозволяється використання символів нахиленої риски, дефіса та крапки в якості розділювала між одиницями часу:

6/24/71

6-24-1971

6.24.1971

06.24.71

Значення без розділювачів, що складається з 6 або 8 цифр, завжди інтерпретується у наступному порядку: рік, місяць і день. Причому на день і місяць завжди виділяється по 2 знаки.

Зауважте, якщо ви працюєте з даними DATETIME, і в якості значення вставите порожній елемент, то не одержите значення NULL. Якщо в якості значення дати і часу ввести два апострофи, не вставляючи між ними ніяких символів, SQL Server нтерпретує їх як 1 січня 1900 року, 24:00.

Одиниц часу вводять у наступному порядку: години, хвилини, секунди і мілісекунди. Щоб набір чисел можна було інтерпретувати як час, а не дату, потрідно між одиницями часу ставити двікрапки.

11:21

11:21:30:871

6 ам

7 РМ

Налаштувати формат можна за допомогою команди SET DATEFORMAT (mdy/ymd), SET LENGUAGE зада мову.

Тип SMALLDATETIME використовується для зберігання даних у більш вузькому діапазоні і з меншою точністю. Проте економить місце на диску.

Спеціальн типи даних

Тип ВІТ

Діапазон: 2 значення – нуль(0) або одиницю (1).

Розмір: 1 біт

Якщо в стовпчик, позначений цим типом ввести число більше за одиницю, буде збережено значення одиниці.

Неможна використовувати для збереження елементів NULL.

Цей тип відповідає типу BOOLEAN.

За допомогою одного байта можна представити дані, що зберігаються у восьми різних стовпчиках таблиці, причому стовпці типу ВІТ не обов’язково повинн розташовуватися поруч.

Тип TIMESTAMP

Якщо для стовпця таблиці визначено цей тип, то кожного разу при вставці нового чи обновленні існуючого рядка у стовпеці типу TIMESTAMP буде автоматично розміщуватись значення лічильника. Зверніть увагу на те, що у полі даного типу неможно явно розмістити значення.

Значення лічильника, що розміщується у полі даного типу, вказує кількість виконаних операцій.. значення зберігаються у форматі VARBINARY(8), а не в формат DATETIME або SMALLDATETIME. Дозволені значення NULL за замовчуванням. Це не дата чи час, але воно завжди унікальне у межах таблиці і бази даних. Цей тип може бути визначений лише для одного стовпця таблиці.

Даний тип часто використовується для гарантії того, що рядок визначається унікальним чином. Як правило, виконуючи обновлення стовпців у рідку, в директиві WHERE оператора UPDATE визначається стовпець типу TIMESTAMP. Це дає гарантії, що буде обновлено лише один рядок у таблиці. Можна бути впевненим в унікальност значення лічильника, оскільки серве