Курсовая работа: Вплив темпераменту на успішність навчальної діяльності молодшого школяра

План

Вступ

Розділ 1. Типи характеру та психологічні особливост молодшого шкільного віку

1.1 Особливості навчальної діяльності молодших школярів

1.2 Темперамент в індивідуальному стилі навчально діяльності молодшого школяра

1.3 Врахування індивідуально-типологічних особливостей молодших школярів у навчально-виховному процесі

Розділ 2. Діагностика впливу темпераменту на ефективність навчальної діяльності молодших школярів

2.1 Методика та організація дослідження

2.2 Результати дослідження рівня пізнавально активності, як компонента успішної учбової діяльності молодших школярів

2.3 Результати дослідження домінуючого типу темпераменту молодших школярів і його взаємозв’язку з рівнем навчально діяльності

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Особливості темпераменту суттєво впливають на iєрархiю компонентiв учбової діяльності молодших школярів, специфіку використання ними способів та прийомів розумової діяльності. Формування індивідуальних стилів учбово діяльності молодших школярів передбачає створення таких умов, які забезпечують оптимальний вплив типу темпераменту учнів на процес засвоєння знань.

Актуальність дослідження. У системі неперервної освіти початковій школі належать важливі функції, успішне виконання яких безпосередньо впливає на якість подальшої освіти учнів. Стильові особливості й особливості темпераменту засобами реалізації внутрішнього потенціалу особистості в діяльності.

Залежність успішності від типу темпераменту полягає в типологічній зумовленості цих характеристик. 3в'язок особливостей індивідуального стилю діяльності з властивостями нервової системи досліджувався у працях Г.С. Дикопольської, О.О.Копитова, А.О. Коротаєва, Є.О.Климова та С.І. Маствіліскер. Що стосується розкриття зв'язку властивостей темпераменту з успішною навчальною діяльністю, то цей аспект в цілому є недостатньо висвітленим.

Дослідження процесу формування індивідуального стилю діяльності дозволяє конкретизувати твердження Б.М.Теплова про вплив вроджених властивостей нервової системи на поведінку особистості. Питання полягає в тому, щоб з’ясувати, чи зумовлен доцільні способи дій, що застосовуються дитиною, її вродженими властивостями, або ж ці способи дій дитина набуває в процесі навчання, незалежно від вроджених властивостей: іншими словами чи існують якісь певні закономірност взаємовідношення вродженого та набутого в індивідуальному стилі.

Для вивчення питання залежності успішності від типу темпераменту дитини молодший шкільний вік має переваги:

1. Властивості типу нервової системи вже достатньо виражені у дошкільному віці. Про це свідчать дослідження І.О. Майєр, В.Є. Чудновського, Р.М. Пен, М.А. Невської, Є.І. Маствіліскер, А.П. Оконєчникової, Т.І. Чиркової, Л.А. В'яткіної, Є.В. Штіммер. У старшому дошкільному віці на фоні вікових особливостей можна диференціювати дітей із сильним та слабким процесом збудження, який характеризує їх індивідуальні особливості.

2. Індивідуальний стиль ще тільки починає формуватися. Є.І. Маствіліскер та Л.А. В'яткіна у своїх дослідженнях показали, що в дітей під час розв`язання практичних завдань можна спостерігати різні способи дій: зорову орієнтацію, виконавчі дії, сліпі проби, які не приводять до розв`язання завдання. Але певна система дій ще відсутня у всіх дітей.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної теми та практика роботи школи засвідчили, що такий важливий аспект, як вплив темпераменту на формування індивідуального стилю учбової діяльності, та вплив її на успішність навчання молодших школярів не став предметом спеціального дослідження, разом з тим, слід констатувати, що вчителі початкових класів мають потребу в науково обґрунтованих рекомендаціях у цій галузі. Таким чином, актуальність означено проблеми, її недостатнє розкриття в науковій літературі, а також значущість для педагогічної теорії і практики зумовили вибір теми дослідження: "Вплив темпераменту на успішність навчальної діяльності молодшого школяра".

Об`єктом дослідження формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів.

Предмет умови та засоби формування індивідуального стилю учбової діяльності молодших школярів з різними властивостями темпераменту.

Мета дослідити вплив типу темпераменту на успішність учбової діяльності дітей молодшого шкільного віку.

Для досягнення мети дослiдження, необхiдно було розв'язати такi завдання:

1. Вивчити сутність та психологічні властивості різних типів темпераменту;

2. Окреслити вікові особливості дитини молодшого шкільного віку, з урахуванням типу темпераменту;

3. Визначити взаємозв’язки психодинамічних властивостей особистості, структурних компонентів учбової діяльності та ндивідуального стилю цієї діяльності.

4. Встановити типологію ндивідуальних стилів навчальної діяльності залежно від типу темпераменту дитини.

5. Розкрити умови формування індивідуальних стилів учбової діяльності, які забезпечують оптимальний вплив типу темпераменту учнів на процес засвоєння знань.

У процесi дослiдження для розв’язання поставлених завдань був застосований комплекс теоретичних та емпiричних методів: аналiз науково-теоретичних джерел з проблеми дослiдження, введене спостереження, усне та письмове опитування, бесiда, аналiз продуктiв дiяльностi учнiв, проективнi методики та методи статистичної обробки даних.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося в три етапи.

Перший етап визначався вивченням науково-методичної літератури з проблем дослідження, спостереженням за учнями початкового класу Одринківської ЗОШ № 1 (Рівненська область Сарненський район) в умовах реального навчального процесу. Були з'ясовані вихідні методологічні позиції, виділено проблему та основн теоретичні положення дослідження, визначено мету, завдання та основні методи дослідження.

Другий етап характеризувався обґрунтуванням психолого-педагогічних умов формування індивідуального стилю учбової діяльності молодших школярів, розробкою комплексу дослідів з визначення фізіологічних, психологічних показників та структурних компонентів учбової діяльності молодших школярів, організацією та проведенням психологічного експерименту.

На третьому етапі здійснювався якісний та кількісний аналіз результатів діагностичного експерименту, їх узагальнення і тлумачення.

Теоретична значущість дослідження полягає в поглибленнi наукових знань про взаємозв’язок типiв темпераменту та успішністю у навчальній діяльності молодших школярiв; у розкриттi механізмiв формування iндивiдуального стилю учбово дiяльностi в молодшому шкiльному вiцi; у виявленнi та систематизацi психологiчно значущих ознак iндивiдуального стилю; в теоретичному обгрунтуваннi ефективностi психолого-педагогiчних факторів, які зумовлюють становлення молодшого школяра як суб`єкта учбової діяльності, оволодіння ним основними компонентами цієї діяльності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його матеріали та висновки можуть бути використані студентами психологічного та педагогічного профілю навчання, при написанні наукових, курсових, дипломних робіт з цієї проблематики.

Структура роботи. Дослідження із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (34 найменування), додатків .

Розділ 1. Типи характеру та психологічні особливості молодшого шкільного віку

1.1 Особливості навчальної діяльності молодших школярів

Своєрідність молодшого шкільного віку полягає в тому, що конституційн особливості дитини вже сформовані, а достатнього життєвого досвіду для дано (учбової) діяльності ще немає. Саме це дає змогу простежити зародження ндивідуального стилю учбової діяльності (і діяльності в цілому), визначити такі завдання, в яких виявилися б найбільш характерні реакції, пов'язані з типом вищої нервової діяльності й темпераменту, змоделювати умови, потрібні для нагромадження знань, умінь та навичок, що необхідні для розв'язання певних завдань.

Молодшим шкільним віком прийнято вважати вік дітей приблизно від 7 до 10-11 років, що відповідає рокам їх навчання в початкових класах. Це вік спокійного і рівномірного фізичного розвитку.

Збільшення росту і ваги, витривалості йдуть досить рівномірно пропорційно. Кісткова система молодшого школяра ще знаходиться в стад формування – окостеніння хребту, грудної клітки, таза, кінцівок ще не довершено, у кістковій системі ще багато хрящової тканини.

Відбувається функціональне удосконалювання мозку розвивається аналітико-систематична функція кори; поступово змінюється співвідношення процесів порушення і гальмування: процес гальмування стає усе більш сильним, хоча як і раніше переважає процес порушення, і молодші школярі у високому ступені збудливі й імпульсивні.

Прихід до школи вносить найважливіші зміни в життя дитини. Різко змінюється весь уклад її життя, її соціальний стан у колективі, родині. Основною, ведучою діяльністю стає відтепер навчання, найважливішим обов'язком обов'язок учитися, здобувати знання. А навчання – це серйозна праця, що вимага організованості, дисципліни, вольових зусиль дитини. Школяр включається в новий для нього колектив, у якому він буде жити, учитися, розвиватися цілих 11 років.

Основною діяльністю, його першим і найважливішим обов'язком стає навчання – придбання нових знань, умінь і навичок, нагромадження систематичних відомостей про навколишній світ, природу і суспільство.

Зрозуміло, далеко не відразу в молодших школярів формується правильне відношення до навчання. Вони поки не розуміють навіщо потрібно учитися. Але незабаром виявляється, що навчання – праця, що вимагає вольових зусиль, мобілізації уваги, інтелектуальної активності, самообмежень. Якщо дитина до цього не звикла, то в неї настає розчарування, виникає негативне відношення до навчання. Для того, щоб цього не трапилося вчитель повинен вселяти дитині думку, що навчання – не свято, не гра, а серйозна, напружена робота, однак дуже цікава, тому що вона дозволить довідатися багато нового, цікавого, важливого, потрібного. Важливо, щоб і сама організація навчально роботи підкріплювала слова вчителя.

Спочатку учні початкової школи добре учаться, керуючись своїми відносинами в родині, іноді дитина добре учиться по мотивах взаємин з колективом. Велику роль грає й особистий мотив: бажання одержати гарну оцінку, схвалення вчителів і батьків.

Спочатку в неї формується інтерес до самого процесу навчальної діяльності без усвідомлення її значення. Тільки після виникнення нтересу до результатів своєї навчальної праці формується інтерес до змісту навчальної діяльності, до придбання знань. От ця основа і є сприятливим ґрунтом для формування в молодшого школяра мотивів навчання високого суспільного порядку, зв'язаних зі справді відповідальним відношенням до навчальних зан